Рішення

від 06.12.2022 по справі 278/2533/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 278/2533/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2022 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, за участю секретаря Анни Хоптюк, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Агро Бізнес" та товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-Агро" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В :

Направленим позовом заявник просить суд ухвалити рішення, яким витребувати у відповідачів із незаконного володіння земельну ділянку. В обґрунтування заявленого суду повідомив наступне. Успадкував земельну ділянку сільськогосподарського призначення. В подальшому з`ясував, що вона перебуває в оренді та суборенді. Зокрема, останній договір укладений до моменту реєстрації права власності на таке майно за спадкоємцями. Відповідачі в добровільному порядку відмовляються від повернення ділянки у зв`язку із чим позивач звернувся із даними вимогами.

Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та у відсутність фіксації його перебігу. Підстав для зміни такого порядку сторонами не наведено і судом не встановлено.

Відповідачі, на підставі положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, будучи належним чином та завчасно проінформованими про існування даного спору, свого ставлення до заявлених вимог не висловили та жодних доказів на дослідження суду не надали.

Проаналізував матеріали надані позивачем, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідно ним правовідносини.

Позивач є громадянином України, отримував код платника податків, має зареєстроване місце проживання та при зверненні до суду сплатив судовий збір.

2 серпня 2010 року позивач успадкував за законом земельну ділянку з кадастровим номером 1822081500:01:000:0373 площею 1,6931 га, що розташована на території Високопічської (наразі Тетерівської) сільської ради Житомирського району Житомирської області. Спадкодавцем є батько позивача ОСОБА_2 . Спадкова справа № 271/2010. Зареєстровано в реєстрі за номером 3-467.

13 вересня 2021 року сформовано інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно з якої вбачається наступне. Зазначена земельна ділянка зареєстрована за позивачем, як за власником 2 серпня 2018 року на підставі згадуваного раніше свідоцтва про право на спадщину за законом.

Також, витяг містить відомості про те, що 29 травня 2018 року ТОВ ПОЛІССЯ - АГРО - БІЗНЕС", як орендатор (за договором від 10 квітня 2018 року, зареєстрований в реєстрі 10 травня 2018 року), уклало договір суборенди з ТОВ "МГМ - АГРО" на дев`ять років, але не пізніше ніж до моменту реєстрації власності на земельну ділянку за спадкоємцями померлого власника.

Правовідносини між сторонами врегульовані наступними положеннями законодавства України.

Право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону (ч.1 ст. 7 Закону України "Про оренду землі").

Проаналізувавши надані позивачем матеріали, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Суд не вважає наявними підстави для задоволення позову, оскільки на дослідження суду не надано жодного договору, як оренди так і суборенди. Дослідження останніх, на переконання суду, мали визначити підстави набуття прав, як оренди так і суборенди, а також їх припинення. Так само, зміст зазначених правочинів мав регулювати підстави припинення права користування. Наявність записів в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначених раніше висновків суду не спростовують, оскільки відомості реєстру є вторинним відображенням досягнутих домовленостей щодо укладених правочинів.

Приймаючи рішення у даній справі суд вирішує застосувати наступні положення цивільного процесуального законодавства України.

Суд наголошує, що дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду даних справ, визначено наступне. Так, розглядаючи цивільні справи, суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Результати вирішення спору не дають підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача понесених останнім та документально підтверджених судових витрат. Витрати відповідачів перед судом не декларувались. Дані правовідносини врегульовані положеннями ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 6 грудня 2022 року.

Суддя Євген Татуйко