Рішення

від 24.11.2022 по справі 759/13874/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13874/19

пр. № 2/759/617/22

24 листопада 2022 рокуСвятошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шум Л.М..,

при секретарі - Лешко О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, -

В С Т А Н О В И В :

30.07.2019 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: виділити ОСОБА_1 та визнати за ним ним право власності на такі об`єкти: однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 54.70 кв., м., вартістю 1 666 300 грн.; 1/2 частину однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 29,20 кв. м., (вартість 1/2 частини квартири становить 372 300 грн. 00 коп., виходячи з того, що згідно звіту про оцінку вартості нерухомого майна загальна вартість квартири становить 744 600 гри. 00 коп.; земельну ділянку для будівництва і обслуговування житловою будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), кадастровий номер: 3221483001:01:001:22226, за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 0.1250 га, вартістю 163 350 грн.; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3221483001:01:001:2225, за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 0,1003 га, вартістю 78 грн.; ОСОБА_2 виділити та визнати право власності на такі об`єкти: трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_4 , загальною площею 89,32 кв.м.. вартістю 3911000 грн. 00 коп.; 1\2 частину однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 29,20 кв. м., (вартість 1/2 частини квартири становить 372 300 грн. 00 коп., виходячи з того, що згідно звіту про оцінку вартості нерухомого майна загальна вартість квартири становить 744 600 гри. 00 коп.; автомобіль «Фольксваген Пассат», реєстраційний номер: НОМЕР_1 , 2008 року випуску, вартістю 159 400 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 24.09.2005 року він перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 .. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.05.2015 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києва шлюб між сторонами було розірвано.

Під час шлюбу, сторони придбали у власність нерухоме і рухоме майно, що належить їм на праві сумісної власності, зокрема: однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 54,70 кв.м., вартістю 1 666 300 грн. 00 коп.; однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_2 . загальною площею 29,20 кв. м., вартістю 744 600 грн. 00 коп.; трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_5 , загальною площею 89,32 кв. м., вартістю 3 911 000 грн. 00 коп.; земельну ділянку, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), кадастровий номер: 3221483001:01:001:2226, за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 0,1250 га, вартістю 163 350 грн. 00 коп.; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3221483001:01:001:2225, за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 0.1003 га, вартістю 78 600 грн. 00 коп.; автомобіль «ФОЛЬКС ВАГЕН ПАССАТ», реєстраційний номер: НОМЕР_2 -5, 2008 року випуску, вартістю 159 400 грн. 00 коп.

Вартість нерухомого майна визначена на підставі звітів суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «НОТАРІУС», ринкова вартість автотранспортного засобу визначена на підставі звіту Асоціації «Малого та середнього бізнесу «Афіна».

За час сумісного життя позивач та відповідач набули спільне майно на загальну суму 6 723 250 грн. 00 коп.

Згоди про добровільний поділ майна між позивачем і відповідачем після розірвання шлюбу не досягнуто, а тому просить суд задовольнити його позовні вимоги та розділити спільне майно подружжя.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Скрипник О.Г. від 01.08. 2019 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя(ас.157-158, том 1).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Скрипник О.Г. від 18.12.2019 року прийнято до спільного провадження зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю(ас.232, том1).

13.02.2020 року позивач за основним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якого просив суд здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності сторін, виділивши ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на такі об`єкти: однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 54,70 кв., м., вартістю 1 666 300 грн. 00 коп.; 1/2 частину однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 29,20 кв. м., (вартість 1/2 частини квартири становить 372 300 грн. 00 коп., виходячи з того, що згідно звіту про оцінку вартості нерухомого майна загальна вартість квартири становить 744 600 грн. 00 коп.; земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), кадастровий номер: 3221483001:01:001:2226, за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 0,1250 га, вартістю 163 350 грн. 00 коп.; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3221483001:01:001:22255, за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 0,1003 га, вартістю 78 600 грн. 00 коп.; ОСОБА_2 виділити та визнати за нею право власності на такі об`єкти: трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_5 , загальною площею 89,32 кв.м., вартістю 3911000 грн. 00 коп.; Ѕ частину однокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 29,20 кв. м., (вартість Ѕ частини частини квартири становить 372 300 грн. 00 коп., виходячи з того, що згідно звіту про оцінку вартості нерухомого майна загальна вартість квартири становить 744 600 грн. 00 коп. (ас. 18-20, том 2).

Розпорядженням керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва за №144 від 02.04.2020 року проведено автоматизований розподіл зазначеної вище справи, у зв`язку з закінченням повноважень судді Скрипник, як судді Святошинського районного суду м. Києва(ас.61, том 2).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2020 року зазначену вище справу передано судді Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю.(ас.62, том2).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю. від 06.04.2020 року зазначену вище справу прийнято у її провадження та призначено по справі підготовче провадження(ас.63-64, том2).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю. від 04.08.2020 року по зазначеній вище справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду(ас.74, 75, том2).

Розпорядженням керівника апарату Святошинського районного суду м. Києва за №419 від 26.04.2021 року проведено автоматизований розподіл зазначеної вище справи, у зв`язку із відстороненням судді ОСОБА_5 від здійснення правосуддя(ас.224, том2).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021 року зазначену вище справу передано судді Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М.(ас.225, том2).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. від 28.04.2021 року зазначену вище справу прийнято у її провадження та призначено по справі підготовче провадження(ас.226, том2).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. від 02.12.2021 року закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу до судового засідання( ас.237, том2).

В судове засідання позивач та його представник - адвокат Мельніченко А.С. не з`явилися, належним чином повідомлені про час та слухання справи, в матеріалах справи міститься заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мельніченко А.С. про розгляд даної справи у відсутність зазначених вище осіб (ас. 1, том3).

Відповідачка по осоновному позову та позивачка по зустрічному позову ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи судом повідомлялася належним чином, причини неявки в судове засідання суду не відомі(ас.8, том3).

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить наступного.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 24.09.2005 року.

Судом встановлено, що від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ас. 12, том 1).

Судом встановлено, що 22.05.2015 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києва шлюб між сторонами було розірвано (ас.13-14, том 1).

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст.63 Сімейного кодексу України).

Отже, за змістом зазначених норм матеріального права належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя, на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується, якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.

Судом встановлено, що під час шлюбу, сторони придбали у власність нерухоме і рухоме майно, що належить їм на праві сумісної власності, зокрема: однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 54,70 кв.м., вартістю 1 666 300 грн. 00 коп.; однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_2 . загальною площею 29,20 кв. м., вартістю 744 600 грн. 00 коп.; трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_5 , загальною площею 89,32 кв. м., вартістю 3 911 000 грн. 00 коп.; земельну ділянку, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), кадастровий номер: 3221483001:01:001:2226, за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 0,1250 га, вартістю 163 350 грн. 00 коп.; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3221483001:01:001:2225, за адресою АДРЕСА_3 загальною площею 0.1003 га, вартістю 78 600 грн. 00 коп.; автомобіль «ФОЛЬКС ВАГЕН ПАССАТ», реєстраційний номер: НОМЕР_2 -5, 2008 року випуску, вартістю 159 400 грн. 00 коп.

Вартість нерухомого майна визначена на підставі звітів суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «НОТАРІУС», ринкова вартість автотранспортного засобу визначена на підставі звіту Асоціації «Малого та середнього бізнесу «Афіна».

Відповідно до ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Право подружжя на розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, передбачено ст. 65 Сімейного кодексу України.

У відповідності до ч. 1, 2, 4 ст. 71 Сімейного кодексу України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Судом встановлено, що позивач у справі протягом трьох років після розірвання шлюбу не звертався до суду із позовом про поділ майна, що є предметом розгляду, яке за домовленістю сторін перебувало в особистому користуванні відповідача.

За нормою ч. 2 ст. 72 Сімейного кодексу України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.

Таким чином, ч. 2 ст. 71 Сімейного кодексу України та п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Отже, початком перебігу позовної давності встановлено день, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права.

При цьому, суд, зазначає, що у межах розгляду вказаної цивільної справи про поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 , не було заявлено клопотання про поновлення строків пропуску даного позову, щодо поділу майна подружжя.

В тексті позовної заяви відсутні будь-які посилання про те, що позивачу стало відомо про порушення його права власності, як одного з подружжя після розірвання шлюбу.

Відповідно до п. 137 рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11), суд вважає, що строки позовної давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь - якій несправедливості, яка б могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладені норми чинного законодавства та обставини справи суд доходить висновку, що позивач, ОСОБА_1 , пропустив строк позовної давності, оскільки шлюб між сторонами було розірвано 22.05.2015 року.

Судом встановлено, що позивач не подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду пропущеного з поважних причин, та про обґрунтування та докази щодо пропущення такого строку.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю слід відмовити, застосувавши до даних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. 253-257 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя: Л.М.Шум