Постанова

від 22.11.2022 по справі 914/444/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2022 р. Справа №914/444/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіСкрипчук О.С.

суддівКравчук Н.М.

Матущака О.І.

секретар судового засідання В.Б. Лагутін

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Голд Фіш» б/н від 21.07.2022 (вх. № 01-05/1805/22 від 25.07.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2022 (повний текст рішення складено 20.05.2022, м. Львів, суддя О.Ю. Бортник)

у справі № 914/444/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Сіфуд», смт. Велика Димерка Броварського району Київської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Голд Фіш», м. Львів, м.Винники

про стягнення 521 714,79 грн,

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Галайський О.В.

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Флагман Сіфуд» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Голд Фіш» про стягнення 521714,79 грн. заборгованості з яких: 347809,86 грн. основний борг та 173 904,93грн. штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 1529/07зр від 01.07.2020, в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Сіфуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Голд Фіш» задоволено повністю. Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Голд Фіш» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман Сіфуд» 347 809,86грн. основного боргу, 173 904,93грн. штрафу та 7825,72грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач не оплатив 347 809,86 грн. заборгованості за поставлену йому позивачем продукцію за видатковими накладними № 2870165 від 14.10.2021., № 3000794 від 27.10.2021, № 3140737 від 10.11.2021, № 3160140 від 12.11.2021. та частково за видатковою накладною № 2790852 від 06.10.2021. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач порушив встановлене пунктом 4.3. договору право позивача на своєчасне (протягом 14 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної) та в повному обсязі отримання плати за поставлений товар.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Голд Фіш» подало апеляційну скаргу б/н від 21.07.2022 (вх. № 01-05/1805/22 від 25.07.2022), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2022 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме, скаржник стверджує, що позивачем по справі не подано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт поставки продукції відповідачу та виникнення обов`язку в останнього щодо її оплати.

Апелянт зазначає, що подані позивачем видаткові накладні без підпису отримувача є неналежними та недопустимими доказами, оскільки у графі "отримав" відсутній підпис уповноваженої особи відповідача, внаслідок чого суди позбавлені можливості ідентифікувати особу, якій передавався зазначений в накладній товар та підтвердити факт його передачі.

Окрім того, апелянт зазначає, що податкові накладні та їх реєстрація, за відсутності належним чином оформлених інших первинних бухгалтерських документів, жодним чином не підтверджує факт поставки товару, а тим більше факт існування правовідносин за конкретним договором поставки.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу № 06/09-22-2 від 06.09.2022 (вх. № 01-04/5018/22 від 12.09.2022), в якому стверджує, що відповідач ухиляється від покладених на нього договором купівлі-продажу № 1259/07зр від 01.07.2020 обов`язків шляхом висунення припущень, які нічим не підтверджені. Позивач просив суд розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Флагман Сіфуд» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Голд Фіш» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1529/07зр (надалі договір). Згідно з пунктами 2.1., 2.2. договору сторони погодили, що позивач на протязі терміну дії чинного договору зобов`язується передавати у власність, а відповідач зобов`язується приймати товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах, визначених цим договором. Найменування, асортимент, кількість і вартість товару визначаються відповідною видатковою накладною, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Момент переходу права власності на товар до відповідача і, відповідно, ризиків, яких може зазнати товар, є момент підписання відповідачем видаткової накладної, яка підтверджує факт передачі товару (п.3.2. договору).

Пунктами 4.1., 4.3., 4.5. договору передбачено, що вартість товару визначається сумарною вартістю переданого товару згідно відповідних видаткових накладних на протязі всього терміну дії даного Договору. Відповідач зобов`язується повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок позивача протягом 14 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної. У випадку порушення відповідачем п.4.3. чинного Договору більше ніж на 25 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 50 % несплаченої вартості переданого відповідачеві товару.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір укладено на невизначений строк. Сторона, яка бажає розірвати цей договір повинна письмово сповістити про таке іншу сторону за 30 діб до моменту такого розірвання (п.6.1., 6.2. договору).

Позивачем, на підтвердження факту поставки відповідачу товару, на підставі договору, подано суду видаткові накладні № 1830871 від 01.07.2020 на суму 3157,20грн., № 1849275 від 02.07.2020 на суму 861,40грн., № 1929173 від 10.07.2020 на суму 1205,62грн., № 1980266 від 16.07.2020 на суму 16714,50грн., № 2060215 від 24.07.2020 на суму 5195,10грн., № 2090132 від 27.07.2020 на суму 7456,93грн., № 2120251 від 30.07.2020 на суму 3106,50грн., № 2300134 від 17.08.2020 на суму 600грн., № 2390776 від 26.08.2020 на суму 17563,51грн., № 2410233 від 28.08.2020 на суму 1983грн., № 3090571 від 04.11.2020 на суму 98744,10грн., № 0340663 від 03.02.2021 на суму 75957грн., № 0410726 від 10.02.2021 на суму 227871грн., № 0410843 від 10.02.2021 на суму 91756,20грн., № 0470258 від 16.02.2021 на суму 12598,20грн., № 0480847 від 17.02.2021 на суму 102263,98грн., № 0620794 від 03.03.2021 на суму 95107,06грн., № 0830876 від 24.03.2021 на суму 187514,84грн., № 1090121 від 19.04.2021 на суму 59106,10грн, № 1480157 від 28.05.2021 на суму 41135,66грн., № 1600826 від 09.06.2021 на суму 89067,18грн., № 1670915 від 16.06.2021 на суму 233839,92грн., № 2090942 від 28.07.2021 на суму 17304,30грн., № 2090943 від 28.07.2021 на суму 94541,84грн., № 2160976 від 04.08.2021 на суму 153367,20грн., № 2230831 від 11.08.2021 на суму 153343,60грн., № 2240054 від 12.08.2021 на суму 30006грн., № 2300941 від 18.08.2021 на суму 216903,54грн., № 2510845 від 08.09.2021 на суму 129921,82грн., № 2650961 від 22.09.2021 на суму 126113,42грн., № 2710259 від 28.09.2021 на суму 18448,52грн., № 2740062 від 01.10.2021 на суму 147777,31грн., № 2790852 від 06.10.2021 на суму 340139,70грн., № 2870165 від 14.10.2021 на суму 3380,40грн., № 3000794 від 27.10.2021 на суму 191616грн., № 3140737 від 10.11.2021 на суму 1919,59грн., № 3160140 від 12.11.2021 на суму 3299,40грн.

Позивачем також повідомлено суд, що сума 126 113,42г рн., яка зазначена у видатковій накладній № 2650961 від 22.09.2021 не є коректною. Позивачем за видатковою накладною № 2650961 від 22.09.2021 поставлено товар відповідачу на суму 125 107,54грн.

Видаткові накладні № 1849275 від 02.07.2020 на суму 861,40грн., № 1929173 від 10.07.2020 на суму 1205,62грн., № 2120251 від 30.07.2020 на суму 3106,50грн., № 2710259 від 28.09.2021 на суму 18448,52грн., № 2740062 від 01.10.2021 на суму 147777,31грн., № 3000794 від 27.10.2021 на суму 191616грн., № 3140737 від 10.11.2021 на суму 1919.59грн., № 3160140 від 12.11.2021 на суму 3299,40грн. не містять відмітки відповідача про отримання товару, вони ним не підписані. На підтвердження факту поставки товару відповідачу за цими видатковими накладними позивачем подано суду копії податкових накладних від 02.07.2020 № 1849275 на суму 861,40грн., від 10.07.2020 № 1929173 від на суму 1205,62грн., від 30.07.2020 № 2120251 на суму 3106,50грн., від 28.09.2021 № 2710259 на суму 18448,52грн., від 01.10.2021 № 2740062 на суму 147777,31грн., від 27.10.2021 № 3000794 на суму 191616грн., від 10.11.2021 № 3140737 на суму 1919,59грн., від 12.11.2021 № 3160140 на суму 3299,40грн. та квитанцій про реєстрацію цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач вважає, що згідно згаданих вище видаткових накладних поставлено відповідачу товару загальною вартістю 2 999 881,76грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату отриманого товару на загальну суму 2652071,90грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 37 від 30.07.2020 на суму 861,40грн., № 36 від 30.07.2020 на суму 3157 грн., № 38 від 30.07.2020 на суму 1205,62грн., № 42 від 05.08.2020 на суму 16714грн., № 43 від 05.08.2020р. на суму 5195грн., № 46 від 11.08.2020 на суму 3106,50грн., № 44 від 05.08.2020 на суму 7456,93грн., № 70 від 03.11.2020 на суму 103000грн., № 62 від 27.10.2020 на суму 12000грн., № 74 від 04.12.2020 на суму 2090,41грн., № 72 від 03.11.2020р. на суму 1800грн., № 98 від 25.02.2021 на суму 200000грн., № 92 від 16.02.2021 на суму 75000грн., № 107 від 16.03.2021 на суму 60000грн., № 105 від 11.03.2021 на суму 175000грн., № 121 від 14.04.2021 на суму 172486грн., № 111 від 25.03.2021 на суму 95135грн., № 142 від 02.06.2021 на суму 9553грн., № 134 від 12.05.2021 на суму 65000грн., № 166 від 07.07.2021 на суму 130000грн., № 157 від 18.06.2021 на суму 41000грн., № 174 від 27.07.2021 на суму 92886,50грн., № 171 від 20.07.2021 на суму 100000грн., № 184 від 10.08.2021 на суму 94541,84грн., № 185 від 10.08.2021 на суму 17304,30грн., № 199 від 03.09.2021 на суму 120000грн., № 192 від 26.08.2021 на суму 200000грн., № 214 від 28.09.2021 на суму 130000грн., № 203 від 15.09.2021 на суму 217578,40грн., № 247 від 25.11.2021 на суму 300000грн., № 236 від 29.10.2021 на суму 200000грн.

Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідач не оплатив 347 809,86грн. заборгованості за поставлену йому продукцію за видатковими накладними № 2870165 від 14.10.2021, № 3000794 від 27.10.2021, № 3140737 від 10.11.2021, № 3160140 від 12.11.2021 та частково за видатковою накладною № 2790852 від 06.10.2021.

У зв`язку з допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов`язання, яке встановлене договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 173904,93грн. штрафу на підставі п.4.5. договору.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до приписів частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків, є договори.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу № 1529/07зр, за яким у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

За своєю суттю укладений між позивачем і відповідачем договір є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи договору купівлі-продажу та поставки.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу Україниобов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною шостою статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно п. 3.2. договору момент переходу права власності на товар до відповідача і, відповідно, ризиків, яких може зазнати товар, є момент підписання відповідачем видаткової накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Так, судом встановлено, що позивач звертаючись до суду першої інстанції стверджує, що ним було поставлено відповідачу товар, зокрема, згідно видаткових накладних № 2870165 від 14.10.2021, № 3000794 від 27.10.2021, № 3140737 від 10.11.2021, № 3160140 від 12.11.2021, № 2790852 від 06.10.2021 (накладні, які входять в межі позовних вимог) на загальну суму 540 355,09 грн.

Позивач звертаючись до суду першої інстанції стверджує, що відповідач належним чином не виконав обов"язку щодо оплати за отриманий товар на суму 347 809,86грн. основного боргу.

Апелянт зазначає, що позивачем по справі не подано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт поставки продукції відповідачу та виникнення обов`язку в останнього щодо оплати, оскільки видаткові накладні не підписані уповноваженими представниками відповідача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що видаткові накладні № 2870165 від 14.10.2021 на суму 3 380,40 грн. та № 2790852 від 06.10.2021 на суму 340 139,70 грн. містять в граві "отримувач" підпис без зазначення особи, яка підписала їх. Однак, зазначені накладні містять печатку відповідача та посилання на договір купівлі-продажу 1529/07зр від 01.07.2020, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що поставка товару, згідно видаткових накладних № 2870165 від 14.10.2021 на суму 3 380,40 грн. та № 2790852 від 06.10.2021 на суму 340 139,70 грн., відбулася саме на виконання умов договору.

Судова колегія зазначає, що відтиск печатки підприємства - є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції.

Документів, які б свідчили про втрату відповідачем печатки або її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі товариства, матеріали справи не містять.

Більш того, наявність печатки на вказаних первинних документах відповідачем не заперечується.

Матеріали справи не містять доказів оплати за отриманий товар, згідно видаткових накладних № 2870165 від 14.10.2021 на суму 3 380,40 грн. та № 2790852 від 06.10.2021 на суму 340 139,70 грн. Відтак, позовні вимоги, щодо стягнення боргу, згідно цих видаткових накладних, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Видаткові накладні № 3000794 від 27.10.2021 на суму 191 616,00 грн., № 3140737 від 10.11.2021 на суму на суму 1 919,59 грн., № 3160140 від 12.11.2021 на суму 3 299,40 грн. не містять відмітки відповідача про отримання товару, вони ним не підписані. На підтвердження факту поставки товару відповідачу за цими видатковими накладними позивачем подано суду копії податкових накладних та квитанцій про реєстрацію цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд першої інстанції у рішенні суду зазначив, що податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (продавцем) на постачання товару на користь другої сторони (покупця), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Такий висновок суду, відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладено у його постанові від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційний господарський суд зазначено, що податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Подані позивачем податкові накладні підтверджують лише порядок оподаткування господарської операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач (апелянт) не надав суду доказів того, що ним не реєструвалися податкові накладні за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач протягом 2020-2021 рр. поставляв відповідачу товар, згідно договору.

Відповідачем було оплачено товар отриманий, згідно договору, на загальну суму 2652071,90грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 37 від 30.07.2020 на суму 861,40грн., № 36 від 30.07.2020 на суму 3157грн., № 38 від 30.07.2020 на суму 1205,62грн.,№ 42 від 05.08.2020 на суму 16714грн., № 43 від 05.08.2020 на суму 5195грн., № 46 від 11.08.2020 на суму 3106,50грн., № 44 від 05.08.2020р. на суму 7456,93грн., № 70 від 03.11.2020 на суму 103000грн., № 62 від 27.10.2020 на суму 12000грн., № 74 від 04.12.2020 на суму 2090,41грн., № 72 від 03.11.2020р. на суму 1800грн., № 98 від 25.02.2021 на суму 200000грн., № 92 від 16.02.2021 на суму 75000грн., № 107 від 16.03.2021 на суму 60000грн., № 105 від 11.03.2021 на суму 175000грн., № 121 від 14.04.2021 на суму 172486грн., № 111 від 25.03.2021 на суму 95135грн., № 142 від 02.06.2021 на суму 9553грн., № 134 від 12.05.2021 на суму 65000грн., № 166 від 07.07.2021 на суму 130000грн., № 157 від 18.06.2021 на суму 41000грн., № 174 від 27.07.2021 на суму 92886,50грн., № 171 від 20.07.2021 на суму 100000грн., № 184 від 10.08.2021 на суму 94541,84грн., № 185 від 10.08.2021 на суму 17304,30грн., № 199 від 03.09.2021 на суму 120000грн., № 192 від 26.08.2021 на суму 200000грн., № 214 від 28.09.2021 на суму 130000грн., № 203 від 15.09.2021 на суму 217578,40грн., № 247 від 25.11.2021 на суму 300000грн., № 236 від 29.10.2021 на суму 200000грн. Більшість платіжних доручень не містять посилання на видаткові накладні, згідно яких здійснювалась оплата.

Апелянт (відповідач) заперечуючи позовні вимоги не надає суду контррозрахунку позовних вимог, а лише стверджує, що відповідач не отримав жодної продукції згідно не підписаних видаткових накладних.

Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем згідно платіжного доручення № 38 від 30.07.2020 на суму 1205,62грн було оплачено товар за видатковою накладною № 1929173 від 10.07.2020 на суму 1205,62грн., яка не містять відмітки відповідача про отримання товару (не підписана ним та не містить печатки підприємства). А відтак, твердження апелянта про те, що відповідач не отримав жодної продукції згідно не підписаних видаткових накладних, судом оцінюються критично.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 347 809,86 грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Згідно ст.ст. 610 -611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, п.п. 4.1., 4.3., 4.5. договору передбачено, що вартість товару визначається сумарною вартістю переданого товару згідно відповідних видаткових накладних на протязі всього терміну дії даного договору. Відповідач зобов`язується повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок позивача протягом 14 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної. У випадку порушення відповідачем п.4.3. чинного договору більше ніж на 25 календарних днів, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 50 % несплаченої вартості переданого відповідачеві товару.

Враховуючи те, що відповідачем було допущено прострочення оплати товару, згідно договору більше ніж на 25 календарних днів, позовні вимоги про стягнення 173 904,93грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

За таких обставин, рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2022 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід покласти на апелянта в порядку ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Голд Фіш» б/н від 21.07.2022 (вх. № 01-05/1805/22 від 25.07.2022) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2022 у справі № 914/444/22 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.11.2022.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяО.І. Матущак

Суддя Н.М. Кравчук