Постанова

від 05.12.2022 по справі 927/78/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2022 р. Справа№ 927/78/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Разіної Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Хоменка Володимира Михайловича

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2022 (повний текст складено 15.06.2022)

у справі № 927/78/22 (суддя Белов С.В.)

за позовом Ніжинської міської ради Чернігівської області

до фізичної особи-підприємця Хоменка Володимира Михайловича

про стягнення 179 991,69 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ніжинська міська рада Чернігівської області звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до фізичної особи-підприємця Хоменко Володимира Михайловича про стягнення 179 991,69 грн безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що у період з 20.01.2019 по 17.12.2021 відповідач використовував земельну ділянку з кадастровим номером 7410400000:03:020:0007 площею 0,2806 га (на якій розташована нежитлова будівля, що належала до 17.12.2021 відповідачу на праві власності), без виникнення права власності / користування та без державної реєстрації цих прав на вищевказану земельну ділянку.

При цьому, позивач стверджував, що відповідач, за відсутності укладеного договору оренди з позивачем, у заявлений до стягнення період зберігав кошти та не сплачував орендну плату за користування вищезгаданою земельною ділянкою, чим збільшив вартість власного майна, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто на думку позивача, відбулося безпідставне збереження коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2022 позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця Хоменка Володимира Михайловича на користь Ніжинської міської ради Чернігівської області безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою площею 0,2806 га з кадастровим номером 7410400000:03:020:0007 за адресою: м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 21, що відбулося без оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою за період з 20.01.2019 до 17.12.2021 у розмірі 179 991,69 грн. Вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця Хоменка Володимира Михайловича на користь Ніжинської міської ради Чернігівської області судовий збір у розмірі 2699,88 грн.

Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, як фактичний користувач земельною ділянкою комунальної форми власності, площею 0,2806 га, кадастровий номер 7410400000:03:020:0007, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею за період з 20.01.2019 по 17.12.2021, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець Хоменко Володимир Михайлович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2022 у справі № 927/78/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції помилково взято до уваги:

- площу земельної ділянки 0,2806 га, а не площу (485,5 кв.м.) забудови нежитлової будівлі розташованої на цій земельній ділянці, тому за твердженням відповідача, орендна плата повинна була нараховуватись позивачем з урахуванням саме площі 484,5 кв.м.;

- рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 13.12.2018 № 436 "Про затвердження акту комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (Фізична особа - підприємець Хоменко В.М., код ІПН НОМЕР_1 ", рішення Ніжинської міської ради від 28.12.2018 № 50-49/2018 "Про надання дозволу фізичній особі - підприємцю Хоменку В.М. на реструктуризацію нарахованої суми збитків за користування земельною ділянкою за адресою: Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Носівський шлях, 21 площею 0,2806 га без правовстановлюючих документів" та договір про реструктуризацію суми збитків власникам землі та землекористувачам на території міста Ніжина від 10.01.2019 №1, оскільки на думку відповідача, наведені вище документи не свідчать про визнання останнім факту користування земельною ділянкою площею 0,2806 га у період з 20.01.2019 по 17.12.2021.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що він під час здійснення розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2022, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Хоменка В.М. на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2022 у справі № 927/78/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/78/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Хоменка В.М. на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2022 у справі № 927/78/22 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Хоменка В.М. на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2022 у справі № 927/78/22. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.12.2013 за фізичною особою-підприємцем Хоменком В.М. (відповіідачем) було зареєстровано на праві приватної власності (номер запису про право власності: 4038281) нежитлову будівлю "камерально-лабораторний корпус" загальною площею 744,6 кв.м. за адресою: Чернігівська обл, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 253488874000).

Нежитлова будівля загальною площею 744,6 кв.м. за адресою: м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 21 розміщена на земельній ділянці площею 0,2806 га, кадастровий номер якої 7410400000:03:020:0007, цільове призначення - промисловість (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), форма власності - комунальна, власник - Ніжинська міська рада (позивач), (запис про право комунальної власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.09.2014).

Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 13.12.2018 № 436 "Про затвердження акту комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (Фізична особа-підприємець Хоменко В.М., код ІПН - НОМЕР_1 )" затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території міста Ніжина (Фізична особа - підприємець Хоменко В.М., код ІПН - НОМЕР_1 ) від 27.11.2018, нанесених фізичною особою-підприємцем Хоменком В.М., у зв`язку із використанням земельної ділянки площею 0,2806 га з кадастровим номером 7410400000:03:020:0007 за адресою: Чернігівська обл, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 21 з порушенням земельного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 у сумі - 69 720, 51 грн.

Рішенням Ніжинської міської ради від 28.12.2018 №50-49/2018 "Про надання дозволу фізичній особі-підприємцю Хоменку В.М. на реструктуризацію нарахованої суми збитків за користування земельною ділянкою за адресою: Чернінівська обл., м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 21 площею 0,2806 га без правовстановлюючих документів" позивач надав відповідачу дозвіл на реструктуризацію нарахованої, згідно акту комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території міста Ніжина (Фізична особа-підприємець Хоменко В.М., код ІПН - НОМЕР_1 ), затвердженого рішеннями виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 13.12.2018 №436, суми збитків за користування земельною ділянкою за адресою: Чернігівська обл, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 21, площею 0,2806 га без правовстановлюючих документів, у розмірі 69 720, 51 грн.

10.01.2019 на виконання вищеназваних рішень між позивачем та відповідачем було укладено договір про реструктуризацію суми збитків власникам землі та землекористувачам на території міста Ніжина у розмірі 69 720, 51 грн (за період з 01.01.2016 по 30.11.2018).

В подальшому, відповідач виконав зобов`язання за вказаним договором частково та сплатив у добровільному порядку нараховану суму збитків за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 року у розмірі 43 000, 00 грн.

Решту суму збитків у розмірі 26 720,51 грн, було стягнуто з відповідача на користь позивача за судовим наказом у справі № 927/1315/21 від 28.12.2021 Господарським судом Чернігівської області.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 18.12.2021, наданої на вимогу суду відповідачем, 18.12.2021 між відповідачем, як продавцем, та Поливко С.В., як покупцем, укладено договір про відчуження нежитлової будівлі "камерально-лабораторний корпус" загальною площею 744,6 кв.м. за адресою: Чернігівська обл, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 253488874000).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі "камерально-лабораторний корпус" загальною площею 744,6 кв.м. за адресою: Чернігівська обл, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 253488874000), право власності 18.12.2021 зареєстровано за Поливко С.В. на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Кузьменком О.В., серія та номер 1018, (номер запису про право власності 45760502).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що зазначене вище підтверджує припинення використання відповідачем з 18.12.2022 земельної ділянки з кадастровим номером 7410400000:03:020:0007.

В обгрунтування позововних вимог, позивач зазначив, що в період з 20.01.2019 по 17.12.2021 договору оренди землі на земельну ділянку площею 0,2806 га з кадастровим номером 7410400000:03:020:0007 між позивачем та відповідачем укладено не було, в підтвердження посилався на довідку № 288756158 сформовану 07.12.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна земельної ділянки площею 0,2806 га, кадастровий номер якої 7410400000:03:020:0007, цільове призначення - промисловість.

Рпзом з тим, позивач у позовній заяві вказував на те, що оскільки відповідач не є власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки, то з урахуванням положень Податкового кодексу України, не може бути суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача є орендна плата.

Згідно інформації Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області вбачається, що відповідач за період 2019-2021 орендну плату не декларував та не сплачував за земельну ділянку з кадастровим номером 7410400000:03:020:0007.

У зв`язку з тим, що користувач земельної ділянки не відшкодував кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогою про стягнення грошових коштів у розмірі 179 991,69 грн за користування земельною ділянкою площею 0,2806 га з кадастровим номером 7410400000:03:020:0007 по вул. Носівський шлях, 21, м. Ніжин, Чернігівської області, що відбулося без оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою у період з 20.01.2019 по 17.12.2021.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2022 позовні вимоги задоволено повністю. Вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця Хоменка Володимира Михайловича на користь Ніжинської міської ради Чернігівської області безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою площею 0,2806 га з кадастровим номером 7410400000:03:020:0007 за адресою: м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 21, що відбулося без оформлення правовідносин щодо користування земельною ділянкою за період з 20.01.2019 до 17.12.2021 у розмірі 179 991,69 грн. Вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця Хоменка Володимира Михайловича на користь Ніжинської міської ради Чернігівської області судовий збір у розмірі 2699,88 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Предметом позову у цій справи є позовні вимоги про стягнення коштів за користування земельною ділянкою. Позов мотивовано фактичним користуванням земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

За змістом глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з вимогами ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Тобто об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об`єкт цивільних прав. Близька за змістом правова позиція, викладена у пункті 7.27 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, пункті 6.8 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 922/652/18.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Ніжинська міська рада Чернігівської області є власником земельної ділянки за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 21, площею 0,2806 га, з кадастровим номером 7410400000:03:020:0007, з цільовим призначенням - промисловість (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), форма власності - комунальна, про зроблено відповідний запис про право комунальної власності та внесено 22.09.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Судом першої інстанції встановлено, що на зазначеній земельній ділянці комунальної власності розташована нежитлова будівля - "камерально-лабораторний корпус" за адресою: Чернігівська обл, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 21, яка належала до 17.12.2021 відповідачу на праві приватної власності.

Відповідач у період з 20.01.2019 по 17.12.2021 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції про те, що відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Згідно п. 289.1 ст. 289 Податкового Кодексу України з метою визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було розраховано грошові кошти, що підлягають стягненню з відповідача за користування земельною ділянкою, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2806 га, кадастровий номер якої 7410400000:03:020:0007, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить у 2019, 2020, 2021 рр. - 2 062 051, 83 грн.

Згідно з п. 5.4.11 розділу V "Ставки плати за землю" Положення про плату за землю, що затверджене рішенням Ніжинської міської ради від 08.07.2015 №6-66/2015 (п. 6.4.10 у первісній редакції рішення; пункт 5.4. і І у редакції рішення від 28.12.2018 № 4-49/2018), розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем з цільовим призначенням - землі промисловості на рівні 3 % нормативної грошової оцінки.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача розмір збережених коштів від безпідставно набутого майна у період з 20.01.2019 по 17.12.2021 за користування земельною ділянкою площею 0,2806 га (кадастровий номер якої 7410400000:03:020:0007) у сумі 179 991, 69 грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням рішення виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 13.12.2018 № 436 "Про затвердження акту комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (Фізична особа-підприємець Хоменко В.М., код ІПН - НОМЕР_1 )" та рішення Ніжинської міської ради від 28.12.2018 №50-49/2018 "Про надання дозволу фізичній особі-підприємцю Хоменку В.М. на реструктуризацію нарахованої суми збитків за користування земельною ділянкою за адресою: м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 21 площею 0,2806 га без правовстановлюючих документів", якими підтверджується, що відповідачем з порушенням земельного законодавства використовувалась земельна ділянка площею 0,2806 га з кадастровим номером 7410400000:03:020:0007 за адресою: м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 21.

Крім того, місцевим господарським судом було правомірно враховано, що згідно договору про реструктуризацію суми збитків власникам землі та землекористувачам на території міста Ніжина № 1 від 10.01.2019, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, площею земельної ділянки, що використовувалась відповідачем з порушенням норм земельного законодавства визначено 0,2806 га.

Як було вищезазначено, відповідач виконав зобов`язання за вказаним договором частково та сплатив у добровільному порядку нараховану суму збитків за період з 01.01.2016 по 30.11.2018 у розмірі 43 000, 00 грн на спеціальний рахунок бюджету громади, що свідчить про використання ним земельної ділянки в розмірі 0,2806 га .

При цьому, судова колегія зауважує на тому, що матеріали справи не містять доказів знаходження на зазначеній земельній ділянці інших об`єктів нерухомого майна, які належали у спірний період (20.01.2019 по 17.12.2021) на праві власності іншим фізичним чи юридичним особам, на земельній ділянці площею 0,2806 га з кадастровим номером 7410400000:03:020:0007, що в свою чергу підтверджує, що єдиним користувачем зазначеної земельної ділянки у спірний періоод був відповідач.

Отже, за розрахунком позивача, розмір грошових коштів за користування земельною ділянкою площею 0,2806 га з кадастровим номером 7410400000:03:020:0007 за адресою: Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Носівський шлях,21 за період з 20.01.2019 до 17.12.2021 склав 179991,69 грн.

Колегія суддів вважає правомірним висновкок суду першої інстанції про те, що вказаний розрахунок, здійснений позивачем на підставі чинного законодавства України.

Доказів сплати коштів за користування земельною ділянкою площею 0,2806 га по вул. Носівський шлях, 21, м. Ніжин, Чернінівська обл., за період з 20.01.2019 до 17.12.2021 матеріали справи не містять.

Таким чином, з урахуванням у даному випадку сукупності встановлених вище фактів та положення ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи відповідача на те, що судом першої інстанції помилково взято до уваги площу земельної ділянки 0,2806 га, а не площу (485,5 кв.м.) забудови нежитлової будівлі розташованої на цій земельній ділянці, судовою колегією відхиляється виходячи з того, що відповідачем не надано доказів існування земельної ділянки площею - 484,5 кв.м, як об`єкту цивільних прав у розумінні ч. 4 ст. 791 Земельного кодексу України.

Окрім того, судова колегія зазначає, що обставини справи № 642/1839/18-ц викладені у постанові Верховного Суду від 12.02.2020, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, суттєво відрізняються від обставин у даній справі, оскільки у справі № 642/1839/18-ц Верховний Суд встановив, що земельна ділянка не була сформована як об`єкт цивільних прав у розумінні ст. 791 Земельного кодексу України, а саме земельній ділянці: не присвоєно кадастровий номер; не встановлена її площа, межі та цільове призначення земельної ділянки, а також відсутні докази розміру нормативної грошової оцінки), а тому вказана судова практика є не ревалентною.

Інші посилання, наведені відповідачем у апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

В свою чергу, наведені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу доводи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Отже, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права та матеріального права.

Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав колегією суддів також не встановлено.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Хоменка Володимира Михайловича залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2022 у справі № 927/78/22 - без змін.

Матеріали справи № 927/78/22 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Т.І. Разіна