Рішення

від 25.10.2022 по справі 906/38/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/38/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом): Лотоцька О.Б. - ордер серія ВХ №10225110 від 10.01.2022,

від відповідача (за первісним позовом): не прибув,

від відповідача2 (за зустрічним позовом): не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норинцівське"

про стягнення 4 625 615,80 грн

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норинцівське"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Соул"

про визнання недійсним договору №В44-02/21 ЖТ-ПБ про переведення боргу від 08.11.2021, укладеного між ТОВ "Агро Соул" (первісний боржник) в особі директора Сібрінг Гордон Оуен, ТОВ "Норинцівське" (новий боржник) в особі директора Сібрінг Гордон Оуен та ТОВ "Вітагро Партнер" (кредитор).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" 4 625 615,80 грн, з яких 4567675,15 грн основного боргу, 36541,40 грн інфляційних, 21399,25 грн 3% річних.

Ухвалою від 24.01.2022 суд залишив позовну заяву без руху та надав час позивачу для усунення її недоліків.

Ухвалою від 14.02.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 15.03.2022.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

З огляду на неприпиняючі повітряні удари ворога у місті Житомир та в Житомирській області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду та суддів, також враховуючи перебування судді Вельмакіної Т.М. у відпустці, справа в судове засідання 15.03.2022 не вносилася.

Ухвалою від 08.04.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та призначив підготовче засідання на 26.05.2022.

Ухвалою від 26.05.2022, зокрема, поновлено пропущений строк для подання відзиву, прийнято до спільного розгляду з первісним зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" про визнання недійсним договору №В44-02/21 ЖТ-ПБ про переведення боргу від 08.11.2021, укладеного між ТОВ "Агро Соул" (первісний боржник) в особі директора Сібрінг Гордон Оуен, ТОВ "Норинцівське" (новий боржник) в особі директора Сібрінг Гордон Оуен та ТОВ "Вітагро Партнер" (кредитор). Підготовче засідання відкладено на 13.06.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/38/22 в судове засідання 13.06.2022 о 12:00 не вносилась.

Ухвалою від 27.07.2022, з урахуванням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, призначено підготовче засідання на 08.08.2022, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 08.08.2022, з урахуванням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відкладено підготовче засідання на 23.08.2022.

Ухвалою від 23.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/38/22 до судового розгляду по суті на 22.09.2022.

Ухвалою від 22.09.2022 суд відклав розгляд справи на 25.10.2022.

В судовому засіданні 25.10.2022 представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Вимоги зустрічного позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на зустрічний позов (а.с. 114-116).

Представник відповідача (за первісним позовом) в судове засідання не з`явився. 19.10.2022 надіслав на адресу суду клопотання від 05.10.2022, згідно якого просив суд розглянути справу без його участі за наявними у справі документами. Вказав, що проти позову ТОВ "Вітагро Партнер" заперечує та просить задовольнити вимоги ТОВ "Норинцівське" за зустрічним позовом.

Представник відповідача2 (за зустрічним позовом) в судове засідання 25.10.2022 не з`явився. У відзиві (а.с. 129-130) просив суд розглянути справу за його відсутності. Вказав, що позовні вимоги ТОВ "Норинцівське" про визнання недійсним договору про переведення боргу №В44-02/21ЖТ-ПБ визнає та проти зустрічного позову не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача за первісним позовом, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Соул" (покупець, первісний боржник) укладено Договір поставки №В44-02/21ЖТ від 18.02.2021 (далі - Договір (а.с. 9-11)), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався в строки, визначені договором передати у власність покупця засоби захисту рослин, регулятори росту рослин та/або мікродобрива, насіння тощо (далі - Товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його вартість (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 1.2. Договору, найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід`ємними частинами договору.

За п. 2.2. Договору, покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватися сторонами в кожному конкретному випадку окремо та відображатися у відповідних специфікаціях-додатках.

Постачальник визначає у видатковій накладній вартість товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті вказаній в додатках до договору, на курс продажу іноземної валюти на дату формування видаткової накладної (п.2.3.1 Договору).

Сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору на курс продажу іноземної валюти відповідно до п. 2.3.2. Договору. Однак, сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, на банківський день, що передує дню здійснення такої оплати покупцем, менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної (п. 2.3.2. Договору).

Відповідно до видаткових накладних №1278 від 06.04.2021 на суму 416934,00 грн, №1279 від 06.04.2021 на суму 960799,98 грн, №1280 від 06.04.2021 на суму 15611,04 грн, №517 від 22.03.2021 на суму 450800,00 грн, №2246 від 19.04.2021 на суму 498355,05 грн, №2245 від 09.04.2021 на суму 866972,16 грн, №3030 від 09.04.2021 на суму 209000,09 грн, №4702 від 26.05.2021 на суму 23881,20 грн, №4595 від 14.05.2021 на суму 524547,94 грн, №5086 від 02.06.2021 на суму 155173,20 грн, №6290 від 25.06.2021 на суму 48000,13 грн, №6291 від 16.06.2021 на суму 397600,36 грн, ТОВ "Агро Соул" отримало від ТОВ "Вітагро Партнер" товар на загальну суму 4 567 675,15 грн (а.с. 24-35).

Згідно Додатків до Договору поставки №В44-02/21ЖТ від 18.02.2021, сторони погодили наступні умови та строки поставки та оплати товару: №1 від 10.03.2021 на суму 416934,00 грн - до 10.11.2021; №2 від 10.03.2021 на суму 960799,98 грн - до 10.11.2021; №3 від 12.03.2021 на суму 15611,04 грн - до 10.11.2021; №4 від 22.03.2021 на суму 450800,00 грн - до 10.11.2021; 35 від 08.04.2021на суму 498355,05 грн - до 10.11.2021, №6 від 09.04.2021 на суму 866972,16 грн до 09.04.2021; №7 від 09.04.2021 на суму 209000,09 грн до 10.11.2021; №9 від 25.05.2021 на суму 23881,20 грн - до 10.11.2021; №10 від 13.05.2021 на суму 524547,94 грн - до 10.11.2021; №11 від 02.06.2021 на суму 155173,20 грн - до 10.11.2021; №12 від 15.06.2021 на суму 48000,13 грн - до 01.11.2021; №13 від 15.06.2021 на суму 397600,36 грн до 01.11.2021 (а.с .12-23).

Однак, як стверджує позивач, ТОВ "Агро Соул" розрахунки у передбачені строки у повному обсязі не здійснило, у зв`язку з чим 08.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Соул" (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" (кредитор) укладено Договір №В44-02/21ЖТ-ПБ про переведення боргу (Договір переведення боргу (а.с. 8)).

Відповідно до п.1.1. Договору про переведення боргу, первісний боржник (ТОВ "Агро Соул") переводить на Нового боржника борг, який виник на підставі Договору поставки №В44-02/21ЖТ від 18.02.2021 в сумі 2 569 554,60 грн., що еквівалентно 40 162,64 доларів США, 44098,96 Євро, та 1998120,55 грн., що разом складає 4 567 675,15грн, а Новий боржник приймає на себе зобов`язання погасити вказану в цьому пункті суму боргу перед Кредитором за названим у цьому пункті Договором поставки №В44-02/21ЖТ від 18.02.2021 (надалі іменується "Договором поставки").

За п.1.3. Договору, Новий боржник зобов`язався виконати зобов`язання зі сплати боргу Кредитору у термін до 12.11.2021 року.

Проте, як стверджує позивач, на момент подачі позову до суду, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по сплаті вищевказаної заборгованості, що стало підставою звернення позивача до суду.

Крім основної суми боргу позивач заявив до стягнення з відповідача 36541,40 грн інфляційних та 21399,25 грн 3% річних.

Не погоджуючись із заявленими позовними вимогами відповідач подав зустрічний позов (а.с. 83-86) згідно якого просить суд визнати недійсним договір №В44-02/21 ЖТ-ПБ про переведення боргу від 08.11.2021, укладений між ТОВ "Агро Соул" (первісний боржник), ТОВ "Норинцівське" (новий боржник) та ТОВ "Вітагро Партнер" (кредитор).

Обґрунтовуючи зустрічний позов, відповідач вказує, що спірний договір про переведення боргу суперечить вимогам ч. 3 ст. 92 та ч.3 ст.238 ЦК, оскільки його було укладено від імені первісного боржника та нового боржника однією й тією ж особою - ОСОБА_1 , тобто договір направлений на реалізацію інтересів однієї особи і явно суперечить інтересам ТОВ "Норинцівське", а саме: створення суттєвого боргу за зобов`язаннями іншої юридичної особи, що значно погіршує основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства, ускладнює в зв`язку з цим його нормальне функціонування, а також створює передумови невиконання зобов`язань ТОВ "Норинцівське" перед контрагентами.

На думку позивача за зустрічним позовом, укладений договір переведення боргу не відповідає внутрішній волі ТОВ "Норинцівське" в частині створення боргових зобов`язань за зобов`язаннями ТОВ "Агро Соул", а дії директора товариства щодо підписання спірного договору є наслідком помилки та/або обману, оскільки ОСОБА_1 є громадянином США і не володіє українською мовою, якою укладено правочин. Зазначив, що будучи директором ТОВ "Агро Соул" та виконуючи волю вищого органу товариства - загальних зборів учасників товариства, які є громадянами США, він дійсно укладав договір поставки №В44-02/21ЖТ на підставі якого в подальшому виникла заборгованість. Вказав, що Сібрінг Гордон Оуен, як директор ТОВ "Агро Соул", вів переговори з ТОВ "Вітагро Партнер" та шукав шляхи сплати вказаної заборгованості, однак жодним чином не мав на меті перекладання боргових зобов`язань ТОВ "Вітагро Партнер" на ТОВ "Норинцівське".

Зауважив, що Верховний суд в постанові від 16.05.2019 у справі №401/2995/16-ц висловив правову позицію, що такий правочин підлягає визнанню недійсним, оскільки правило, передбачене ч. 3 ст. 238 ЦК України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника.

ТОВ "Вітагро Партнер", у відзиві на зустрічний позов (а.с. 114-116), вимоги останнього заперечує. Пояснив, що тристоронній договір укладено як наслідок переговорів директора ТОВ "Вітагро Партнер" ОСОБА_2 та директора ТОВ "Агро Соул" і ТОВ "Норинцівське" - ОСОБА_1 , без примусу та з власної волі сторін, підписаний зі сторони позивача за зустрічним позовом його керівником, який мав на те відповідні повноваження. Зауважив, що ТОВ "Вітагро Партнер" одноособово не здійснювало переведення боргу на ТОВ "Норинцівське". Зазначив, що Сібрінг Гордон Оуен, згідно даних ЄДРПОУ, ще з 2016 являється керівником ТОВ "Агро Соул" та ТОВ "Норинцівське", здійснює офіційне представництво вказаних підприємств, укладає правочини від їх імені, обіймаючи посади керівника та виконуючи відповідні обов`язки, передбачені даною посадою, а отже, наділений повноваженнями на здійснення представництва вищевказаних підприємств. Пояснив, що на підтвердження зазначеного надано копії договорів переведення боргу №72-03/19ЖТ-ПБ-2 від 26.07.2021, №72-03/19 ЖТ-ПБ-3 від 12.10.2021, аналогічних оскаржуваному, часткове виконання яких підтверджується актами звірки розрахунків ТОВ "Вітагро Партнер", за підписом головного бухгалтера відповідача за зустрічним позовом, що підтверджує факт комерційного представництва, тобто особи, яка постійно та самостійно виступає представником, а також заперечує факт введення в оману Сібрінга Гордона Оуена під час укладення договору переведення боргу №В44-02/21ЖТ-ПБ від 18.11.2021. Наголосив на тому, що позивач за зустрічним позовом не надав жодного доказу на підтвердження відсутності у директора необхідного обсягу цивільної дієздатності, жоден з договорів, укладених директором не було оскаржено чи визнано недійсним. Зауважив, що при не розумінні мови директором, поруч з україномовними договорами чомусь не укладались англомовні екземпляри, не надано договорів на підтвердження надання послуг перекладача для директора. Вважає, що Сібрінг Гордон Оуен, виконуючи обов`язки керівника, діяв на підставі Статуту та наказу про призначення на посаду директора 06-к від 06.05.2020 ТОВ "Норинцівське" так і від імені ТОВ "Агро Соул", а відтак на законних підставах вчинив правочин по укладенню та підписанню тристороннього договору переведення боргу.

Відповідач2 (за зустрічним позовом) у відзиві (а.с. 129-130) вказав, що заборгованість за договором поставки №В44-02/21ЖТ визнає та вживає заходи щодо її погашення. Зазначив, що боржником за вказаним договором поставки є ТОВ "Агро Соул", тому вимоги ТОВ "Норинцівське" за пред`явленим зустрічним позовом є законними та обґрунтованими

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог та безпідставність зустрічних позовних вимог, з огляду на таке.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, 08.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Соул" (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" (кредитор) укладено Договір №В44-02/21ЖТ-ПБ про переведення боргу (а.с. 8), відповідно до п.1.1. якого первісний боржник (ТОВ "Агро Соул") переводить на Нового боржника борг, який виник на підставі Договору поставки №В44-02/21ЖТ від 18.02.2021 в сумі 2 569 554,60 грн., що еквівалентно 40 162,64 доларів США, 44098,96 Євро, та 1998120,55 грн., що разом складає 4 567 675,15грн, а Новий боржник приймає на себе зобов`язання погасити вказану в цьому пункті суму боргу перед Кредитором за названим у цьому пункті Договором поставки №В44-02/21ЖТ від 18.02.2021 (надалі іменується "Договором поставки").

Враховуючи, що вищевказаний Договір позивач за зустрічним позовом - ТОВ "Норинцівське" просить суд визнати недійсним, оскільки вважає, що останній суперечить вимогам ч. 3 ст. 92 та ч.3 ст.238 ЦК, так як укладений від імені первісного боржника та нового боржника однією й тією ж особою - ОСОБА_1 та направлений на реалізацію інтересів однієї особи і явно суперечить інтересам ТОВ "Норинцівське", суд враховує таке.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦУ України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За ч.1, 2 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Згідно з ч.3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (ч.1,3 ст. 237 та ст. 239 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

У постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/3467/19 та від 07.06.2022 у справі № 925/632/20, Верховний Суд вказував, що для цілей застосування частини третьої статті 238 ЦК України словосполучення "у своїх інтересах" потрібно розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.

У постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 Велика Палата Верховного Суду зауважила на тому, що представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя. Вчинення правочину щодо самого себе, тобто не в інтересах довірителя, а у своїх власних, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене частиною 3 статті 238 ЦК України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника.

Водночас, у постанові від 19.01.2022 у справі № 911/841/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що закон не містить прямої заборони у разі вчинення представником правочину в інтересах довірителя з афілійованою з представником юридичною особою (у якій представник є учасником чи бенефіціаром).

Судом встановлено, що Договір №В44-02/21ЖТ-ПБ про переведення боргу підписаний зі сторони ТОВ Агро Соул" та ТОВ "Норинцівське" директором - Сібрінгом Гордоном Оуеном та від імені ТОВ "Вітагро Партнер" - директором Трачуком О.Д.

Згідно з частинами першою та другою статті 89 ГК України (у редакції станом на момент укладення оспорюваних договорів), управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи

За п. 13 ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Отже, за змістом частин першої, третьої та четвертої статті 92 ЦК України, частин першої та другої статті 89 ГК України, пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведеного у статті 237 ЦК України. При цьому орган юридичної особи, який діє одноособово, усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам та волевиявленню юридичної особи, яку представляє, передбачає настання невигідних для останньої наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання (Постанова ВПВС від 22.10.2019 у справі №911/2129/17).

Судом встановлено, що згідно виписок з ЄДРПОУ (а.с .131-132), Сібрінг Гордон Оуен є керівником ТОВ "Агро Соул" та ТОВ "Норинцівське" і має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. Будь яких обмежень щодо представництва юридичних осіб - ТОВ "Агро Соул" та ТОВ "Норинцівське" керівником Сібрінгом Гордоном Оуеном довідки ЄДР не містять.

Отже, ОСОБА_1 , згідно інформації, що міститься в ЄДР, мав право підписувати договори як від імені ТОВ "Агро Соул" так і від ТОВ "Норинцівське".

При цьому доказів того, що вищевказаний договір направлений на реалізацію інтересів однієї особи і явно суперечить інтересам ТОВ "Норинцівське", а саме: направлений на створення суттєвого боргу за зобов`язаннями іншої юридичної особи, що значно погіршує основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства, ускладнює в зв`язку з цим його нормальне функціонування, а також створює передумови невиконання зобов`язань ТОВ "Норинцівське" перед контрагентами, позивачем за зустрічним позовом не надано.

Будь яких доказів на підтвердження того, що Сібрінг Гордон Оуен не володіє українською мовою, внаслідок чого не усвідомлював своїх дій, позивач за зустрічним позовом також не надав.

Водночас суд враховує, що до матеріалів справи не надано жодних доказів застосування до Сібрінга Гордона Оуена, як директора ТОВ «Норинцівське», наслідків, визначених ч.2 ст. 89 ГК України (у редакції станом на момент укладення оспорюваних договорів), щодо відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю).

Натомість, з інформації ЄДРПОУ та поданої зустрічної позовної заяви вбачається, що Сібрінг Гордон Оуен і на час розгляду справи продовжує виконувати повноваження директора ТОВ «Норинцівське» та є підписантом зазначеної заяви.

За вказаного, суд також враховує доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Аналогічно принцип "естопель" застосовувався у справах №914/2622/16, №914/3593/15, №237/142/16-ц, №911/205/18.

За своєю природою це прояв загального принципу недопустимості зловживання правом. Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.

Подання зустрічного позову про визнання недійсним договору керіником, який раніше підписав цей договір, із зсиланням на неправомірність своєї ж поведінки, суперечить попередній поведінці позивача за зустрічним позовом та є недобросовісною.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що згідно доданого до зустрічної позовної заяви витягу з ЄДРПОУ (а.с. 88-93), Сібрінг Гордон Оуен є не лише керівником, а й єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "Норинцівське", що також спростовує твердження, якими обгрунтовується зустрічна позовна заява.

Зсилання ТОВ "Норинцівське" на постанову Верховного суду від 16.05.2019 у справі №401/2995/16-ц суд не бере до уваги, оскільки висновки ВС у цій справі стосуються здійснення особою передоручення без повідомлення про це довірителя, з метою набуття у власність спірного автомобіля, тобто, стосується зовсім інших правовідносин.

За вказаного, оскільки позивач за зустрічним позовом не довів, що Договір про переведення боргу суперечить вимогам ч. 3 ст. 92 та ч.3 ст.238 ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання його недійсним.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 1.3. Договору №В44-02/21 ЖТ-ПБ про переведення боргу, новий боржник - ТОВ "Норинцівське" зобов`язався виконати зобов`язання зі сплати боргу кредитору (ТОВ "Вітагро Партнер") у термін до 12.11.2021.

Оскільки доказів сплати 4567675,15 грн відповідач не надав, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 6), інфляційні останнім нараховано за листопад 2021 у розмірі в розмірі 36541,40 грн та 21399,25 грн 3% річних - за період з 15.11.2021 до 10.01.2022.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон" наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, суд встановив, що вимога про їх стягнення у заявленому розмірі є обґрунтованою.

Згідно ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач за первісним позовом не надав доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 4625615,80 грн, з яких 4567675,15 грн основного боргу, 36541,40 грн інфляційних, 21399,25 грн 3% річних є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, тому суд їх задовольняє.

У задоволенні зустрічного позову суд відмовляє за його безпідставністю.

Судові витрати у справі, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" (11420, Житомирська обл., Коростенський р-н., с. Норинці, вул. Миру, буд. 4, код ЄДРПОУ 03743813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" (31200, Хмельницька обл., Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Котляревського, буд. 7, код ЄДРПОУ 37993500):

- 4567675,15 грн основного боргу;

- 36541,40 грн інфляційних;

- 21399,25 грн 3% річних;

- 69384,24 грн судового збору.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.12.22

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2-4 - сторонам (рек. з пов.).