Рішення

від 02.12.2022 по справі 910/8966/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2022Справа № 910/8966/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", м.Київ

до відповідача: Державного підприємства "УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМИ БУДИНКАМИ" УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ", м. Київ

про стягнення 119 686,54 грн, -

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМИ БУДИНКАМИ" УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 87646,18 грн, пені в сумі 1308,29 грн, інфляційних втрат в сумі 25648,85 грн та 3% річних в сумі 5083,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору №520782-02 від 17.04.2020 постачання теплової енергії в частині оплати теплової енергії, яку було спожито у квітні 2020 - липні 2022.

Ухвалою від 13.09.2022 позовну заяву було залишено без руху. Означена ухвала була вручена позивачу 26.09.2022, що підтверджується поштовим повідомленням №0105492821264.

26.09.2022 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 27.09.2022 відкрито провадження в справі, визнано справу малозначною, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що основний борг було погашено згідно платіжних доручень №6462 від 27.09.2022 та №6477 від 04.10.2022, внаслідок чого в цій частині провадження по справі підлягає закриттю. Одночасно, позовні вимоги про стягнення пені та нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, підлягають залишенню без задоволення, оскільки умовами укладеного між сторонами правочину передбачено претензійний порядок вирішення спорів, який позивачем дотримано не було.

Позивач у відповіді на відзив проти доводів відповідача в частині відсутності підстав для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат надав заперечення посилаючись на те, що наявність умови договору щодо претензійного порядку вирішення спорів не звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасну оплату теплової енергії.

З огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2020 Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Державним підприємством "УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМИ БУДИНКАМИ" УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" (абонент) було укладено договір №520782-02 на постачання теплової енергії, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2.1. договору №520782-02 від 17.04.2020 енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.

Пунктом 2.3.1. договору №520782-02 від 17.04.2020 встановлено, що абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

За змістом п. 2.3.2. договору №520782-02 від 17.04.2020 абонент зобов`язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Згідно п.п. 5.1., 5.3., 5.5. договору №520782-02 від 17.04.2020 облік споживання абонентом теплової енергії здійснюється згідно із Законом України «Про комерційний облік». Абонент, що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає теплопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку №1 до договору.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2021 (8.1 договору №520782-02 від 17.04.2020).

За умовами п. 8.3. договору №520782-02 від 17.04.2020 припинення дії договору не звільняє абонента від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії.

За умовами розділу 7 договору №520782-02 від 17.04.2020 спори сторін, пов`язані з укладанням, зміною, виконанням та розірванням цього договору регулюються правилами, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод, а також іншими необхідними заходами. Пропозиції по зміненню договірних обсягів постачання теплової енергії надаються сторонами не пізніше ніж за 15 днів до початку розрахункового періоду. Сторони зобов`язуються розглянути претензію іншої сторони та прийняти необхідні заходи щодо її урегулювання на взаємній основі. Після закінчення 30 днів, з моменту отримання претензії відповідачем та не при досягненні згоди, сторони мають право звернутися для вирішення спору в Господарський суд м. Києва.

Водночас, у п. 8.4. договору №520782-02 від 17.04.2020 сторони погодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Разом із договором №520782-02 від 17.04.2020 на постачання теплової енергії сторонами також підписано ряд додатків до договору.

Зокрема, відповідно до положень додатку №4 сторонами погоджено порядок розрахунків за теплову енергію.

Згідно п. 1 додатку №4 розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі.

Пунктом 2 додатку №4 передбачено, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

При цьому, за умовами п. 3 додатку №4 до договору №520782-02 від 17.04.2020 абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: вул.Волоська, буд.№42 облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «абонент» повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.

У відповідності до п. 7 додатку №4 до договору №520782-02 від 17.04.2020 абонент на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) теплопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі №5023/3905/12.

Слід зауважити, що на теперішній час договір №520782-02 від 17.04.2020 у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №520782-02 від 17.04.2020 як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Як свідчать представлені до матеріалів справи документи, у період з квітня 2020 по липень 2022 Державним підприємством "УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМИ БУДИНКАМИ" УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" було спожито теплову енергію на загальну суму 87 646,18 грн. Вказані обставини підтверджуються наданими до матеріалів справи актами про готовність вузла комерційного обліку до роботи, корінцями нарядів про проведення включень (на початку опалювального періоду) та відключення (після завершення опалювального періоду), відомостями обліку споживання теплової енергії.

Зі змісту позову вбачається, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків з оплати спожитої теплової енергії утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" в сумі 87646,18 грн, що і стало підставою для нарахування пені в сумі 1308,29 грн, інфляційних втрат в сумі 25648,85 грн та 3% річних в сумі 5083,22 грн та звернення до суду з розглядуваним позовом.

Як вказувалось вище, відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що основний борг було погашено згідно платіжних доручень №6462 від 27.09.2022 та №6477 від 04.10.2022.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З представлених суду документів вбачається, що після відкриття провадження у справі, а саме відповідачем було сплачено на рахунок позивача грошові кошти за спожиту теплову енергію згідно платіжних доручень №6462 від 27.09.2022 на суму 7646,18 грн та №6477 від 04.10.2022 на суму 80 000 грн.

Отже, з огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що провадження у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Державного підприємства "УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМИ БУДИНКАМИ" УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 87646,18 грн підлягає закриттю.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення пені в сумі 1308,29 грн, інфляційних втрат в сумі 25648,85 грн та 3% річних в сумі 5083,22 грн. При цьому, суд виходив з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до п. 7 додатку №4 до договору №520782-02 від 17.04.2020 абонент на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) теплопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Нарахування на суму боргу 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

З огляду на порушення відповідачем строків оплати спожитої теплової енергії за договором, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 1308,29 грн, інфляційні втрати в сумі 25648,85 грн та 3% річних в сумі 5083,22 грн.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, та пені суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а вимоги в цій частині обгрунтованими.

Щодо посилань відповідача на те, що умовами укладеного між сторонами правочину передбачено претензійний порядок вирішення спорів, який позивачем дотримано не було, суд зазначає таке.

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції.

Наразі, суд зауважує, що підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначено у ст.617 Цивільного кодексу України.

Наведеною статтею унормовано, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У даному випадку судом враховано, що за умовами розділу 7 договору №520782-02 від 17.04.2020 спори сторін, пов`язані з укладанням, зміною, виконанням та розірванням цього договору регулюються правилами, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод, а також іншими необхідними заходами. Пропозиції по зміненню договірних обсягів постачання теплової енергії надаються сторонами не пізніше ніж за 15 днів до початку розрахункового періоду. Сторони зобов`язуються розглянути претензію іншої сторони та прийняти необхідні заходи щодо її урегулювання на взаємній основі. Після закінчення 30 днів, з моменту отримання претензії відповідачем та не при досягненні згоди, сторони мають право звернутися для вирішення спору в Господарський суд м. Києва.

Проте, умови вказаного розділу договору взагалі ніяким чином не впливають та не нівелюють обов`язку абонента сплатити спожиту теплову енергію в обумовлені договором строки та нести відповідальність у разі порушення такого зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Державного підприємства "УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМИ БУДИНКАМИ" УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" про стягнення пені в сумі 1308,29 грн, інфляційних втрат в сумі 25648,85 грн та 3% річних в сумі 5083,22 грн.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, в тому числі, в частині вимог, провадження за якими підлягає закриттю, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №910/8966/22 в частині позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Державного підприємства "УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМИ БУДИНКАМИ" УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" про стягнення основного боргу на суму 87 646,18 грн.

2. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Державного підприємства "УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМИ БУДИНКАМИ" УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" про стягнення пені в сумі 1308,29 грн, інфляційних втрат в сумі 25648,85 грн та 3% річних в сумі 5083,22 грн - задовольнити повністю.

3. Стягнути з Державного підприємства "УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМИ БУДИНКАМИ" УПРАВЛІННЯ СПРАВАМИ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 4, ЄДРПОУ 40159706) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ЄДРПОУ 40538421) пеню в сумі 1308,29 грн, інфляційні втрати в сумі 25648,85 грн, 3% річних в сумі 5083,22 грн судовий збір в сумі 2481 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено 02.12.2022.

Суддя В.В. Князьков