Рішення

від 07.12.2022 по справі 910/9275/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2022Справа № 910/9275/22

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок"

до Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма "Абад"

про стягнення 424 629,51 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма "Абад" (далі - відповідач) про стягнення 424 629,51 грн., у тому числі 285 433,03 грн. за спожиту електроенергію, 38 742,22 грн. компенсації вартості послуг з передачі електроенергії, 27 892,00 грн. пені, 5 701,11 грн. 10 % річних, 4 802,49 грн. інфляційних втрат, 62 058,66 грн. 20 % штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705129 від 12.12.2018 в частині здійснення повної та своєчасної оплати поставленої електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/9275/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

На виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 20.09.2022 року про відкриття провадження у справі № 910/9275/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03150, місто Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 2, квартира 168, що підтверджується поштовим повідомленням з трек-номером 0105492927348.

Проте зазначене відправлення з трек-номером 0105492927348 вручене відповідачу не було про що свідчить Довідка Укрпошти про причини повернення/досилання Ф.20 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/9275/22 відповідач вважається повідомленим належним чином.

Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.12.2018 року між Приватним акціонерним товариством «Енергетична компанія «Барвінок» (постачальник) та Приватним підприємством виробничо-торгівельною фірмою «Абад» (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 0705129 (далі - Договір).

Згідно з п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до цього Договору.

Пунктом 3 Комерційної пропозиції (Додаток №2 до Договору, в редакції Додаткової угоди № 3 від 08.04.2020), передбачено наступний спосіб оплати:

«Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем на підставі рахунків, виставлених постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

перший платіж - у розмірі 30% від замовленого обсягу електроенергії за прогнозною ціною в розрахунковому періоді не пізніше 05 числа місяця поставки електричної енергії;

другий платіж - у розмірі 30% від замовленого обсягу електроенергії за прогнозною ціною в розрахунковому періоді не пізніше 15 числа місяця поставки електричної енергії;

третій платіж - у розмірі 30% від замовленого обсягу електроенергії за прогнозною ціною в розрахунковому періоді не пізніше 25 числа місяця поставки електричної енергії;

остаточний розрахунок - протягом 10 (десяти) календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

Якщо, день оплати припадає на вихідний або святковий день, платіж виконується в останній робочий день, що передує вказаному в дійсній комерційній пропозиції.

В разі сплати надлишково перерахованих коштів, вони вважаються попередньою оплатою в наступний розрахунковий період постачання електричної енергії. В разі недостатності коштів, остаточний розрахунок проводиться протягом 10 (десяти) календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.».

Згідно з п. 4 Комерційної пропозиції, рахунки на оплату електричної енергії виставляються та надсилаються електронною поштою на адресу споживача (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) не пізніше 5-ти робочих днів до відповідного числа, що зазначені в п. 3 таблиці комерційної пропозиції.

Остаточний рахунок за розрахунковий період за спожиту електричну енергію та Акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (далі Акт) формуються постачальником на підставі фактичних даних про обсяги, погодинного графіку споживання електричної енергії в розрахунковому періоді і відповідної ціни, в порядку передбаченому ПРРЕЕ, ККО, та інших відповідних регуляторних документів затверджених НКРЕКП, і надаються Споживачу в строк не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Рахунки на оплату надсилались Споживачу електронною поштою на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1:

04.04.2022р. на передплату за квітень 2022 року №№ 4708, 4709 від 01.04.2022р. за електричну енергію та послуги з її передачі відповідно;

19.04.2022р. на передплату за травень 2022 року №№ 5512, 5513 від 18.04.2022р. за електричну енергію та послуги з її передачі відповідно;

12.05.2022р. на доплату за квітень 2022 року №№ 6485, 6486 від 12.05.2022р. за електричну енергію та послуги з її передачі відповідно;

22.05.2022р. на передплату за червень 2022 року № 6830, 6831 від 19.05.2022р. за електричну енергію та послуги з її передачі відповідно;

11.06.2022р. на доплату за травень 2022 року № 7273, 7274 від 10.06.2022р. за електричну енергію та послуги з її передачі відповідно;

22.06.2022р. на передплату за липень 2022 року №№ 7918, 7919 від 20.06.2022р. за електричну енергію та послуги з її передачі відповідно;

11.07.2022р. на доплату за червень 2022 року: №№ 8470, 8471 від 08.07.2022р. за електричну енергію та послуги з її передачі відповідно;

10.08.2022р. на доплату за липень 2022 року: №№ 10173, 10174 від 09.08.2022р. за електричну енергію та послуги з її передачі відповідно.

Відповідно до умов п. 4 Комерційної пропозиції, акти направлялись споживачу за допомогою програмного забезпечення програмного забезпечення «M.E.Doc» 11.05.2022 за квітень 2022 року, 10.06.2022 за травень 2022 року, 10.07.2022 за червень 2022 року, 08.08.2022р. за липень 2022 року відповідно.

Підпунктами 1 та 7 п. 6.2 Договору споживач зобов`язався:

-забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору;

-відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим Договором.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції (в редакції Додаткової угоди № 3 від 08.04.2020) визначено, що споживач зобов`язаний розглянути наданий постачальником Акт за розрахунковий місяць та за відсутності зауважень, підписати його не пізніше ніж 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання такого Акту від постачальника, і повернути один примірник постачальнику. В разі недотримання строків та порядку направлення Акту, він вважається підписаним та набуває дії на 9 календарний день з моменту його направлення споживачу.

Позивач зазначає, відповідно до умов Договору обліковується заборгованість споживача перед постачальником, яка виникла на підставі Актів прийому-передачі (здачі-приймання) товару/послуг, а саме:

-електроенергія за квітень 2022 року № 00000001492 від 30.04.2022р. на суму 71 064,05 грн. з ПДВ;

-компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за квітень 2022 року № 2464 від 30.04.2022р. на суму 9 900,52 грн. з ПДВ;

-електроенергія за травень 2022 року № 00000001871 від 31.05.2022р. на суму 46 946,33 грн. з ПДВ;

-компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за травень 2022 року № 3045 від 31.05.2022р. на суму 6 540,48 грн. з ПДВ;

-електроенергія за червень 2022 року № 00000002204 від 30.06.2022р. на суму 97 908,80 грн. з ПДВ;

-компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за червень 2022 року № 3595 від 30.06.2022р. на суму 13 640,47 грн. з ПДВ;

-електроенергія за липень 2022 року № 00000002548 від 31.07.2022р. на суму 94 374,13 грн. з ПДВ;

-компенсація вартості послуг з передачі електричної енергії за липень 2022 року № 4172 від 31.07.2022р. на суму 11 445,11 грн. з ПДВ.

За твердженнями позивача, сума заборгованості станом на 14.09.2022 становить (за період квітень 2022 року - липень 2022 року) за Договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №0705129 від 12.12.2018 всього 324 175,25 грн., у тому числі:

1)електрична енергія на суму 285 433,03 грн.:

-за квітень 2022 року - 46 203,77 грн. - залишок заборгованості за розрахунковий період;

-за травень 2022 року - 46 946,33 грн.;

-за червень 2022 року - 97 908,80 грн.;

-за липень 2022 року - 94 374,13 грн.

2)компенсація вартості послуг з передачі електроенергії на суму 38 742,22 грн.:

-за квітень 2022 року - 7 116,16 грн. - залишок заборгованості за розрахунковий період;

-за травень 2022 року - 6 540,48 грн.;

-за червень 2022 року - 13 640,47 грн.;

-за липень 2022 року - 11 445,11 грн.

23.08.2022 позивачем направлено на електронну адресу відповідача претензію вих. № 1206, з вимогою у строк до 31.08.2022 виконати умови Договору, в частині здійснення оплати грошового зобов`язання в сумі 324 175,25 грн.

Матеріали справи не містять відповіді відповідача на дану претензію.

Оскільки за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 285 433,03 грн. за спожиту електроенергію, 38 742,22 грн. компенсації вартості послуг з передачі електроенергії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору теплопостачальна організація-продавця бере на себе обов`язок забезпечити протягом зазначеного в договорі часу безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв), або за затвердженням уповноваженим органом місцевого самоврядування режимом постачання теплової енергії для потреб опалення, гарячого водопостачанння, вентиляції, кондиціюваня та інші технології, в свою чергу споживач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Частиною 1 ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Так, оцінивши фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 285 433,03 грн. заборгованості за спожиту електроенергію та 38 742,22 грн. компенсації вартості послуг з передачі електроенергії є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5 701,11 грн. 10 % річних, 4 802,49 грн. інфляційних втрат.

Пунктом 6 Комерційної пропозиції передбачено, що пеня нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення оплати та за порушення грошового зобов`язання 10% річних від простроченої суми (ст. 625 Цивільного кодексу України).

За розрахунковий місяць, в якому споживач порушив порядок і строки розрахунків, передбачені цим Договором, постачальник може застосувати штраф:

в разі прострочення платежу до 5 календарних днів у розмірі 1% від вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий місяць;

в разі прострочення платежу до 10 календарних днів у розмірі 10% від вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий місяць;

в разі прострочення платежу більше 20 календарних днів у розмірі 20% від вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий місяць.

Споживач сплачує пеню, штраф та відсотки у розмірі, що визначається цим Договором, зазначивши в призначені платіжного доручення «сплата пені, штрафу чи відсотків за порушення грошового зобов`язання».

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 10% річних (визначених п. 6 Комерційної пропозиції) та інфляційних нарахувань суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення із відповідача 5 701,11 грн. 10 % річних та 4 802,49 грн. інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 27 892,00 грн. пені та 62 058,66 грн. 20 % штрафу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно з ст. 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

При цьому, суд вважає за необхідне застосування положення постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в частині стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, з огляду на таке.

Так, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в Україні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Так, судом встановлено, що НКРЕКП прийнято Постанову «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 № 332.

26.04.2022 Постанову НКРЕКП доповнено п. 16, згідно якого передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.

Тобто, спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому, суд зауважує, що період нарахування пені та штрафу позивачем заявлено такий, який входить в період дії воєнного стану.

Отже, враховуючи приписи п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені та штрафу .

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу визнається судом безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" до Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма "Абад" підлягають частковому задоволенню у розмірі 285 433,03 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 38 742,22 грн. компенсації вартості послуг з передачі електроенергії, 5 701,11 грн. 10 % річних, 4 802,49 грн. інфляційних втрат.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" до Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма "Абад" про стягнення 424 629,51 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства Виробничо-торгівельна фірма "Абад" (03150, місто Київ, вул.Ґедройця Єжи, будинок 2, квартира 168, ідентифікаційний код 31508355) на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" (69039, Запорізька обл., місто Запоріжжя, б. Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код 33675278) 285 433 (двісті вісімдесят п`ять тисяч чотириста тридцять три) грн. 03 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 38 742 (тридцять вісім тисяч сімсот сорок дві) грн. 22 коп. компенсації вартості послуг з передачі електроенергії, 5 701 (п`ять тисяч сімсот одну) грн. 11 коп. 10 % річних, 4 802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 49 коп. інфляційних втрат, 5 020 (п`ять тисяч двадцять) грн. 18 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.12.2022.

Суддя С. В. Стасюк