Рішення

від 07.12.2022 по справі 910/10129/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2022Справа № 910/10129/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІАН" (02100, м. Київ, вул. Будівельників, буд. 35)

про стягнення 4 643,66 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІАН" про стягнення 4 643,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 01.11.2019 по 31.10.2020, відповідачем здійснювалось скидання стічних вод без одержання Умов на скид з об`єкту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 35, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 4 643,66 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/10129/22 та вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З наявного у матеріалах справи витягу з офіційного сайту Укрпошта (www.ukrposhta.ua) вбачається, що поштове відправлення №0105492830964 яке містило ухвалу про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 31.10.2022, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Крім того, на офіційному сайті Господарського суду міста Києва у мережі інтернет (www.court.gov.ua) було оприлюднено оголошення із повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАН» про відкриття провадження у справі № 910/10129/22.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

22 жовтня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», перейменованим на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке в свою чергу перейменовано у Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НІАН» (далі - Абонент, Відповідач) був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05141/5-04.

Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник зобов`язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого Абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Київ, а Абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994, які втратили чинність 18.10.2008, у зв`язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 (на сьогодні діють Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 1.5 договору Абонент забезпечує своєчасне подовження Дозволу на скид стічних вод згідно із місцевими правилами приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 4.9 договору в разі порушення Абонентом п.1.1, 1.5.,3.1.7 цього Договору, плата за скид стічних вод без чинного дозволу нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу відповідно до вимог місцевих правил приймання.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що цей договір укладається строком на 1 рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону.

Доказів припинення дії договору, розірвання чи визнання його недійсним до матеріалів справи не подано, з огляду на що судом встановлено, що строк дії договору пролонгувався автоматично та діяв в період, за який пред`явлено до стягнення заборгованість в межах даної справи.

Так, за твердженням Позивача, Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НІАН» у період з 01.11.2019 по 31.10.2020 здійснювало скид стічних вод без умов на скид за адресою: вул. Будівельників, 35, у м. Києві.

У зв`язку зі скидом стічних вод Відповідачем без умов на скид стічних вод департаментом екологічного нагляду Позивача було нараховано Відповідачу плату за скид стічних вод без Умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 35, у період з 01.11.2019 по 31.10.2020 у розмірі 4 643,66 грн.

В подальшому, у зв`язку з невиконанням Відповідачем встановлених вимог, Позивачем було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАН» лист-попередження від 17.11.2020 з розрахунком від 17.11.2020 № 15/ВУ-Ф-09/527-10-2020р на суму 4 643,66 грн. Дані лист-попередження та розрахунок були отримані Відповідачем 10.12.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, який був доданий Позивачем до матеріалів позовної заяви.

Натомість, станом на дату звернення до суду із позовною заявою Відповідачем не було сплачені грошові кошти у розмірі 4 643,66 грн за скид стічних вод з об`єкту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 35, без умов на скид стічних вод.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю природою є договором надання послуг, за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Договірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (далі - Закон), сферу дії якого визначено статтею 2 Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону його дія поширюється на всі суб`єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Положеннями ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що споживачі питної води, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 р. № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).

Правила № 1879 встановлюють вимоги до Абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки Абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення (п. 1.5-Правил № 1879).

Згідно із п. 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до ст. 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Пунктом 3.3.1 Правил № 1879 передбачено, що абоненти зобов`язані отримати у водоканалі умови на скид згідно з додатком № 2, які видаються на один рік.

Відповідно до підпунктів 3.3.4, 3.3.5 пункту 3.3 Правил № 1879 умови на скид видаються на один рік. Якщо Абонентом заявлено про відсутність змін у його водовідведенні умови на скид на наступний рік подовжуються. Абонент повинен звернутися до Водоканалу із письмовим запитом про подовження умов на скид за один місяць до закінчення строку їх дії.

Поряд із цим, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернень, як і докази на підтвердження оформлення відповідних умов на скид стічних вод згідно з положеннями укладеного між сторонами договору та вимогами Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879.

Відповідно до п. 4.9 договору в разі порушення Абонентом п.1.1, 1.5., 3.1.7 цього Договору, плата за скид стічних вод без чинного дозволу нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу відповідно до вимог місцевих правил приймання.

У відповідності до п. 8.1 Правил № 1879 абонент не має права скидати стічні води без одержання умов на скид. За скидання стічних вод без умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

Як передбачено п.8.6 Правил № 1879, при порушені цих Правил та Правил користування водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період), як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у абонента умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Судом встановлено, що у зв`язку зі скидом стічних вод Відповідачем без умов на скид стічних вод департаментом екологічного нагляду Позивача було нараховано Відповідачу плату за скид стічних вод без Умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 35, у період з 01.11.2019 по 31.10.2020 у розмірі 4 643,66 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що у період з 01.11.2019 по 31.10.2020 відповідач здійснював скид стічних вод у систему каналізації міста без отримання Умов на скид стічних вод, у зв`язку з чим Товариству з обмеженою відповідальністю "НІАН" була нарахована плата за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод за вказаний період у розмірі 4 643,66 грн.

Так, після виявлення факту порушення Правил № 1879, позивачем було направлено на адресу відповідача лист-попередження від 17.11.2020 з розрахунком від 17.11.2020 № 15/ВУ-Ф-09/527-10-2020р на суму 4 643,66 грн. Дані лист-попередження та розрахунок були отримані Відповідачем 10.12.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, який міститься у матеріалах позовної заяви .

Натомість, станом на дату звернення до суду із позовною заявою Відповідачем не були сплачені грошові кошти у розмірі 4 643,66 грн за скид стічних вод з об`єкту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, 35, без умов на скид стічних вод.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 219 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

За змістом ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 910/23088/17 зазначено, що визначена у справі плата за скид стічних вод без дозволу не є штрафом у розумінні статей 238-241 Господарського кодексу України, а є оперативно-господарською санкцією у розумінні статей 217, 219, 235, 237 Господарського кодексу України.

Враховуючи зазначені положення законодавства, нараховані споживачу кошти у розмірі 4 643,66 грн за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод є оперативно-господарською санкцією.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку щодо отримання Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва, позивач має право на застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді застосування п`ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення.

Перевіривши розрахунок плати за скид стічних вод без одержання Умов у розмірі 4 643,66 грн, судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично правильним.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17, від 31.03.2021 у справі N 923/875/19).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Таким чином, суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та виходячи з наведених вище норм процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем не було надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження отримання Умов на скид стічних вод, що є порушенням Правил № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення заборгованості за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАН» (02100, м. Київ, вул. Будівельників, буд. 35, ідентифікацій код 24373770) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а, ідентифікаційний код 03327664) заборгованість у розмірі 4 643 грн 66 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.12.2022

Суддя Л.Г. Пукшин