Рішення

від 07.12.2022 по справі 910/9394/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2022Справа № 910/9394/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙН ФРЕШ"

про стягнення 348 570,65 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙН ФРЕШ" про стягнення 348 570,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №ФБ5 від 01.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9394/22 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

17.10.2022 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 03.10.2022, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМА" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФРЕШ БАЗА", в подальшому перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙН ФРЕШ" (покупець, відповідач) укладений договір №ФБ5 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації.

Поставка товару постачальником здійснюється з метою його подальшої оптово/роздрібної реалізації через мережі магазинів та інших закладів торгівлі та харчування. (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні.

Згідно до п. 5.1. договору, приймання-передача товару виконується за адресою зазначеною в Замовленні, в робочі дні з 8-00 годин до 17-00 годин, в суботу з 8-00 до 15-00 годин. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця, що супроводжується двостороннім підписанням товаро - транспортної накладної та видаткової накладної, які засвідчують факт одержання товарів покупцем.

Пунктом 7.1. договору визначено, що покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в Специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на товар в специфікації вказується в гривнях. Зазначення ціни повинне відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків після коми (Ціна без ПДВ та з ПДВ).

Відповідно до п. 7.8. договору, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 21 (двадцять один) дні(ів)з моменту приймання-передачі товару, підписання накладної про прийняття товару та отримання повного комплекту супровідної документації. Якщо супровідна документація, визначена п.3.7, п. 3.8, надається не вчасно, термін оплати подовжується на відповідну кількість днів невчасно поданої документації. При цьому сторони домовилися про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 (п`ятсот) грн.

Не рідше ніж кожні три місяці, з моменту укладення цього договору, сторони зобов`язані підписувати акти звірки взаєморозрахунків. Акти звірки розрахунків по цьому договору підписуються не пізніше кожного 30 числа першого місяця наступного кварталу. Кожний місяць, з моменту укладення цього договору, сторони зобов`язані підписувати всі первинні та інші документи. Первинні та інші документи по цьому договору підписуються не пізніше кожного 10 числа наступного місяця (п. 7.13. договору).

Згідно п. 10.1. та п. 10.3. договору, даний договір набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017 року. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення дії договору не направить повідомлення про припинення його дії, договір вважається пролонгований на наступний календарний рік на таких самих умовах.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 282 348,63 грн, що підтверджується видатковими накладними: від 15.02.2021 №ЛМ000000224, від 16.02.2021 № ЛМ000000226, від 17.02.2021 №ЛМ000000234, від 18.02.2021 №ЛМ0000002365, від 19.02.2021 №ЛМ000000248, від 20.02.2021, №ЛМ000000252, від 22.02.2021 №ЛМ000000263, від 23.02.2021 №ЛМ000000265, від 24.02.2021 №ЛМ000000271, від 25.02.2021 №ЛМ000000280, від 26.02.2021 №ЛМ000000285, від 27.02.2021 №ЛМ000000293, від 01.03.2021 №ЛМ000000300, від 02.03.2021 №ЛМ000000311, від 04.03.2021 №ЛМ000000315, від 05.03.2021 №ЛМ000000326, від 06.03.2021 №ЛМ0000003311, від 09.03.2021 №ЛМ000000340, від 10.03.2021 №ЛМ000000347, від 11.03.2021 №ЛМ000000353, від 12.03.2021 №ЛМ000000359, від 13.03.2021 №ЛМ000000364, від 15.03.2021 №ЛМ000000370, від 16.03.2021 №ЛМ000000377, від 17.03.2021 №ЛМ000000385 , від 18.03.2021 №ЛМ000000393, від 19.03.2021 №ЛМ000000396, від 22.03.2021 №ЛМ000000411, від 23.03.2021 №ЛМ000000424, від 24.03.2021 №ЛМ000000426, від 25.03.2021 №ЛМ000000431, від 26.03.2021 №ЛМ000000440, від 27.03.2021 №ЛМ0000004502, від 29.03.2021 №ЛМ000000457, від 30.03.2021 №ЛМ000000465, від 31.03.2021 №ЛМ000000447, від 01.04.2021 №ЛМ000000474, від 02.04.2021 №ЛМ000000476, від 03.04.2021 №ЛМ000000486, від 05.04.2021 №ЛМ000000494, від 06.04.2021 №ЛМ0000004981, від 07.04.2021 №ЛМ000000506, від 09.04.2021 №ЛМ000000521, від 10.04.2021 №ЛМ000000524, від 12.04.2021 №ЛМ000000530, від 13.04.2021 №ЛМ000000544, від 14.04.2021 №ЛМ000000547, від 15.04.2021 №ЛМ000000551, від 16.04.2021 №ЛМ0000005561, від 17.04.2021 №ЛМ000000562, від 19.04.2021 №ЛМ000000570, від 20.04.2021 №ЛМ000000573, від 21.04.2021 №ЛМ 000000581, від 22.04.2021 №ЛМ000000588, від 23.04.2021 №ЛМ000000592, від 24.04.2021 №ЛМ000000595, від 26.04.2021 №ЛМ000000604, від 27.04.2021 №ЛМ000000611, від 29.04.2021 №ЛМ 000000620, від 04.05.2021 №ЛМ000000648, від 06.05.2021 №ЛМ000000653, від 07.05.2021 №ЛМ000000656, від 11.05.2021 №ЛМ000000674, від 12.05.2021 №ЛМ000000681, від 14.05.2021 №ЛМ0000006952, від 17.05.2021 №ЛМ 000000703, від 18.05.2021 №ЛМ000000714, від 24.05.2021 №ЛМ000000740, від 25.05.2021 №ЛМ000000747, від 26.05.2021 №ЛМ000000751, від 27.05.2021 №ЛМ 000000754, від 28.05.2021 №ЛМ000000760, від 31.05.2021 №ЛМ000000769, від 01.06.2021 №ЛМ000000781, від 02.06.2021 №ЛМ000000782.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що відповідач всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором, оплату за поставлений позивачем товар здійснив частково у сумі 30 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1335 від 18.10.2021, №1346 від 29.10.2021, №1388 від 30.12.2021 у зв`язку із чим, у позивача виникла заборгованість у сумі 282 348,63 грн.

Оскільки, відповідач не оплатив кошти за поставлений товар у повному обсязі, позивачем заявлено до стягнення з відповідача боргу у розмірі 282 348,63 грн, а також нарахованих 3% річних у розмірі 11 750,73 грн, інфляційних втрат у розмірі 54 471,29 грн, всього: 348 570,65 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними від 15.02.2021 №ЛМ000000224, від 16.02.2021 №ЛМ000000226, від 17.02.2021 №ЛМ000000234, від 18.02.2021 №ЛМ0000002365, від 19.02.2021 №ЛМ000000248, від 20.02.2021, №ЛМ000000252, від 22.02.2021 №ЛМ000000263, від 23.02.2021 №ЛМ000000265, від 24.02.2021 №ЛМ000000271, від 25.02.2021 №ЛМ000000280, від 26.02.2021 №ЛМ000000285, від 27.02.2021 №ЛМ000000293, від 01.03.2021 №ЛМ000000300, від 02.03.2021 №ЛМ000000311, від 04.03.2021 №ЛМ000000315, від 05.03.2021 №ЛМ000000326, від 06.03.2021 №ЛМ0000003311, від 09.03.2021 №ЛМ000000340, від 10.03.2021 №ЛМ000000347, від 11.03.2021 №ЛМ000000353, від 12.03.2021 №ЛМ000000359, від 13.03.2021 №ЛМ000000364, від 15.03.2021 №ЛМ000000370, від 16.03.2021 №ЛМ000000377, від 17.03.2021 №ЛМ000000385 , від 18.03.2021 №ЛМ000000393, від 19.03.2021 №ЛМ000000396, від 22.03.2021 №ЛМ000000411, від 23.03.2021 №ЛМ000000424, від 24.03.2021 №ЛМ000000426, від 25.03.2021 №ЛМ000000431, від 26.03.2021 №ЛМ000000440, від 27.03.2021 №ЛМ0000004502, від 29.03.2021 №ЛМ000000457, від 30.03.2021 №ЛМ000000465, від 31.03.2021 №ЛМ000000447, від 01.04.2021 №ЛМ000000474, від 02.04.2021 №ЛМ000000476, від 03.04.2021 №ЛМ000000486, від 05.04.2021 №ЛМ000000494, від 06.04.2021 №ЛМ0000004981, від 07.04.2021 №ЛМ000000506, від 09.04.2021 №ЛМ000000521, від 10.04.2021 №ЛМ000000524, від 12.04.2021 №ЛМ000000530, від 13.04.2021 №ЛМ000000544, від 14.04.2021 №ЛМ000000547, від 15.04.2021 №ЛМ000000551, від 16.04.2021 №ЛМ0000005561, від 17.04.2021 №ЛМ000000562, від 19.04.2021 №ЛМ000000570, від 20.04.2021 №ЛМ000000573, від 21.04.2021 №ЛМ 000000581, від 22.04.2021 №ЛМ000000588, від 23.04.2021 №ЛМ000000592, від 24.04.2021 №ЛМ000000595, від 26.04.2021 №ЛМ000000604, від 27.04.2021 №ЛМ000000611, від 29.04.2021 №ЛМ 000000620, від 04.05.2021 №ЛМ000000648, від 06.05.2021 №ЛМ000000653, від 07.05.2021 №ЛМ000000656, від 11.05.2021 №ЛМ000000674, від 12.05.2021 №ЛМ000000681, від 14.05.2021 №ЛМ000000695 2, від 17.05.2021 №ЛМ 000000703, від 18.05.2021 №ЛМ000000714, від 24.05.2021 №ЛМ000000740, від 25.05.2021 №ЛМ000000747, від 26.05.2021 №ЛМ000000751, від 27.05.2021 №ЛМ 000000754, від 28.05.2021 №ЛМ000000760, від 31.05.2021 №ЛМ000000769, від 01.06.2021 №ЛМ000000781, від 02.06.2021 №ЛМ000000782 позивач поставив відповідачу товару на суму 282 348,63 грн.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У пункті 7.8. договору сторони погодили, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 21 (двадцять один) дні(ів)з моменту приймання-передачі товару, підписання накладної про прийняття товару та отримання повного комплекту супровідної документації.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на встановлені договором строки оплати та враховуючи положення ст. 253 ЦК України, строк оплати за поставлену продукцію є таким, що настав.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як зазначено позивачем та встановлено судом, в подальшому відповідачем було частково погашено основну суму заборгованості у розмірі 30 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1474 від 03.10.2022.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що сума у розмірі 30 000,00 грн сплачена відповідачем згідно із платіжним дорученням №1474 від 03.10.2022 в день відкриття провадження у справі, суд закриває провадження у справі №910/9394/22 в частині позовних вимог про стягнення 30 000,00 грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки, заборгованість відповідача по договору №ФБ5 від 01.05.2016 у сумі 252 348,63 грн (282 348,63 - 30 000,00) належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховані 3% річних у розмірі 11 750,73 грн, інфляційних втрат у розмірі 54 471,29 грн.

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних, інфляційних втрат.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Розрахунок 3% річних становить 11 750,73 грн, у зв`язку із чим вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Розрахунок інфляційних втрат у сумі 54 471,29 грн є арифметично правильним, а тому вимоги у цій частині суд задовольняє.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними та достатніми доказами не спростовано неналежного виконання договору поставки та факту наявності заборгованості за вказаним договором.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙН ФРЕШ".

У відповідності до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

При цьому, суд зазначає позивачу, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, сплачена сума судового збору в частині позовних вимог щодо яких закрито провадження у справі повертається особі, яка його сплатила за її клопотанням.

Оскільки на даний час позивачем не заявлено клопотання про повернення судового збору, то питання про повернення суми судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", наразі не вирішується.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/9394/22 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 30 000,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙН ФРЕШ" (04080, місто Київ, вулиця КИРИЛІВСЬКА , будинок 82, офіс 256, ідентифікаційний код 39692519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКСМА" (01021, місто Київ, вулиця М.ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 28/2, нежиле приміщення 43, ідентифікаційний код 37143099) заборгованість у сумі 252 348,63 грн, 3% річних у сумі 11 750,73 грн, інфляційні втрати у сумі 54 471,29 грн та судовий збір у розмірі 4 778, 56 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 07.12.2022.

Суддя О.В. Гулевець