Рішення

від 24.11.2022 по справі 914/98/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2022 р. м. Київ Справа №914/98/22

За позовом Приватного підприємства «Агріко-Тех» (35200, Рівненська обл., Демидівський р-н, с. Лішня, вул. Млинівська, буд. 4Р)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша компанія плюс» (08514, Київська обл., Фастівський р-н, с. Дідівщина, вул. Житомирська, буд. 1А, оф. 1Б)

про стягнення 2042260,06 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

обставини справи:

Приватне підприємство «Агріко-Тех» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша компанія плюс» про стягнення 2042260,06 грн, з яких 1750000,00 грн основного боргу, 116938,36 грн пені, 43721,70 грн 3% річних та 131600,00 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.01.2022 відкрито провадження у справі №914/98/22 за вказаними вимогами та призначено підготовче засідання на 31.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.01.2022 постановлено матеріали справи за позовом Приватного підприємства «Агріко-Тех до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша компанія плюс» про стягнення 2042260,06 грн передати за підсудністю до Господарського суду Київської області в порядку ст.ст. 27, 31 Господарського процесуального кодексу України.

03.02.2022 відповідачем до Господарського суду Львівської області подано клопотання про передачу матеріалів справи №914/98/22 за підсудністю до Господарського суду Київської області в порядку ст.ст. 27, 31 Господарського процесуального кодексу України.

02.05.2022 матеріали справи №914/98/22 із супровідним листом Господарського суду Львівської області від 25.04.2022 надійшли до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.06.2022 справа №914/98/22 прийнята до провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для реалізації відповідних процесуальних прав, підготовче засідання призначено на 07.07.2022, зобов`язано позивача копію позовної заяви з усіма додатками надіслати на юридичну адресу відповідача. Ухвала суду від 07.06.2022 направлена судом сторонам на електронні адреси, наявні у матеріалах справи для здійснення зв`язку із сторонами.

У підготовче засідання 07.07.2022 сторони не з`явилися, підготовче засідання відкладено на 11.08.2022. Ухвала суду від 07.07.2022 про відкладення підготовчого засідання направлена судом сторонам на електронні адреси, наявні у матеріалах справи для здійснення зв`язку із сторонами.

18.07.2022 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви з усіма додатками на юридичну адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2022 задоволено заяву позивача про участь в підготовчому судовому засіданні 11.08.2022 в режимі відеоконференції, ухвала суду від 19.07.2022 направлена судом сторонам на електронні адреси, наявні у матеріалах справи для здійснення зв`язку із сторонами.

У підготовче засідання 11.08.2022 відповідач не з`явився, підготовче засідання відкладено на 25.08.2022. Ухвала суду від 11.08.2022 про відкладення підготовчого засідання направлена судом сторонам на електронні адреси, наявні у матеріалах справи для здійснення зв`язку із сторонами.

Підготовче засідання 25.08.2022 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Третьякової О.О. у відпустці, ухвалою суду від 30.08.2022 підготовче засідання перепризначено на 16.09.2022, ухвала суду від 30.08.2022 направлена судом сторонам на їх електронні адреси, наявну у матеріалах справи для здійснення зв`язку із сторонами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.09.2022 задоволено заяву позивача про участь в підготовчому судовому засіданні 16.09.2022 в режимі відеоконференції, ухвала суду від 12.09.2022 направлена судом сторонам на електронні адреси, наявні у матеріалах справи для здійснення зв`язку із сторонами.

У підготовче засідання 16.09.2022 відповідач не з`явився, протокольною ухвалою суду підготовче провадження закрито та справа призначена для розгляду по суті на 20.10.2022. Ухвала суду від 16.09.2022 про призначення справи до розгляду по суті направлена судом відповідачу на електронну адресу, наявну у матеріалах справи для здійснення зв`язку із стороною, та поштовим відправленням №0103281763737.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2022 задоволено заяву позивача про участь в судовому засіданні 20.10.2022 в режимі відеоконференції, ухвала суду від 17.10.2022 направлена судом сторонам на електронні адреси, наявні у матеріалах справи для здійснення зв`язку із сторонами

У судове засідання 20.10.2022 відповідач не з`явився, в судовому засіданні оголошено перерву на 10.11.2022. Ухвала суду від 20.10.2022 про перерву в судовому засіданні направлена судом відповідачу на електронну адресу, наявну у матеріалах справи.

Судове засідання 10.11.2022 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, ухвалою суду від 15.11.2022 судове засідання перепризначено на 24.11.2022, ухвала суду від 15.11.2022 направлена судом сторонам на їх електронні адреси, наявні у матеріалах справи для здійснення зв`язку із сторонами.

У судове засідання 24.11.2022 сторони не з`явились, від позивача надійшло на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, а відповідач про причини неявки суд не повідомив, при цьому судом були вчинені усі дії для повідомлення сторін про розгляд справи.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі. За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що суд неодноразово повідомляв відповідача про судові засідання у справі шляхом направлення ухвал суду на електронну адресу відповідача, наявну у матеріалах справи для здійснення зв`язку із відповідачем, крім того, відповідач був обізнаний про наявність справи №914/98/22, оскільки сам же відповідач подавав клопотання про передачу матеріалів справи №914/98/22 за підсудністю до Господарського суду Київської області. Крім того, ухвала суду від 16.09.2022 про призначення справи до розгляду по суті була направлена судом відповідачу поштовим відправленням, та, крім того, відповідачу перед цим направлялись позивачем копія позовної заяви з додатками, та, крім того, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач у судові засідання не з`являвся, відзив на позов на подав, про поважні причини неявки та ненадання відзиву суд не повідомляв.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги та пояснення позивача, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких вони ґрунтуються, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

04.09.2020 між Приватним підприємством «Агріко-Тех» в якості продавця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наша компанія плюс» в якості покупця був укладений договір купівлі-продажу №24-2020 (далі Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого продавець (позивач) зобов`язався передати у власність покупця (відповідача), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити майно зернозбиральний комбайн, характеристики якого наведені в пункті 1.2 Договору (далі товар).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 та 3.3 Договору товар передається продавцем за актом приймання-передачі, товар вважається переданим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, місце передачі товару: 35200, Рівненська обл., село Лишня, вул. Млинівська, 4.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що продаж товару за домовленістю сторін вчиняється за ціною 1750000,00 грн з ПДВ, які отримає продавець від покупця.

Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 Договору платежі за товар здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця, покупець зобов`язаний здійснити оплату до 20.12.2020.

Права та обов`язки сторін за договором були визначені сторонами в ст.4 Договору.

Відповідно до пункту 6.2 Договору за порушення строків оплати за цим Договором покупець на вимогу продавця сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості проплаченого товару за кожен день прострочення, але не більше 10% вартості товару.

Пунктами 5.1 Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе обов`язків.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар (зернозбиральний комбайн) на загальну суму 1750000,00 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками підприємств:

- видатковою накладною №27 від 16.09.2020,

- актом прийому-передачі №27 від 16.09.2020,

- товарно-транспортною накладною №Р26 від 16.09.2020.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач не виконав свого обов`язку з оплати товару, переданого позивачем відповідачу за Договором, на суму 1750000,00 грн, у зв`язку з чим у відповідача виник прострочений основний борг за Договором у вказаному розмірі.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд виходить з того, що між сторонами на підставі договору купівлі-пролажу №24-2020 від 04.09.2020 виникли майнові правовідносини за договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом положень ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст.629 Цивільного кодексу України закріплений основоположний принцип договірного права pacta sunt servanda, відповідно до якого договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи умову Договору (пункти 2.2 та 2.3) про строк оплати товару до 20.12.2020 в сумі 1750000,00 грн, суд приходить до висновку про те, що покупець (відповідач) був зобов`язаний за Договором оплатити продавцю (позивачу) товар, переданий за видатковою накладною №27 від 16.09.2020 та актом прийому-передачі №27 від 16.09.2020 на суму 1750000,00 грн, не пізніше 20.12.2020.

Відповідно до положень ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт поставки товару позивачем відповідачу за Договором підтверджується видатковою накладною №27 від 16.09.2020, актом прийому-передачі №27 від 16.09.2020 та товарно-транспортною накладною №Р26 від 16.09.2020, які є належними та допустимими доказами отримання відповідачем товару, визначеного в цих документах на суму, що в них зазначена.

Відповідно до ч.1 та 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач факту отримання від позивача товару не заперечив та не спростував, правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання своїх зобов`язань за Договором та сплати коштів за отриманий товар у повному обсязі не надав.

Таким чином, оскільки строк оплати товару за Договором настав, позивачем доведено виникнення основного боргу, а відповідачем не спростовано доводів позивача, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача (основний борг) в сумі 1750000,00 грн матеріалами справи підтверджена та підлягає задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати переданого відповідачу товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 116938,36 грн пені за період прострочення з 21.12.2020 по 21.06.2021, 131600,00 грн інфляційних втрат за період прострочення з січня 2021 по вересень 2021 та 43721,70 грн 3% річних за період прострочення з 21.12.2020 по 20.10.2021.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача щодо пені, інфляційних втрат та 3% річних за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга», судом встановлено, що розмір пені за період прострочення основного боргу в сумі 1750000,00 грн з 21.12.2020 по 21.06.2021 становить 116921,06 грн, розмір інфляційних втрат за період прострочення з січня 2021 по вересень 2021 становить 131661,89 грн, розмір 3% за період прострочення основного боргу з 21.12.2020 по 20.10.2021 становить 43721,70 грн, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 131600,00 грн інфляційних втрат та 43721,70 грн 3% річних підлягають задоволенню судом повністю, а вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 116921,06 грн, а у задоволенні вимог в частині стягнення 17,30 грн пені (116938,36-116921,06=17,30) необхідно відмовити.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1 ч.2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1 та 2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме з відповідача підлягають стягненню 1750000,00 грн основного боргу, 116921,06 грн пені, 131600,00 грн інфляційних втрат та 43721,70 грн 3% річних.

Судовий збір за розгляд справи, який сплачений позивачем 19.10.2021 в сумі 26250,00 грн та 29.11.2021 в сумі 4383,90 грн, а всього в сумі 30633,90 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 30633,64 грн (30633,90: 2042260,06 х 2042242,76=30633,64).

Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Агріко-Тех» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша компанія плюс» про стягнення 1750000,00 грн основного боргу, 116938,36 грн пені, 43721,70 грн 3% річних та 131600,00 грн інфляційних втрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша компанія плюс» (08514, Київська обл., Фастівський р-н, с. Дідівщина, вул. Житомирська, буд. 1А, оф. 1Б, код ЄДРПОУ 40739680) на користь Приватного підприємства «Агріко-Тех» (35200, Рівненська обл., Демидівський р-н, с. Лішня, вул. Млинівська, буд. 4Р, код ЄДРПОУ 43445775) 1750000 (один мільйон сімсот п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 116921 (сто шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять одну) грн 06 коп. пені, 43721 (сорок три тисячі сімсот двадцять одну) грн 70 коп. 3% річних, 131600 (сто тридцять одну тисячу шістсот) грн 00 коп. інфляційних втрат та 30633 (тридцять тисяч шістсот тридцять три) грн 64 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Агріко-Тех» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша компанія плюс» в частині стягнення 17,30 грн пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2022.

Суддя О.О. Третьякова