Рішення

від 02.12.2022 по справі 915/383/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2022 року Справа № 915/383/22

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма СТІВ

(54025, м.Миколаїв, пров.Парусний, буд.1, кв.36, код ЄДРПОУ 20863648),

до відповідача: Миколаївської міської ради

(54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 26565573; електронна

адреса: www.mkrada.gov.ua; електронна пошта: sov@mkrada.gov.ua;

адреса ел.пошти: kancel@mkrada.gov.ua; ел.адреса представника Валентової К.:

k.valentova@mkrada.gov.ua),

про: визнання Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 26.06.2014 №10520 укладеною в редакції позивача, -

в с т а н о в и в:

29.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма СТІВ звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №29/09 від 29.09.2022 (вх.№4112/22) до Миколаївської міської ради, в якій просить суд визнати Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 26.06.2014 за №10520, укладеною в редакції запропонованій позивачем.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що між ним, як орендарем, та відповідачем, як орендодавцем, було укладено Договір оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 26.06.2014 за №10520 зі строком дії до 25.10.2014, земельної ділянки загальною площею 6 кв.м для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торгового кіоску поблизу житлового будинку №22 по пр.Жовтневому (Богоявленському), (Ленінський (Інгульський) район) (кадастровий номер 4810136900:01:006:0016). Договором про зміни до спірного договору №267-14 від 11.11.2014 термін оренди земельної ділянки продовжено до 25.10.2015. Договором про зміни №99-15 від 16.06.2015, відповідно до якого договір продовжено до 25.10.2018, тобто на 3 роки. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 у справі №915/950/20 визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 26.06.2014 №10520 з поновленням терміну дії до 25.10.2021.

Позивач вказує, що 12.04.2021, тобто у строк встановлений Договором оренди та законом, подав до Миколаївської міської ради через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради заяву №23064-000459331-007-03 про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, додавши до цієї заяви проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, однак відповіді щодо результатів розгляду його звернення ним не отримано, рішення відповідача про поновлення або відмову у поновлені договору оренди не прийнято, додаткова угода уповноваженою особою не підписана.

Позивач стверджує, що оскільки він повідомив відповідача про намір поновити договір оренди землі; продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору; належно виконував та виконує умови договору, а відповідач не повідомив протягом місяця після закінчення строку договору про наявність заперечень у його поновленні, то договір, на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі, вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Крім цього, позивач вказує, що з метою реалізації положень ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі ним 22.09.2022 надано відповідачу лист за вих.№22/09 з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди від 26.06.2014 за №10520 з уповноваженою особою відповідача, додавши до цього звернення проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, однак, відповіді на звернення до цього часу позивач також не отримав.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2022, - справу №915/383/22 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 04.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Ухвалу суду від 04.10.2022 по даній справі було надіслано судом на юридичну адресу відповідача - Миколаївської міської ради (54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20) повернуто підприємством зв`язку з приміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Крім того, зазначену ухвалу суду було направлено відповідачу на електронну адресу (www.mkrada.gov.ua) та на електронну пошту (sov@mkrada.gov.ua).

02.11.2022 та 14.11.2022 на електронну адресу Господарського суду Миколаївської області надійшли заяви від представника Миколаївської міської ради Валентової К. б/н від про ознайомлення з матеріалами справи в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопії матеріалів судової справи №915/383/22 на електронну адресу представника: k.valentova@mkrada.gov.ua.

16.11.2022 Господарським судом Миколаївської області надано відповідь за №915/383/22/4065/22 від 15.11.2022 на вищевказані заяви відповідача, в якій суд звертає увагу відповідача, що дистанційне ознайомлення з матеріалами відсканованої судової справи №915/383/22 та право доступу до матеріалів вказаної справи в електронному вигляді можливе в системі Електронний суд після реєстрації офіційної електронної адреси відповідачем в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, про що також судом було повідомлено учасників процесу в п.8 резолютивній частині ухвали суду від 04.10.2022 у справі №915/383/22. З огляду на викладене Господарський суд Миколаївської області не має можливості дистанційно надати Вам для ознайомлення матеріали справи №915/383/22, шляхом надсилання сканкопії матеріалів вказаної судової справи на електронну адресу представника: k.valentova@mkrada.gov.ua.

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2022 представник відповідача був ознайомлений з матеріалами справи безпосередньо у суді, про що є відповідна відмітка про ознайомлення ним з матеріалами даної справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин враховуючі приписи п.п.2), 5) ч.6 ст.242 ГПК України та ознайомлення представником відповідача з матеріалами справи, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Миколаївською міською радою, як орендодавцем (відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою СТІВ, як орендарем (позивач у справі), був укладений Договір оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 26.06.2014 за №10520 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Миколаївська міська рада на підставі рішення від 25.04.2014 за №39/58 продовжила Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі СТІВ оренду земельної ділянки для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торговельного кіоску поблизу житлового будинку №22 по пр.Жовтневому, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно (Ленінський район) (п.1.1 Договору).

Відповідно до умов п.п.2.1, 2.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6 (шість) кв.м (за функціональним призначенням - землі комерційного використання), без права передачі її в суборенду (кадастровий №4810136900:01:006:0016). На земельній ділянці знаходиться торговий кіоск.

Вказана земельна ділянка передана в оренду за актом приймання-передачі від 26.06.2014.

Пунктом п.3.1 Договору сторонами було узгоджено, що договір діє до 25.10.2014. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за три місяці до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.

Згідно з положеннями п.4.1 Договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

В подальшому, між сторонами 11.11.2014 за №267-14 був укладений Договір про зміни до Договору оренди землі, відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 16.09.2014 №43/38 продовжила Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі СТІВ оренду земельної ділянки (кадастровий №4810136900:01:006:0016) для подальшого обслуговування тимчасово встановленого торгового кіоску поблизу житлового будинку №22 по пр.Жовтневому (Ленінський район) (п.1.1 Договору про зміни), у зв`язку з чим в Договір були внесені зміни, зокрема, а саме пункт 3.1 Договору оренди доповнено наступною умовою: Договір діє до 25.10.2015. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за 6 (шість) місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для продовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця.

Рішенням Миколаївської міської ради від 18.03.2015 №46/46 Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі СТІВ продовжено на 3 роки оренду земельної ділянки площею 6 кв.м (кадастровий №4810136900:01:006:0016), залишивши її в землях громадського призначення (за функціональним призначенням в землях комерційного використання), для подальшого обслуговування торгового кіоску поблизу житлового будинку №22 по пр.Жовтневому.

На підставі рішення Миколаївської міської ради від 18.03.2015 №46/46 між сторонами укладено Договір про зміни від 16.06.2015 №99-15, відповідно до якого внесли зміни до п.3.1 Договору та доповнили наступним: Договір діє до 25.10.2018. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за 6 (шість) місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 у справі №915/950/20 визнано укладеною Додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 26.06.2014 №10520 з поновленням терміну дії до 25.10.2021.

12.04.2021 позивач звернувся до міського голови через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з відповідною заявою за реєстраційним номером №23064-000459331-007-03 про поновлення договору оренди земельної ділянки, до якої було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на 3 роки до 25.10.2024.

Позивач вказує, що відповіді відносно результатів розгляду його звернення ним не отримано, рішення відповідача про поновлення або відмову у поновлені договору оренди не прийнято, додаткова угода уповноваженою особою відповідача не підписана. Вказані обставини відповідачем не спростовано.

22.09.2022 позивач звернувся до міського голови з листом за вих.№22/09 з повторною пропозицією укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 26.06.2014 №10520 на тих самих умовах, шляхом її підписання уповноваженою особою відповідача - міським головою, додавши до цього звернення проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Позивач вказує, що відповіді на звернення до цього часу він також не отримав.

Позивач стверджує, що оскільки він в установлений законом строк повідомив відповідача про намір поновити договір оренди землі, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору, належно виконував та виконує умови Договору, а відповідач не повідомив протягом місяця після закінчення строку Договору про заперечення у поновленні Договору, то Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, цей договір оренди землі вважається поновленим за ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі.

У зв`язку з цим позивач був змушений звернутись до суду із відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 4 ст.124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Причиною виникнення спору між сторонами у справі стало питання наявності чи відсутності підстав для поновлення договору оренди землі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України та Законом України Про оренду землі.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі, яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до ч.ч.1-5 ст.33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами 8 та 9 ст.33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч.1 ст.777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі, можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно ч.ч.2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 ст.33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі, необхідна наявність таких юридичних фактів: 1) орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; 2) до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; 3) до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; 4) орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ГПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Під час розгляду справи судом установлено, що згідно з умовами п.3.1 Договору оренди землі №10520 від 26.06.2014, з урахуванням змін, внесених Договором про зміни №267-14 від 11.11.2014, договір діяв до 25.10.2015 також змінено строк зобов`язання орендаря письмово повідомити про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк орендодавця за 6 (шість) місяців до спливу строку договору оренди землі, Договором про зміни від №99-15 від 16.06.2015 договір діяв до 25.10.2018. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 у справі №915/950/20 визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 26.06.2014 №10520 з поновленням терміну дії Договору до 25.10.2021. Так орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше за 6 місяців до спливу строку договору оренди землі.

Таким чином, позивач повинен був повідомити відповідача про намір скористатися переважним правом укладення договору оренди на новий строк не пізніше 25.04.2021.

Позивач 12.04.2021 звернувся до міського голови через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з відповідною заявою за реєстраційним номером №23064-000459331-007-03 про поновлення договору оренди земельної ділянки, до якої було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на 3 роки до 25.10.2024, тобто, до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк та до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди.

Позивач вказує, а відповідач не спростовує, що відповіді відносно результатів розгляду його звернення ним не отримано, рішення відповідача про поновлення або відмову у поновлені договору оренди не прийнято, додаткова угода уповноваженою особою відповідача не підписана.

У той же час, після закінчення договору оренди землі позивач продовжив користування наданою йому земельною ділянкою, належно виконував та виконує умови договору, в тому числі й щодо сплати орендних платежів, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними платіжними дорученнями, а відповідач, листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі орендарю, не направляв.

Відповідач вказані обставини не заперечив та не спростував.

Крім того, судом приймається до уваги, що позивач, з метою урегулювання спору в досудовому порядку, 22.09.2022 звернувся до міського голови з листом за вих.№22/09 від 22.09.2022 з повторною пропозицією укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 26.06.2014 №10520 на тих самих умовах, шляхом її підписання уповноваженою особою відповідача - міським головою, додавши до цього звернення знову проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Однак, відповіді й на вказаний лист до цього часу він також не отримав, що також не заперечується відповідачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач належним чином скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі та вчинив всі необхідні дії для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі.

Суд зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів.

Суд враховує, що згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст.1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

До того ж, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії суд постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Враховуючи, що позивач за відсутності будь-яких заперечень зі сторони відповідача, продовжив користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії договору та вчинив дії, спрямовані на поновлення договору оренди, то у нього виникли правомірні очікування щодо продовження користування земельною ділянкою на праві оренди, які підлягають захисту відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на вищевикладені обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за наявності визначених ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі підстав для поновлення договору оренди землі №10520 від 26.06.2014 та, з огляду на те, що відповідач зволікає в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, яка відповідно до ч.8 ст.33 Закону України Про оренду землі має бути укладена в обов`язковому порядку у місячний строк, суд вважає, що наявні підстави для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі №10520 від 26.06.2014 в редакції, запропонованій позивачем.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного наданого сторонами доказу, а також достатність і взаємний їх зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 26.06.2014 за №10520, в такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення договору оренди землі зареєстрованого у Миколаївській міській раді

26.06.2014 за №10520

м.Миколаїв __

Миколаївська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи - 26565573, що надалі іменується Орендодавець, в особі міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю фірма СТІВ, ідентифікаційний код юридичної особи - 20863648, в особі директора Жарьонова Валерія Ігоровича, що надалі іменується Орендар, з другої сторони, (далі разом іменуються Сторони, а кожна окремо - Сторона), відповідно до ст.33 Закону України Про оренду землі, п.3.1 Договору оренди землі від 26.06.2014 №10520 (далі - Договір оренди), уклали цю Додаткову угоду (далі - Додаткова угода) про нижченаведене:

1. Поновити термін дії Договору до 25 жовтня 2024 року, на тих самих умовах.

2. Всі умови вищевказаного Договору оренди, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

3. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних примірниках - по одному для кожної Сторони, кожний з яких має однакову юридичну силу.

4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін.

Реквізити та підписи Сторін

Орендодавець Миколаївська міська рада Ідентифікаційний код: 26565573 Місцезнаходження: 54001, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20 тел.0512 37-22-59 Міський голова О.Ф.СєнкевичОрендар Товариство з обмеженою відповідальністю фірма СТІВ Ідентифікаційний код: 20863648 Місцезнаходження: 54025, м.Миколаїв, пров.Парусний, 1, кв.36 тел.0512 55-01-72 Директор ТОВ фірма СТІВ В.І.Жарьонов.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 02.12.2022 року.

Суддя М.В.Мавродієва