ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
07 грудня 2022 року м. ХарківСправа № 922/1002/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Малихіній М.П.
розглянувши матеріали заяви (вх. № 15062 від 29.11.2022 року) Релігійної організації Релігійна громада Озерянський храм Харківської єпархії Української православної церкви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", 61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, буд. 54 до Релігійної організації Релігійна громада Озерянський храм Харківської єпархії Української православної церкви, 62456, Харківська обл., Харківський р-н., смт. Буди, вул. Соборна, буд. 41 про стягнення 75 170,76 грн. за участю представників сторан:
позивача: не з`явився;
заявника (відповідача): Набока О.О. (довіреність).
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Релігійної організації Релігійна громада Озерянський храм Харківської єпархії Української православної церкви про стягнення суми у розмірі 75 170,76 грн. з яких: заборгованість у розмірі 66 237,73 грн., пеня у сумі 5 441, 63 грн., 3 відсотка річних у розмірі 703,25 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 788,15 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року позов задоволено. Стягнуто з Релігійної організації Релігійна громада Озерянський храм Харківської єпархії Української православної церкви на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" заборгованість за спожитий природній газ за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41ER617-239-21 від 01.01.2021 року у розмірі 66 237,73 грн., пеню у сумі 5 441, 63 грн., 3 % річних у розмірі 703,25 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 788,15 грн. та 2 481,00 грн. судового збору.
22.11.2022 року судом видано відповідний наказ.
29.11.2022 року від Релігійної організації Релігійна громада Озерянський храм Харківської єпархії Української православної церкви через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 15062) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року у справі № 922/1002/22, та просить суд заяву Релігійної організації Релігійна громада Озерянський храм Харківської єпархії Української православної церкви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року у справі № 922/1002/22 задовольнити. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року у справі № 922/1002/22 та виконувати його наступним чином: - в частині стягнення у розмірі 75 170,76 грн., з яких: заборгованість у розмірі 66 237,73 грн., пеня у сумі 5 441,63 грн., 3 % річних у розмірі 703,25 грн., інформаційні втрати у розмірі 2 788,15 грн.: до 28 грудня 2022 року 5 170, 76 грн.; до 28 січня 2023 року 7 000,00 грн., до 28 лютого 2023 року 7 000,00 грн., до 28 березня 2023 року 7 000,00 грн., до 28 квітня 2023 року 7 000,00 грн., до 28 травня 2023 року 7 000,00 грн., до 28 червня 2023 року 7 000,00 грн., до 28 липня 2023 року 7 000,00 грн., до 28 серпня 2023 року 7 000,00 грн., до 28 вересня 2023 року 7 000,00 грн., до 28 жовтня 2023 року 7 000,00 грн. та в частині стягнення судового збору: до 28 грудня 2023 року - 2 481,00 грн.
Ухвалою суду від 30.11.2022 року заяву (вх. № 15062 від 29.11.2022 року) Релігійної організації Релігійна громада Озерянський храм Харківської єпархії Української православної церкви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року у справі № 922/1002/22 призначено до розгляду в судовому засіданні на "07" грудня 2022 р. Запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення щодо заяви (вх. № 15062 від 29.11.2022 року) Релігійної організації Релігійна громада Озерянський храм Харківської єпархії Української православної церкви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року у справі № 922/1002/22 у строк по 06.12.2022 року. Явку учасників справи у судове засідання визнано не обов`язковою.
Уповноважені представник позивача у призначене судове засідання 07.12.2022 року не з`явився, про час та місце розгляду заяви у справі, повідомлені належним чином, про що свідчить направлення на юридичну адресу останніх, копії ухвали суду від 30.11.2022 року.
Крім того, ухвалою суду від 30.11.2022 року явку учасників справи у судове засідання визнано не обов`язковою.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення щодо наданої до суду заяви, та просив суд її задовольнити з підстав викладених у заяві.
Розглянувши заяву (вх. № 15062 від 29.11.2022 року) Релігійної організації Релігійна громада Озерянський храм Харківської єпархії Української православної церкви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд зазначає наступне.
В обґрунтування наданої заяви заявник зазначає, через військову агресію рф проти України, з урахуванням того, що місто Харків та Харківська область на період виникнення заборгованості були у зоні активних бойових дій, відповідач будь-яку діяльність не проводив, жодних коштів не отримував, на даний час перебуває у скрутному матеріальному становищі, наразі неспроможний виконати рішення суду одраз, оскільки є неприбутковою організацією. Також відповідач зазначає, що останній є релігійною громадою, та за законом його діяльність не має на меті отримання прибутків (доходів), тому виконання рішення суду у даній справі частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі, надасть реальну можливість відповідачу залучити благодійників до пожертвувань Храму грошових коштів. За твердженнями заявника, оскільки місто Харків та Харківська область на час розгляду даної заяви вже не перебуває у зоні активних бойових дій, відповідач буде спроможний добровільно коати рішення суду частинами та з певною періодичністю, тому розстрочення виконання рішення для боржника у даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник, який є релігійною громадою лише намагається через існування певних обставин. Які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.
У зв`язку із чим, оскільки обставини, які склалися у відповідача є винятковими та такими, що ускладнюють виконання судового рішення, зважаючи на те. Що відстрочення виконання рішення до 12 місяців з дня ухвалення рішення не суперечить статті 331 Господарського процесуального кодексу України та не порушує принципу збалансованості інтересів сторін, повністю відповідає принципам справедливості та розумності, узгоджується з практикою як Верховного суду так і Європейського суду з прав людини, відповідач просить суд, заяву про розстрочення рішення задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012).
Відповідно до вимог частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно частин 2, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до частин 4, 5, 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Положеннями пункту 9 частини 2статті 129 Конституції України,статті 326 Господарського процесуального кодексу Українизакріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим на всій території України.
Відповідно до частини 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Суд зазначає, що згідно з частиною 1статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
При цьому, самі лише посилання заявника на складне фінансове становище та те, що останній є релігійною громадою, та за законом його діяльність не має на меті отримання прибутків (доходів), та на те, що через військову агресію рф проти України, з урахуванням того, що місто Харків та Харківська область на період виникнення заборгованості були у зоні активних бойових дій, відповідач будь-яку діяльність не проводив, жодних коштів не отримував, на даний час перебуває у скрутному матеріальному становищі, наразі неспроможний виконати рішення суду одраз, оскільки є неприбутковою організацією, якими обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, із урахуванням інтересів позивача (стягувача), без надання належних та допустимих доказів, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15 березня 2018 року у справі № 910/8153/17).
Європейський суд з прав людини зазначив, що відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що розстрочення виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Суд зазначає, що наведені заявником (відповідачем) у заяві про розстрочення виконання рішення суду у справі № 922/1002/22 обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, при цьому, на підтвердження викладених у заяві обставин, заявником не надано до суду жодного доказу (звіти, відомості про рахунки у банківських установах та про рух коштів по цих рахунках, про наявність або відсутність майна, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу тощо).
При цьому, самі лише посилання відповідача без належних доказів, не можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3статті 129 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимогстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р.). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999 року (заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). Тяжке фінансове становище підприємства (на що посилається боржник) не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.
Згідно вимог частин 3, 4статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до
Устатті 73 Господарського процесуального кодексу Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 2статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладені обставини, та не доведеність відповідачем (боржником) суду у відповідності до вимог статей 73,74 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви (вх. № 15062 від 29.11.2022 року) Релігійної організації Релігійна громада Озерянський храм Харківської єпархії Української православної церкви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року.
Керуючись статтями 232 - 234,235,331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви (вх. № 15062 від 29.11.2022 року) Релігійної організації Релігійна громада Озерянський храм Харківської єпархії Української православної церкви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.11.2022 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 07 грудня 2022 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Ухвала підписана 07 грудня2022 року.
СуддяО.О. Ємельянова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2022 |
Оприлюднено | 08.12.2022 |
Номер документу | 107717208 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ємельянова О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні