Рішення

від 04.10.2007 по справі 17/608/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/608/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  Справа №   

  м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників сторін:

від позивача –Павленко І.В., довіреність № 16 від 18.04.2007 року;

від відповідача –Панченко С.В., довіреність від 31.05.2007 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/608/07

за позовом державного підприємства „Дельта-лоцман”, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27,

до товариства з обмеженою відповідальністю компанії „ПАСИФІК МЕРІТАЙМ”,     м. Миколаїв, вул. Потьомкінська,  17,

про стягнення заборгованості за договором  № 155/П-06 від 22 вересня 2006 року у розмірі 106 611 грн. 71 коп.,-

          У судовому засіданні 13 вересня 2007 року було оголошено перерву на 04 жовтня 2007 року.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство „Дельта-лоцман” звернулося  до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю компанії „ПАСИФІК МЕРІТАЙМ” про стягнення заборгованості за договором  № 155/П-06 від 22 вересня 2006 року у розмірі 106 611 грн. 71 коп.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що між державним підприємством „Дельта-лоцман" та ТОВ компанією „ПАСИФІК МЕРІТАЙМ" було укладено договір № 155/П-06 від 22.09.06 р., зареєстрований 27.09.06 р. Відповідно до п. 2.1.1. вказаного Договору Позивач по справі взяв на себе зобов'язання за заявками Відповідача, у встановленому порядку, відповідно до діючих Правил плавання, Обов'язкових постанов тощо (далі -Правила), своєчасно і якісно виконувати лінійні і портові лоцманські проведення суден, надавати послуги Регіональних служб регулювання руху суден (далі - СРРС), швартові послуги (тільки в порту Юний) та надавати право проходження по БДЛК і ХМК.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору, Позивач зобов'язався надавати Відповідачу рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, та вимог Договору.

Пунктом 2.2.3. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний робити своєчасну сплату відповідно до умов цього Договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Відповідно до п. 4.3. Договору оплата проводиться відповідачем на протязі 5 банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках.

Так, відповідно до наданої відповідачем інформації для виставлення рахунку від 04.01.07 р. в період з 19.12.06 по 02.01.07 р. державним підприємством „Дельта-лоцман" було надано послугу з канального збору судну „ТНЕМЕКА" під агентуванням Відповідача, що прямувало до Миколаївського морського торгівельного порту, вартість якої склала 18 899,93 $.

Прямування зазначеного судна в даний період до Миколаївського морського торгівельного порту підтверджується копіями квитанцій про виконані послуги СРРС, в яких зазначено назву судна, напрямок судна, мету заходу судна до відповідного порту та дату надання послуги.

За проходження судна каналом, на виконання п. 2.1.2. Договору Позивачем було надано Відповідачу рахунок № 1996-14 від 31.05.07 р. на оплату наданих послуг. Зазначений рахунок було вручено Відповідачу під розписку 06.06.07 р., що підтверджується копією реєстрації рахунків за травень 2007 р. з відміткою відповідача про отримання рахунку.

Відповідно до умов договору рахунок від 31.05.07 р. повинно було сплатити Позивачу ще 11.06.07 р. ( через 5 банківських днів після отримання).

Однак до наступного часу зазначений рахунок так і не було сплачено Відповідачем, що стало підставою виникнення на підприємстві дебіторської заборгованості у розмірі 18 899,93 $ , яка відповідно до діючого валютного законодавства має бути погашена Відповідачем на протязі 90 банківських днів. У противному випадку на ДП „Дельта-лоцман" будуть накладені штрафні санкції.

З метою надання Відповідачу можливості погасити існуючу перед Позивачем дебіторську заборгованість у добровільному порядку, ДП „Дельта-лоцман" направило Відповідачу два претензійних листа від 19.07 07 р. та від 24.07.07 р., які було залишено без виконання.

Сума заборгованості за надані послуги, відповідно до розрахунку до позову, зробленому станом на 30.07.07 р., складає 18 899,93 $.

Відповідно до п. 5.3 Договору в разі порушення взятих на себе за договором зобов'язань, відповідач несе перед Позивачем відповідальність, передбачену п. 2 ст. 231 ГПК України.

Згідно з п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до розрахунку до позову, зробленому на підставі умов договору та норм закону, відповідачу нарахована пеня у сумі 888,30 дол. США та штраф у сумі 1 323,00 дол. США, всього - 2 206,30 дол. США.

Загальна сума боргу з урахуванням штрафних санкцій склала 21111,23 $, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Після порушення провадження у справі, позивач зменшив позовні вимоги на суму основної заборгованості у розмірі 18899,93 $, і просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 888,30 $ та штраф у розмірі 1323 $ .

          Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що

Судно „ТНЕМЕВА" (з приводу сплати канального збору по якому й виник спір) заходило до Миколаївського морського торговельного порту наприкінці грудня 2006 року - початку січня 2007 року. На сплату канального збору за проходження даним судном каналу Позивачем було виставлено рахунок № 14 від 10.01.2007 року (копія додається). Згідно до даного рахунку, сума канального збору складала 62999,76 дол. США, проте у даному рахунку Позивачем було застосовано знижку у розмірі 30% (що складало 18899,93 дол. США) до ставки канального збору. Таким чином, відповідно до даного рахунку, канальний збір підлягав сплаті у розмірі 44099,83 дол. США (62999,76 - 18899,93).

Право Позивача застосовувати знижку до канального збору у розмірі до 50% було передбачено діючим на той час Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 185 від 27.02.2006 року (копія -додається).

Враховуючи дані обставини, 17.01.2007 року Відповідач оплатив рахунок Позивача № 14 від 10.01.2007 року у повному обсязі платіжним дорученням № 143.

Разом з цим, 31.05.2007 року (тобто майже через 5 місяців після відходу судна з порту") ГГо'зїївач" виставив Відповідачу рахунок № 1996-14 (мається в матеріалах справи) на суму 18899,93 дол. СІЛА (тобто на суму знижки, яку надав у рахунку № 14 від 10.01.2007 року) по судну „ТНЕМЕКА". При цьому, Позивач не повідомив Відповідача, з яких причин він через 5 місяців відмовився від надання знижки до канального збору по цьому судну. Отже, Відповідачу було незрозуміле, з яких підстав він має сплачувати даний рахунок.

І лише 14.08.2007 року  Позивач надіслав на адресу Відповідача лист № 3777, у якому повідомив, що знижка була ним застосована помилково. Враховуючи, що відповідно до статей 116-118 Кодексу торговельного мореплавства України, усі витрати, пов'язані з заходом судна у морські порти несе судновласник, Відповідач звернувся до судновласника судна „ТНЕМЕКА" з пропозицією про сплату канального збору у сумі 18899,93 дол. СІЛА. Судновласник погодився сплатити вказану суму, про що Відповідач відразу повідомив Позивача листом № Ь06/5М від 22.08.2007 року (копія - додається). Але Позивач не став очікувати відповіді на свій лист № 3777 від 14.08.2007 року та цією ж датою підписав позовну заяву про примусове стягнення з Відповідача вищезазначеної суми коштів, а також пені та штрафу. 28.08.2007 року судновласник судна „ТНЕМЕКА" перерахував на рахунок Відповідача суму 18899,93 дол. СІЛА, а вже наступного дня (тобто 29.08.2007 року) дана сума була Відповідачем перерахована Позивачу. Ця обставина підтверджується Довідкою ТОВ Компанії "Пасіфік Мерітайм" № 05 від 12.09.2007 року, підписаною посадовими особами Відповідача (додається). Після отримання коштів у розмірі 18899,93 дол. СІЛА за прохід судном „ТНЕМЕКА" каналу Позивач зменшив свої позовні вимоги на дану суму, залишивши при цьому вимоги про стягнення пені та штрафу.

З наведеного вище вбачається, що несплата Відповідачем рахунку Позивача № 1-996-14 від 31.05.2007 року на суму 18899,93 дол. СЛІА відразу після його отримання є наслідком дій самого Позивача, в тому числі внаслідок помилок, допущених ним при виставленні рахунку на сплату канального збору за прохід судном „ТНЕМЕКА" каналу. З пункту "в" ч. 2 статті 91 Кодексу торговельного мореплавства України, вбачається, що усі портові збори (у т.ч. і канальний) мають бути сплачені до виходу судна з порту. Враховуючи, що відповідно до п. 4.2 Договору № 155/П-06 від 22.09.2006 року, укладеного між сторонами по справі, оплата має здійснюватись Відповідачем відповідно до рахунків, що виставляються Позивачем, очевидно, що рахунки на сплату канального збору мають виставлятись останнім до виходу судна з порту. Однак, в порушення пункту "в" ч. 2 статті 91 Кодексу торговельного мореплавства України та п. 4.2 Договору № 155/П-06 від 22.09.2006 року, рахунок № 1996-14 (щодо сплати якого і виник даний спір) було виставлено Позивачем 31.05.2007 року - тобто майже через п'ять місяців після виходу судна „ТНЕМЕКА" з Миколаївського морського торговельного порту.

          Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Перелік таких виняткових випадків наведений у Цивільному та Господарському кодексах України.      

Так, відповідно до статті 616 Цивільного кодексу України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов?язання, або не вжив заходи щодо їх зменшення розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Згідно до ч. 3 статті 219 Господарського кодексу України, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково  та стягнути з відповідача суму пені у розмірі 283,50 $, державне мито у розмірі 211,11 $ та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні щодо стягнення штрафу у сумі 1 323 $ відмовити.

Керуючись ст. ст. 82,83-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.          Уточнені позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути  з  товариства  з  обмеженою  відповідальністю  компанії  „ПАСИФІК МЕРІТАЙМ" (м.Миколаїв, вул.Потьомкінська,17, код 24786525)  пеню у сумі 283,50 дол. США,  державне мито у розмірі 211,11 дол.США  та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ДП „Дельта-лоцман"  (м.Миколаїв, вул. Лягина, 27, код 25374003).

3.          В іншій частині позовнимх вимог-відмовити.