Рішення

від 07.12.2022 по справі 300/3957/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2022 р. справа № 300/3957/22

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду О.Л.Тимощук, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІС КОМ ІФ"

про стягнення податкового боргу в розмірі 38 060,76 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 03.10.2021 звернулося в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІС КОМ ІФ" (надалі, також відповідач, ТОВ "ЛІС КОМ ІФ") про стягнення в дохід бюджету податкового боргу в сумі 38 060,76 грн з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено податковий борг у зв`язку з несплатою самостійно задекларованого податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 36 316,46 грн та штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 1 744,30 грн. Враховуючи непогашення вказаного податкового боргу, позивач, реалізовуючи свої законні повноваження, звернувся до суду для стягнення податкового боргу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 відкрито провадження у цій справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с. 31-32).

Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України.

Згідно з довідкою від 07.10.2022 про доставку електронного листа ухвала про відкриття провадження від 06.10.2022 по справі №300/3957/22 доставлена в електронний кабінет ГУ ДПС в Івано-Франківській області 06.10.2022 (а.с. 34).

Зазначена ухвала суду отримана відповідачем 12.10.2022, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, що наявне в матеріалах справи (а.с. 35).

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву чи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

ТОВ "ЛІС КОМ ІФ" перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Відповідачем 01.03.2020 подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2019 рік, якою самостійно визначено 20 098,00 грн податку (а.с. 7-8).

Також ТОВ "ЛІС КОМ ІФ" 27.02.2021 подало податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2020 рік, в якій самостійно визначило податок на прибуток в розмірі 4 500 грн (а.с. 9-10).

Окрім цього, відповідач 03.08.2022 подав податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2021 рік, в якій самостійно визначив податок на прибуток в розмірі 11 759,00 грн (а.с. 11-12).

Також актом про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних ТОВ "ЛІС КОМ ІФ" за період з 11.07.2019 та зареєстрованих по 20.08.2019 включно за №139/09-19-55-04/41638665 від 12.09.2019 встановлено порушення відповідачем граничних термінів реєстрації податкових накладних №22 від 11.07.2019 та №23 від 24.07.2019 на 9 та 5 днів, відповідно, що свідчить про порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (а.с. 15).

У зв`язку з виявленим та зафіксованим в акті перевірки №139/09-19-55-04/41638665 від 12.09.2019 порушенням, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 12.09.2019 винесено податкове повідомлення-рішення форми Н №0091355512, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних накладено на відповідача штраф у розмірі 14 042,98 грн (а.с. 13, зворотна сторона). Сума штрафних санкцій та показники прострочення реєстрації податкових накладних визначена розрахунком (а.с.14). Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу, проте поштове відправлення не вручене з незалежних від позивача причин та повернулося позивачу відповідно до довідки Укрпошти із зазначенням причини невручення за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 16).

Окрім цього, актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2021 року №6410/09-19-18-12/41638665 від 12.11.2021 встановлено несвоєчасне подання відповідачем декларації з податку на додану вартість за вересень 2021 року, чим порушено вимоги підпункту 49.18.1 (49.18.2) пункту 49.18 статті 49, глави 2, розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України (а.с. 19).

Вказаний акт перевірки направлений відповідачу поштовим відправленням із рекомендованим повідомленням про вручення, та отриманий уповноваженою особою відповідача 22.11.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 20).

За наслідками порушень, відображених в акті перевірки №6410/09-19-18-12/41638665 від 12.11.2021, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області 06.12.2021 винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0113461812, яким накладено на відповідача штраф у розмірі 340 грн (а.с. 17). Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу та отримано останнім 08.12.2022, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 18).

У зв`язку із несплатою відповідачем нарахованих контролюючим органом зобов`язань позивачем 24.03.2020 винесено податкову вимогу форми Ю №11459-55, якою визначено податковий борг в розмірі 21 461,76 грн (а.с.6). Податкова вимога направлялася відповідачу за адресою зазначеною в ЄДРЮОФОПТГФ, проте поштове відправлення не вручене з незалежних від позивача причин та повернуто позивачу відповідно до довідки Укрпошти "за терміном зберігання" (а.с. 6).

Таким чином за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 36 316,46 грн та з податку на додану вартість в розмірі 1744,30 грн, що підтверджується довідкою позивача від 31.08.2022 (а.с.5) та витягом з інтегрованої картки платника податку на прибуток та податку на додану вартість щодо відповідача (а.с.21-29).

У зв`язку із несплатою податкового боргу, позивач, в межах повноважень, передбачених підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі, також ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України, платниками податку на прибуток - резидентами є: суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування податку на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПК України, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Пунктом 49.2 статті 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

В підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України зазначено, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно із статтею 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Також відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з приписами статті 1201 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Абзацом 2 пункту 42.5 статті 42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Проаналізувавши подані суду докази та норми податкового законодавства, судом встановлено, що контролюючим органом у межах повноважень проведено перевірку відповідача, якою встановлено порушення приписів податкового законодавства в частині неподання податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2021 року, порушення термінів реєстрації податкових накладних №22 від 11.07.2019, №23 від 24.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також відповідачем не сплачено грошові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємства в розмірі 36 316,46 грн, самостійно визначені у податкових деклараціях від 01.03.2020 за 2019 рік, від 27.02.2021 за 2020 рік, від 03.08.2022 за 2021 рік.

Винесені контролюючим органом податкові повідомлення-рішення та податкова вимога належним чином направлялися відповідачу. Докази оскарження податкових повідомлень-рішень у матеріалах справи відсутні. Також відсутні докази погашення податкового боргу.

Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру визначення податкового зобов`язання, а також повідомлено відповідача про наявні податкові зобов`язання та набуття податкового зобов`язання статусу податкового боргу.

Враховуючи, що податковий борг в розмірі 38 060,76 грн виник в результаті порушення відповідачем вимог податкового законодавства, останнім не подано жодного доказу його сплати або оскарження правомірності його нарахування, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно з приписами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІС КОМ ІФ" (код ЄДРПОУ - 41638665) та за рахунок готівки, що належить платнику в дохід бюджету податковий борг у розмірі 38 060 (тридцять вісім тисяч шістдесят) гривень 76 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП 43968084;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІС КОМ ІФ", адреса: вул. Миру, буд. 65, кв. (офіс) 1, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 41638665.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.