Ухвала

від 01.12.2022 по справі 320/807/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 грудня 2022 року справа № 320/807/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Кудінової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні повідомлення Бучанської окружної прокуратури Київської області про вступ прокурора у розгляд справи в адміністративній справі за позовом Державної екологічної інспекції України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекультивація" про зупинення виконання робіт, надання послуг із видалення та захоронення відходів на об`єкті сміттєзвалища, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекультивація" до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними дій та скасування припису,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна екологічна інспекція України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекультивація", в якому позивач просить суд зупинити відповідачу виконання робіт, надання послуг із видалення та захоронення відходів до:

- отримання відповідачем документів дозвільного характеру, а саме: висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- отримання Держекоінспекцією повідомлення від відповідача про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-дений термін, з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень, в якій уточнити прохальну частину позову, що становить його предмет.

06.02.2022 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог у справі №320/807/22 від 06.02.2022, в якій позивач просить суд:

- зупинити відповідачу - ТОВ "Рекультивація" (код ЄДРПОУ 31199963, юр. адреса: 08105, Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка, вул. Садова, 24-А), виконання робіт, надання послуг із видалення та захоронення відходів на об`єкті сміттєзвалища, а саме: на земельних ділянках згідно з кадастровими номерами 3222482401:01:013:0002; 3222482400:03:008:5006; 3222482400:03:008:0082; 3222482400:03:008:0034; 3222482401:01:013:5039; 3222482401:01:013:5090; 3222482401:01:013:5009 та на державній земельній ділянці не наданої у власність та користування (на землях державної власності в адміністративних межах Києво-Святошинського району за КОАТУУ: 3222482401, Зона: 01 Квартал: 013), до

1) отримання відповідачем документів дозвільного характеру, а саме: висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

2) отримання Держекоінспекцією повідомлення від відповідача про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від позивача та від відповідача. Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Встановлено позивачу строк подання відповіді на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву. Встановлено відповідачу строк подання до суду заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

27.04.2022 на адресу суду від представника відповідача - адвоката Джуса Дениса Васильовича надійшла зустрічна позовна заява до Державної екологічної інспекції України, в якій позивач за зустрічним позовом просить суд:

- поновити строк на пред`явлення зустрічного позову;

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції України щодо проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекультивація" (код ЄДРПОУ 31199963) з 07.10.2021 по 20.10.2021, за результатами якої складений акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №4.2-19/26 від 20 жовтня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції України №4.2-20/9 від 25 жовтня 2021 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рекультивація" строк для пред`явлення зустрічного позову в адміністративній справі №320/807/22 за первісним позовом Державної екологічної інспекції України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекультивація" про зобов`язання вчинити певні дії.

Прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекультивація" до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними дій та скасування припису до спільного розгляду з первісним позовом.

Об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним адміністративним позовом та призначено підготовче засідання на 02.06.2022.

05.07.2022 через канцелярію суду Офісом Генерального прокурора подано повідомлення від 05.07.2022 №12/2-37455вих-22 про вступ прокурора у розгляд справи.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою сторін на 26.07.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 відмовлено Офісу Генерального прокурора у задоволенні клопотання від 05.07.2022 № 12/2-37455вих-22 про вступ прокурора у розгляд адміністративної справи №320/807/22.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 підготовче судове засідання відкладено на 11.08.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.08.2022.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою сторін на 15.09.2022.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 судове засідання відкладено у зв`язку із клопотанням представника відповідача на 04.10.2022.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 судове засідання відкладено на 20.10.2022.

20.10.2022 судове засідання знято з розгляду у зв`язку з повітряною тривогою на території міста Києва. Призначено наступне судове засідання на 15.11.2022.

15.11.2022 судове засідання знято з розгляду у зв`язку з повітряною тривогою на території міста Києва. Призначено наступне судове засідання на 01.12.2022.

У судове засідання 01.12.2022 з`явився представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом). Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судове засідання 01.12.2022 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Суд зазначає, що 03.10.2022 на адресу суду від Бучанської окружної прокуратури Київської області надійшло повідомлення від 29.09.2022 №53-4904вих-22 про вступ прокурора у розгляд справи №320/807/22.

Розглянувши матеріали справи, повідомлення про вступ у справу прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього. Знову ж таки, таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У зв`язку зі наведеним, суд зазначає, що закон не передбачає право прокурора на представництво інтересів суспільства у цілому.

Процесуальні і матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбувалося з порушенням встановленого законом порядку.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України в Рішенні від 08 квітня 1999 року №3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Аналогічні правові висновки та їх обґрунтування містяться у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 у справі №826/3492/18.

Крім того, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 щодо здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді зазначила наступне, що ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для цього прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Велика Палата Верховного Суду цьому своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що наведені вище положення законодавства регламентують порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Також Велика Палата Верховного Суду послалася на Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону", у яких щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.

Консультативна рада європейських прокурорів, створена Комітетом міністрів Ради Європи 13.07.2005, у Висновку №3 (2008) "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.

Згідно з п. 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", навівши відповідне обґрунтування цього.

Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №810/2509/17.

Обґрунтовуючи підстави вступу у дану справу прокурора Бучанська окружна прокуратура Київської області у повідомленні від 29.09.2022 №53-4904вих-22 вказує на те, що в ході проведення огляду в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42921112320000055 від 10.06.2021 та під час виконання (позапланового) заходу державного нагляду здійснено огляд території сміттєзвалища та виконано заміри щодо визначення площі, конфігурації, розмірів та об`єму сміттєзвалища з навколишньою територією засмічення. Вказує, що на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що затверджена наказом Мінприроди України від 27.10.1997 №171, у редакції наказу Мінприроди України від 04.04.2007 №149, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.05.1998 за №285/2725 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007 №149, Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 04.11.2020 №241, Державна екологічна інспекція України звернулася до ТОВ "Рекультивація" із претензіями (№№34-45) про відшкодування шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Встановлено, що ТОВ "Рекультивація" залишаються невідшкодованими суми збитків згідно претензій: №34 - 14014,388,6 грн, №36 - 740 450, 02 грн, №39 - 17 092 238, 80 грн, №43 - 996 424,77 грн, №44 - 640 583,45 грн та №45 - 363 738 672, 77 грн.

При цьому, Бучанська окружна прокуратура Київської області просить суд врахувати, що подання зустрічного позову до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції України щодо проведення позапланової перевірки, за результатами якої складений акт №4.2-19/26 та про визнання протиправним та скасування припису №4.2-20/9 - у будь-якому випадку тягне за собою необхідність залучення до розгляду справи Бучанської окружної прокуратури Київської області, якою було розпочате досудове розслідування у кримінальному провадження №42921112320000055 від 10.06.2021, у межах досудового розслідування в якому і було проведено позаплановий захід контролю, що є предметом судового розгляду у справі №320/807/22.

Також ззазначає, що проведення позапланового заходу контролю спеціалістами ДЕІ України здійснювалось саме у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №42921112320000055 від 10.06.2021, а складений за результатами проведення заходу контролю акт перевірки стосується не тільки суспільних відносин у сфері екологічної безпеки, а й об`єктивної сторони складу злочину, що полягає у забрудненні земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров`я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля. На підставі положень ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ч. 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України інформує про вступ Бучанської окружної прокуратури Київської області у справу №320/807/22.

На підтвердження вказаних обставин Бучанською окружною прокуратурою Київської області до повідомлення додано копії:

- ухвали Ірпінського міського суду від 21.09.2021 про надання дозволу з метою виявлення та фіксації всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021112320000055 від 10.06.2021, на проведення огляду обшуку території земельних ділянок, розташованих за адресою Київська область, Бучанський район, с. Горенка, вул. Садова, що перебувають у користуванні ТОВ "Рекультивація", слідчим СВ ВП №" Бучанського РУП ГУНП Чигрину В.Р., Малютіну А.Д., прокурору Бучанської окружної прокуратури Київської області Книгиницькій З.О., із залученням відповідних спеціалістів - працівників Державної екологічної інспекції у Київській області, працівників Державної екологічної інспекції України, Головного управління Держгеокадастру у Київській області;

- постанови від 06.10.2021 слідчого відділення відділу поліції №2 Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про залучення до участі у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні №42921112320000055 від 10.06.2021 спеціаліста з числа працівників Державної екологічної інспекції України;

- протоколу огляду земельних ділянок від 07.10.2022 на підставі ухвали Ірпінського міського суду від 21.09.2021.

ТОВ "Рекультивація" подані до суду письмові заперечення від 19.10.2022 проти вступу прокурора у розгляд даної справи, в яких відповідач за первісним позовом просить відмовити Бучанській окружній прокуратурі Київської області у вступі у розгляд адміністративної справи №320/807/22.

Розглянувши повідомлення Бучанської окружної прокуратури Київської області від 29.09.2022 № 53-4904вих.22 про вступ прокурора у розгляд адміністративної справи №320/807/22, суд відхиляє доводи, наведені у даному повідомленні з огляду на таке.

Посилання Бучанської окружної прокуратури Київської області у повідомленні від 29.09.2022 № 53-4904вих.22 на те, що розгляд судом зустрічного позову ТОВ "Рекультивація" до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції України щодо проведення позапланової перевірки, за результатами якої складений акт №4.2-19/26 та про визнання протиправним та скасування припису №4.2-20/9, що у будь-якому випадку тягне за собою необхідність залучення до розгляду справи Бучанської окружної прокуратури Київської області, якою було розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №42921112320000055 від 10.06.2021, в якому і було проведено позаплановий захід контролю, суд вважає необґрунтованим, виходячи з такого.

Предметом розгляду даної справи №320/807/22 є висновки Державної екологічної інспекції України за результатами позапланової перевірки, оформлені актом від 20.10.2021 №4.2-19/26.

У той же час, як вбачається з ухвали Ірпінського міського суду від 21.09.2021, кримінальне провадження №42921112320000055 від 10.06.2021, на яке посилається у повідомленні Бучанська окружна прокуратура Київської області, порушено на підставі іншого акту перевірки Державної екологічної інспекції столичного округу від 29.01.2021 №02-520, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, з приводу якого у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді інша адміністративна справа №640/20914/21, під час розгляду якої Бучанською окружною прокуратурою не було подано повідомлення про вступ у справу.

Також суд зазначає, що предметом розгляду адміністративної справи №320/807/22 є застування заходів реагування до ТОВ «Рекультивація» у вигляді зупинення виконання робіт, надання послуг із видалення захоронення за результатами проведеної позапланової перевірки, оформленої актом від 20.10.2021 №4.2-19/26, а не стягнення збитків з ТОВ «Рекультивація». Державна екологічна інспекція України у даному випадку не подає позов у цій справі про стягнення збитків на підставі акту від 20.10.2021 №4.2-19/26.

При цьому, суд звертає увагу на те, що спір за участю Держекоінспекції та ТОВ «Рекультивація» щодо відшкодування шкоди у розмірі 397452219,00 грн. підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а питання звернення Держекоінспекції до іншого суду з іншим позовом не стосується розгляду даної справи.

Отже, на думку суду, Бучанскьою окружною прокуратурою Київської області не доведено, що Держекоінспекція під час розгляду адміністративної справи №320/807/22 неналежним чином здійснює захист інтересів держави, якою під час розгляду даної справи вчинюються необхідні дії, зокрема, звернення до суду із позовною заявою до ТОВ "Рекультивація" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), подання до суду відзиву на зустрічну позовну заяву ТОВ "Рекультивація" про визнання протиправними дій та скасування припису тощо.

Крім того, суд зазначає, що погіршення екологічної ситуації в с. Горенка у зв`язку із неналежною експлуатацією ТОВ "Рекультивація" місцевого сміттєзвалища, не є підставою для вступу прокурора у розгляд даної справи.

Особливу увагу суд звертає на те, що ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" чітко визначено, що прокурор може здійснювати представництво в суді законних інтересів держави у разі відсутності органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Разом з тим, наведеним вище підтверджується наявність на момент подання позовної органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження із звернення до суду з таким позовом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вступу прокурора у дану адміністративну справу.

У судовому засіданні 01.12.2022 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали суду складений 06.12.2022.

Керуючись статтями 53, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити Бучанській окружній прокуратурі Київської області у задоволенні клопотання від 29.09.2022 № 53-4904вих.22 про вступ прокурора у розгляд адміністративної справи №320/807/22.

2. Копію даної ухвали видати (надіслати) учасникам справи (їх представникам), Бучанській окружній прокуратурі Київської області, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.