Рішення

від 07.12.2022 по справі 380/25113/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/25113/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2022 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.Желік розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства «Червоноградське автотранспортне підприємство 24664» про стягнення заборгованості, -

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Червоноградське автотранспортне підприємство 24664» (далі - відповідач) в якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Червоноградське автотранспортне підприємство 24664» 20793,31 грн. (двадцять тисяч сімсот дев`яносто три грн 31 коп.) виплачених сум пенсій, призначених відповідно до п. б ст.13 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем обліковується заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з 01.12.2017 по 30.04.2019 в розмірі 20793,31 грн. Понесених позивачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач не відшкодовував, що і зумовило утворення заборгованості, про стягнення якої звернувся позивач.

Ухвалою від 28.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзиву на позовну заяву в строки, передбачені ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надав, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження рекомендованою кореспонденцією за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до приписів ч. 8 ст. 126 КАС України.

З 17.01.2022 року у Львівському окружному адміністративному суді припинено відправку поштової кореспонденції у зв`язку із відсутністю коштів на оплату послуг поштового зв`язку. Після надходження до суду коштів на відправку поштової кореспонденції у судових справах, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками надіслано відповідачу.

Надіслана за вказаною адресою відповідача поштова кореспонденція за ШКІ № 7901830888147 повернулася до суду 07.11.2022 з відміткою органу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з даними Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи адреса, зазначена у позовній заяві як місцезнаходження відповідача, відповідає адресі, вказаній у витязі.

Пунктом 1 частини 4 статті 124 КАС України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Згідно з розрахунком заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 відповідач має заборгованість за період з 01.12.2017 по 30.04.2019 та сума такої складає 20793,31 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялися розрахунки № 199/06.001-25 від 09.01.2018, № 1146/06.01-25/2 від 09.02.2018, № 5371/05-83/52 від 20.12.2018, № 228/05-83/2 від 21.01.2019, № 1016/05-83/2 від 14.03.2019, № 2083/05-83/2 від 09.04.2019, однак, останнім суму заборгованості не сплачено, що зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до пункту 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в тому числі є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (пункт 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (далі - список № 2).

Вказані списки затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» № 461 від 24.06.2016.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Закон № 1058-IV набрав чинності з 01.01.2004. Відтак обов`язок покривати підприємствами та організаціями витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій діє, починаючи з 2004 року.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція).

Так, підпунктом 6.1 п. 6 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пунктом 6.2 Інструкції визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.7 Інструкції).

Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд) та діють на підставі постанови Пенсійного фонду «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі» № 28-2 від 22.12.2014.

Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань організовує роботу управлінь Фонду щодо:

- забезпечення надходжень від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень та платників відповідно до законодавства;

- стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Позивачем направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2, що долучені до матеріалів справи, однак доказів погашення таких витрат відповідачем не надано.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача є заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівської області на загальну суму 20793,31 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням того, що відповідач не виконав вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: не відшкодував в повному обсязі понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам з 01.12.2017 по 30.04.2019 в розмірі 20793,31 грн, доказів на спростування доводів позивача не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень, з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем таких витрат не понесено (свідків у справі не залучено, експертизи не проводились), судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства «Червоноградське автотранспортне підприємство 24664» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Червоноградське автотранспортне підприємство 24664» (80100 Львівська область м. Червоноград вул. Львівська 52; код ЄДРПОУ 03117777) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.12.2017 по 30.04.2019 в розмірі 20793 (двадцять тисяч сімсот дев`яносто три) гривні 31 коп.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Желік О.М