Рішення

від 07.12.2022 по справі 420/13864/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13864/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107), Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов (а.с.1-8) ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 10.10.2022 позов залишено без руху надано строк на усунення недоліків позову (а.с.31-32).

До суду надійшла заява на виконання ухвали суду та позов (а.с.36-44) до Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (далі Комісія ГУ ПФУ), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ від 01.09.2022 року № 155350012965 «Про відмову у призначенні пенсії»;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ПФУ від 15.09.2022 року за №9 «Про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи»;

зобов`язати ГУ ПФУ зарахувати їй - ОСОБА_1 , стаж роботи з 15.12.2003 по 07.02.2013 року в ТОВ «Панком-Юн» на посаді машиніста крана металургійного виробництва до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1;

зобов`язати ГУ ПФУ призначити їй - ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 26 серпня 2022 року.

Також позивач просить суд стягнути з ГУ ПФУ на її користь суму сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 25.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у строк не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження (а.с.74-77).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вона працювала на посадах, які включено до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Рішенням ГУ ПФУ від 01.09.2022 №155350012965 їй відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв`язку з відсутністю рішення Комісії ГУ ПФУ на підтвердження пільгового стажу роботи. Крім того в рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано і період навчання з 01.09.1988 по 30.06.1989 в СПТУ-32 м. Одеси з підстав зазначення в дипломі прізвища « ОСОБА_2 », що не відповідає дошлюбному прізвищу « ОСОБА_3 ». Також рішенням Комісії ГУ ПФУ від 15.09.2022 за №9 їй відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 15.12.2003 по 07.02.2013 на посаді машиніста крана металургійного виробництва в ТОВ «Панком-Юн», у зв`язку з відсутністю відомостей про проведення атестації робочого місця.

Позивач вважає рішення про відмову у призначенні їй пенсії та про відмову в зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу протиправним та такими, що підлягають скасуванню, оскільки її трудовий стаж у спірні періоди підтверджується трудовою книжкою, що є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Крім того, під номером 7 в трудовій книжці міститься запис, що атестацією підтверджено пільгу по списку №1 (наказ № 13 від 07.06.2002).

Згідно довідки Департаменту архівної справи та діловодства ОМР №1525-Т-11.1-21 від 28.07.2022, зокрема, документи про атестацію робочих місць (наказ № 13 від 07.06.2002 «Атестацією підтверджена пільга по списку №1») після проведення державної реєстрації припинення підприємства «Панком-Юн» на зберігання до Департаменту не надходили, тому вона позбавлена можливості додатково надати докази на підтвердження атестації робочого місця у спірний період.

Щодо не зарахування до стажу періоду навчання позивач зазначила, що диплом про навчання в СПТУ-32 м. Одеси видано російською мовою, що виключає можливість зазначення її прізвища « ОСОБА_3 », замість « ОСОБА_2 ».

Представник відповідача подав до суду відзив на позов (а.с.90-96), у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що рішенням ГУ ПФУ правомірно відмовлено у призначенні пенсії, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж 7 років та 6 місяців.

Представник також вважає, що рішення Комісії ГУ ПФУ прийняте правомірно, оскільки згідно п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати також виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці. Однак виписки з наказів про проведення атестації на робочому місці в період з 15.12.2003 по 07.02.2013 до Комісії позивачем подані не були.

Позивач подав до суду відповідь на відзив (а.с.94-98), відповідно до якої позивач вважає, що у відзиві на позов не спростовується жодний з наведених у позові аргумент на підримку позовних вимог щодо протиправності спірних рішень. Позивач просить задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позові та зазначив, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником приємства не може бути підставою для відмови у призначенні пeнciї віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоечасне проведення атестації робочих місць покладаються на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприемстві виконує держава в особі вiдповiдних контролюючих органів, а не працівник.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_1 , а.с. 50-52).

26.08.2022 позивачка звернулась до ГУ ПФУ із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, до якої додала, зокрема: паспорт та індентифікаційний номер, трудову книжку та інші документи (а.с. 46-49).

01.09.2022 ГУ ПФУ прийнято рішення №155350012965, яким заявнику відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність стажу, а саме: відсутній необхідний пiльговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 - 7 років 6 місяців.

Відповідачем відповідно до оскаржуваного рішення за доданими заявником документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 15.12.2003 по 07.02.2013 в ТОВ «Панком-Юн» на посаді машиніста крана металургійного виробництва, оскільки відсутнє рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

Також в рішенні від 01.09.2022 зазначено, що до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1988 по 30.06.1989 в СПТУ-32 м. Одеси з підстав зазначення в дипломі прізвища « ОСОБА_2 », що не відповідає дошлюбному прізвищу « ОСОБА_3 » (а.с.71).

15.09.2022 Комісія ГУ ПФУ, розглянувши заяву про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 для підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, прийняла рішення №9 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, яким відмовила у зарахуванні до пільгового періоду роботи з 15.12.2003 по 07.02.2013 в ТОВ «Панком-Юн» на посаді машиніста крана металургійного виробництва, у зв`язку з відсутністю відомостей про проведення атестації робочого місця. При цьому згідно зі змістом рішення комісією ГУ ПФУ встановлено, що заявниця з 15.12.2003 по 07.02.2013 дійсно працювала машиністом крана металургійного виробництва в ТОВ «Панком-Юн» (а.с.72).

Позивач, вважаючи рішення №155350012965 від 01.09.2022 та №9 від 15.09.2022 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулась до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини регламентовані законодавством щодо набуття права на пенсію на пільгових умовах та її призначення.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11. 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон України №1058-IV).

Частиною 3 ст. 4 Закону України №1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Статтею 62 Закону України №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 1.1. пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №58 (далі Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктами 1, 3 Порядку підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За приписами ч.5 ст.242 КАС України виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в постанові від 21.02.2018 року по справі №687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону №1788-ХІІ.

Отже, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій належить трудова книжка.

Процедура застосування Списків №1 і №2 визначена Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі Порядок №383).

Відповідно до п. 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

В межах спірних правовідносин відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивачці період роботи з 15.12.2003 по 07.02.2013 року в ТОВ «Панком-Юн» на посаді машиніста крана металургійного виробництва.

В межах спірних трудових періодів ОСОБА_1 діяли затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах №1 та №2.

До Списку №1 входить посада машиніста кранів (кранівник), зайнятість на якій повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до записів №6-7 трудової книжки серії НОМЕР_2 позивачка з 15.12.2003 по 07.02.2013 року працювала в Товаристві з обмеженою відповідальністю Спільному українсько-англійському підприємстві «Панком-Юн» на посаді машиніста крана металургійного виробництва (а.с.57-58).

На період внесення записів до трудової книжки позивача в рамках спірних періодів діяла Інструкція, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 (далі Інструкція №58), відповідно до п.1.1 якої трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 4.1. Інструкції №58 передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Суд вважає, що позивачка має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи та ці записи є належними та допустимими доказами для підтвердження його трудового стажу та підлягають зарахуванню до страхового стажу. Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки та інших документів, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

При цьому, суд враховує, що відповідач не ставить під сумнів відомості, які занесені до трудової книжки щодо трудової діяльності позивача.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період з 15.12.2003 по 07.02.2013, а саме відомості про дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи; ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.

Згідно Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 (далі Порядок №18-1), цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.

Відповідно до пункту 3 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

Згідно із відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-англійське підприємство «Панком-Юн» (код ЄДРПОУ 22447150), з 24.02.2015 перебуває в стані припинення.

З аналізу змісту Постанови №18-1 вбачається, що Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, був прийнятий на виконання пункту 20 Порядку №637.

Разом з тим, Порядок № 637, застосовується в разі коли відсутня трудова книжка, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, позивач мала б тоді, коли у її трудовій книжці були відсутні необхідні записи або містилися неправильні чи неточні записи про періоди її роботи.

Між тим трудова книжка позивачці містить належним чином здійснені записи щодо її роботи у період з 15.12.2003 по 07.02.2013року. Записи про спірний період роботи засвідчений відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 15.12.2003 по 07.02.2013 підтверджений записами у трудових книжках та повинний бути зарахований ГУ ПФУ до її трудового стажу.

Підставою для не зарахування Комісією ГУ ПФУ до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача з 15.12.2003 по 07.02.2013 слугувала відсутність відомостей про проведення атестації робочого місця, що суд вважає протиправним з огляду на наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації №41).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій №41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій №41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до п.8-9 Порядку №442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Системний аналіз норм Закону №1788-ХІІ та Порядку №442 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Згідно з відомостями трудової книжці позивачки у спірний період з 15.12.2003 по 07.02.2013, що не зарахований до пільгового стажу з підстав не надання позивачкою відомостей про проведення атестації робочих місць, остання у вказаний період працювала в Товаристві з обмеженою відповідальністю Спільному українсько-англійському підприємстві «Панком-Юн» на посаді «машиніста крана металургійного виробництва» (а.с.57-58).

Вказана професія віднесена до Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 16.01.2003 №36.

Крім того, згідно запису №7 від 15.12.2003 трудової книжки серії НОМЕР_2 атестацією підтверджена пільга по списку №1, підстава наказ від 07.06.2002 №13.

Законодавцем покладений обов`язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або не своєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а дійшла висновку, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Водночас, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Тобто, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення саме факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1.

Щодо незарахування відповідачем до страхового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1988 по 30.06.1989 в СПТУ-32 м. Одеси з підстав зазначення в дипломі прізвища « ОСОБА_2 », що не відповідає дошлюбному прізвищу « ОСОБА_3 », суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 8 Порядку №638 (Документи, що підтверджують трудовий стаж) час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічне, за змістом, положення міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 №1240.

В рамках спірних правовідносин, підставою не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1988 по 30.06.1989 в СПТУ-32 м. Одеси є зазначення в дипломі прізвища « ОСОБА_2 », що не відповідає дошлюбному прізвищу « ОСОБА_3 ».

Згідно Диплому серії НОМЕР_3 від 03.07.1989, який виданий СПТУ №32 м. Одеси російською та українською мовою, прізвище позивачки вказано « ОСОБА_2 » (а.с.63).

Між тим, згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00016993911 від 16.08.2016, дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_3 (а.с.61).

Таким чином посилання позивача в цій частині на те, що диплом складено лише російською мовою спростовується копією диплому, наявною в матеріалах справи, згідно якої диплом видано російською та українською мовами.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до пункту 3 Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30.07.2015 № 13-1, принципи здійснення прийому та обслуговування осіб органами Пенсійного фонду: додержання вимог чинного законодавства та етичних норм поведінки; прозорість, відкритість та зрозумілість дій у сфері надання послуг; компетентність та ефективність; своєчасність та якість; нерозголошення інформації, повідомленої особою, яка звертається за отриманням послуги, крім випадків, встановлених чинним законодавством; орієнтація на одержувача - формування ефективної системи взаємодії з одержувачем послуги, надання послуги на базі централізованих інформаційних технологій незалежно від місця взяття його на облік (проживання, перебування на обліку); інформованість - функціонування постійно діючої системи інформаційного забезпечення одержувача послуги.

Згідно з пунктом 4.2 цього Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Водночас, відомості у документах, які позивач подала до пенсійного органу 26.08.2022 року різняться в частині зазначення прізвища особи в дипломі про навчання, який згідно п. 8 Порядку №638 є документом, що підтверджує трудовий стаж за час навчання у навчальному закладі. Доводи позивача, що диплом заповнений російською мовою спростовується тим, що він заповнений двома мовами та містить неправильне зазначення призвищв позивачці саме на сторінці, яка заповнена українською мовою. При таких обставинах ГУ ПФУ правомірно дійшов висновку про неврахування під час розгляду вказаних документів Диплому серії НОМЕР_3 від 03.07.1989, який виданий СПТУ №32 м. Одеси.

Позивачка не зазначила, що до подання документів до ГУ ПФУ для призначення пенсії вирішувала питання щодо обставин належності саме їй диплома на підставі п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, тобто встановлення факту, що має юридичне значення. Зокрема, відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Станом на час вирішення спору по суті в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази того, що позивач звертався до відповідного суду з метою встановлення юридичного факту та приведення своїх особистих документів у належний стан.

Також суд враховує, що зарахування до страхового стажу період навчання позивача з 01.09.1988 по 30.06.1989 не впливає на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки згідно рішення ГУ ПФУ від 01.09.2022 №155350012965 страховий стаж заявника становить 19 років 9 місяців 19 днів, при необхідному 16 років 6 місяців.

Відповідно є протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення від 01.09.2022 року № 155350012965 та від 15.09.2022 року за №9.

Щодо вимоги позивачці зобов`язати ГУ ПФУ призначити їй - ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 26 серпня 2022 року, то суд важає, що така вимога підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З оскаржуваного рішення не вбачається, чи був відповідачем проведений всебічний, повний і об`єктивний розгляд всіх поданих документів для призначення пенсії, тобто не вбачається чи є єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу не зарахування йому до стажу спірних періодів роботи, що визнано судом неправомірним. Але суд дійшов висновку, що не зарахування періоду з 15.12.2003 по 07.02.2013 до пільгового стажу позивачці, є неправомірною підставою для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до п. 4 ч. 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коди ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на заявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норм) закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Суд вважає, що відповідач приймаючи оскаржувані рішення, діяв необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень від 01.09.2022 року №155350012965 та від 15.09.2022 року за №9 підлягають задоволенню у повному обсязі, а інші позовні вимоги частковому задоволенню шляхом зобов`язання ГУ ПФУ зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 15.12.2003 по 07.02.2013 в Товаристві з обмеженою відповідальністю Спільному українсько-англійському підприємстві «Панком-Юн» на посаді машиніста крана металургійного виробництва та повторно розглянути заяву позивача від 26.08.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно наявної в матеріаліалах справи квитанції позивач за подання адміністративного позову сплатив 1984,80 грн судового збору (а.с. 9-10).

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1487,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ПФУ у Одеській області.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107), Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.09.2022 року №155350012965 про відмову у призначенні пенсії та рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.09.2022 року за №9 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 15.12.2003 по 07.02.2013 в Товаристві з обмеженою відповідальністю Спільному українсько-англійському підприємстві «Панком-Юн» на посаді машиніста крана металургійного виробництва та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.08.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1487,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва