Рішення

від 06.12.2022 по справі 520/24370/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2022 року № 520/24370/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківській завод Полімерконтейнер» (вул. Копиловська, б. 31, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 31798300) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленко, б. 16 Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішеннь, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківській завод Полімерконтейнер» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення від 04.11.2021 № КТ-UA807000-0555-2021 Харківської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару, яким було змінено код товару з 5407201100 на 5903909900, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2021/000256;

-скасувати рішення від 18.11.2021 № UA807000/2021/001872/2 Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів, яким скориговано митну вартість товару з 2.5 дол. США за 1 кг до 4.23 дол. США за 1 кг та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2021/000292.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що підприємством вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення ввезеної партії товару та надані документи на підтвердження їх митної вартості згідно з вимогами митного законодавства, проте Північна митниця безпідставно відмовила у прийнятті митної декларації та митному оформленні партії товарів за визначеною відповідно до ціни договору (контракту) митною вартістю. Позивач вважає, що оскаржувані рішення не містять передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідач наддав відзив на позов, в якому просить відмовити в позовних вимогах, посилаючись на те, що митним органом здійснена перевірка документів, які подані позивачем до митного оформлення та проведені дослідження товару (висновок Харківського управління експертиз та досліджень СЛЕД від 03.11.2021 № 1420003500-0585), товар класифікований за кодом 5903909900 згідно з УКТ ЗЕД як тканину полотняного переплетення, виготовлену з комплексних синтетичних поліпропіленових стрічкових ниток на 100 %, яка з однієї сторони має суцільне тонке напівпрозоре безкольорове матове покриття-плівку з поліпропілену, виявлену неозброеним оком. Щодо оскарження рішення про коригування митної вартості відповідач зазначив, що позивачем не надані усі документи передбачені ч. 1 ст. 53 Митного Кодексу України, які є обов`язковими для надання для надання при митному оформленні товару.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

17 квітня 2019 року між позивачем та «Has Sentetik Documa San.ve Tic.A.S.» (Туреччина) укладено контракт від 17.04.2019 № 1704, на підставі якого позивач «Харківській завод Полімерконтейнер» здійснює безпосередньо у виробника закупівлю поліпропіленової тканини, яка використовується позивачем у виробництві промислових контейнерів. 05 серпня 2021 року сторонами контракту було складено специфікацію № 14 згідно з якою «Has Sentetik Documa San.ve Tic.A.S.» здійснює поставку поліпропіленової тканини(налів-рукав) 127 см, за ціною 2,50 USD за 1 кг, загальною вагою 22 00 кг, на загальну суму 55 000,00 USD, на умовах СFR. Вказана партія товару прибула на територію України в жовтні 2021 року. 29.10.2021 позивачем через митного декларанта було подано для митного оформлення митну декларацію UA807200/2021/008915. 04.11.2021 посадовою особою Харківської митниці Державної митної служби України було прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UA807000-0555-2021, відповідно до якого змінено код товару з 5407201100 на 5903909900 та опис товару, як зазначено у рішенні на підставі висновку Харківського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 03.11.2021 № 1420003500-9585. З метою завершення митного оформлення, позивач через декларанта, подав митну декларацію UA807200/2021/009441, з врахуванням вищевказаного рішення про визначення коду товару, з вказаним кодом товару5903909900 (графа 33МВД) та його опису (графа 31 МВД). 18.11.2021 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2021/001872/2, як зазначено у рішенні коригування митної вартості товару було здійснено за другорядним методом - резервним у відповідності до ст. 64 Митного Кодексу України, згідно якого митна вартість товару скоригована до ціни 4,23 дол. США за 1 кг. Крім того, 18.11.2021 головним державним інспектором митного поста «Барабашово» складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2021/00

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України).

Частинами 6, 8 ст. 257 МК України визначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 5) відомості про товари: г) код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно зі ст. 67 МК України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Статтею 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Для класифікації товарів використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 № 2371-ІІІ (зі змінами та доповненнями), відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та визначальних для класифікації характеристик товару.

У відповідності з рекомендаціями Комітету по Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ТС) Ради митного співробітництва (Всесвітня Митна Організація) перші чотири правила Основних правил інтерпретації класифікації товарів застосовуються виключно послідовно. Так, відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Термін класифікація товару для цілей розділу IV Митного кодексу України міститься в пункті 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.5.2012 року № 650 (далі - Порядок № 650), та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Також, у пункті 3 розділу І Порядку № 650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІІ Порядку № 650, декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до ст.69 МК України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.

Пунктом 4 розділу III Порядку № 650 встановлено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом:

- перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;

- заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних «Класифікаційні рішення» програми «Інспектор 2006» ЄАІС. При цьому, така відповідність поділяється на три категорії:

а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів «а» та «б» абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару.

У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу, декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД. При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару (пункт 5 розділу III Порядку №650).

У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення (пункт 6 розділу III Порядку № 650).

Згідно статті 1 Закону України «Про Митний тариф України», митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

З вищевикладеного слідує, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД. Як було встановлено судом, імпортований Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківській завод Полімерконтейнер» товар було задекларовано за кодом 5407201100 (графа 33) до УКТ ЗЕД. При цьому до митного органу було додано документи, які дають можливість перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: експертним висновком Національного наукового центру «Інститут судових експертиз» ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса, від 23.10.2021 № 26889/27572-27711. Із матеріалів справи вбачається, що за умовами контракту від 17.04.2019 № 1704 з «Has Sentetik Documa San.ve Tic.A.S.» (Туреччина), позивач «Харківській завод Полімерконтейнер» здійснює безпосередньо у виробника закупівлю поліпропіленової тканини, яка використовується позивачем у виробництві промислових контейнерів. 05 серпня 2021 року сторонами контракту було складено специфікацію № 14 згідно якої «Has Sentetik Documa San.ve Tic.A.S.» здійснює поставку поліпропіленової тканини(налів-рукав)- 127 см, за ціною 2,50USD за 1 кг, загальною вагою 22 00 кг, на загальну суму 55 000,00 USD, на умовах СFR. Вказана партія товару прибула на територію України в жовтні 2021р.. 29.10.2021р. позивачем через митного декларанта було подано для митного оформлення митну декларацію UA807200/2021/008915, в графі 31 якої заявлено товар: «POLYPROPYLENE FABRIC (YALF-TUBULAR)-127CM WHITE GRMT2:50+20+5g/поліпропіленова тканина (напів-рукав) 127см 22000 кг. Являють собою тканини виготовлені із стрічкових або подібної форми ниток з поліпропілену завширшки в розгорнутому стані 2,54 м. Тканина напів-рукав білого кольору щільністю 70г/м». Використовується для власних виробничих потреб для виробництва п/п мішків різного розміру та біг-бегів технічного призначення.Торгівельна марка: НАS виробник«Has Sentetik Documa San.ve Tic.A.S.», країна виробництва-TR», тобто тканини віднесені до товарної позиції під категорії УКТЗЕД 5407 20 11 00.

У рішенні посадової особи Харківської митниці про визначеня коду товару № КТ- UA807000-05550-2021 відповідно до якого змінено код товару (графа 33 ВМД) на 5903909900 та опис товару (графа 31 ВМД), згідно якого «Товар з комерційною назвою: «POLYPROPYLENE FABRIC (YALF-TUBULAR)-127CM WHITE GRMT2:50+20+5g» являє собою вибілену тканину полотняного переплетення, виготовлену з комплексних синтетичних поліпропіленових стрічкових ниток на 100% (нитки шириною 2,0-3,0мм), тканина у складеному навпіл стані шириною 127,0+/-0,1см, у розгорнутому стані -254,5+/-0,1см., неозброєним оком виявлено, що тканина з однієї сторони має суцільне тонке напівпрозоре безкольорове матове покриття-плівку з поліпропілену, Тканина намотується без зламів навколо циліндру діаметром 7мм при температурі 22град.С». При визначені коду товару, відповідач керувався висновком Харківського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 03.11.2021 № 1420003500-0585.

Позивач надав до суду висновок експерта № 29974/30241-30380 від 15.11.2021 у зв`язку з заявою генерального директора ТОВ «Харківський завод» «Полімерконтейнер» ОСОБА_1 від 09.11.2021 про призначення товарознавчих досліджень експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз» ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса, при дослідження такого же товару, отриманого від того же виробника, які були предметом митного оформлення, прийшов до висновку «POLYPROPYLENE FABRIC (YALF-TUBULAR) - 127CM WHITE GRMT2:50+20+5g\m2 /поліпропіленова тканина (напів-рукав) 127 см -22000 кг. Являють собою тканини виготовлені із стрічкових або подібної форми ниток з поліпропілену завширшки в розгорнутому стані 2,54м..Тканина напів-рукав білого кольору щільністю 70 г/м».Використовується для власних виробничих потреб для виробництва п/п мішків різного розміру та біг-бегів технічного призначення.Торгівельна марка: НАS виробник«Has Sentetik Documa San.ve Tic.A.S.», країна виробництва-TR», тобто тканини віднесені до товарної позиції під категорії УКТЗЕД 5407 20 11 00.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи під час розгляду даної справи від Харківської митниці не надходило.

Відтак, на думку суду висновки експертизи від 15.11.2021 № 29974/30241-30380 відповідають вимогам, визначеним статтею 101 КАС України, є належним та допустимим доказами, а тому суд приймає їх до уваги.

Таким чином, відповідачем не доведено підстав за яких відповідачем було прийнято рішення про визначення коду товару 5903909900.

Верховний Суд у справі № 810/2823/17 від 17.04.2018 висловив позицію, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

За викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача про скасування рішення про визначення коду товару є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги скасувати рішення від 18.11.2021 № UA807000/2021/001872/2 Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів, яким скориговано митну вартість товару, суд зазначаэ наступне.

Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи, є Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі МК України).

МК України встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарівта правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД;фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарівта метод її визначення.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). В разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахнсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.ановлено, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ та йому призначено пенсію за вислугу років. На теперішній час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року в розмірі 80% грошового забезпечення. Позивачем було отримано довідку про розмір грошового забезпечення, для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, яка враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ яка надана Міністерством внутрішніх справ України Департаменту персоналу від 16.04.2021 № 22/б-1534, станом на листопад 2019 року. Позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії та виплатити різницю пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст. 63 Закону України "Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно статті54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заянсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.ановлено, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ та йому призначено пенсію за вислугу років. На теперішній час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року в розмірі 80% грошового забезпечення. Позивачем було отримано довідку про розмір грошового забезпечення, для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, яка враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ яка надана Міністерством внутрішніх справ України Департаменту персоналу від 16.04.2021 № 22/б-1534Частиною 12 статті 264 МК України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Суд зазначає, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості не може ґрунтуватись на припущеннях, а може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі №21-591а15.

Судом встановлено, що з метою завершення митного оформлення позивач через митного декларанта, подав митну декларацію UА807200/2021/009441, з врахуванням рішення про визначення коду товару, з зазначенням коду товару 590039099 (графа 33ВМД) та його опису (графа 31 ВМД). 18.11.2021 відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2021/001872/2 згідно якого митна вартість товару скориговано до ціни 4,23 дол. США за 1 кг. Прийняте рішення мотивоване тим, що, декларантом було обрано невідповідний спосіб визначення митної вартості, а документи, які подані містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а тому коригування митної вартості товару було здійснено за другорядним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО`Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби Українри та встановлено, що мінімальний рівень митної вартості товару, оформленого у максимально наближчий до митного фоформлення час становить:товар 4,23 S/кг. Крім того, 18.11.2021 головним державним інспектором митного поста «Барабашова» складено Картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807000/2021/000292, з причин «неможливості здійснення митного оформлення товарів, ваз візку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/001872/2 від 18.11.2021 (вимоги пунктів 3 та 6 ст.54МК України).З врахуванням рішення №UA807000/2021/001872/2, з метою завершення митного оформлення,позивач, через декларанта, подав митну декларацію UA807200/2021/010122, з зазначенням коду товару 5903909900 (графа 33ВМД), його опису (графа 31ВМД), рішення про коригування митної вартості 2 445 125,81грн.(графа 45 ВМД), контракт №1704 від 17.04.2019р.,висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №2100 від 28.10.2021р., комерційну пропозицію (лист №1008 від 05.08.2021р.), рахунок фактуру від 05.08.2021р., комерційний рахунок-фактнсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.ановлено, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ та йому призначено пенсію за вислугу років. На теперішній час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року в розмірі 80% грошового забезпечення. Позивачем було отримано довідку про розмір грошового забезпечення, для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, яка враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ яка надана МіністерствомВідповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Проаналізувавши наведені вище приписи Митного Кодексу України суд дійшов висновку, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Дослідивши й вивчивши документи, надані позивачем, а також направлені позивачем додаткові документи, суд дійшов висновку, що з них не вбачається розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість або ж наявності ознак підробки, що б могло надати митному органу підстави для висновку про неправильне визначення позивачем митної вартості.

Оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару також не містить фактів встановлення під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості та не конкретизує, яким саме чином зв`язок між позивачем та продавцем товару вплинув на визначення митної вартості.

При цьому суд також зазначає, що під час митного оформлення відповідачем не встановлено неможливості визначення позивачем митної вартості за ціною Контракту з підстав порушення ним вимог частини вісімнадцятої статті 58 МК України.

Отже не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить, за висновком суду, на користь протиправності рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Позивач, у свою чергу, під час митного оформлення надав всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, та, як наслідок, необґрунтованість висновку митного органу щодо наявності розбіжностей в поданих документах.

Верховний Суд у постанові від 09.02.2021 у справі №826/17509/16 зазначив, що зниження продавцем товару його вартості не знаходиться в причинному зв`язку з коригуванням митної вартості до тих пір, поки митний орган не доведе, що ціна проданого товару, фактично, всупереч зміненим умовам контракту, залишилась незмінною.

У свою чергу, вказана інформація без врахування поданих документів декларантом не може мати першочергове значення при визначенні методу, що застосовується до визначення митної вартості.

Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

З урахуванням встановлених вище обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість використання Харківською митницею резервного методу визначення митної вартості товару, оскільки, як було встановлено раніше, у відповідача були наявні всі правові підстави для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом - за ціною договору.

Суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте відповідачем не доведено правомірність спірних рішень.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківській завод Полімерконтейнер» є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6 262,00 грн (платіжне доручення від 19.11.2021 № 3981).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у розмірі 6 262,00 гривень.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківській завод Полімерконтейнер» (вул. Копиловська, б. 31, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 31798300) до Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленко, б. 16 Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправним та скасування рішень - задовольнити.

Скасувати рішення від 04.11.2021 № КТ-UA807000-0555-2021 Харківської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару, яким було змінено код товару з 5407201100 на 5903909900, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2021/000256.

Скасувати рішення від 18.11.2021 № UA807000/2021/001872/2 Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів, яким скориговано митну вартість товару з 2.5 дол. США за 1кг до 4.23 дол. США за 1 кг та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2021/000292.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України (вул. Короленко, б. 16 Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківській завод Полімерконтейнер» (вул. Копиловська, б. 31, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 31798300) судовий збір в розмірі 6 262,00 грн (шість тисяч двісті шістдесят дві гривні 00 копійок), сплачений відповідно до платіжного доручення від 19.11.2021 № 3981.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.