Рішення

від 06.12.2022 по справі 520/28554/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2022 року № 520/28554/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана І. Мазепи, б. 2, смт. Коломак, Богодухівський район, Харківська область, 63101, код ЄДРПОУ 04398117) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить суд:

визнати рішення ХІІІ сесії Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області ІХ скликання від 10.11.2021 № 132 у частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер ділянки 6323281200:01:000:0086 протиправним;

скасувати рішення ХІІІ сесії Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області ІХ скликання від 10.11.2021 № 132 у частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер ділянки 6323281200:01:000:0086;

зобов`язати Коломацьку селищну раду Богодухівського району Харківської області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер ділянки 6323281200:01:000:0086 та надати у приватну власність шляхом безоплатної передачі ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер ділянки 6323281200:01:000:0086 у місячний строк з дня набрання рішенням у цій справі законної сили;

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 13.01.2021 ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 звернулася до відповідача ,із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 . Однак, листом від 19.02.2021 № 02-19/433 Коломацька селищна рада повідомила про перенесення на чергове пленарне засідання селищної ради, або до моменту зясування причини виправлення особистих даних у сертифікаті, розгляду заяви про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі № 520/15567/21 позов ОСОБА_1 до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області задоволений частково, а саме визнано бездіяльність відповідача стосовно не розгляду у передбачений законодавством спосіб заяви ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер ділянки 6323281200:01:000:0086. Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 кадастровий номер ділянки 6323281200:01:000:0086.При повторному розгляді заяви ОСОБА_1 на ХІІІ сесії Коломацької селнсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.ановлено, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ та йому призначено пенсію за вислугу років. На теперішній час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовахПо справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідач надав відзив на позов, у якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що відповідач відмовляючи у затвердженні технічної документації із землеустрою діяв правомірно та в межах своїх повноважень. Зазначив, що на момент винесення рішення ХІІІ сесії Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, ІХ скликання від 10.11.2021 № 132, було відкрито кримінальне провадження за фактом підроблення сертифікату серії ХР № 0068017 від 20.11.1997, в якому було виправлене прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .. Оскільки дозвіл на розробку проекту з землеустрою надавався на підставі наявності сертифікату про право на земельну частку. На теперішній час досудове розслідування не закінчено, а тому Коломацька селищна рада Богодухівського району Харківської області, ІХ скликання обґрунтовано відклала розгляд питання про затвердження технічної документації з землеустрою по заяві ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Судом встановлено, 13.01.2021 ОСОБА_2 яка діяла в інтересах ОСОБА_1 звернулася до відповідача, із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 . Однак, листом від 19.02.2021 № 02-19/433 Коломацька селищна рада повідомила про перенесення на чергове пленарне засідання селищної ради, або до моменту зясування причини виправлення особистих даних у сертифікаті, розгляду заяви про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі № 520/15567/21 позов ОСОБА_1 до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області задоволений частково, а саме визнано бездіяльність відповідача стосовно не розгляду у передбачений законодавством спосіб заяви ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер ділянки 6323281200:01:000:0086. Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 кадастровий номер ділянки 6323281200:01:000:0086. При повторному розгляді заяви ОСОБА_1 на ХІІІ сесії Коломацької селищної ради Богодухівського району Харнсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.ановлено, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ та йому призначено пенсію за вислугу років. На теперішній час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року в розмірі 80% грошового забезпечення. Позивачем було отримано довідку про розмір грошового забезпечення, для перерахунку пенсій Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного Кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

У відповідності до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною першою ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні » (надалі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За правилами статті 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Статтею 59 Закону № 280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 116 ЗК України (тут і надалі- в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина 3 вказаної статті).

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до ч. 1,2,6 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Положеннями ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Частиною 8 ст. 118 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10,11 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

За приписами ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, а також відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування врегульовані Законом України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року № 858-IV (надалі - Закон №858-IV).

Відповідно до ст.1 Закону № 858-IV документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо;

Згідно ст. 20 Закону № 858-IV землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі:

а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;

б) встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;

в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;

г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);

ґ) організації нових і впорядкування існуючих об`єктів землеустрою;

д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель.

Стаття 22 Закону № 858-IV визначає, що землеустрій здійснюється на підставі:а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Згідно ст. 25 вказаного Закону, документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Одним з видів документації з землеустрою є зокрема технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом - ст. 30 Закону № 858-IV.

Відповідно до ст. 50 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Як встановлено судом позивачка 17.09.2020 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина на яку видане свідоцтво складається з права на земельну частку (пай), що стверджується сертифікатом серія ХР №0068017 землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», село Шляхове, Коломацького району Харківської області, розміром 9,95 в умовних кадастрових гектарах, сертифікат наданий 20.11.1997 Коломацькою районною державною адміністрацією Харківської області на підставі рішення цієї же адміністрації за № 262 від 08.10.1997, зареєстрованого 27.04.1998 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 148 на ім`я спадкодавця ОСОБА_4 . На підставі рішення ІІ сесії ІХ скликання Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області від 27.11.2020 за № 123 отримала дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості)площею 8,5014 га. Фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) гр. ОСОБА_1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ А.01.01), яка розташована за адресою Коломацька селищна рада Богодухівського району Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6323281200:01:000:0086. При повторному розгляді заяви ОСОБА_1 на ХІІІ сесії Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області ІХ скликання рішенням від 10.11.2021 № 132, позивачці було відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер ділянки 6323281200:01:000:0086, враховуючи кримінальне провадження, що знаходиться у Богодухівсротиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних п

Питання розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) врегульоване статтею 55 Закону №858-IV.

Так, згідно частин першої та другої статті 55 Закону № 858-IV встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно ч.8 ст.55 Закону № 858-IV у разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).

Згідно з ч. 7 ст. ст. 55 Закону № 858-IV відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

З наведених норм вбачається, що Земельним кодексом України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, відповідач, розглядаючи заяву позивача, повинен був прийняти одне з двох рішень: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) або надати мотивовану відмову у її затвердженні.

При цьому, відмовляючи у затвердженні технічної документації відповідний орган повинен керуватися лише тими підставами, виключний перелік яких наведено у ст.186-1 ЗК України та навести у своєму рішенні усі підстави відмови. Однак, як встановлено судом, у даному випадку позивачу було відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер ділянки 6323281200:01:000:0086, у зв`язку з врахованням кримінального провадження, що знаходиться у Богодухівської окружній прокуратурі Харківської обласної прокуратури. Богодухівською окружною прокуратурою Харківської області від 16.12.2021за №56/1-1448-21, на адвокатський запит надано відповідь, з якої вбачається, що Богодухівською окружною прокуратурою опрацьовано рішення яке опубліковане на веб-сайті Коломацької селищної ради, зі змісту рішення неможливо встановити, про яке саме кримінальне провадження йдеться мова, а тому надати інформацію проте, за яким фактом зареєстроване зазначене кримінальне провадження не представляється за можливим. Органами, зазначеними в частинах першій - третій статті 186-1 Земельного кодексу України, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Тобто, Коломацька селищна рада у спірному рішенні зазначила підставу відмови наявність відкритого кримінального провадження, яка не передбачена вимогами чинного законодавства, а тому, оскаржене рішення є протиправним та його слід скасувати.

За таких обставин, суд констатує, що рішення ХІІІ сесії ІХ скликання Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області від 10.11.2021р. №132, «Про відмову у затверджені документації із землеустрою» не містить законодавчо визначених підстав для відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, з урахування чого позов у цій частині вимог належить задовольнити.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою, суд зазначає наступне.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», п. 64).

Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), п. 95).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі «Джорджевич проти Хорватії», п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі «Ван Остервійк проти Бельгії», п.п. 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).

У свою чергу, у постанові від 24.12.2019 у справі № 823/59/17 Верховний Суд виклав правовий висновок, відповідно до якого повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Повноваження щодо затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою регламентовано статтею 118 ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішення не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

У постанові від 28.05.2020 у справі № 819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлено судом, відповідач протиправно відмовив позивачці у затвердженні документації із землеустрою.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивачці має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачка сплатила судовий збір в розмірі 908,00 гривень. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області 908,00 грн судових витрат у вигляді судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана І. Мазепи, б. 2, смт. Коломак, Богодухівський район, Харківська область, 63101, код ЄДРПОУ 04398117) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення ХІІІ сесії Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області ІХ скликання від 10.11.2021 № 132 в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер ділянки 6323281200:01:000:0086.

Скасувати рішення ХІІІ сесії ІХ скликання від 10.11.2021 № 132 Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана І. Мазепи, б. 2, смт. Коломак, Богодухівський район, Харківська область, 63101, код ЄДРПОУ 04398117) в частині відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер ділянки 6323281200:01:000:0086.

Зобов`язати Коломацьку селищну раду Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана І. Мазепи, б. 2, смт. Коломак, Богодухівський район, Харківська область, 63101, код ЄДРПОУ 04398117) затвердити надану ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер ділянки 6323281200:01:000:0086.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,0 (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана І. Мазепи, б. 2, смт. Коломак, Богодухівський район, Харківська область, 63101, код ЄДРПОУ 04398117).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.