Рішення

від 07.12.2022 по справі 600/2484/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/2484/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Бук» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Норд Бук» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить:

- скасувати Постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 30.06.2022 року №341001 про застосування адміністративно-господарського штрафу через її протиправність.

1.2. Ухвалою суду від 13.07.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

1.3. Ухвалою суду від 09.09.2022 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Бук» про забезпечення позову - повернуто заявнику без розгляду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог, згідно заяв по суті справи, представник позивача зазначає наступне.

2.2. Так вказує, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки інформація, зазначена в Акті №344104 від 08.02.2022 року, складеному в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Тиса» Закарпатської області, не відповідає фактичним обставинам, так як в Акті зазначена невірна інформація про навантаження на здвоєну вісь та фактичну загальну вагу вантажу, що переміщувався нашим автомобілем з реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 . Вважає, що зазначені в акті відомості не відповідають дійсності через те, що під час завантаження та митного оформлення даної партії вантажу було достеменно встановлено, що вага вантажу складає 22334 кг., вага вантажного автомобіля складає 10900 кг, а вага причепу складає 5120 кг., що підтверджується відомостями, зазначеними в товаротранспортній накладній без номера від 04.02.2022, митною декларацією №408020/2022/002679 та реєстраційними свідоцтвами СХ1093499 і СХ1164699. Тобто загальна вага транспортного засобу з вантажем складає 38354, при допустимій загальній вазі в 40.000 кг.

2.3. Окрім цього, відповідно до вимог п. 25. Постанови Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Вказує, що факт складання Акту мав місце 08.02.2022 року, а справу було розглянуто лише 30.06.2022, тобто через 4 місяці 22 дні, що є порушенням норми матеріального права, якої регульовано порядок фіксації фактів порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосування адміністративно-господарського штрафу у випадку необхідності притягнення перевізника до відповідальності. При цьому, наголошує, що відповідач не надав суду жодного підтвердження наявності фактів неможливості виконання даним органом своїх функціональних обов`язків, або ймовірно закриття Установи через будь які форс мажорні обставини, що могло призвести до порушення визначених термінів розгляду матеріалів.

2.4. Вважає також безпідставним також доводи відповідача про можливість застосування до даного факту вимог ст. 250 Господарського кодексу України. Вважає, що застосування адміністративно-господарського штрафу не є тотожним з поняттями застосування господарських санкцій, визначених ГК України.

2.5. На переконання представника позивача відповідачем порушено також вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Позиція відповідача

2.6 Згідно відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи представник відповідача заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.

2.7. Так вказує, що інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області в рамках проведення заходів державного контролю, відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті - Порядку №1567, шляхом проведення рейдової перевірки, 07.02.2022 року під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки IVECO реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки KRONE НОМЕР_2 , на підставі чеку зважування зафіксовано перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем на здвоєну вісь, а саме - 17,94 т, при нормативно визначених 16,00 т та відсутність у водія позивача ОСОБА_2 (особу водій встановлено на підставі наданого під час рейдової перевірки посвідчений водія), при здійсненні перевезення вантажу дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень. За результатами проведення габаритно-вагового контролю-інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0054847 від 08.02.2022 р. та Акт №0073236 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 08.02.2022 р.

2.8. За результатами проведення рейдової перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час 08 02 01 2022 р., в якому вказано, що автомобілем марки IVECO реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки KRONE НОМЕР_2 з перевищенням вагових обмежень на здвоєну вісь, а саме - 17,94 т, при нормативно визначених 16,00 т, що па 12,12% перевищує нормативно встановлені 16,00 т, та відсутність у водія позивача при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, тобто без документів передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових параметрів, відповідальність за що передбачено абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

2.9. Таким чином, під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки ІVECO реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки KRONE НОМЕР_2 , на підставі талону (роздруківки) зважування зафіксовано перевищення нормативно визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем, а саме навантаження на здвоєну вісь, а саме - 17,94 т, при нормативно визначених 16,00 т. Таким чином, ТОВ «Норд Бук» допущено перевищення вагових параметрів на здвоєну вісь - 17,94 т, що на 12,12% перевищує нормативно визначені 16,00 т, що перевищило допустиму похибку у 2%, передбачену для можливого збільшення осьового навантаження, зумовленого нерівномірним розподілом подільного (сипучого) вантажу у вантажній платформі (причепі) під час руху транспортного засобу.

2.10. Щодо процедури розгляду справи, то зазначає, що Порядком №1567 встановлено двомісячний строк розгляду справи про порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом, перебіг якого розпочинається з дня виявлення порушення. Водночас, за своєю правовою природою адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, установлені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. №2344-ІІІ, є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

2.11. Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. При цьому вказує, що Господарський кодекс України має вищу юридичну силу, а ніж постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, і при цьому на адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт поширюється дія статті 250 Господарського кодексу України.

2.12. Також зазначає, що посадові особи Укртрансбезпека за умов воєнного стану в період активних бойових дій, з огляду на відсутність можливості забезпечення належних організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи Укртрансбезпеки, не в змозі забезпечити розгляд справ про порушення у визначені пунктом 25 Порядку №1567 строки. В рамках заходів правового режиму воєнного стану в Україні та для збереження життя і здоров`я, деякі посадові особи були переведені у простій або на дистанційну роботу. У зв`язку із цим, належне повідомлення автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи про порушення не було можливим, адже відправка/доставка поштової кореспонденції не функціонувала належним чином.

2.13. На переконання представника відповідача вищенаведене свідчить про безпідставність та необґрунтованість аргументів позивача, які спростовуються матеріалами справи, оскільки оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, з урахуванням документів наданих під час перевірки.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що 08.02.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області здійснено перевірку транспортного засобу марки IVECO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки KRONE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать ТОВ «Норд Бук», під керуванням водія ОСОБА_2 .

Перевірка транспортного засобу здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку № 015801 від 07.02.2022 року.

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №334104 від 08.02.2022 року.

Згідно вказаного акту встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. За вказане порушення передбачена відповідальність ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме ч. 1 абз. 15 перевищення встановленим законодавством вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Водій транспортного засобу від підпису в акті відмовився, про що свідчить проставлений в акті запис. Заперечення та пояснення водія про причини порушення в акті відсутні.

3.2. За результатами перевірки складено також акт №0073236 від 08.02.2022 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому вказано: марка автомобіля - "IVECO" реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп (напівпричіп) "KRONE", реєстраційний номер НОМЕР_2 ; нормативно допустима маса транспортного засобу 40,00 т, фактична маса - 42,460 т. Також вказано фактичне осьове навантаження, тонн: 8,220/9,340/6,960/9,130/8,810 при нормативно допустимому 11,00/16,00/16,00.

3.3. У результаті проведеного габаритно-вагового контролю оформлено довідку №0054847 від 08.02.2022 року, згідно з якою навантаження на осі транспортного засобу складає (в тоннах): 1) 8,220; 2) 9,340; 3) 6,960; 4) 9,130; 5) 8,810. Повна маса транспортного засобу становить 42,460 т. Тип транспортного засобу визначено по схемі за №14 згідно наведеного переліку.

3.4. Судом також встановлено, що 09.06.2022 року начальником відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті Віталієм Пономаренко оформлено повідомлення №16452/40-1/24-22 від 09.06.2022 року, згідно якого ТОВ «Норд Бук», запрошується на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 30.06.2022 р. Вказане повідомлення надіслано позивачу засобами поштового зв`язку та отримано останнім 28.06.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

3.5. 30.06.2022 року начальник відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті Віталієм Пономаренко, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №341001, відповідно до якої за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 вказаного закону, постановлено стягнути із ТОВ «Норд Бук» адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Так, предметом оскарження у цій справі є постанова відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті №341001від 30.06.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу. Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваної постанови, оцінивши її на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4.2. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III та інші нормативно-правові акти в редакції, чинній на час здійснення габаритного-вагового контролю транспортного засобу, який належить позивачу).

4.3. Згідно статті 3 Закону №2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

4.4. Відповідно до частини 1 статті 29 Закону №2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

4.5. Статтею 33 Закону №2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

4.6. Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

4.7. Згідно частини 1 статті 47 Закону №2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

4.8. Відповідно до приписів статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

4.9. Статтею 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

4.10. Так, згідно абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-III (який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.11. Відповідно до частин 5 та 6 статті 60 Закону №2344-III розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до загального фонду Державного бюджету України, крім 50 відсотків адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - сімнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, що зараховуються до державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду Державного бюджету України.

4.12. При цьому, частиною 8 статті 60 Закону №2344-III визначено, що порядок розгляду справи про порушення стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

4.13. Згідно частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4.14. Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 року №2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

4.15. Відповідно до вказаних статей Законів України "Про дорожній рух" та "Про автомобільні дороги" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 27.06.2007 року №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг", якою затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

4.16. Пунктом 18 та 20 Порядку №879 передбачено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

4.17. Так, згідно пункту 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

4.18. Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

4.19. Відповідно до підпунктів 5, 5-1, 11 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов; документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

4.20. Згідно пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

4.21. Відповідно до пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

4.22. Пунктами 7-13 Порядку №879 передбачені вимоги до контрольно-вимірювального обладнання та пунктів габаритно-вагового контролю, а пунктами 15-25 Порядку №879 - вимоги до габаритно-вагового контролю.

4.23. Так, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських. У разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункти 15-20, 21-22 Порядку №879).

4.24. Отже, з наведеного вбачається, що за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільні перевізники-суб`єкти господарювання несуть фінансову відповідальність.

4.24. Водночас, суд зазначає, що Постановою Кабінет Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (далі - Порядок №1567).

4.24. Згідно пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

4.25. Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, серед іншого, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

4.26. Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.4

4.27. У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (пункт 22 Порядку №1567).

4.28.. У цій справі судом встановлено, що уповноваженими особами Укртрансбезпеки здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, належному позивачеві. За результатом габаритно-ваговий контроль виявлено перевищення встановлених габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%, що підтверджується актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №334104 від 08.02.2022 року; актом №0073236 від 08.02.2022 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а також довідкою №0054847 від 08.02.2022 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, згідно яких навантаження на осі транспортного засобу складає (в тоннах): 78,220/9,340/6,960/9,130/8,810 при нормативно допустимому 11,00/16,00/16,00.

4.29. Водночас, суд звертає увагу на критерії визначених порушень, за які передбачено відповідальність згідно абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

4.30. Як зазначалося раніше, згідно абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-III (який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.31. Так, у цій справі при здійсненні обчислення встановлених за результатом проведеної перевірки показників перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, судом встановлено, що згідно довідки №0054847 від 08.02.2022 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначено п`ять осей транспортного засобу, з яких згідно схеми типу транспортного засобу осі №2 та №3, а також №4 та №5 є здвоєними, нормативно допустиме навантаження у тому випадку становить (в тоннах) вісь №1 - 11,00 т; осі №2 та №3 - 16 т, осі №4 та №5 - 16 т.

4.32. При цьому, для застосування штрафу у розмірі, визначеному абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, показники навантаження на здвоєні осі у тонах мають сягати від 17,6 т до 19,2 т, тобто перевищення має становити від 1,6 т до 3,2 т.

4.33. Так, перевищення на здвоєні осі №4 та №5 зафіксовано у розмірі 1,940 т, що становить 12,1% (із заокругленням), за що дійсно передбачено відповідальність абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

4.34. Водночас, для встановлення факту допущення позивачем перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, суд вбачає суттєвим у цій справі визначити, чи здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, а також розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у відповідності до вищевказаних вимог.

Щодо процедури габаритно-вагового контролю транспортного засобу

4.35. Судом у цій справі встановлено, що габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить на праві власності позивачу, здійснено у рамках рейдової перевірки.

4.36. У такому випадку до здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу підлягають застосуванню вимоги, визначені, зокрема, пункту 16 Порядку №1567, згідно яких рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

4.37. Згідно матеріалів справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт щодо ТОВ «Норд Бук», на підставі якої винесено оскаржувану постанову, судом встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, належного позивачу, здійснено двома посадовими особами Укртрансбезпеки, тобто з дотримання пункту 16 Порядку №1567.

4.38. При цьому, вимірювальна техніка, якою проводилося зважування, є сертифікованою, що підтверджується наявними у матеріалах справи свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П/153/Ч (чинне до 20.12.2022 року), а тому ставити під сумнів достовірність результатів габаритно-вагового контролю у суду немає.

Що доводів представника позивача про те що, посадовими особами Укртрансбезпеки було порушено процедуру розгляду справи суд зазначає наступне.

4.39. Так, згідно пунктів 25-27 Порядку №1567, Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25). Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності) (пункт 26). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. (пункт 27).

4.40. Так, представник позивача у цій справі зазначає, що факт складання акту мав місце 08.02.2022 року, а справу було розглянуто лише 30.06.2022, тобто через 4 місяці 22 дні, що є порушенням норми матеріального права, якої регульовано порядок фіксації фактів порушення норм Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосування адміністративно-господарського штрафу у випадку необхідності притягнення перевізника до відповідальності. При цьому, вважає також безпідставним також доводи відповідача про можливість застосування до даного факту вимог ст. 250 Господарського кодексу України. Вважає, що застосування адміністративно-господарського штрафу не є тотожним з поняттями застосування господарських санкцій, визначених ГК України.

4.41. Суд зазначає, що відповідно до вимог Порядку №1567 на орган державного контролю покладено обов`язок розглянути справу про порушення суб`єкта господарювання не пізніше двох місяців з дня його виявлення та за наявності підстав винести постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів.

4.42. Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

4.43. Визначена Порядком № 1567 правова процедура розгляду органами державного контролю справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників встановлює строки прийняття рішення, а у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження такого рішення особою, чиї інтереси воно зачіпає, до суду.

4.44. Суд зазначає, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.

4.45. Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися вимог актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року).

4.46. Отже, позивач правомірно очікував, що постанови повинні бути прийняті у визначений Порядком № 1567 строк та за наявності підстав.

4.47. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 815/1565/16 з подібних правовідносин щодо механізму дії статті 250 Господарського кодексу України.

4.48. Таке процесуальне порушення процедури здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт в свою чергу, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та є самостійною підставою для визнання протиправним рішення, прийнятого за результатами розгляду справи.

4.49. Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо порушення відповідачем Порядку № 1567, а саме про порушення суб`єктом владних повноважень порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт,

4.50. При цьому, суд критично оцінює доводи представника відповідача про те, що в рамках заходів правового режиму воєнного стану в Україні з 24.02.2022 та для збереження життя і здоров`я, деякі посадові особи Укртрансбезпеки були переведені у простій або на дистанційну роботу, оскільки на підтвердження таких обставин відповідачем не надано належних та допустимих доказів. Більше того, в межах Чернівецької області, на адміністративні межі якої поширюються повноваження відповідача, з часу введення воєнного стану в Україні не було жодних активних бойових дій. Окрім цього, представником відповідача не повідомлено суд яким чином заходи правового режиму воєнного стану в Україні вплинули на забезпечення організаційних та технічних умов, необхідних для роботи Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті.

4.51. У свою чергу, доводи представника відповідача про те, щодо необхідності застосувати до суб`єкта господарювання адміністративно-господарські санкції упродовж шести місяців з дня виявлення порушення, оскільки норми Господарського кодексу України мають вищу юридичну силу відносно норм Порядку № 1567, є також безпідставні, оскільки а ні Законом України «Про автомобільний транспорт», а ні Порядком № 1567 не встановлено, що справи про порушення за результатами здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, розглядаються в порядку визначеному Господарським кодексом України.

4.52. Суд зауважує, що згідно з частин 1-3 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України "Про валюту і валютні операції", "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи. Дія цієї статті не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

4.53. Водночас, вказана норма Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій може бути застосована у разі відсутності спеціального закону або порядку. Таким чином, процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, є чинним та підлягає застосуванню.

4.54. При цьому суд звертає увагу на те, що Верховним Судом у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №823/352/16 з подібних відносин зроблено висновок, що порушення встановленої Порядком №1567 процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт є підставою для визнання незаконною постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

4.55. На підставі зазначеного вище, суд вважає, що є достатні підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної у цій справі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Аналізуючи зазначене вище у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що наявні підстави для визнання протиправною та скасування постанови Відділу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № 341001 від 30.06.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

5.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

5.3. Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, а тому, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

5.4. Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у цій справі, вищезазначених висновків суду не спростовують.

5.5. При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

5.6. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

5.7. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а відповідно до частини третьої цієї ж статті Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №251 від 08.07.2022 року.

6.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Бук» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № 341001 від 30.06.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Бук» за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті судові витрати у вигляді сплаченого згідно платіжного доручення №251 від 08.07.2022 року судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста дев`яносто одна) грн 00 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Норд Бук» (Чернівецька обл., Чернівецький р-н., с. Коровія, вул. Механізаторів, буд. 6, код ЄДРПОУ 39000228).

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби з безпеки на транспорті (м. Чернівці, вул. Руська, буд. 248У, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя О.В. Анісімов