Рішення

від 05.12.2022 по справі 640/7650/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2022 року м. Київ № 640/7650/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Імпекс»

до Київської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга Імпекс» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Державної митної служби (далі також - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA100430/2020/000001/1 від 27.02.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2020/00009 від 25.02.2020 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що незастосування митним органом нижчого рівня (договірного) методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) не ґрунтувалося на приписах частини другої статті 58 Митного кодексу України, а підстави для відмови у коригуванні митної вартості є формальними та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки позивачем подані усі необхідні документи для ідентифікації та визначення вартісних показників товару, розміру ціни, що підлягала сплаті за товар, для здійснення розрахунку митної вартості товарів за основним методом.

Зокрема, на підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано суду Експертний висновок №КТП-0542 від 27.02.2020 року, який просить врахувати під час прийняття рішення по суті спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Через канцелярію суду 29.04.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами опрацювання документів, поданих позивачем разом із митною декларацією, встановлено, що останні містять розбіжності, не підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, зокрема положеннями зовнішньоекономічного договору не визначено які саме складові включено до заявленої митної вартості товару, зовнішньоекономічним договором не обумовлено умови поставки товару, а коносамент не містить відомостей щодо умов оплати фрахту.

Крім того, положення поданого позивачем зовнішньоекономічного договору містять розбіжності з відомостями щодо умов оплати, вказаних у інвойсі.

Таким чином, заявлені умови поставки товару та наявність торгівельної марки, заявлених декларантом у ЕМД, відсутність інформації у коносаменті щодо оплати фрахту, із врахуванням норм частин другої та дев`ятої статті 58 та пункту 1 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, давали підстави для запиту у декларанта додаткових документів з метою підтвердження заявлених складових митної вартості товару за ціною договору.

Однак, у строк, встановлений частиною третьою та пунктом 2 частини другої статті 255 Митного кодексу України, декларантом жодних витребуваних документів не надано, з огляду на що, оскаржуване рішення від 27.02.2020 року №UA100430/2020/000001/1 винесено без урахування термінів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України на письмове прохання суб`єкта ЗЕД.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, в прохальній частині відзиву відповідачем заявлено клопотання про здійснення розгляду справи з викликом сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 року клопотання відповідача про здійснення розгляду справи з викликом сторін повернуто без розгляду.

Щодо процесуального правонаступництва відповідача у справі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» від 30.09.2020 року №895 вирішено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком шляхом їх приєднання до Державної митної служби, в тому числі і Київську митницю Держмитслужби.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №895 установлено, що територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структури, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

На даний час до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про утворення філії (іншого відокремленого підрозділу) - Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Згідно з частиною першою статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку замінити відповідача у справі, а саме, Київську митницю Держмитслужби її правонаступником - Київською митницею (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

25.02.2020 року декларантом ТОВ «Ліга Імпекс» подано митну декларацію №UA100430/2020/002101 на товар (кава сублімована), до якої долучено такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) COV-F/19-10-643 від 26.10.2019 року, коносамет (Bill of landing) HLCUEUR191015992 від 30.10.2019 року, автотранспортну накладну (Road consignment note) 211/Р від 11.02.2020 року, навантажувальний документ (Bordereau) 14978 від 11.02.2020 року, міжнародний санітарний сертифікат (Sanitary certificate) 1579/2019/NS від 30.10.2019 року, сертифікат про проходження товару (Certificate of origin) 1910257592 від 05.11.2019 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбаченого …) UA500040/2020/0935 від 22.02.2020 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу S004157-1 від 02.07.2019 року, інформацію про позитивні результати державних видів контролю 5213415 від 25.02.2020 року, інші некласифікрвані документи: Акт зважування №348616 від 22.02.2020 року, COV/COA-9127/L від 26.10.2019 року.

25.02.2020 року Київською митницею Державної митної служби прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2020/00009, якою відмовлено у прийнятті митної декларації з тих підстав, що декларантом не подані документи для підтвердження митної вартості згідно із статтею 53 Митного кодексу України.

27.02.2020 року Київською митницею Державної митної служби направлено позивачу повідомлення, в якому просить надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Заявами ТОВ «Ліга Імпекс» від 27.02.2020 року повідомлено Київську митницю Державної митної служби про неможливість надання додаткових документів та прохання винести рішення про коригування митної вартості раніше десятиденного терміну.

27.02.2020 року Київською митницею Державної митної служби прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100430/2020/000001/1.

Згідно із мотивувальною частиною рішення, відповідачем зазначено наступні підстави для коригування митної вартості:

1) положеннями зовнішньоекономічного договору не обумовлено умови поставки товару, а коносамент не містить відомостей щодо умов оплати фрахту;

2) у пункті 5.2 (умови оплати) зовнішньоекономічного договору зазначено: «срок расчетов - 120 дней с даты, указанной в инвойсе», проте інвойс містить інші відомості щодо умов оплати: «В течении 60 дней по приходу в порт назначения»;

3) декларантом не надано додаткових документів, а саме: копії митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, ін.

Враховуючи викладене, відповідачем спірним рішенням застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Вважаючи картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2020/00009 від 25.02.2020 року та рішення Київською митницею Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA100430/2020/000001/1 від 27.02.2020 року протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі також - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої пункту 1, частини шостої статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Згідно зі статтями 246, 248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною другою якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини першої).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга).

Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з частиною другою статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга).

Зокрема, згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга).

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу вищезазначених положень законодавства висновується, що митні органи здійснюють контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце лише у разі наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення дійсної митної вартості товарів.

Крім того, витребуванню підлягають конкретні документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

В свою чергу, із змісту повідомлення відповідача від 27.02.2020 року, судом встановлено, що останнім запропоновано позивачу надати документи, згідно з переліком, встановленим частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, в той час, як не вказано, яким чином розбіжності у поданих позивачем до митної декларації документах впливають на правильність визначеної ним митної вартості товару та/або унеможливлює її визначення за першим методом (за ціною договору).

Так, згідно з матеріалами справи, позивачем надано митному органу наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) COV-F/19-10-643 від 26.10.2019 року, коносамет (Bill of landing) HLCUEUR191015992 від 30.10.2019 року, автотранспортну накладну (Road consignment note) 211/Р від 11.02.2020 року, навантажувальний документ (Bordereau) 14978 від 11.02.2020 року, міжнародний санітарний сертифікат (Sanitary certificate) 1579/2019/NS від 30.10.2019 року, сертифікат про проходження товару (Certificate of origin) 1910257592 від 05.11.2019 року, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбаченого …) UA500040/2020/0935 від 22.02.2020 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу S004157-1 від 02.07.2019 року, інформацію про позитивні результати державних видів контролю 5213415 від 25.02.2020 року, інші некласифіковані документи: Акт зважування №348616 від 22.02.2020 року, COV/COA-9127/L від 26.10.2019 року.

Згідно з Експертним висновком Київської обласної торгово-промислової палати від 27.02.2020 року №КТП-0542 на лист - замовлення ТОВ «Ліга Імпекс» від 27.02.2020 року №27/01, який виконано з метою моніторингу контрактної вартості товару : Розчинна сублімована кава FD03 по 25 кг, що ввозиться в Україну від імпортера згідно контракту S004157-1 від 02.07.2019 року та інвойсу COV-F/19-10-643 від 26.10.2019 року, та яким досліджено подані позивачем документи до митного органу, встановлено, що товар з урахуванням величини партії, форми оплати та поставки відповідає ціноутворюючим факторам ринку і на дату експертизи може становити 3,71 USD/кг, як задекларовано позивачем.

Щодо зауваження відповідача про невідповідність строків оплати та поставки товару, а саме наявності розбіжностей стосовно умов оплати в інвойсі та у зовнішньоекономічному контракті, суд зауважує, що укладений контракт містить загальні умови щодо господарських взаємовідносин між сторонам. Проте самим контрактом, а саме пунктом 3.1 передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах, вказаних в інвойсах, згідно з правилами Інкотермс 2010, оплата товару здійснюється згідно інвойсів. Крім того, згідно з пунктом 4.3 контракту, вартість товару вказана в доларах США згідно з інвойсами на кожну партію товару, а тому конкретні умови оплати кожної партії визначаються саме інвойсами.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам Митного кодексу України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

Зважаючи на вказане, суд зазначає, що обґрунтування «документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів» не може вважатись, як обґрунтування рішення про коригування митної вартості та не може бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, та відсутності зазначення, в яких саме документах містяться розбіжності, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Отже, доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої вартості товарів, не встановлено.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а доцільність застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - недоведеним.

Враховуючи викладене, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню шляхом скасування оскаржуваних позивачем рішень.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, відповідачем не надано належних та достатніх доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовується його заперечення проти позову.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 30.03.2020 року №262 та платіжного доручення від 30.03.2020 року №263, які міститься у матеріалах справи, за подання позовної заяви до суду позивачем сплачено 4 204, 00 грн., що, з огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139-143, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Імпекс" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA100430/2020/000001/1 від 27.02.2020 року;

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100430/2020/00009 від 25.02.2020 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, адреса: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга Імпекс" (код ЄДРПОУ 35271723, адреса: 08681, Київська обл., Васильківський район, село Рославичі, вул. Морошкова, буд. 1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 204, 00 грн. (чотири тисячі двісті чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю"Ліга Імпекс" (код ЄДРПОУ 35271723, адреса: 08681, Київська обл., Васильківський район, село Рославичі, вул. Морошкова, буд. 1);

Відповідач: Київська митниця (код ЄДРПОУ ВП: 43997555; адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-а).

Повне рішення суду складено 05.12.2022 року.

Суддя Л.О. Маруліна