Постанова

від 05.12.2022 по справі 640/30340/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/30340/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гера-Сервіс» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гера-Сервіс» (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (надалі - відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 листопада 2020 року №2111580/30312927 про відмову у реєстрації податкової накладної від 12 жовтня 2020 року №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зареєструвати податкову накладну від 12 жовтня 2020 року №26 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) та часом коли вона була направлена до ДФС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що реєстрацію зазначеної податкової накладної зупинено, про що повідомлено електронною квитанцією, у зв`язку з відповідністю платника податку, яким подано для реєстрації ПН/РК п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивач звертає увагу, що ним було надано всі належні документи на підтвердження показників, зазначених у податковій накладній, а також надані контролюючому органу пояснення щодо здійснення господарських операцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №2111580/30312927 від 05.11.2020 про відмову у реєстрації ПН № 26 від 12.10.2020 в ЄРПН;

- в іншій частині позовних вимог відмовити;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гера-Сервіс" (код ЄДРПОУ 30312927, 03115, м. Київ, вул. Петрицького, 11, кв. 103) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій, зазначаючи про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та здійснення порушень процесуальних норм, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що, по-перше, квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної містилася вся передбачена законодавством інформацію, по-друге, жодний з поданих позивачем на розгляд комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних документів не можна було ідентифікувати.

Апелянтом, разом з поданням апеляційної скарги, заявлено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні (без обґрунтування) за участю представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи встановила, що дана справа судом першої інстанції розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відтак, враховуючи вище викладене колегія суддів доходить висновку що клопотання апелянта є необґрунтованим та безпідставним і не підлягає задоволенню.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, зокрема з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Гера-Сервіс" зареєстровано 11.05.1999 за №1 068 120 0000 004253 та перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Святошинському районі з 20.05.1999.

Основним видом економічної діяльності ТОВ "Гера-Сервіс" є (46.90) неспеціалізована оптова торгівля.

11 січня 2017 року між TOB "Гера-Сервіс" (надалі - Виконавець) та TOB "АГРОКС ПАК ПЛЮС" (надалі - Замовник) укладено договір № 2459 (надалі - Договір) на технічне обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, з Додатками 1 та Додатками 2 до договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору Замовник здійснює оплату за роботи, вказану в Договорі шляхом перерахування авансового платежу у розмірі 100% суми, розрахованої згідно п. 4.5. цього Договору, на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5-х банківських днів після отримання рахунку-фактури.

Згідно з п. 4.5. Договору Загальна вартість робіт цього Договору розраховується згідно п. 4.4. та кількості РРО згідно Додатків.

Пунктом 4.4. Договору Загальна вартість робіт за один РРО складає:

155 грн. 00 коп., ПДВ 20% 31 грн. 00 коп., РАЗОМ 186 грн. 00 коп. (місяць).

07 жовтня 2020 року ТОВ "Гера-Сервіс" виставлено рахунок на оплату №5189 TOB "АГРОКС ПАК ПЛЮС" за здійснення технічного обслуговування РРО по 2 категорії за жовтень 2020, технічну підтримку модема та адміністрування облікового запису РРО в інформаційному в еквайері за жовтень 2020 року.

12 жовтня 2020 року TOB "АГРОКС ПАК ПЛЮС" здійснив оплату рахунку-фактури в сумі 186,00 грн.

На виконання умов п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України), по вищезазначеній операції TOB "Гера-Сервіс" було складено податкову накладну № 26 від 12.10.2020 на суму 186,00 грн., у т.ч. ПДВ 31,00 грн. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних

Квитанцією від 29.10.2020 №9281251340 реєстрацію податкової накладної № 26 від 12.10.2020 прийнято, однак реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Вказаною квитанцією повідомлено позивача, що реєстрацію податкової накладної зупинено на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Гера-Сервіс" на виконання вимог підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, ДПІ у Святошинському р-ні. було надано письмові пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом по податковій накладній, реєстрацію якої було зупинено, що підтверджується повідомленням від 02.11.2020 №7.

Рішенням Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2111580/30312927 від 05.11.2020 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 26 від 12.10.2020.

Підставою прийняття даного рішення зазначено, зокрема, ненадання платником податку копій документів: первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунки - фактури /інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

12.11.2020 позивач, не погоджуючись з рішеннями Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації подав скаргу на рішення №2111580/30312927 від 05.11.2020.

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.11.2020 №62685/30312927/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії №2111580/30312927 від 05.11.2020 без змін.

Вважаючи, що рішення комісії №2111580/30312927 від 05.11.2020 не відповідає вимогам закону та встановленому порядку реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Це положення кореспондує п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Згідно п. 3 Порядку зупинення №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, які наведені у цьому пункті.

Приписи п. 4 Порядку зупинення №1165 визначають, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Водночас, за правилами п. 5 Порядку зупинення №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку зупинення №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, та в якій зазначається, зокрема, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (п. 11 Порядку зупинення №1165).

У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначається Порядком №520.

Відповідно до п. 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, закріплено у пункті 5 Порядку №520, і може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

За правилами п. п. 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

При цьому, згідно п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку зупинення №1165), одним із критеріїв ризиковості платника є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З матеріалів справи вбачається, що у направлених позивачу квитанціях контролюючий орган вказав на те, що підставою зупинення реєстрації податкової накладної є відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Однак, рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містили у собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, як і доказів прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку чи наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи. При цьому, на думку колегії суддів, подальше прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості не спростовує того факту, що у згаданих квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відомостей про таке рішення не зазначено як і не вказано підстав для його прийняття.

Крім того, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Аналогічна правова позиція висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 року по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 року по справі № 819/330/18, від 18.06.2020 року по справі № 824/245/19-а та від 03.11.2021 року по справі №360/2460/20 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

При цьому у пп. 3 п. 11 Порядку зупинення №1165 прямо передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог чинного законодавства позивачем засобами електронного документообігу відповідачу 1 були направлені повідомлення разом з поясненнями щодо фактичного здійснення господарських операцій.

Однак, всупереч наданих документів, контролюючим органом прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання відповідача 1 про те, що спірне рішення було прийнято у зв`язку з тим, що надіслані документ були не розбірливі, колегія суддів оцінюється критично, оскільки такої підстави для відмови у реєстрації податкової накладних пунктом 11 Порядку №520 не передбачено. Крім того, матеріали справи не містять доказів, що контролюючим органом вчинялися дії, спрямовані на повідомлення позивача про нерозбірливісь поданих документів, як і доказів того, що такі документи неможливо було дослідити взагалі.

У розрізі наведеного колегія суддів звертає увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року по справі №0940/1240/18) та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішень про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання документів, які, як свідчать матеріали справи, були надані, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Така позиція узгоджується також із висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 21.05.2020 у справі № 560/391/19 та постанові від 03.11.2021 у справі 360/2460/20 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на адміністративний позов, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Колегіє суддів встановлено, що при відкритті провадження у справі апелянтом не було сплачено судовий збір, отже за результатом розгляду апеляційної скаргу, суд апеляційної інстанції доходить висновку, про стягнення з відповідача судовий збір в розмірі 3153,00 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року - без змін.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними реквізитами: рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ 37993783; код банку МФО 899998; код класифікації доходів бюджету - 22030106 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 256), судовий збір у розмірі 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович