Постанова

від 06.12.2022 по справі 640/9196/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30, тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Вєкуа Н.Г. суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року Справа № 640/9196/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря Горегляд Д.В.,

представника Відповідача Ісаєва С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2022 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ШВИДКО»

до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві,

як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ШВИДКО» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2020 № 0250170410 та № 025015410.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач стверджував, що ним було самостійно своєчасно сплачено податкові зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за лютий 2016 року через ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», але відповідний платіж не був проведений з вини банку.

Разом з тим Позивач зазначим, що судовим рішенням у справі № 826/7124/16, яке набрало законної сили, установлено відсутність у нього заборгованості зі сплати вказаних зобов`язань за лютий 2016 року та зобов`язано податковий орган внести до його інтегрованої картки інформацію про їх сплату.

Водночас Позивач вказав, що внаслідок неврахування податковими органами відповідної сплати коштів у нього постійно виникає недоїмка з цього виду податку, у зв`язку з чим він змушений оскаржувати ППР, що виносяться контролюючим органом та в наступному скасовуються судовими рішеннями, зокрема у справах № 640/8505/19 та № 826/15100/18.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2022 року позов задоволено повністю.

Постановляючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Водночас суд зазначив, що судовим рішенням у справі № 826/7124/16, яке набрало законної сили, було зобов`язано ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві внести до інтегрованої картки ТОВ «Фірма Швидко» інформацію про сплату зобов`язання з орендної плати за землю юридичних осіб за лютий 2016 року в розмірі 114995,86 грн, відповідно до платіжного доручення від 16.03.2016 № 295, а також установлено, що у ТОВ «Фірма Швидко» відсутній податковий борг зі сплати орендної плати за лютий 2016 року.

3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову повністю, наполягаючи на правомірності оскаржуваних Позивачем податкових повідомлень-рішень та викладаючи норми податкового законодавства.

Також у своїй скарзі Апелянт стверджує, що Позивач несвоєчасно сплатив податкові зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та посилається на період 2018-2019 рр.

При цьому Апелянт посилається на практику Верховного Суду у справі № 640/12639/20 щодо наявності у користувача земельної ділянки обов`язку зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб, а також на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 804/4602/16 про те, що належним виконанням податкового зобов`язання є надходження коштів на відповідний казначейський рахунок.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

4. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.08.2022 для розгляду цієї справи було визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Кучми А.Ю., суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В. та передано цю справу для розгляду зазначеній колегії.

5. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2022 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.11.2022 для розгляду цієї справи було визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Епель О.В., суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В., тобто замінено суддю-доповідача (головуючого суддю), та передано цю справу для розгляду зазначеній колегії.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2022 справу прийнято до провадження зазначеною колегією суддів та призначено до судового розгляду.

8. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2022 задоволено клопотання Апелянта про заміну Відповідача у цій справі на його правонаступника та замінено ГУ ДПС у м. Києві на ГУ ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

10. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фірма Швидко» відповідно до договору оренди, укладеного з Київською міською радою 24.12.2009, користується земельною ділянкою площею 5035 кв.м., кадастровий номер 8000000000:85:311:0005, розташованою за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 37, 37 (літера А), за яку сплачує орендну плату з юридичних осіб.

Граничний строк для сплати орендної плати був 30.03.2016 року. До цієї дати згідно з вимогами п. 287.3 ст. 287 ПК України ТОВ «Фірма Швидко» мало сплатити орендну плату за землю за лютий 2016 року у сумі 115 000,00 грн. на підставі податкової декларації.

У Позивача був відкритий поточний рахунок банківський рахунок у ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», МФО 300120, на якому станом на момент здійснення оплати в бюджет були наявні грошові кошти в сумі 115 141,99 грн.

ТОВ «Фірма Швидко» через систему клієнт-банк подало до ПАТ «Банк Петрокоммерц- Україна» платіжне доручення № 295 від 16.03.2016 на суму 115000,00 грн. з призначенням платежу «оплата оренди землі за лютий 2016 року».

Банк листом № 15.1.16/1117 від 16.03.2016 року повідомив Позивача про неможливість виконання платіжного доручення № 295 у зв`язку з недостатністю коштів на його кореспондентському рахунку. Вказаний лист було відправлено Банком 22.03.2016 року та отримано ТОВ «Фірма Швидко» 24.03.2016 року, тобто вже після визнання Банку неплатоспроможним та запровадження тимчасової адміністрації (17.03.2016).

З урахуванням вказаних обставин Товариством було відкрито поточний рахунок у ПАТ «Діамантбанк» та платіжним дорученням № 3 від 29.03.2016 на суму 1840,00 грн здійснено доплату орендної плати за лютий 2016 року.

За даними з офіційного інтернет-сайт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (www.fg.gov.ua) на підставі постанови Правління НБУ від 17.03.2016 № 169 «Про віднесення ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду 17.03.2016 прийнято рішення № 368 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року у справі № 826/7124/16, яке набрало законної сили, зобов`язано Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві внести до інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Швидко" інформацію про сплату зобов`язання з орендної плати за землю юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18010600) за лютий 2016 року в розмірі 114995,86 грн. (сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять грн. 86 коп.) відповідно до платіжного доручення від 16 березня 2016 року №295).

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75, у порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями проведено камеральну перевірку ТОВ «Фірма Швидко» з питань дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки з питань дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю від 07.02.2020 № 992/26-15-04-10-20.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення Позивачем строків сплати податкових зобов`язань по орендній платі за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 Податкового кодексу України. Відповідальність платника податків за порушення строків сплати податків передбачена пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі акту камеральної перевірки від 07.02.2020 № 992/26-15-04-10-20 ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 04.03.2020 № 0250170410, яким Позивачу нараховано штрафні санкції у сумі 4 498,82 грн. (10% від суми грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю) за затримку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 44988,20 грн.;

- від 04.03.2020 № 0250150410, яким Позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 522233,12 грн. (20% від суми грошового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю) за затримку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2 611 165,00 грн.

11. Позивач вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

12. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

У пункті 76.1 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з п. 86.2 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, згідно з п. 38.1 ст.38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України в разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Висновки суду апеляційної інстанції.

13. Отже, законодавством регламентовано граничні строки сплати узгоджених податкових зобов`язань, зокрема із плати за землю з юридичних осіб, визначених (задекларованих) платником.

14. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що судовим рішенням у справі № 826/7124/16, яке набрало законної сили, зокрема встановлено виконання Позивачем як платником податку з орендної плати за землю обов`язку з перерахування в бюджет суми податкового зобов`язання за лютий 2016 року, а також протиправність бездіяльності податкового органу щодо неврахування відповідної суми, зокрема в інтегрованій картці ТОВ «Фірма швидко».

Крім того, зазначеним рішення суду було зобов`язано ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступником якої є Відповідач у цій справі) внести до інтегрованої картки Позивача інформацію про сплату зобов`язання з орендної плати за землю юридичних осіб за лютий 2016 року.

15. Разом з тим зазначене судове рішення та встановлені ним обставини, відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, мають преюдиціальне значення для вирішення цієї справи.

16. Крім того судова колегія враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.11.1999 у справі «Brumarescu v. Romania» («Брумареску проти Румунії») та від 24.07.2003 у справі «Ryabykh v. Russia» («Рябих проти Росії»), в яких ЄСПЛ зазначив, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Відповідно до ст. 6 КАС України ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.

17. Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили установлено факт виконання Позивачем його зобов`язань зі сплати орендної плати за землю за лютий 2016 року.

Втім, як вбачається з додатку до акту перевірки, на підставі висновків якого Відповідачем винесені спірні ППР, контролюючий податковий орган продовжує протиправно та незважаючи на вищевказане рішення суду наростаючим підсумком нараховувати Позивачу штрафні санкції за несвоєчасне невиконання зобов`язань з орендної плати за землю за лютий 2016 року /т.1 а.с.68-69/.

При цьому апеляційний суд відзначає, що безпосередньо в акті перевірки Відповідачем не вказано, ані періоду, за який така перевірка проводилася, ані періоду, за який виявлені відповідні спірні порушення /т.1 а.с.66-67/.

У податкових повідомленнях-рішеннях, що є предметом судового розгляду в цій справі, також зазначені відомості відсутні /т.1 а.с.15, 17/, а з розрахунку штрафної санкції, доданого до таких ППР, убачається постійне нарахування Позивачу штрафних санкцій через неврахування виконання ним зобов`язань з орендної плати за землю за лютий 2016 року.

18. Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 04.03.2020 № 0250170410 та № 025015410.

19. Доводи Апелянта про те, що такі ППР є правомірними, судова колегія відхиляє з підстав, наведених вище.

20. Твердження Апелянта про те, що Позивач несвоєчасно сплатив податкові зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та його посилання на період 2018-2019 рр., суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки, як відзначалося вище, спірна недоїмка виникла саме через невизнання Апелянтом виконання Позивачем його зобов`язань за лютий 2016 року, на чому неодноразово наголошено вище.

21. Посилання Апелянта на практику Верховного Суду у справі № 640/12639/20 щодо наявності у користувача земельної ділянки обов`язку зі сплати орендної плати за землю з юридичних осіб, судова колегія приймає до уваги, але зазначає, що в контексті спірних у цій справі правовідносин такі висновки ВС не спростовують правильності рішення суду першої інстанції.

22. З приводу посилань Апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 804/4602/16 про те, що належним виконанням податкового зобов`язання є надходження коштів на відповідний казначейський рахунок, колегія суддів ще раз наголошує, що факт виконання Позивачем його зобов`язань з орендної плати за землю за лютий 2016 року встановлений судовим рішенням у справі № 826/7124/16, яке набрало законної сили.

Крім того у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду не спростувала протиправності нарахування платнику штрафних санкцій за несвоєчасне виконання ним податкових зобов`язань не з його вини, а навпаки - зазначила про відсутність підстав для нарахування таких.

23. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

24. З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх і необхідних правових підстав для задоволення позову в цій справі.

25. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

26. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

27. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2022 року - без змін.

28. Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 грудня 2022 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна