Ухвала

від 28.11.2022 по справі 523/17089/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/17089/21

Провадження №2/523/811/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2022 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Сувертак І. В.,

при секретарі - Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Одесі

цивільну справу за позовом Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія життя» (65006, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 1-А), третя особа: Юридичний департамент Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6) про скасування рішень державних реєстраторів, визнання правочинів недійсними та знесення самочинного будівництва,-

Встановив:

На адресу суду 20 вересня 2021 року надійшла позовна заява Одеської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «ЕНЕРГІЯ ЖИТТЯ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Юридичний департамент Одеської міської ради (в особі управління державної реєстрації) про скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсними правочинів, зобов`язання звільнити земельну ділянки та привести об`єкт до попереднього стану.

22 вересня 2021 року (а. с. 123) провадження по справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Підготовче судове засідання було призначено судом на 22.11.2021 року, а у подальшому неодноразово відкладалося.

14 листопада 2022 року відповідачка ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження (в частині), посилаючись на те, що частина вимог Одеської міської ради не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідачка ОСОБА_5 та її представник в підготовчі судові засідання, призначені на 14.11.2022 та 28.11.2022, не прибули, про розгляд справи обізнані належним чином, причин неявки суду не сповістили. Разом з тим, представник відповідачки ОСОБА_5 , адвокат Байдерін О.А., надав суду заяву, в якій просить розглянути клопотання про закриття провадження за відсутності відповідачки та її представника.

Представник Одеської міської ради в підготовчі судові засідання, призначені на 14.11.2022 та 28.11.2022, не прибув, про розгляд справи обізнаний належним чином. Разом з тим, від представника Одеської міської ради Танасійчука І. М. до суду надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання з приводу розгляду наведеного клопотання ОСОБА_5 про закриття провадження у відсутність представника позивача. Просив відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_5 в повному обсязі.

Інші учасники справи своїм правом на участь у підготовчих судових засідань не скористалися.

Суд вважає за можливим розглянути клопотання відповідачки ОСОБА_5 про закриття провадження (в частині), враховуючи також наступне.

Судом враховується, що відповідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі було відкрито ще 22.09.2021, тобто справа перебуває в провадженні суду вже більше одного календарного року, у зв`язку з чим, саме на суд покладений обов`язок забезпечити правову визначеність у відносинах між учасниками спору та рух у справі задля цих цілей.

При цьому суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Ратифікуючи зазначену вище Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за потрібне розглянути клопотання відповідачки ОСОБА_5 про закриття провадження (в частині).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Дослідивши доводи клопотання відповідачки ОСОБА_5 , разом з наданими до нього доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

З позовної заяви вбачається, що Одеською міською радою заявлено 11 позовних вимог і прохання про стягнення судових витрат.

Досліджуючи позов Одеської міської ради також вбачається, що його подано з огляду на фактичну незгоду позивача із процедурою поділу об`єкта нерухомого майна нежилих будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 , що належали ПП «ВКФ «Укрпродукт-2000» та у подальшому були продані за договорами купівлі-продажу від 09.12.2015 (а. с. 95-97 т. 1) ОСОБА_3 (у вигляді частки в розмірі 4/5 від об`єкту нерухомого майна) та ОСОБА_4 (1/5 частки).

З огляду на вказані обставини, у позові міська рада просить про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 19.02.2018 №39738316, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_3 на нежилі будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 624,3 кв.м., про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 24.05.2019 № 47036255, що є підставою для припинення права власності ТОВ «ЕНЕРГІЯ ЖИТТЯ» на будівлю за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 166,5 кв. м., про зобов`язання ОСОБА_3 за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованих (прибудованих) об`єктів за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 202,5 кв. м., а саме: А1 1 коридор площею 8,2 кв. м., кабінет площею 7,5 кв. м., кабінет площею 7,5 кв. м., кабінет площею 7,5 кв. м., підсобне площею 11,5 кв. м., кабінет площею 15,2 кв. м., А1 2 коридор площею 8,7 кв. м., кабінет площею 9,2 кв. м., кабінет площею 15,1 кв. м., кладова площею 3,7 кв. м., кабінет площею 15,2 кв. м., кабінет площею 8,8 кв. м., та Б1 1 склад площею 51,6 кв. м. та склад площею 32,8 кв. м.

Водночас з наданих відповідачкою ОСОБА_5 доказів, які не спростовані позивачем, вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем з 2006 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, відповідач ОСОБА_4 також є фізичною особою-підприємцем, а ТОВ«ЕНЕРГІЯ ЖИТТЯ» є підприємством, що відповідно до змісту ст. 55 Господарського кодексу України свідчить про те, що всі ці особи є суб`єктами господарювання та можуть виступати учасниками саме господарських правовідносин, з притаманними таким відносинам особливостями.

Суд також звертає увагу на те, що відповідач ФОП ОСОБА_3 здійснює такі види економічної діяльності як «68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна» та «45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів», що вбачається з даних витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який долучено до клопотання відповідачки ОСОБА_5 . Із витягу з реєстру платників єдиного податку щодо ОСОБА_3 , виданого 27.10.2016 ДПІ у Київському районі м. Одеси, вбачається, що місцем провадження господарської діяльності ОСОБА_3 , як ФОП, є адреса: АДРЕСА_4 .

Рішенням Одеської міської ради від 14.06.2017 № 2193-VII надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_3 саме як фізичній особі-підприємцю, з призначенням для експлуатації та обслуговування адміністративно-складської будівлі.

Крім того, Одеською міською радою у позові заявлено вимогу про визнання недійсним правочину щодо передачі від товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ ЖИТТЯ» ОСОБА_1 (як засновнику товариства) об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , скасування акту приймання-передачі нерухомого майна від 04.06.2019, серія та номер: 4, скасування протоколу загальних зборів ТОВ «ЕНЕРГІЯ ЖИТТЯ» від 04.06.2019, серія та номер 3, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.06.2019 № 47335964, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 на будівлю за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 166,5 кв. м.

Разом з тим, з наданих відповідачкою ОСОБА_5 доказів вбачається, що ОСОБА_1 також є фізичною особою-підприємцем, а відносини між ним та ТОВ «ЕНЕРГІЯ ЖИТТЯ» за своєю суттю є корпоративними.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідна правова позиція наведена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 усправі № 759/11487/16-ц.

Під цивільною юрисдикцією розуміють компетенцію загальних судів вирішувати, з додержанням процесуальної форми, цивільні справи у видах проваджень, передбачених ЦПК України.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин. Відповідна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №604/156/14-ц.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо вирішення таких справ не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, але не виключно:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці,

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи,

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права,

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо таківимоги єпохідними відспору щодотакого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 по справі №604/156/14-ц зазначено, що позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, заявлені до 15 грудня 2017 року, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 188 ЦПК України в редакції, прийнятій від 03 жовтня 2017 року, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Відповідна правова позиція про неможливість об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, починаючи з дати набрання чинності нових редакцій процесуальних кодексів, наведена в тексті Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 917/375/18, якою провадження в частині вимог, що непідвідомчі господарському суду, закрито, з роз`ясненням наслідків об`єднання в одній позовній заяві вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

Таким чином, враховуючи наведені приписи законодавства України та правові позиції Великої Палати Верховного Суду, встановлені судом обставини суб`єктного складу учасників справи та характеру спірних відносин, суд доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження по справі в частині вищезазначених вимог Одеської міської ради до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «ЕНЕРГІЯ ЖИТТЯ» ОСОБА_1 . Суд одночасно роз`яснює позивачу його право на звернення з цими вимогами до Господарського суду Одеської області.

Щодо решти вимог до відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна від 22.06.2020 та рішень про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 , зобов`язання ОСОБА_5 привести за власний рахунок об`єкт до попереднього стану, то з огляду на те, що ОСОБА_5 є фізичною особою, не є суб`єктом господарювання, то такі вимоги підлягають залишенню до їх розгляду саме в межах даної цивільної справи.

Враховуючи те, що суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі в цій частині.

Керуючись ст. ст. 158, 188-189, 197-198, 200, 211, 223, 255 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі (в частині) задовольнити.

Провадження у даній судовій справі № 523/17089/21 в частині позовних вимог Одеської міської ради -

до ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 19.02.2018 № 39738316, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_3 на нежилі будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 624,3 кв. м.,

до ТОВ «ЕНЕРГІЯ ЖИТТЯ» про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 24.05.2019 № 47036255, що є підставою для припинення права власності ТОВ«ЕНЕРГІЯ ЖИТТЯ» на будівлю за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 166,5 кв. м.,

до ОСОБА_1 про визнання недійсним правочину щодо передачі ОСОБА_1 об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , скасування акту приймання-передачі нерухомого майна від 04.06.2019, серія та номер: 4, скасування протоколу загальних зборів від 04.06.2019, серія та номер 3, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.06.2019 №47335964, що є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 на будівлю за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 166,5 кв. м., та -

до ОСОБА_3 про зобов`язання за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованих (прибудованих) об`єктів за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 202,5 кв. м., а саме: А1 1 коридор площею 8,2 кв. м., кабінет площею 7,5 кв. м., кабінет площею 7,5 кв. м., кабінет площею 7,5 кв. м., підсобне площею 11,5 кв. м., кабінет площею 15,2 кв. м., А1 2 коридор площею 8,7 кв. м., кабінет площею 9,2 кв. м., кабінет площею 15,1 кв. м., кладова площею 3,7 кв. м., кабінет площею 15,2 кв. м., кабінет площею 8,8 кв. м., та Б1 1 склад площею 51,6 кв. м. та склад площею 32,8 кв. м., закрити.

Роз`яснити позивачу, Одеській міській раді, право на звернення з цими вимогами до Господарського суду Одеської області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 30 листопада 2022 року.

Суддя