Рішення

від 01.12.2022 по справі 947/6149/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/6149/22

Провадження № 2/947/1902/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2022 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Огренич І.В.

при секретарі - Грабовій Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Очаківської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів,-

ВСТАНОВИВ:

Очаківська міська рада звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 кошти в розмірі 87979,74 гривень у вигляді недоотриманої орендної плати за безоплатне користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, двоповерхової, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 0,6871га При цьому, відповідач не оформив правовідносини щодо користування вказаною земельною ділянкою, а позивач позбавлений можливості здавати спірну земельну ділянку в оренду та отримувати від цього прибуток, а тому вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою від 14.04.2022 року провадження у справі відкрито.

До судового засідання сторони не з`явились.

Матеріали справи містять заяву представника позивача щодо розгляду справи за його відсутності, в якому також зазначено, що представник не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, повідомлявся, про причини неявки до судового засідання не сповістив, правом на надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, будь-яких письмових заяв та клопотань до суду з приводу розгляду справи не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вказаного суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1 ст. 280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником нежитлової будівлі, двоповерхової, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (запис у Державному реєстрі прав за № 16187886 від 30 серпня 2016 року), що розташований на сформованій земельній ділянці (кадастровий номер: 4810300000:06:013:0020), площею 0,6871 га.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Зі змістуст.ст.120,125ЗК,ст.377ЦК Українивбачається,що змоменту виникненняправа власностіна нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєстрував речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Таким чином, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на об`єкти нерухомості не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

ОСОБА_1 , будучи власником нерухомості, розташованої на земельні ділянці орієнтовною площею 0,6871 га по АДРЕСА_1 , не оформив правовідносини щодо користування зазначеною земельною ділянкою, на якій розташований такий об`єкт нерухомості.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, у зв`язку із чим не є платником плати за землю у формі земельного податку, тому єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього є орендна плата.

Починаючи з 30 серпня 2016 року відповідач фактично використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,6871 га для обслуговування нежитлової будівлі без правовстановлюючих документів.

Оскільки на ділянці розташовані об`єкти нерухомості відповідача, Очаківська міська рада позбавлена можливості здавати спірну земельну ділянку в оренду та отримувати від цього прибуток, у зв`язку з чим у період часу з моменту отримання права власності до теперішнього часу органом місцевого самоврядування відповідний дохід не отримувався.

Розмір втраченого внаслідок неправомірних дій відповідача доходу міською радою розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою Очаківською міською радою та діючою за період з 01 вересня 2018 року по 31 серпня 2021 року (в межах трьохрічної позовної давності) в розмірі 87979,94 гривень.

Очаківською міською радою неодноразово надсилались листи на адресу ОСОБА_1 щодо добровільної сплати втраченої орендної плати, а також запрошення на засідання комісії з визначенням неодержаного доходу за використання спірної земельної ділянки.

Відповідно до статті 13Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно дост.2Закону України «Про місцеве самоврядування з Україні»місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 3статті 41Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Відповідно до змісту частини 2 статті 93ЗК України земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Оскільки договірні відносини між сторонами не виникли, суд зазначає, що відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212Цивільного кодексуУкраїни особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83Цивільного кодексуУкраїни застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Відповідно до правової позиції, висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України).

Статтею 206ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

При таких обставинах суд вважає, позовні вимоги Очаківської міської ради Миколаївської області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 76-83, 141, 158, 263-265, 273, 274-279, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Очаківської міської ради Миколаївської області задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Очаківської міськоїради Миколаївськоїобласті(КодЄДРПОУ 26565627,57508,Миколаївська область,м.Очаків,вул.Соборна,буд.7-А) кошти в розмірі 87979,74 гривень у вигляді недоотриманої орендної плати за безоплатне користування земельної ділянки.

Стягнути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Очаківської міськоїради Миколаївськоїобласті(Код ЄДРПОУ 26565627, 57508, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Соборна, буд. 7-А) судовий збір у розмірі 2481 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Огренич І. В.