Постанова

від 10.11.2022 по справі 520/8608/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2707/22

Справа № 520/8608/18

Головуючий у першій інстанції Петренко В. С.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Поворозко І.Ю.,

переглянувши в режимі відеоконференції справу №520/8608/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросвєт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 3 березня 2021 року у складі судді Петренка В.С., -

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «Украгросвєт», звернувшись 9 липня 2018 року до суду з вищеназваним позовом, просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 борг за договором позики від 15 жовтня 2014 року в розмірі 3459670,00 грн. (т.1 а.с.2-3).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 26 липня 2018 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.75-77).

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, зазначивши у відзиві, що 7 липня 2015 року взяті в борг кошти повернуті повноважному представнику позивача директору Свєткіну В.В. у присутності бухгалтера підприємства, що підтверджується розпискою. ОСОБА_3 вказав не необхідність передати кошти йому та обіцяв внести їх до каси підприємства від його імені, мотивуючи тим, що для підприємства можуть виникнути негативні наслідки за порушення касової дисципліни (т.1 а.с.90-91).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 3 березня 2021 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Украгросвєт» заборгованість за договором позики від 15 жовтня 2014 року в сумі 3459670,00 грн., витрати на сплату судового збору за подання позову в сумі 51895,05 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 5148,00 грн. (т.2 а.с.40-53).

Висновок суду мотивовано тим, що борговим документом є договір позики, укладений 15 жовтня 2014 року між ТОВ «Украгросвєт» та ОСОБА_1 . Передача коштів готівкою директору товариства умовами договору позики не передбачена, як і не передбачено зобов`язання директора підприємства внесення в касу підприємства від імені ОСОБА_1 грошових коштів для погашення заборгованості частинами. Представлений суду оригінал розписки від 7 липня 2015 року про отримання директором ТОВ «Украгросвєт» Свєткіним В.В. у присутності бухгалтера для погашення заборгованості за договором позики №б/н від 15 жовтня 2014 року готівкою грошових коштів в розмірі 3429670,00 грн., не є борговим документом у цій справі, тому наявність цього документа у ОСОБА_1 не підтверджує виконання ним свого обов`язку за договором позики.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення суду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.2 а.с.56-62).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Суд дійшов помилкового висновку про не повернення позики, в справі відсутні докази, які підтверджують наявність боргу за позикою. На момент ухвалення рішення ОСОБА_3 не був ні керівником, ні засновником підприємства, як і ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_4 не була бухгалтером підприємства, тому наявність боргу за договором позики викликає обґрунтовані сумніви. Висновок суду, що заборгованість за договором позики існує на момент ухвалення рішення, не відповідає обставинам справи. У ТОВ «Украгросвєт», є всі підстави припустити, що було дві печатки, тому висновок суду, що кліше печатки на розписці, які надав суду відповідач, не належить ТОВ «Украгросвєт», не відповідає обставинам справи. Відповідач повернув гроші директору товариства, що підтверджується розпискою, цей правочин недійсним в судовому порядку не визнаний.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Украгросвєт» заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на виконання договору позики від 15 жовтня 2014 року у період з 16 жовтня 2014 року по 14 липня 2016 року відповідачем з каси товариства отримано 3459670,00 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами, в яких, крім іншого, зазначено підставою поворотна фінансова допомога. Пунктами 4.1, 4.2 Договору передбачено, що відповідач зобов`язаний повернути позичені ним кошти позивачу не пізніше трьох років трьох днів з моменту підписання Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця. Отже, Договором чітко визначено строки та спосіб повернення позики. Відповідачем позику не повернуто, надана розписка про повернення позики готівкою не підтверджує виконання грошового зобов`язання. Суд призначив експертизи, допитав в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які не підтвердили доводів ОСОБА_1 про повернення позики готівкою, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність однак підроблення розписки від 7 липня 2015 року, неналежність та недостовірність розписки як доказу. За правилами частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці. Дослідивши представлений відповідачем до суду оригінал розписки від 7 липня 2015 року, суд встановив, що вказана розписка не є борговим документом та не підтверджує жодним чином виконання зобов`язань за Договором, оскільки не відповідає умовам Договору та принципу належного виконання (т.2 а.с.99-104).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики); договір позики є укладеним з моменту передання грошей (ст.1046 ЦК України).

Між ТОВ «Украгросвєт» в особі директора Свєткіна В.В. та ОСОБА_1 укладено Договір позики від 15 жовтня 2014 року, за яким позикодавець зобов`язався передати позичальнику на три роки грошові кошти в сумі 4000000,00 грн., а позичальник повернути позику по закінченню строку позики.

У період з 16 жовтня 2014 року по 14 липня 2016 року ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Украгросвєт» з каси підприємства грошові кошти в загальній сумі 3459670,00 грн., що підтверджується касовими ордерами про поворотну фінансову допомогу.

Укладення Договору позики від 15 жовтня 2014 року та отримання у позику грошових коштів в сумі 3459670,00 грн. не є спірним.

Відповідно до положень пункту 4.1 Договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичені ним кошти позикодавцю не пізніше трьох років трьох днів з моменту підписання Договору.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що позика повертається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця.

В обумовлений Договором позики від 15 жовтня 2014 року строк, порядок і спосіб позику не повернуто.

Пунктом 4.2 Договору чітко визначено спосіб виконання зобов`язання, у розумінні якого належним виконанням зобов`язання за Договором є перерахування грошових коштів позичальником на поточний рахунок позикодавця у відповідній банківській установі або безпосередньо через касу ТОВ «Украгросвєт». Належні докази такого виконання грошового зобов`язання як то платіжне доручення чи квитанція до прибуткового касового ордера ТОВ «Украгросвєт» відсутні.

Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, встановив справжню природу наданих суду документів та дійшов обґрунтованого висновку про те, що Договір позики від 15 жовтня 2014 року є борговим документом, на підставі якого виникло грошове зобов`язання, яке за правилами частини 1 статті 526 ЦК України та принципу належного виконання мало виконуватися належним чином відповідно до умов укладеного між сторонами Договору належними сторонами, щодо належного предмета, у належний спосіб та строк (термін), у належному місці.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду, що надана ОСОБА_1 розписка від 7 липня 2015 року не є доказом виконання позичальником зобов`язання за Договором позики від 15 жовтня 2014 року, підстав для переоцінки даної розписки як доказу не вбачається.

Порушене право ТОВ «Украгросвєт» на повернення позики, за захистом якого мало місце звернення до суду, захищено судом правильно.

Правові підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 3 березня 2021 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросвєт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 5 грудня 2022 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Є.С.Сєвєрова