Постанова

від 08.12.2022 по справі 591/8146/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року м.Суми

Справа №591/8146/21

Номер провадження 22-ц/816/1048/22

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДВЛЬНОЇ СИСТЕМИ «СУМИГАЗ»,

розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДВЛЬНОЇ СИСТЕМИ «СУМИГАЗ»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 вересня 2022 року в складі судді Сидоренко А.П., ухвалене в м. Суми, повний текст якого складено 16 вересня 2022 року,

в с т а н о в и в:

11 листопада 2021 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Кириченка Р.Ю., звернулася до суду з позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДВЛЬНОЇ СИСТЕМИ «СУМИГАЗ» про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Свої вимоги мотивувала тим, що судовим наказом по справі № 2н/577/742/21, виданим 23 липня 2021 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області стягнуто з ОСОБА_1 на користь AT «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» 2716 грн 40 коп заборгованості за послугу з розподілу природного газу по о/р № 1200354202 за період з 01 січня 2020 року по 31 травня 2021 року, інфляційні збитки в сумі 206 грн 50 коп, 3% річних в сумі 58 грн 94 коп та 227 грн 00 коп судових витрат.

На виконання судового наказу 28 липня 2021 року ОСОБА_1 сплатила на рахунок АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» грошову суму у розмірі 3062 грн 48 коп, з урахуванням комісії 5 грн.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2021 року скасовано судовий наказ по справі № 577/3359/21 (провадження № 2-н/577/742/21), виданий Конотопським міськрайонним судом Сумської області 23 липня 2021 року.

Посилаючись на те, що відповідачем безпідставно отримано 3062 грн 48 коп, добровільно кошти не повертає, просила позов задовольнити та відшкодувати судові витрати, які планує понести під час розгляду цієї справи.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «СУМИГАЗ» про стягнення безпідставно отриманих коштів задоволено частково.

Стягнуто з АТ «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «СУМИГАЗ» на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти в розмірі 3057 грн 48 коп та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 898 грн 92 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06 жовтня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, АТ « «СУМИГАЗ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції не взято до уваги наявність між сторонами з 2016 року договірних відносин щодо послуги з розподілу природного газу, та зроблено помилковий висновок про те, що спірні кошти сплачені позивачем на виконання судового наказу, а не за договірним зобов`язанням за послугу з розподілу природного газу.

Вказує, що судовий наказ позивач отримала 02 серпня 2021 року, а оплата була здійснена нею ще 28 липня 2021 року із зазначенням призначення платежу «за послугу з розподілу (доставку) газу за 2020 рік, о/р 1200354202 період оплати 06.2021», тобто на виконання умов договору, що виключає можливість застосування ст. 1212 ЦК України. Доводить, що кошти, які позивач просить стягнути, набуті відповідачем на підставі договору і їх не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставно набуті.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Кириченко Р.Ю. з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення законним, обґрунтованим та таким, що прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводить, що заявлена до стягнення грошова сума була сплачена ОСОБА_2 саме на виконання судового наказу по справі № 2н/577/742/21, виданого 23 липня 2021 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області, який за її заявою від 16 серпня 2021 року скасовано 25 серпня 2021 року. У зв`язку із скасуванням правової підстави набуття відповідачем цих коштів, вони підлягають стягненню на користь позивача на підстав ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову 3062 грн 48 коп, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що судовим наказом, виданим 23 липня 2021 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області у справі № 577/3359/21, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» 2716 грн 40 коп заборгованості за послугу з розподілу природного газу по о/р № 1200354202 за період з 01 січня 2020 року по 31 травня 2021 року, інфляційні збитки в сумі 206 грн 50 коп, 3% річних в сумі 58 грн 94 коп та 227 грн 00 коп судових витрат (а.с. 4).

28 липня 2021 року ОСОБА_1 сплатила на рахунок Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» грошову суму у розмірі 3057 грн 48 коп, а також комісію 05 грн 00 коп, назва послуги: плата за розподіл (доставку) газу, що підтверджується квитанцією ПриватБанк № 0 0 2212398266.1 (а.с. 5).

16 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала до Конотопського міськрайонного суду Сумської області заяву про скасування вказаного судового наказу від 23 липня 2021 року по справі № 577/3359/21 (а.с. 6-9).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2021 року скасовано судовий наказ по справі № 577/3359/21 (провадження № 2-н/577/742/21), виданий Конотопським міськрайонним судом Сумської області 23 липня 2021 року (а.с. 10-11).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 01 червня 2022 року у справі № 577/3359/21 залишено без задоволення заяву адвоката Шабельник К.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про поворот виконання рішення суду (а.с. 95). Цією ухвалою суду встановлено, що боржником сплачено заборгованість до скасування судового наказу, який не набрав законної сили, при цьому при скасуванні судового наказу ним не було подано заяву про поворот виконання рішення суду та дане питання не вирішувалося одночасно зі скасуванням наказу, тому підстави встановлені ст. 444 ЦПК України для задоволення заяви про поворот виконання судового наказу № 2-н/577/742/21 (577/3359/21) від 23 липня 2021 року відсутні (а.с. 95).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем отримано кошти від позивача у сумі 3057 грн 48 коп на підставі судового наказу, який було скасовано, тобто отримано кошти з підстав, які згодом відпали, тому ця грошова сума є безпідставно набутою і ЦК України не забороняється повернення таких коштів.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону.

Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають при наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або стеження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але в подальшому відпала.

Вiдсутнiсть правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню інший стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Отже, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

У даному випадку, правовою підставою набуття АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» 3057 грн 48 коп, став судовий наказом, виданий 23 липня 2021 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області у справі № 577/3359/21, який було скасовано ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2021 року.

Таким чином, сума заборгованості за послугу з розподілу природного газу, сплачена за судовим наказом, може бути повернута на підставі ст. 1212 ЦК України, як безпідставно набуті кошти за відповідним позовом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність захисту порушених прав позивача, шляхом стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» безпідставно отриманих коштів у сумі 3057 грн 48 коп і вважає, що такий спосіб захисту порушеного права не суперечить закону.

При цьому, суд правильно послався на постанову Верховного Суду від 20 листопада 2018 у справі № 922/3412/17, провадження № 12-182гс18, тому доводи апеляційної скарги про неправильність застосування до цих правовідносин положень ст. 1212 ЦК України є безпідставними.

Колегія суддів апеляційного суду не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про сплату позивачем на користь відповідача грошової суми 3057 грн 48 коп на виконання договору розподілу природного газу саме за послугу з розподілу (доставку) газу, а не на виконання судового наказу, виданого 23 липня 2021 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області у справі № 577/3359/21, оскільки сплачена сума відповідає розміру визначеному до стягнення судовим наказом.

Крім того, із змісту судового наказу вбачається, що заявлена до стягнення з ОСОБА_1 безпосередньо сума заборгованості за послугу з розподілу газу становила 2716 грн 40 коп, а не 3057 грн 48 коп, як сплачено позивачем.

Зазначене підтверджує здійснення позивачем цієї оплати саме на виконання судового наказу, яким, крім 2716 грн 40 коп заборгованості за послугу з розподілу природного газу, стягувалися також інфляційні збитки, 3% річних, а також судові витрати.

Обставина здійснення ОСОБА_1 оплати до набрання судовим наказом законної сили не свідчить про внесення нею платежу з іншим призначенням, а не на виконання рішення суду. У такий спосіб нею було реалізовано право добровільного виконання судового рішення у виді судового наказу, що не заборонено законом та не обмежується моментом набрання таким рішенням законно сили.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанцій, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди відповідача з ухваленим у справі судовим рішенням.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367-369, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДВЛЬНОЇ СИСТЕМИ «СУМИГАЗ» залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. Ю. Кононенко

Судді: В. І. Криворотенко

С. С. Ткачук