Ухвала

від 28.11.2022 по справі 757/53608/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53608/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2022 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді : Ільєвої Т.Г.,

при секретарі: Ємець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейкхолдери прилеглих територій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Київська міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович про визнання правочинів недійсними та про скасування рішень про державну реєстрацію права власності,

В С Т А Н О В И В :

06.10.2021 до Печерського районного суду м. Києва, надійшла вказана позовна заява, яка передана судді Ільєвій Т.Г. 07.10.2021, для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвалою судді від 10.11.2021 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в загальному позовному провадження.

28.11.2022 представник позивача подав заяву про забезпечення позову та просив суд застосувати заходи забезпечення позову у вигляді:

Накладення арешту на житловий будинок, що має адресу: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361916880000, власник: ОСОБА_2 .

Накладення арешту на житловий будинок, що має адресу: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361890980000, власник: ОСОБА_3 .

Заборони державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснювати будь-які реєстраційні дії, що стосуються житлового будинок, що має адресу: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361916880000, власник: ОСОБА_2 та житлового будинку, що має адресу: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361890980000, власник: ОСОБА_3

Мотивуючи подану заяву вказує, що у користуванні ОСОБА_1 (далі - Позивач) знаходиться земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:82:189:0024, розташована в АДРЕСА_1 , площею 0.0981 га, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Земельна ділянка знаходиться у користуванні Позивача згідно з Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 410 від 13.03.1956. Позивачка також є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 , розташованого на зазначеній вище земельній ділянці, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У червні 2021 р. Позивачці стало відомо, що громадяни України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 використовуючи підроблені матеріали технічної інвентаризації незаконно зареєстрували за собою право власності на об`єкти нерухомого майна, яких насправді фактично не існує. Виходячи з фіктивної та підробленої технічної документації Відповідачів належна їм нерухомість, розміщується на земельній ділянці, шо перебуває у користуванні Позивача.

Використовуючи формальну наявність фіктивних документів про право власності на неіснуючу в реальності нерухомість, Відповідачі безпідставно та протиправно зазначаючи про розташування такої віртуальної нерухомості на земельній ділянці, що перебуває у користуванні Позивачки, намагаються безоплатно (в порядку приватизації) набути таку земельну ділянку у свою (Відповідачів) власність на підставі рішення органу місцевого самоврядування (Київська міська рада), фактично, вчиняючи рейдерське захоплення нерухомості - земельної ділянки щодо якої Відповідачі не мають ніяких прав та жодного стосунку.

Для реалізації своїх намірів щодо протиправного захоплення земельної ділянки Відповідачами ініційовані відповідні звернення до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, замовлено виготовлення землевпорядної документації тощо.

За вказаних обставин позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву про проведення розгляду у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити. Інші учасники розгляду в підготовче судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши предмет та підстави пред`явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд дійшов наступного висновку. Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на нерухоме майно, не застосовується у разі:

1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав за особою, щодо якої або щодо майна якої наявні обтяження у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;

3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;

4) державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно (крім іпотеки);

5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;

6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;

7) державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України «Про іпотеку». Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем;

8) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі нотаріально посвідченого договору - у разі якщо обтяженням є вимога нотаріального посвідчення договору, встановлена власником майна.

Згідно з ч. 1 ст. 25 вказаного Закону проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що наявність накладеного арешту на спірне майно не є безумовною підставою для відмови державним реєстратором у проведенні реєстраційних дій, як і безумовною підставою для зупинення їх проведення, в той час, як такою підставою є саме судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.

Суд вважає виправданими та співмірними заходами забезпечення позову буде арешт спірного майна.

Зважаючи на викладене та враховуючи наявність обґрунтованої вірогідності подальшого укладення протиправних правочинів, з метою запобігання відчуженню чи обтяженню зобов`язаннями вказаного нерухомого майна, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та поновлення прав держави на належну їй квартиру, необхідно відповідно до ст. 150 ЦПК України вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.

Таким чином, заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам обґрунтовується тим, що позивач просить витребувати спірне майно у повному обсязі, спірне майно є нерухомим, а тому до нього може бути вжито такі заходи забезпечення як арешт та заборона власникам та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з ним, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно зазначеної квартири.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що стороною заявника доведено, що до вирішення спору про скасування державної реєстрації прав і обтяжень на нерухоме майно наявна необхідність у вжитті заходів забезпечення позову відносно нерухомого майна, спір відносно на даний час перебуває на стадії судового розгляду.

При цьому забезпечення позову у формі тимчасового (на час розгляду справи) арешту зазначеного нерухомого майна не вплине на його права користування таким майном (квартирами).

Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, суд прийшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейкхолдери прилеглих територій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Київська міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович про визнання правочинів недійсними та про скасування рішень про державну реєстрацію права власності - задовольнити.

Застосувати заходи забезпечення позову у вигляді:

Накладення арешту на житловий будинок, що має адресу: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361916880000, власник: ОСОБА_2 .

Накладення арешту на житловий будинок, що має адресу: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361890980000, власник: ОСОБА_3 .

Заборони державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснювати будь-які реєстраційні дії, що стосуються житлового будинок, що має адресу: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361916880000, власник: ОСОБА_2 та житлового будинку, що має адресу: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2361890980000, власник: ОСОБА_3 .

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП № НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП № НОМЕР_3 ;

ОСОБА_3 , АДРЕСА_5 , РНОКПП № НОМЕР_4 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стейкхолдери прилеглих територій", 04060, м. Київ, вул. Котовського, 21, кв. 19 код ЄДРПОУ - 43583482.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Київська міська рада, місцезнаходження: 01044, м. Київ вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код юридичної особи: 22883141 тел.: (044) 202-70-64.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович, 02068, м. Київ, вул. Княжий Затон, 2/30, прим. 640, кім.1 З,, тел. НОМЕР_5 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28.11.2022.

Суддя: Т.Г. Ільєва