Постанова

від 29.11.2022 по справі 326/319/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 29.11.2022 Справа № 326/319/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 326/319/21 Головуючий у 1 інстанції: Каряка Д.О.

№ 22-ц/807/973/22 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

Полякова О.З.

секретар: Бєлова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Немченко Маргарити Вікторівни на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2021 року у справі за позовом Політичної партії «Партія Шарія» до ОСОБА_1 про спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ

В лютому 2021рокуПолітична партія «Партія Шарія» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про спростування недостовірних відомостей та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування заяви зазначала, що ОСОБА_1 було обрано членом ради Київської міської організації ПП «Партія Шарія». 01.06.2020 між Партією та відповідачем було укладено договір про провадження волонтерської діяльності №42у/2020. Відповідач приймав активну участь у діяльності Партії як член Ради Київської міської організації Партії та волонтер центрального штабу Партії, а також мав доступ до документів партії, спілкувався з керівництвом партії, її співробітниками та іншими волонтерами, членами керівних органів регіональних організацій Партії тощо.

ІНФОРМАЦІЯ_1 на своєму ютуб-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (адреса в мережі Інтернет - ІНФОРМАЦІЯ_3 опублікував відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (адреса в мережі Інтернет - https://www.youtube.com/watch?v=MB2sETCT78w), в якому розповідає про події, в яких він нібито приймав участь (00 хв. 54 сек. він каже: спираючись на чіткі факти і знання говорити про те, в чому сам безпосередньо брав участь і де був максимально наближений до процесу). Далі він розповідає про телеграм-канал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », та нібито про дії керівництва політичної партії «Партія Шарія» щодо замовлення та організації нападу на нібито керівника зазначеного телеграм-каналу.

Так, відповідач зазначає: 03-17 з`явилася задача: Покарати. Далі він зазначає, що якійсь керівник ОСОБА_2 (голови ПП «Партія Шарія»), якого він не називає, звернувся до нього з проханням допомогти в завданні з покаранням, а саме мене питали щодо декількох колишніх партійців. Після цього, нібито список звузили до 1 людини, та відповідачу нібито поставили завдання виявити як і де можна знайти цю особу. І відповідач нібито допоміг знайти приблизні координати і дані про місце роботи даної особи, район в якому він проживає і місця де він любить відпочивати».

Далі він стверджує наступне: 5-22 наскільки мені відомо, до даної людини були направлені «гості, культурні хлопці з приємними обличчями», завданням яких було переконливо пояснити людині, що його дії помилкові і звичайно, при можливості, пересвідчитися чи володіє він дійсно даним пабліком і якщо буде можливість, видалити, або забрати доступи до пабліку. На цьому етапі у питанні я вже не приймав участь, а тому можу сказати тільки те, що чув сам. На цього чоловіка було здійснено декілька нападів, чи була застосована фізична сила, я не знаю, можливо все закінчувалося банальними погрозами та просто тиском, но точної інформації особисто у мене немає, проте контактів із ним, наскільки я чув, було декілька, а саме - 3, аж до того, що відповідальні за це завдання люди перевіряли техніку фігуранта, дивилися його акаунт у телеграм, перевіряли наявність адмінки в цьому пабліку. І знов таки, на скільки мені відомо, як я про все це чув, цей чоловік виявився не причетний до пабліка, на пряму принаймні, як адмін або власник, повторюсь, це наскільки відомо мені. Задача на цьому етапі зависла, та більше, наскільки мені відомо не рухалася»

Далі відповідач стверджує: 6-46: «Проте, все вищевикладене мало місце бути, було завдання знайти та покарати і за можливості видалити, або забрати паблік».

7-02: «про форму покарання та напряму, я думаю вже більше нічого додати немає сенсу, ви і самі розумієте про що мова, про фізичний вплив, якщо перебільшувати, це напад на людину за інакомислення».

7-15: «І так, важливо уточнити, що я даю цю оцінку при тій умові, що сам приймав участь в цьому процесі, нехай і побічно».

7-32: «Свою особисту участь в цьому процесі я вважаю більше неправильним, аніж правильним... але казати про це не соромлюся, бо правду казати легко».

Тобто, відповідач сам постійно підкреслює нібито реальність розповсюдженої їм інформації та постійно вказує, що сам приймав участь у подіях, чим підвищує нібито правдивість цієї інформації. Відповідач розповсюджує вказане відео з метою погіршити ділову репутацію політичної партії «Партія Шарія», та з метою що інформацію потім розповсюджували ЗМІ, оскільки сам відповідач одразу в своєму відео робить посил ЗМІ, які будуть його цитувати:

8-09: Будь-ласка, перестаньте всюди писати про те, що я .., точніше всюди де пишуть, там перестаньте писати, що я був модератором, мені прям прикро, в кінці кінців я буду координатором акцій.

Наприклад як в своїй статті « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». ОСОБА_3 викривають «вождя» на сайт Громадського ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідача підписали як: уже колишній головний модератор «Партія Шарія» ОСОБА_4 .

Тобто відповідач одразу налаштований на розповсюдження недостовірної інформації не тільки на своєму ютуб-каналі, але і для широкого кола читачів через ЗМІ.

Позивач оцінює моральну шкоду від розповсюдження зазначеної вище недостовірної інформації у 25000 грн. Розповсюдження недостовірних відомостей відповідачем негативно впливає на ділову репутацію партії.

Посилаючись на вищезазначене просила суд, зобов`язати відповідача ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію щодо замовлення та організації нападу на нібито керівника телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з боку керівництва чи співробітників політичної партії «Партія Шарія», яку розповсюджено у відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням в мережі Інтернет- ІНФОРМАЦІЯ_8 стягнути з відповідача ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25000 грн.

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2021 року позовну заяву задоволено частково.

Зобов`язано відповідача ОСОБА_1 протягом 1 (одного) місяця з дня набрання законної сили рішенням суду по справі спростувати недостовірну інформацію щодо замовлення та організації нападу на нібито керівника телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з боку керівництва чи співробітників політичної партії «Партія Шарія», яку розповсюджено у відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням в мережі Інтернет- ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Політичної партії «Партія Шарія» в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 000 (три тисячі) грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі адвоката Немченко М.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду та додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню .

У відповідності до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Справедливість судового рішення вимагає, аби таке рішення достатньою мірою висвітлювало мотиви, на яких воно ґрунтується. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у контексті обставин кожної справи.

Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.

Європейський судз правлюдини (далі-ЄСПЛ)у пункті53рішення від08квітня 2010року усправі «Меньшаковапроти України»зазначив,що правона судне єабсолютним іможе підлягатилегітимним обмеженняму випадку,коли доступособи досуду обмежуєтьсяабо законом,або фактичнотаке обмеженняне суперечитьпунктові 1статті 6Конвенції,якщо вононе завдаєшкоди самійсуті праваі переслідуєлегітимну мету,за умовизабезпечення розумноїпропорційності міжвикористовуваними засобамита метою,яка маєбути досягнута(див.пункт 57рішення ЄСПЛвід 28травня 1985року усправі «Ашинґдейнпроти Сполученого Королівства» (Ashingdanev. theUnitedKingdom),Series A, № 93).

За висновками ЄСПЛ право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

При вирішені справи, судова колегія враховує наступні обставини, які зумовлюють визнання судового рішення нечинним.

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року у справі № П/857/1/22, залишеним без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року (провадження № А/990/14/22), заборонено діяльність ПП «Партія Шарія», передано майно, кошти та інші активи ПП «Партія Шарія», її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Предметом позову у справі, що переглядається апеляційним судом, є немайнові відносини з питань діяльності політичної партії «Партія Шарія».

Враховуючи заборону діяльності політичної партії «Партія Шарія» з 16 червня 2022 року, колегія суддів доходить висновку про її неможливість на теперішній час бути суб`єктом правових відносин.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 статті 255, ч. 2 ст. 256 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відсутній предмет спору. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що на підставі п.п. 1-2 ч. 1 ст.255 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст.374 ЦПК України, рішення Приморського районногосуду Запорізькоїобласті від21грудня 2021року слід визнати нечинним, а провадження у справі - закрити.

Положеннями ч.ч.1,2ст.141ЦПК Українизокрема встановлено,що судовийзбірпокладається насторонипропорційнорозміру задоволенихпозовнихвимог. Інші судовівитрати,пов`язанізрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на те, що апеляційний суд закриває провадження у справі, визнаючи рішення суду першої інстанції нечинним, тобто відсутнє рішення на користь будь-якої сторони, колегія суддів зауважує, що відсутні підстави для задоволення вимоги скаржника про стягнення з позивача на його користь витрат на сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 255, 256, 374, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Приморського районногосуду Запорізькоїобласті від21грудня 2021року визнати нечинним, провадження у цій справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 7 грудня 2022 року.

Головуючий О.В. Крилова

Судді: С.В. Кухар

О.З. Поляков