Рішення

від 23.11.2022 по справі 905/398/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.2022 Справа № 905/398/22

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання Чекан Ю.І.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон-Оіл".

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Віалстрой".

Про стягнення 347909,12 грн.

Представники учасників справи:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон-Оіл" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Віалстрой" (далі - відповідач) про стягнення 347909,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки №05.06/847 від 05.06.2020, у зв`язку з чим просить стягнути заборгованість, пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав заву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки не повідомив. Відзив на позов не надав.

Враховуючи, що місцезнаходження відповідача є м.Маріуполь, який перебуває в тимчасовій окупації, що унеможливлює відправлення процесуальних документів суду відповідачу засобами поштового зв`язку, про відкриття провадження у справі, а також про місце, дату та час підготовчих засідань та засідань з розгляду справи по суті відповідача було повідомлено шляхом надсилання відповідних ухвал суду на його електронну адресу, а також шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному веб - сайті Господарського суду Донецької області (https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/).

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк не скористався. Будь-яких інших клопотань від відповідача до суду також не надходило.

Таким чином, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

05.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віалстрой" (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ""Регіон-Оіл" (далі постачальник) укладено договір поставки №05.06/847 (далі - договір), згідно з п.1.1. якого, постачальник зобов`язується передавати у власність покупця нафтопродукти та продукти нафтоперероблення (далі - "товар") партіями в асортименті та кількості, згідно видаткових накладних - у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов`язується своєчасно проводити оплату за товар та приймати його на умовах, в порядку та в строки передбачені цим договором (а.с.33-35).

Відповідно до п.1.3 договору, загальна сума договору складається із вартості всіх партій товару у відповідності до видаткових накладних, що були поставлені за цим Договором за період його дії.

Партією товару вважається його кількість, вказана у видатковій накладній (п.1.5. договору).

Передача товару постачальником і його приймання покупцем за асортиментом, кількістю і ціною здійснюється на підставі відповідної накладної. Датами поставки товару вважається дати підписання накладних завірених печаткою підприємства (п.2.3 договору).

Згідно пункту 5.2 договору, оплата за товар здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати протягом 3 (трьох) календарних днів, з моменту виставлення рахунку, але не пізніше дня поставки товару...

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами, та діє до "31" грудня 2021 року, але в будь-якому випадку в частині виконання зобов`язань - до повного виконання Сторонами (п.9.1 договору в редакції додаткової угоди від № 1 від 04.01.2021 (а.с.36).

На виконання умов договору від 05.06.2020, позивачем поставлений відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № РО - 0001512005 від 15.12.2020 на суму 45400 грн; № РО - 0012004 від 22.12.2020 на суму 68921 грн; № РО - 2812009 від 28.12.2020 на суму 21000 грн; № РО - 1101005 від 11.01.2021 на суму 31290 грн; № РО - 1901008 від 19.01.2021 на суму 6450 грн; № РО - 2501004 від 25.01.2021 на суму 13200 грн; № РО - 2901007 від 29.01.2021 на суму 8800 грн; № РО - 0502005 від 05.02.2021 на суму 37400 грн; № РО - 1202009 від 12.02.2021 на суму 26865 грн; № РО - 3105005 від 31.05.2021 на суму 15300 грн; № РО - 0706006 від 07.06.2021 на суму 21751,50 грн (а.с.37-45, 49-50).

Поставлений позивачем товар прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень.

Відповідно до банківської виписки по рахунку позивача, з 01.06.2020 до 10.02.2022, відповідачем було сплачено 5000 грн за видатковою накладною № РО - 0003105005 від 31.05.2021 (а.с.50).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В порушення вказаних вище вимог законодавства та договору, відповідач взяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за поставлений позивачем товар не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 291377,50 грн.

Станом на час прийняття рішення судом у справі, доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання за договором поставки від 05.06.2020 щодо оплати поставленого позивачем товару до суду надано не було, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 291377,50 грн підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути пеню в загальному розмірі 23046,79 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони в 6.2.1 договору погодили, що за порушення термінів розрахунків, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від вартості не сплаченої суми за кожен день прострочення, тобто пеня стягується з моменту виникнення заборгованості покупця перед постачальником до моменту повного погашення усієї заборгованості.

Здійснивши самостійно розрахунок пені виходячи з обставин, вказаних в позові, суд задовольняє вимогу в цій частині повністю.

Позивач, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, також просить стягнути 3% річних в загальному розмірі 8852 грн, а також інфляційні втрати в сумі 24632,83 грн:

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши заявлений позивачем розрахунок, суд задовольняє вимоги в цій частині в розмірі 8852 грн та 24632,83 грн відповідно.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віалстрой" (87549, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Металургів, б.117, кв.71, ідентифікаційний код юридичної особи - 37719360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Оіл" (71101, Запорізька область, м.Бердянськ, Мелітопольське шосе, 84/1, ідентифікаційний код юридичної особи - 37291055) основний борг у розмірі 291377 (двісті дев`яносто одна тисяча триста сімдесят сім) грн 50 коп., пеню у розмірі 23046 (двадцять три тисячі сорок шість) грн 79 коп., 3% річних у розмірі 8852 (вісім тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн, інфляційні втрати у розмірі 24632 (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять дві) грн 83 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 5218 (п`ять тисяч двісті вісімнадцять) грн 64 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.12.2022.

Суддя О.В. Говорун