Рішення

від 08.12.2022 по справі 908/2278/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/108/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2022 Справа № 908/2278/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЗАПОРІЖМАШПРОМ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Базарна, буд. 14-а; адреса адвоката Лазарук В.В.: 69019, місто Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 34-а, прим. 48)

до відповідача Запорізького національного університету (69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 66)

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЗАПОРІЖМАШПРОМ» до відповідача Запорізького національного університету про стягнення 398.600,00 грн основного боргу.

Підставою для звернення з позовом до суду зазначено невиконання відповідачем зобов`язань за договором №108/22 від 27.06.2022, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 398.600,00 грн.

В позові позивач зазначив, що сума витрат на правничу (правову) допомогу на момент подачі позовної заяви до суду становить 3000,00 грн. Також на виконання положень ст. ст. 123, 126 ГПК України наведений попередній (орієнтовний) розрахунок) витрат на правничу допомогу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою суду від 17.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2278/22, присвоєно справі номер провадження 28/108/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 16.12.2022. Копію ухвали направлено учасникам справи засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомлення.

23.11.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Запорізький національний університет визнав позовні вимоги в повному обсязі. Просив застосувати положення ст. 130 ГПК України та повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи рішення прийнято без його проголошення 08.12.2022.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Запорізький національний університет (надалі - Відповідач, Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЗАПОРІЖМАШПРОМ» (надалі - Позивач, Виконавець) 27.06.2022 уклали договір №108/22 на надання послуг з виготовлення деталей та вузлів експериментального зразка установки валкової розливки-прокатки на основі конструкторської документації код 98390000-3.

Відповідно до п. 1.2 Договору Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати останньому зазначені послуги, а Замовник оплатити Виконавцю ці послуги у строки, встановлені цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що ціна договору складає 398.600,00 грн (триста дев`яносто вісім тисяч шістсот грн 00 коп в т.ч. ПДВ 66433 грн 33 коп).

Відповідно до п.2.2. Договору термін виконання робіт: початок - 5 днів з моменту отримання Виконавцем попередньої оплати, термін закінчення - 10 вересня 2022 року.

Пунктом 2.3.1 Договору встановлено, що Замовник проводить попередню оплату у розмірі 30% від загальної ціни договору.

Відповідно до пп.2.3.2 Договору Замовник проводить кінцеві розрахунки наданих послуг згідно акту виконаних робіт, термін оплати - 10 робочих днів із дня підписання акту.

Виконавець зобов`язаний на вимогу Замовника надати рахунок та акт виконаних робіт на суму, яка складає вартість наданих послуг(п. 2.4.1 Договору).

На виконання вищевказаного договору Позивачем надавались Відповідачу рахунки на оплату №17 від 01.07.2022, №19 від 10.10.2022.

У позові позивач зазначив, що незважаючи на відсутність передплати за домовленістю із Відповідачем обумовлені договором послуги було виконано.

Надання Позивачем замовлених послуг підтверджується наступними документами:

- акт надання послуг №15 від 10 жовтня 2022 на загальну суму 119 580,00 грн;

- акт надання послуг №16 від 10 жовтня 2022 на загальну суму 279 020,00 грн.

Послуги з виготовлення деталей та вузлів експериментального зразка установки валкової розливки-прокатки прийнято Відповідачем без зауважень.

Відповідно до п. 2.3.2 Договору відповідач мав оплатити отримані послуги:

- по акту надання послуг №15 від 10 жовтня 2022 на суму 119.580,00 грн до 25.10.2022 включно;

- по акту надання послуг №16 від 10 жовтня 2022 на загальну суму 279. 020,00 грн до 25.10.2022 включно.

Втім, відповідач зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг не виконав.

Невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати послуг з виготовлення деталей та вузлів експериментального зразка за договором №108/22 від 27.06.2020 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як вже зазначалося судом вище, умовами п.п. 2.3.1-2.3.2 договору сторонами узгоджений порядок та строки оплати, а саме попередня оплата у розмірі 30% від загальної ціни договору. Кінцевий розрахунок протягом 10 робочих днів із дня підписання акту виконаних робіт.

Суду надані належні та допустимі докази виконання позивачем послуг в рамках договору №108/22 від 27.06.2022 та прийняття відповідачем цих послуг без будь-яких претензій.

Також суд прийняв до уваги той факт, що послуги позивачем виконані без дотримання відповідачем умов п. 2.3.1 договору, а саме внесення попередньої оплати у розмірі 30% від загальної ціни позову.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення заборгованості у розмірі 398.600,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як вже зазначалося судом вище, матеріали справи містять відзив відповідача вих. №01/01-18/1327 від 22.11.2022, відповідно до якого відповідач підтвердив факт невиконанням ним зобов`язання щодо оплати позивачу наданих ним послуг в заявленому у позові розмірі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В той же час, приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та повернути ТОВ «ЗАВОД ЗАПОРІЖМАШПРОМ» з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення №292 від 08.11.2022, що складає 2.989,50 грн, про що постановити відповідну ухвалу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до положень якої, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивач надав на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу договір про надання правничої (правової допомоги) б/н від 07.11.2022 з додатком №1, Акт приймання-передачі послуг №б/н від 08.11.2022, рахунок №04/11 від 08.11.2022, платіжне доручення №291 від 08.11.2022, ордер серії АР №1103631 від 07.11.2022, свідоцтво про право на заняття адвокат сою діяльністю ЗП 002677 від 31.08.2020.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що адвокатське об`єднання в обсязі та на умовах цього договору зобов`язується надати клієнту, а клієнт прийняти та оплатити правничу (правову) допомогу пов`язану із стягненням заборгованості за надані послуги з Запорізького національного університету за договором №108/22 від 27.06.2022.

Остаточний розмір та обсяг наданої правничої (правової) допомоги, а також остаточний розрахунок за надану правничу (правову) допомогу, а також розмір фактичних витрат, пов`язаних із наданням правничої (правової) допомоги, визначаються та здійснюють на підставі акту приймання-передачі послуг (п. 4.7 договору).

Відповідно до Акту приймання-передачі послуг від 08.11.2022 адвокатським об`єднанням відповідно до умов договору про надання правничої (правової) допомоги від 07.11.2022 надані наступні послуги: вивчено матеріали та підготовлено позовну заяву до Запорізького національного університету про стягнення заборгованості за договором №108/22 від 27.06.2022. Вартість наданих послуг складає 3000,00 грн.

Замовник здійснив оплату наданих послуг у розмірі 3000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення №291 від 08.11.2022.

Як свідчать матеріали справи, послуги, які перелічені в Акті приймання-передачі від 08.11.2022, були виконані, а саме: подано до суду відповідну позовну заяву.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що 3000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 130, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов ТОВ «ЗАВОД ЗАПОРІЖМАШПРОМ» до відповідача Запорізького національного університету про стягнення 398.600,00 грн основного боргу задовольнити.

2.Стягнути з Запорізького національного університету (69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 66, ідентифікаційний код 02125243) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЗАПОРІЖМАШПРОМ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Базарна, буд. 14-а, ідентифікаційний код 34790215) 398.600,00 грн (триста дев`яносто вісім тисяч шістсот грн 00 коп) заборгованості, 2.989,50 грн (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять грн 50 коп) судового збору, 3.000,00 грн (три тисячі грн 00 коп) витрат на правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЗАПОРІЖМАШПРОМ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Базарна, буд. 14-а, ідентифікаційний код 34790215) з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення №292 від 08.11.2022, в сумі 2.989,50 грн, про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08 грудня 2022 року.

Суддя О.В. Федорова