Рішення
від 29.11.2022 по справі 909/155/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/155/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участю секретаря судового засідання Феденько Н.М., учасників справи: позивача ОСОБА_1 , представника позивача Вінтоняка Н.М., третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_5., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/155/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: Колективного підприємства "Олеся", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , про визнання недійними рішень загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 12.10.2019, оформлених протоколом № 3/2019 від 12.10.2019 та визнання недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 30.10.2019, укладеного між Колективним підприємством "Олеся" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1".

Суть спору.

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів: Колективного підприємства "Олеся", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" про визнання недійними протоколу № 3/2019 від 12.10.2019 Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" та договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 30.10.2019, укладеного між Колективним підприємством "Олеся" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1".

Після зміни предмета позову, ОСОБА_1 просить суд: визнати недійними рішення загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 12.10.2019, оформлені протоколом № 3/2019 від 12.10.2019 та визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 30.10.2019, укладений між Колективним підприємством "Олеся" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1".

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2022, для розгляду справи № 909/155/22 визначено суддю Горпинюка І.Є.

09.03.2022 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 05.04.2022, встановив сторонам строки на подання суду відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

04.04.2022 до суду від представника позивача - адвоката Микитюка Романа Васильовича, електронною поштою (документ з КЕП), надійшло клопотання (вх. № 3875/22) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою від 05.04.2022 суд задовольнив зазначене клопотання та призначив судове засідання в режимі відеоконференції.

05.04.2022 відповідачі в судове засідання не з`явилися; про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 09.03.2022. За клопотанням позивача, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 03.05.2022.

03.05.2022 до суду, електронною поштою (документ з КЕП), надійшло клопотання адвоката позивача Микитюка Романа Васильовича (вх. № 4939/22) про відкладення підготовчого судового засідання. В обґрунтування даного клопотання адвокат покликається на відсутність ОСОБА_1 на території України, що унеможливлює долучення до матеріалів справи всіх необхідних письмових доказів, які знаходяться у позивачки.

03.05.2022 учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином; суд задоволив клопотання позивача та постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.05.2022.

23.05.2022, до суду надійшло клопотання позивача (вх. № 6451/22) в якому адвокат Микитюк Роман Васильович просить суд: залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 ; долучити до матеріалів справи такі письмові докази: копію паспорта громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, довідки № 1165 про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 ; копію паспорта громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_2 ; копію паспорта громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_3 ; копію паспорта громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_6 ; копію паспорта громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_7 ; копію паспорта громадянина України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_4 ; копію договору про надання правничої допомоги від 19 лютого 2022 року; копію акта виконаних робіт від 22 квітня 2022 року; копію дубліката чека по квитанції № 0.0.2524953213.2; копію договору купівлі-продажу квартири від 06 січня 2021 року; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08 квітня 2021 року; копію договору дарування 49/100 часток квартири від 19 листопада 2010 року; копію договору довічного утримання від 27 травня 2006 року; копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 23 травня 2006 року; копію відповіді від 18 лютого 2022 року Коломийської міської ради на адвокатський запит №1 від 14 лютого 2022 року; копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 11 лютого 2022 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером № 2610600000:18:001:0315; копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майю та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 14 лютого 2022 року щодо адреси: АДРЕСА_1 . 23.05.2022 суд постановив ухвалу, якою задовольнив зазначене клопотання позивача в частині залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та залучив останніх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; розгляд клопотання позивача в частині долучення до матеріалів справи письмових доказів суд відклав в наступне підготовче судове засідання; продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання у справі № 909/155/22 відклав на 16.06.2022; зобов`язав позивача надіслати третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача копію позовної заяви з додатками; відповідно до ст. 179 ГПК встановив третім особам строк для надання суду пояснень щодо позову і всіх наявних доказів, що підтверджують підтримання позову чи заперечення проти позову.

24.05.2022 до суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" надійшло клопотання представника відповідача ОСББ "АДРЕСА_1" - адвоката Тарасенка Василя Сергійовича про ознайомлення з матеріалами справи та надання доступу до електронної справи № 909/155/22 (вх. № 6052/22); суд задовольнив клопотання відповідача.

16.06.2022 до суду, електронною поштою (документ з КЕП), надійшли такі клопотання: представника позивача - адвоката Микитюка Романа Васильовича про відкладення підготовчого судового засідання (вх.№7355/22); клопотання представника відповідача ОСББ "АДРЕСА_1" - адвоката Тарасенка Василя Сергійовича про відкладення розгляду справи (вх. № 7372) та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №7370/22).

16.06.2022 учасники справи в судове засідання не з`явилися; про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином. Враховуючи клопотання сторін, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 03.08.2022.

02.08.2022 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСББ "АДРЕСА_1" - адвоката Тарасенка Василя Сергійовича про долучення доказів (вх. № 9750/22), до якого додано копію постанови про закриття кримінального провадження № 12021096180000392 від 08.11.2021 (том 2, а.с. 4-6).

03.08.2022 до суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. № 9875/22) представника відповідача ОСББ "АДРЕСА_1" в якому адвокат Тарасенко Василь Сергійович просить суд: провести підготовче засідання у справі № 909/155/22 без його участі, постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

03.08.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача (вх. № 9872/22) в якому адвокат Вінтоняк Назарій Михайлович просить суд долучити до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_8 та розписки третіх осіб про отримання копій матеріалів справи; суд задовольнив клопотання позивача та долучив до матеріалів справи подані докази (том 2, а.с. 11-23).

03.08.2022, за участю представника позивача, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд відклав підготовче засідання на 25.08.2022.

22.08.2022 до суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" надійшло клопотання представника відповідача ОСББ "АДРЕСА_1" - адвоката Тарасенка Василя Сергійовича про долучення доказів (вх. № 10845/22), до якого додано копію постанови про закриття кримінального провадження № 12021096180000392 від 16.08.2022 (том 2, а.с. 82-88).

24.08.2022 до суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" від представника відповідача ОСББ "АДРЕСА_1" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 11034/22), які прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи (том 2, а.с. 89-93).

25.08.2022 до суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" надійшла заява представника відповідача ОСББ "АДРЕСА_1" від 24.08.2022 (вх. № 11387/22 від 25.08.2022) в якому адвокат Тарасенко Василь Сергійович просить суд викликати у судове засідання та допитати як свідка у справі ОСОБА_9 .

В судовому засіданні 25.08.2022 представником позивача заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання, з огляду на необхідність подання заяви про зміну предмета позову; суд повідомив сторін, що ним здійснено інформаційний запит з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно багатоквартирного будинку АДРЕСА_1. Суд оголосив сторонами зміст отриманих інформаційних довідкок та інших документів отриманих судом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (Т.2, а.с. 35-73). Також у даному підготовчому засіданні суд розглянув клопотання сторін щодо подання доказів, які раніше подавались сторонами. Сторони не заперечували проти долучення доказів. Суд задовольнив дані клопотання та долучив до матеріалів справи згадані вище письмові докази (у копіях), додані до клопотання позивача від 23.05.2022 (вх. № 6451/22), клопотань відповідача від 01.02.2022 (вх. № 9750/22 від 02.08.2022) від 22.08.2022 (вх. № 10845/22 від 22.08.2022), та подану представником позивача заяву свідка ОСОБА_8 . Суд відмовив у задоволенні заяви представника відповідача від 24.08.2022 (вх. № 11387/22 від 25.08.2022) про виклик свідка ОСОБА_9 , оскільки всупереч вимог ст. 87, 88, 89 ГПК України до заяви про виклик свідка не долучено заяви свідка ОСОБА_9 . Після розгляду клопотань, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 12.09.2022 у зв`язку з клопотанням позивача про його бажання подати заяву про зміну предмета позову.

12.09.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача про подання заяви про зміну предмета позову (вх. № 11892/22) та заява про зміну предмета позову (вх. № 12238/22 ) в якій позивач просить суд змінити предмет позову в частині першої позовної вимоги, а саме, ОСОБА_1 просить суд: визнати недійними рішення загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 12.10.2019, оформлені протоколом № 3/2019 від 12.10.2019 та визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 30.10.2019, укладений між Колективним підприємством "Олеся" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1".

12.09.2022 до суду від представника відповідача ОСББ "АДРЕСА_1" надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх. № 11890/22).

12.09.2022, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30.09.2022. При цьому суд зазначив, що клопотання про зміну предмета позову та прийняття його до розгляду буде вирішуватися з участю представника відповідача.

30.09.2022 до суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" надійшло клопотання представника відповідача ОСББ "АДРЕСА_1" - адвоката Тарасенка Василя Сергійовича про долучення доказів (вх. № 13044/22); суд в судовому засіданні 30.09.2022 задовольнив клопотання відповідача та долучив до матеріалів справи: копії довідки ОСББ "АДРЕСА_1" № 1-с від 12.09.2022 та відповіді на адвокатський запит представника відповідача фізичної особи-підприємця Іванюк Н.В., яка здійснює супровід ОСББ "АДРЕСА_1" (том 2, а.с. 147-148). Також через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" від представника відповідача клопотання (вх. № 13054/22 від 30.09.2022) в якому адвокат Тарасенко Василь Сергійович просить суд провести підготовче засідання, яке призначене на 30.09.2022 без його участі; постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

30.09.2022, за участю представника позивача, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд прийняв до розгляду заяву про зміну предмета позову (вх. №12238/22 від 12.09.2022); ухвалив розглядати спір з урахуванням зміненого предмета позову; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.10.2022.

18.10.2022 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСББ "АДРЕСА_1" - адвоката Тарасенка Василя Сергійовича про відкладення розгляду справи (вх. № 13909/22); враховуючи клопотання відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 07.11.2022.

07.11.2022 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСББ "АДРЕСА_1" - адвоката Тарасенка Василя Сергійовича про відкладення розгляду справи (вх. № 14999/22); враховуючи клопотання відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 29.11.2022.

29.11.2022 до суду від представника відповідача ОСББ "АДРЕСА_1" - адвоката Тарасенка Василя Сергійовича надійшла заява (вх. № 16266/22) про розгляд справи без участі представника відповідача.

29.11.2022 в судове засідання не з`явилися відповідачі та треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; про дату, час та місце розгляду справи учасники справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 08.11.2022.

Суд з`ясовує думку учасників справи щодо відкладення розгляду справи на іншу дату, з огляду на відсутність відповідачів та третіх осіб. Учасники справи вважають, що розгляд справи по суті можна завершити без участі відповідачів та третіх осіб - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та просять суд завершити розгляд справи по суті в даному судовому засіданні. Зі слів присутніх в судовому засіданні третіх осіб, в даний час ОСОБА_6 хворіє, а ОСОБА_7 активно займається волонтерською діяльністю, що унеможливило їхню присутність в судовому засіданні.

Відповідач - Колективне підприємство "Олеся" було належним чином повідомлене про дату і час розгляду справи ухвалою суду від 08.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 76501 0256868 0. КП "Олеся" не з`являлось і в попередні судові засідання, хоча належним чином було повідомлене про дату та час їх проведення (Т. 2, а.с. 143, 173).

У зв`язку з тим що учасники справи, які не з`явились в судове засідання, були належним чином повідомлені про дату і час судового розгляду, їх неявка не перешкоджає розгляду справи, від представника ОСББ "АДРЕСА_1" надійшла заява про розгляд справи без його участі, в матеріалах справи достатньо доказів для ухвалення судового рішення, суд вирішив за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання.

29.11.2022, суд, за результатами розгляду справи по суті, після виходу з нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач на підтвердження підстав позову покликається на те, що загальні збори ОСББ "АДРЕСА_1" 12 жовтня 2019 року ніколи не засідали та не вирішували питання щодо укладення з КП "Олеся" договору суперфіцію. Якщо ж такі збори і збиралися 12.10.2019, то вони були скликані та проведені з порушенням статуту ОСББ "АДРЕСА_1" та законодавства, оскільки позивачу та третім особам, яке членам ОСББ не вручались та не направлялись письмові повідомлення про проведення зборів; протокол загальних зборів № 3/2009 від 12.10.2009 містить фіктивні та недостовірні дані щодо участі в зборах 12 членів ОСББ, що становить 75% від їх загальної кількості, тоді як за підрахунком позивача, якщо навіть всі особи зазначені в протоколі брали участь в голосуванні, то це складає лише 62,15% голосів усіх співвласників, що менше ніж дві третини від їх загального складу; даний протокол не відповідає вимогам частини 14 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", пункту 8 розділу ІІІ статуту ОСББ "АДРЕСА_1".

Договір суперфіцію підлягає визнанню недійсним, оскільки укладений з перевищенням повноважень головою ОСББ "АДРЕСА_1", яка на власний розсуд, без узгодження з загальними зборами ОСББ, узгодила істотні умови договору, що порушує також і п. 3 розділу ІІІ Статуту; договір укладено внаслідок зловмисної домовленості голови ОСББ ОСОБА_10 зі своїм чоловіком ОСОБА_11 , який при укладенні договору діяв від імені Колективного підприємства "Олеся"; оскільки рішення загальних зборів ОСББ щодо укладення договору суперфіцію є недійсним, то укладений договір суперфіцію суперечить нормам законодавства і теж має бути визнаний недійсним.

В судовому засіданні ОСОБА_1 усно повідомила, що оскаржувані загальні збори ОСББ "АДРЕСА_1" не відбувались, ніхто її про такі збори не повідомляв, протокол загальних зборів підроблено, оскільки ОСОБА_12 на день проведення зборів перебувала за кордоном; ОСОБА_13 і ОСОБА_30 не були власниками квартир у будинку, а власником був ОСОБА_14 ; власником квартири АДРЕСА_2 на час проведення зборів був ОСОБА_8 , а не вона. В 2021 році, коли вона з чоловіком ОСОБА_4 розпочали ремонтні роботи в квартирі АДРЕСА_2 , яку придбали у ОСОБА_8 , голова ОСББ "АДРЕСА_1" через заступницю ОСОБА_15 передала їм на підпис протокол про проведення зборів ОСББ щодо передачі землі. Орієнтовно в серпні-вересні 2021 року вона дізналась про реєстрацію за КП "Олеся" права на користування землею під будинком. Позивачка вважає, що є співвласником земельної ділянки, з приводу якої було прийнято оскаржувані рішення та укладено оскаржуваний договір.

Представник позивачки адвокат Вінтоняк Н.М. в судовому засіданні зазначив, що у даному спору наявні декілька підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" та договору суперфіцію, так як на загальних зборах не вирішувалось питання істотних умов укладеного договору; договір укладено внаслідок зловмисної домовленості підписантів договору, які перебувають між собою у шлюбі; співвласники будинку, в тому числі позивачка, не були повідомлені про скликання загальних зборів ОСББ за 14 днів, як передбачено законом; рішення про передачу земельної ділянки в користування мало прийматись 2/3 голосів співвласників, чого не відбулось, а зазначені в протоколі дані про присутність 75% співвласників є неправдивими.

Стислий виклад заперечень відповідачів.

Відповідачі відзиву на позовну заяву не подали.

Письмово, правова позиція відповідача ОСББ "АДРЕСА_1" викладена в письмових поясненнях представника ОСББ "АДРЕСА_1" - адвоката Тарасенка В.С. (Т.2, а.с. 89-93). Представник ОСББ "АДРЕСА_1" зазначає, що при розслідуванні кримінального провадження № 12021096180000392 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України перевірялись доводи позивачки щодо порушення порядку скликання та проведення загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1", які мали місце 12.10.2019, правильності голосування на цих зборах, обрахунку кількості голосів. За результатами досудового розслідування 16.08.2022 дізнавачем сектору дізнання Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Левицькою Л.С. винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Жодних фактів підроблення та інших порушень закону при оформленні протоколу зборів від 12.10.2019 та договору суперфіцію від 30.10.2019 не встановлено. У постанові зазначено, що на загальних зборах співвласників 12.10.2019 були присутні всі співвласники, вказані у додатку № 2 до протоколу, що становило більшість від загальної кількості учасників, як за площею приміщень, так і за кількістю голосів. Запропонована стороною позивача таблиця із станом приміщень та площ не відповідає реальній дійсності і не підтверджена будь-якими реальними даними. Вказує, що на даний час жодних будівельних або підготовчих робіт на спірній земельній ділянці не ведеться, права членів ОСББ "АДРЕСА_1" не порушувались.

Стислий виклад позиції третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 просили задоволити, вважають що оскаржуваними рішеннями загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" та договором суперфіцію їх незаконно та несправедливо позбавили земельної ділянки, призначеної для обслуговування будинку, зазначили, що про скликання і проведення загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" їх ніхто не повідомляв, такі збори не проводились, а протокол є підробленим. Про проведення зборів та укладення договору суперфіцію дізнались від юриста, який отримав інформацію з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права суперфіцію за КП "Олеся".

ОСОБА_3 зазначила, що власником квартири у будинку стала у 2020 році, після дати проведення зборів. У зв`язку з проведенням ремонтних робіт у неї виникала необхідність звертатись до ОСББ "АДРЕСА_1". Вона завжди спілкувалась із заступником Голови ОСББ ОСОБА_16 . Одного разу ОСОБА_17 передала їй для підписання документи від імені голови. Щодо цих документів ОСОБА_3 проконсультувалась з адвокатом, оскільки не розуміла що означає суперфіцій. Адвокат їй роз`яснив, що йде мова про забудову земельної ділянки. Тому вона відмовилась підписати ці документи, і сказала ОСОБА_18 , що таке питання можна вирішити тільки на зборах мешканців. Після цього їй телефонувала голова ОСББ з приводу відмови підписати документи на її прохання. Зборів з цього питання не проводилось. На думку ОСОБА_3 підпис попередньої власниці квартири АДРЕСА_1 , у якої вона придбала квартиру, в договорі купівлі-продажу квартири зовсім інший, ніж у протоколі зборів. Однак у телефонних розмовах попередня власниця квартири відмовилась надавати якісь відомості щодо проведення оскаржуваних зборів ОСББ.

ОСОБА_4 також додатково повідомив, що у 2018 році оформлялись документи щодо включення їхнього будинку в програму " Тепля Оселя ". Однак під виглядом цих документів, співвласникам будинку вручались на підпис документи щодо передачі земельної ділянки в користування на 49 років. Він це помітив, коли йому принесла документи сусідка ОСОБА_20 і запитав, чи вона бачить які документи підписує, і що це не стосується програми " Тепла Оселя ". Коли у 2021 році він з дружиною придбав квартиру АДРЕСА_2 у ОСОБА_8 , і розпочав ремонтні роботи, заступниця голови ОСББ ОСОБА_22 зверталась, щоб він підписав документи на передачу в користування землі, інакше будуть чинитись перешкоди в проведенні ремонту в квартирі. Після його відмови, їх з дружиною (позивачкою) оштрафували за переведення квартири в нежитлове приміщення без дозволу. На даний час усі документи по зміні статусу квартири оформлено. ОСОБА_23 знає як чоловіка голови ОСББ "АДРЕСА_1" ОСОБА_10 . ОСОБА_24 говорив йому що земельна ділянка будинку закріплена за КП "Олеся", після чого ОСОБА_4 з допомогою юриста дізнався про оскаржувані збори та договір суперфіцію.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включається також обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб`єктивних права позивача.

У даній справі предмет доказування становлять:

- обставини скликання та проведення 12.10.2019 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1": повідомлення співвласників будинку про проведення зборів; прийняття на даних зборах співвласниками рішень, зокрема щодо передачі в користування КП "Олеся" частини земельної ділянки; встановлення кількості голосів співвласників, які голосували за прийняття рішень на зборах та достатності цих голосів для ухвалення прийнятих на зборах рішень; встановлення загальної кількості голосів співвласників багатоквартирного будинку, які мають право брати участь у зборах.

- обставини укладення та виконання договору суперфіцію від 30.10.2019 між ОСББ "АДРЕСА_1" та Колективним підприємством "Олеся"; наявності повноважень голови правління ОСББ "АДРЕСА_1" на укладення такого договору; дотримання положень законодавства при укладенні зазначеного правочину.

За змістом ч. 1ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підтвердження наявності обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги та спростовує обставини, якими відповідач заперечував проти доводів позову, позивачка надала:

- копію власного паспорту та картки платника податків (Т. 1, а.с. 20);

- копію Статуту ОСББ "АДРЕСА_1", затвердженого протоколом № 1 Установчих зборів від 30.05.2016 (Т. 1, а.с. 21-26);

- копію витягу з протоколу № 3/2019 загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 12.10.2019 (Т. 1, а.с. 27);

- копію договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 30 жовтня 2019 року (Т. 1, а.с. 28-32);

- копію кадастрового плану земельної ділянки (Т. 1, а.с. 33);

- копію протоколу № 3/2019 загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" від 12.10.2019 (Т. 1, а.с. 34-37);

- інформацію з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСББ "АДРЕСА_1", КП "Олеся", ПП "Аква-Клімат" (Т. 1, а.с. 38-40);

- копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 293562737 від 31.12.2021 (Т. 1, а.с. 41);

- копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.05.2007 серії ЯПЯ№ 723375 (Т. 1, а.с. 42);

- інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки 300963294 від 22.02.2022 (Т. 1, а.с. 43);

- таблицю по обставинах станом на 12.10.2019 (Т. 1, а.с. 44);

- копію витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 120210961800000392 (Т. 1, а.с. 45);

- копію договору купівлі-продажу квартири від 06.04.2021 (Т. 1, а.с. 137-138);

- копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 251859796 від 08.04.2021 (Т. 1, а.с. 139);

- копію договору дарування 49/150 часток квартири від 19.11.2010 (а.с. 140-141);

- копію договору довічного утримання від 27.05.2006 (Т. 1, а.с. 142);

- копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 10715724 від 23.05.2006 (Т. 1, а.с. 143);

- копію листа Коломийської міської ради від 18.02.2022 № 16/01.5-40/817 (Т. 1, а.с. 144);

- заяву свідка ОСОБА_8 від 26.07.2022 (Т. 2, а.с. 11);

- копію свідоцтва про право власності на житло від 02.08.1993 щодо квартири АДРЕСА_3 (Т. 2, а.с. 118);

- копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.03.2001 за № 1-141 щодо квартири АДРЕСА_4 (Т. 2, а.с. 119);

- копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 308753724 від 01.09.2022 щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_5 (Т. 2, а.с. 120).

Відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених вище.

На підтвердження наявності обставин, якими відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та спростування обставин, якими позивач обґрунтовує доводи позову, відповідач надав:

- копію постанови про закриття кримінального провадження від 04 травня 2022 року у кримінальному провадженні № 12021096180000392 від 08.11.2021 (Т. 2, а.с. 4-6);

- копію постанови про закриття кримінального провадження від 16 серпня 2022 року у кримінальному провадженні № 12021096180000392 від 08.11.2021 (Т. 2, а.с. 82-88);

- копію довідки ОСББ "АДРЕСА_1" № 1-С від 12.09.2022 щодо приміщення коломийського бюро Судової медичної експертизи (Т. 2, а.с. 147);

- копію відповіді на адвокатський запит від 28.09.2022 № 18, наданої фізичною особою-підприємцем Н.В. Іванюк (Т. 2, а.с. 148).

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів, суд визнає встановленими (спростованими) такі обставини, що є предметом доказування.

Згідно з п. 1 розділу І Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", затвердженого протоколом № 1 установчих зборів від 30.05.2016, зазначене ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 .

У відповідності до п. 1 та 3 розділу ІІ статуту, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом. Завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з п. 1 розділу III "Статутні органи об`єднання, їхні повноваження та порядок формування" статуту, органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (п. 2 розділу ІІІ статуту).

До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, питання про використання спільного майна; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 10 000 (десять тисяч) гривень, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина (абзаци четвертий та шостий п. 3 розділу ІІІ статуту).

Загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів (п. 5 розділу ІІІ статуту).

Пунктом 6 розділу III статуту передбачено, що у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах (п. 7 розділу ІІІ статуту).

Згідно з п. 8 розділу III статуту, рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів.

З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто голосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти").

Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішення на них.

Відповідно до п. 9 вказаного розділу, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

Під час підрахунку голосів враховуються і голоси подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси подані під час письмового опитування. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (п. 10-11 вказаного розділу).

Відповідно до п.п. 12, 13 розділу III статуту виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим Статутом. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. Загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління чи окремих його членів. У разі смерті члена правління, визнання його померлим, безвісно відсутнім або недієздатним, повноваження такого члена правління припиняються.

Засідання правління проводиться не менше ніж один раз на три місяці, якщо інше не визначено рішенням загальних зборів. Кожен член правління має на засіданні правління один голос та не має права передоручати своє право брати участь у засіданнях та голосувати іншим особам. Рішення правління приймається більшістю голосів від загальної кількості членів правління, якщо інше не встановлене рішенням загальних зборів об`єднання (п. 15 розділу III статуту).

За змістом п. 16 розділу ІІІ статуту, правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. На виконання своїх повноважень голова правління, зокрема: забезпечує виконання рішень загальних зборів та рішень правління; діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління.

12 жовтня 2019 року відбулись загальні збори ОСББ "АДРЕСА_1", на яких було прийнято рішення: обрати головою загальних зборів співвласників ОСОБА_10 , секретарем - ОСОБА_25 (питання № 1 порядку денного); передати частину земельної ділянки "АДРЕСА_1" в платне тимчасове користування колективному підприємству "Олеся" для реконструкції магазину (питання № 2 порядку денного).

У протоколі № 3/2019 загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 12.10.2019 (а.с. 34-35) вказано, що у зборах взяли участь 12 (дванадцять) членів ОСББ, що становить 75% від загальної кількості співвласників ОСББ "АДРЕСА_1". За кожне з питань порядку денного "за" проголосувало 11 членів ОСББ, а "проти" - 1. Як вказано в протоколі, "проти" голосувала ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_2 , квартира ОСОБА_8 , площа 23,6 кв.м.). Підпис співвласника, що голосував "проти" в протоколі відсутній.

При цьому в протоколі такими, що голосували "за" прийняття рішень, зазначені ОСОБА_26 (кв. 15, площа 27,6 кв.м.), ОСОБА_25 (кв. АДРЕСА_7 ), ОСОБА_27 (магазин, площа 18,1 кв.м.), КП "Олеся" ( ОСОБА_9 , площа 67,0 кв.м.), КП "Олеся ( ОСОБА_9 , площа 39,4 кв.м.), КП "Олеся" ( ОСОБА_9 , площа 41,3 кв.м.), ОСОБА_28 (кв. 7, площа 36,5 кв.м.), ОСОБА_29 (кв. 10, площа 65,2 кв.м.), ОСОБА_30 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_20 , ОСОБА_20 (площа 39,2 кв.м.). Підписи вказаних осіб, які голосували "за" наявні на протоколі.

В протоколі відсутні відомості про загальну площу всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, склад та загальну кількість співвласників будинку. У результатах підрахунку голосів з кожного питання порядку денного в протоколі вказано, що "за" проголосувало 11 осіб, а "проти" - 1 особа, рішення прийнято

До протоколу наявні два додатки, згідно з якими: "проти" обох питань порядку денного голосував ОСОБА_8 (квартира АДРЕСА_2 , площею 23,6 кв.м.), наявна примітка - згідно заяви, підпис ОСОБА_8 відсутній; "за" обидва питання порядку денного голосували ОСОБА_31 та ОСОБА_32 (квартира АДРЕСА_9 площею 39,2 кв.м.), ОСОБА_28 (квартира АДРЕСА_10 площею 36,5 кв.м.), ОСОБА_33 (квратира № 9 площею 31,4 кв.м.), ОСОБА_29 (квартира АДРЕСА_1 , площею 65,2 кв.м.), ОСОБА_25 (квартира АДРЕСА_2 , площею 69,1 кв.м.), ОСОБА_22 (магазин, площею 28 кв.м.), ОСОБА_27 (магазин, площею 18,1 кв.м.), Колективне підприємство "Олеся" в особі керівника ОСОБА_9 (згідно протоколу загальних зборів № 4 від 01.07.2021) (магазин площею 67,0 кв.м., приміщення площею 39,4 кв.м., магазин площею 41,3 кв.м.).

З наданих сторонами документів слідує, що сторони покликаються на різну кількість та склад співвласників багатоквартирного будинку, загальну площу квартир та приміщень у будинку. Вказане зумовило необхідність суду отримати інформацію про співвласників будинку, площу належних їм квартир та нежитлових приміщень не лише з наданих сторонами доказів, але й самостійно перевірити ці дані шляхом отримання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Відповідні інформаційні довідки наявні в матеріалах справи (Т.2, а.с. 35-68).

З наявних в матеріалах справи доказів суд встановив наступні обставини щодо складу співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та належного їм нерухомого майна у зазначеному будинку станом на 12 жовтня 2019 року:

- квартира АДРЕСА_5 загальною площею 52,6 кв.м. належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_34 (1/9), ОСОБА_35 (1/9), ОСОБА_7 (1/9), ОСОБА_27 (34/100) та ОСОБА_30 (49/150) (Т.2, а.с. 43-44). При цьому, ще 19.11.2010 ОСОБА_30 подарувала належні їй 49/150 квартири позивачці ОСОБА_1 (Т. 1, а.с. 140-141). Однак право власності на 49/150 частки квартири ОСОБА_1 зареєструвала за собою лише 01.09.2022, під час розгляду справи (Т. 2, а.с. 120).

- квартира АДРЕСА_9 загальною площею 39,2 кв.м. належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_32 (6/8) (Т. 2, а.с. 47-48);

- квартира АДРЕСА_3 загальною площею 55,4 кв.м. належала на праві спільної сумісної власності громадянам ОСОБА_36 та ОСОБА_5 (Т. 2, а.с. 118). Зазначена квартира не зареєстрована в державному реєстрі речових прав, однак право власності набуто 02.08.1993 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 02.08.1993, до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому залишається чинним. Згідно штампу на звороті свідоцтва про право власності на житло, право власності зареєстровано в Коломийському МБТІ;

- квартира АДРЕСА_11 загальною площею 18,1 кв.м. належала на праві власності ОСОБА_2 (Т. 2, а.с. 50);

- квартира АДРЕСА_10 загальною площею 36,5 кв.м. належала на праві власності ОСОБА_37 (Т. 2, а.с. 51);

- квартира АДРЕСА_12 загальною площею 31,4 кв.м. належала ОСОБА_33 (Т. 2, зворот а.с. 54), право власності якого було припинено 26.05.2020, а ОСОБА_38 став власником квартири лише 30.07.2020;

- квартира АДРЕСА_1 загальною площею 65,2 кв.м. належала на праві власності ОСОБА_29 (Т. 2 зворот а.с. 58), право власності якої припинено 17.11.2020, після чого власником стала ОСОБА_3

- квартира АДРЕСА_2 загальною площею 24,6 кв.м. належала ОСОБА_8 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , яку останні 06.04.2021 продали позивачці ОСОБА_1 (Т. 1, а.с. 137-138). На час розгляду справи зазначена квартира зареєстрована як приміщення № 12 (Т. 2, а.с. 62).

- квартира АДРЕСА_2 загальною площею 69,1 кв.м. належала на праві власності ОСОБА_25 (Т. 2, а.с. 63-64);

- квартира АДРЕСА_4 загальною площею 29,3 кв.м. належала на праві власності ОСОБА_6 (Т. 2, а.с. 119). Зазначена квартира не зареєстрована в державному реєстрі речових прав, однак право власності набуто 11.03.2001 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.03.2001, до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому залишається чинним. Згідно штампу на звороті свідоцтва про право на спадщину, право власності зареєстровано в Коломийському МБТІ;

- підвал загальною площею 39,4 кв.м. належав на праві власності Колективному підприємству "Олеся" (Т. 2, зворот а.с. 35- а.с. 36)

- приміщення 10/1 загальною площею 67 кв.м. належало на праві власності Колективному підприємству "Олеся" (Т. 2, а.с. 35)

- приміщення 10/2 загальною площею 21,4 кв.м. належало на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (Т. 2, а.с. 67, Т.1, а.с. 42);

- приміщення 10/3 загальною площею 37,8 кв.м. належало на праві власності ОСОБА_42 (а.с. 68);

- нежитлове приміщення, магазин загальною площею 28 кв.м. належало на праві власності ОСОБА_22 (Т. 2, а.с. 39), а 13.04.2021 перейшло у власність ОСОБА_43 (Т. 2, зворот а.с. 36);

- нежиле приміщення загальною площею 33,6 кв.м. належало на праві комунальної власності територіальній громаді м. Коломиї в особі Коломийської міської ради (Т. 2, а.с. 38);

- магазин загальною площею 18,1 кв.м. належав на праві власності ОСОБА_27 (Т. 2, а.с. 38-39).

Таким чином, в багатоквартирному будинку № АДРЕСА_1 в м. Коломия наявні сімнадцять окремих об`єктів нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень), загальна площа яких становить 666,7 кв.м.

При встановленні вказаних обставин, суд відхиляє доводи відповідача ОСББ "АДРЕСА_1" про те, що Колективному підприємству "Олеся" належить також і магазин площею 41,3 кв.м. Як підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки 300963294 від 22.02.2022 (Т. 1, а.с. 43), Колективному підприємству "Олеся" належить магазин загальною площею 41,3 кв.м., однак він знаходиться за адресою: АДРЕСА_17 тобто зазначений магазин не знаходиться у будинку № 10, а отже його наявність у КП "Олеся" не повинно враховуватись при визначенні голосів співвласників ОСББ "АДРЕСА_1" під час голосування на загальних зборах.

Так само суд відхиляє і надані ОСББ "АДРЕСА_1" докази, що власник нежитлового приміщення, де перебуває Коломийське бюро судово-медичної експертизи, не входить в ОСББ "АДРЕСА_1", представники не беруть участь в голосуванні та не сплачують внесків на рахунок об`єднання (Т. 2, а.с. 147-148). Як підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 299335570 від 14.02.2022 (Т. 1, а.с. 147-148) та номер інформаційної довідки 307643994 від 17.08.2022 (Т. 2, а.с. 38), територіальній громаді м. Коломиї в особі Коломийської міської ради належить нежиле приміщення загальною площею 33,6 кв.м.

Копією листа-відповіді на адвокатський запит від 18.02.2022 № 16/01.5-40/817 (Т. 1, а.с. 144), Коломийська міська рада повідомляє, що не надавала КП "Олеся" в оренду та/або інших речових прав на користування об`єктом нерухомого майна: нежилим приміщенням площею 33,6 кв.м. в АДРЕСА_1 . Вказане нежиле приміщення знаходилося в оренді Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи з 30.05.2013 по 22.01.2022. Коломийська міська рада 12 жовтня 2019 року не брала участь в загальних зборах ОСББ "АДРЕСА_1". У міській раді відсутня інформація щодо отримання повідомлення про скликання загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" на 12.10.2019. Коломийська міська рада не видавала довіреність іншим особам на участь у загальних зборах ОСББ "АДРЕСА_1" 12 жовтня 2019 року.

Наведеними доказами підтверджується наявність у територіальної громади міста Коломиї в особі Коломийської міської ради на праві комунальної власності нежилого приміщення в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , а також те, що Коломийська міська рада, як виразник волі територіальної громади, не відмовляється від участі в управлінні ОСББ "АДРЕСА_1", в тому числі і від участі в загальних зборах співвласників.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Вказаною статтею визначено, що співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Згідно ст.14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Враховуючи наведені положення законодавства, територіальна громада м. Коломиї в особі Коломийської міської ради, яка є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку за адресою: м. Коломия, АДРЕСА_1, є співвласником даного будинку та має право брати участь в управлінні об`єднанням.

Суд, встановлюючи наведені вище обставини, відхиляє також доводи позивача про те, що загальні збори співвласників ОСББ "АДРЕСА_1" 12.10.2019 не відбувались, а протокол зборів складено пізніше. Такі доводи позивача є його припущеннями, не підтверджені належними, вірогідними та допустимими доказами. Неповідомлення позивача, третіх осіб, Коломийської міської ради про скликання таких зборів, а також неправильні відомості про власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку в протоколі, складеному за результатами проведення зборів, не свідчать про те, що загальні збори ОСББ "АДРЕСА_1" взагалі не відбувались, а протокол складено пізніше зазначеної в ньому дати. Однак такі доводи перевіряються судом на предмет допущення порушень під час підготовки та проведення загальних зборів ОСББ.

При цьому суд виходить з того, що положеннями статей 13, 73, 76 - 76 ГПК України закріплено обов`язок доказування кожною стороною обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Цей обов`язок слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/1

Положеннями статті 79 ГПК України на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, з дотриманням принципів господарського судочинства, а також виходячи з критеріїв оцінки доказів та мотивів, наведених вище, суд вважає копію протоколу № 3/2019 загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" (Т. 1, а.с. 34-37) вірогідним доказом того, що 12.10.2019 проводились загальні збори співвласників, та на них були прийняті рішення, оформлені зазначеним протоколом. Суд бере до уваги, що зазначений протокол, додатки до нього містять підписи дев`яти співвласників багатоквартирного будинку, з постанов про закриття кримінального провадження від 04 травня 2022 року та від 16 серпня 2022 року у кримінальному провадженні № 12021096180000392 від 08.11.2021 слідує, що у кримінальному провадженні не встановлено фактів підроблення даного протоколу загальних зборів чи складення його в інший час, ніж вказано в протоколі, співвласники будинку, які допитувались як свідки у кримінальному провадженні, підтверджували свою участь на даних зборах. Відтак, позивач не надав належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що загальні збори ОСББ "АДРЕСА_1" 12.10.2019 року взагалі не відбувались, а протокол було складено пізніше. Тому даний аргумент позивача суд відхиляє.

В подальшому, 30.10.2019 між відповідачами - ОСББ "АДРЕСА_1" (суперфіціар), від імені якого діяла голова ОСББ ОСОБА_10, та КП "Олеся" (суперфіціарій), від імені якого діяв керівник ОСОБА_23, було укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) (далі - договір суперфіцію), за умовами якого суперфіціар надає, а суперфіціарій приймає у строкове платне користування частину земельної ділянки з кадастровим номером: 2610600000:18:001:0315, яка знаходиться в місті Коломия, АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (п. 1 договору суперфіцію).

Згідно з пунктами 2 та 3 договору суперфіцію розташування та межі переданої у користування земельної ділянки зазначені на кадастровому плані земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору. Площа, що передається в користування - 0,0113 га.

Договір суперфіцію укладено на 49 років (п. 6 договору). Річна плата за користування земельною ділянкою вноситься суперфіціарієм і становить 1200 грн в рік на рахунок ОСББ "АДРЕСА_1".

Пунктом 16 договору суперфіцію передбачені права суперфіціара: володіти, користуватися земельною ділянкою, наданою під забудову в обсязі, який не перешкоджатиме здійсненню будівельних робіт та вводу об`єкта в експлуатацію суперфіціарієм; вимагати від суперфіціарія використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим договором; вимагати від суперфіціарія при здійсненні будівництва на земельній ділянці, наданій у користування, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів.

Пунктом 18 договору суперфіцію передбачені права суперфіціарія: вимагати від суперфіціара надання в користування земельної ділянки після підписання даного договору, його реєстрації, акту приймання-передачі земельної ділянки; самостійно господарювати на земельній ділянці, з дотриманням умов договору; вимагати продовження строку дії цього договору; користуватися на умовах і в порядку, обумовлених сторонами, інженерними комунікаціями суперфіціара з метою забезпечення належної господарської діяльності на земельній ділянці.

Згідно з п. 20 та 21 договору суперфіцію, право власності на зведені суперфіціарієм об`єкти нерухомого майна на земельній ділянці, відповідно до цього договору, належать суперфіціарію. Суперфіціарій має право володіти, користуватися і розпоряджатися зведеними ним об`єктами нерухомого майна. У разі припинення дії цього договору, суперфіціарій зберігає право власності на об`єкти, споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Частина земельної ділянки (площею 0,0113 га), яка передана в користування КП "Олеся" за договором суперфіцію позначена на кадастрвоому плані (Т. 1, а.с. 33 та Т. 2, зворот а.с. 71).

За актом приймання-передачі земельної ділянки (Т. 2, а.с. 72), ОСББ "АДРЕСА_1" передало КП "Олеся" в строкове платне користування на умовах договору суперфіцію від 30.10.2019 частину земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:18:001:0315, яка знаходиться в місті Коломия, АДРЕСА_1, площею 0,0113 га (113 м.кв.).

Право забудови земельної ділянки (суперфіцій), щодо частини земельної ділянки на підставі договору суперфіцію, зареєстровано за КП "Олеся" в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.09.2021 (номер запису про інше речове право: 44049164) (Т. 1, а.с. 145 та Т. 2 зворот а.с. 37).

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Згідно з частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Пунктом 6 статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Частиною другою статті 4 цього ж закону визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Частинами першою та другою статті 5 цього ж закону визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з частиною третьою статті 6 цього ж закону, у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласника.

Реченням другим частини першої статті 10 цього ж закону визначено, що якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Оскільки у багатоквартирному будинку на АДРЕСА_1 створено об`єднання співвласників (ОСББ "АДРЕСА_1"), то прийняття рішень співвласниками будинку здійснюється згідно з Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, питання про використання спільного майна, а також попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, предметом яких є майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина.

Частиною 12 вказаної статті визначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до ч.13 цієї ж статті, статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Частинами 14-16 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено наступні положення щодо порядку голосування та прийняття рішень на загальних зборах співвласників:

- рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників;

- якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими;

- рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Окрім цього, статтею 6 вказаного Закону визначено порядок скликання і проведення установчих зборів ОСББ (який за змістом ч. 3 статті 10 Закону застосовується і щодо скликання та проведення загальних зборів співвласників), відповідно до якого:

- повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного;

- час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів;

- установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників;

- письмове опитування під час загальних зборів об`єднання співвласників проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Частиною 8 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час проведення підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

З огляду на наведені положення законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що статутом ОСББ "АДРЕСА_1", не було встановлено іншого порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, аніж той, який передбачений ч.12 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

В той же час, за змістом абзацу третього пункту 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ "АДРЕСА_1" рішення загальних зборів про передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна вважається прийнятим , якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. При цьому, положення цього ж абзацу статуту: "а у разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів" не підлягає застосуванню, так як статут передбачає прийняття такого рішення двома третинами загальної кількості усіх співвласників.

Відтак, на загальних зборах співвласників 12.10.2019 кожний співвласник (його представник) під час голосування мав кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, а для прийняття рішення про про передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна необхідно було не менш як дві третини голосів загальної кількості усіх співвласників.

Враховуючи те, що, як встановив суд, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку на АДРЕСА_1 становить 666,7 кв.м., то для прийняття рішення про передачу в користування спільного майна співвласників необхідні голоси співвласників, які сукупно володіють квартирами та нежитловими приміщеннями будинку загальною площею 444,5 кв.м. (666,7 кв.м. х 2 / 3 = 444,5 кв.м.).

У свою чергу, загальна площа квартир та нежитлових приміщень, що належать співвласникам, які прийняли участь та проголосували за рішення про передачу частини земельної ділянки АДРЕСА_1 в платне тимчасове користування КП "Олеся" для реконструкції магазину становить 393,9 кв.м. При підрахунку голосів суд враховує такими, що голосували "за", всіх співвласників квартир та нежитлових приміщень, вказаних у протоколі № 3/2019 від 12.10.2019 та додатках до нього, та при цьому враховує, що ОСОБА_27 володіє особисто лише магазином площею 18,1 кв.м.

Щодо того, що ОСОБА_27 володіє також і 34/100 квартири АДРЕСА_5 загальною площею 52,6 кв.м. то суд не враховує площі цієї квартири, як голос "за" при прийняті рішення з наступних підстав.

Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

При цьому для спільної часткової та спільної сумісної власності законодавець визначив різний правовий режим розпорядження таким майном.

Як вбачається із встановлених судами обставин справи, на час проведення загальних зборів квартира АДРЕСА_5 перебувала у спільній частковій власності п`яти фізичних осіб ( ОСОБА_34 - 1/9, ОСОБА_35 - 1/9, ОСОБА_7 - 1/9, ОСОБА_27 - 34/100, ОСОБА_30 - 49/150 (на час розгляду справи в суді власником частки ОСОБА_30 стала позивачка ОСОБА_1 , яка придбала частку ОСОБА_30 за договором від 19.11.2010 (Т.1, а.с. 140-141), однак зареєструвала право власності лише 30.08.2022 (Т. 2, а.с. 120).

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України - це власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

За положеннями ч. 1 ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Розглядаючи справу № 920/65/21 з подібними обставинами, у постанові від 16.06.2022 Верховний Суд звернув увагу, що право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому. Тому висновки про те, що власники квартири можуть виражати лише одну волю з приводу управління майном та, відповідно, їх голос слід визначати як один голос співвласника багатоквартирного будинку, є законними та обґрунтованими.

Відтак, ОСОБА_27 могла голосувати від імені всіх співвласників квартири АДРЕСА_5 лише у разі відповідної домовленості всіх співвласників квартири. Матеріалами справи наявність такої домовленості не доводиться.

Навпаки, як прямо вказано у самому протоколі № 3/2019 загальних зборів від 12.10.2019, ОСОБА_27 голосувала "за" прийняті рішення лише як власник магазину площею 18,1 кв.м. З протоколу слідує, що співвласники квартири АДРЕСА_5 участі в голосування не приймали, а отже згоди між співвласниками квартири АДРЕСА_5 щодо участі та голосування на загальних зборах, яка вимагається положеннями статті 358 ЦК України, не було.

Щодо зазначення в протоколі власником квартири АДРЕСА_10 ОСОБА_28 замість ОСОБА_37 , то позивач не може обґрунтовувати порушення своїх прав, покликаючись на порушення прав інших осіб, тому суд враховує що власник квартири АДРЕСА_10 в будинку проголосував "за".

Тобто такими, що голосували "за" прийняття рішень на загальних зборах співвласників ОСББ "АДРЕСА_1" 12.10.2019 суд визнає співвласників квартир та нежитлових приміщень, які вказані такими, що голосували "за" у протоколі загальних зборів співвласників від 12.10.2019: КП "Олеся" (належать магазин загальною площею 67 м2 та підвал загальною площею 39,4 м2), ОСОБА_22 (належить нежитлове приміщення, магазин загальною площею 28 м2), ОСОБА_27 (належать магазин загальною площею 18,1 м2), ОСОБА_32 (належить квартира АДРЕСА_13 ), ОСОБА_37 (в протоколі вказана ОСОБА_28 ) (належить квартира АДРЕСА_14 ), ОСОБА_33 (належить квартира АДРЕСА_12 загальною площею 31,4 м2), ОСОБА_29 (належить квартира АДРЕСА_1 загальною площею 65,2 м2), ОСОБА_25 (належить квартира АДРЕСА_2 загальною площею 69,1 м2).

Відтак, загальна площа квартир та нежитлових приміщень, власники яких голосували "за" прийняття рішень на загальних зборах ОСББ "АДРЕСА_1" 12.10.2019 становить 393,9 кв.м, що недостатньо для прийняття рішення про передачу в користування іншим фізичним чи юридичним особам спільного майна багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 , яке має прийматися двома третинами голосів співвласників.

При цьому, в протоколі № 3/2019 загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 12.10.2019, всупереч встановленим судом обставинам та вимогам статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", які визначають порядок підрахунку голосів співвласників при прийнятті рішень, вказано, що у зборах взяли участь 12 членів ОСББ, що становить 75% від загальної кількості співвласників, та вказано кількість голосів "За" - 11.

Однак навіть такий підрахунок голосів не відповідає встановленим обставинам справи. Голоси "за" на загальних зборах співвласників 12.10.2019 року віддали загалом дев`ять співвласників ( ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_28 , ОСОБА_33 , ОСОБА_29 , ОСОБА_25 , ОСОБА_22 , ОСОБА_27 , КП "Олеся"), натомість не голосували за ці рішення: територіальна громада м. Коломиї, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_7 , ОСОБА_30 , тобто тринадцять співвласників.

Окрім того, при проведенні загальних зборів співвласників, рішення яких є предметом оскарження, судом встановлено наступні порушення: у протоколі зборів, яким оформлено оскаржувані рішення, немає відомостей щодо проведення письмового опитування співвласників та не визначено кількість голосів співвласників, що отримані під час проведення письмового опитування, як це передбачено ч. 8 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (що має значення щодо квартири АДРЕСА_2 , адже у додатках до протоколу вказано результат голосування "Заперечую", примітка - згідно заяви, яку однак суду не надано); у спірному протоколі немає інформації про те, чи підписано даний протокол співвласником чи його представником (вказане має значення зокрема щодо квартири АДРЕСА_10 , власником якої на час проведення зборів був ОСОБА_37 , а згідно протоколу голосувала ОСОБА_28 ), та не міститься посилань на документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників).

Однак, зазначені в попередньому абзаці порушення не є визначальними та такими, що є безумовною підставою для визнання спірного рішення загальних зборів співвласників недійсним.

Водночас, порушення ОСББ "АДРЕСА_1" вимог ч. 14 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», абзацу 3 п. 8 розділу ІІІ статуту ОСББ "АДРЕСА_1" є такою безумовною, самостійною та достатньою підставою для визнання недійсним прийнятого рішення, оскільки кількості учасників, які голосували «за» рішення про передачу частини земельної ділянки "АДРЕСА_1" в платне тимчасове користування КП "Олеся" для реконструкції магазину від 01.07.2016, було недостатньо для його прийняття.

Крім того, звертаючись із позовом до суду, позивачка обґрунтовувала свої вимоги також і тим, що її не було повідомлено, у передбачений законом та статутом ОСББ "АДРЕСА_1" спосіб, про скликання 12.10.2019 загальних зборів співвласників, чим порушено право на участь в управлінні об`єднанням.

Відповідно до статті 167 ГК України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Нормою ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а нормами ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку).

Відповідач ОСББ "АДРЕСА_1", на якого покладено обов`язок повідомлення співвласників про скликання загальних зборів не надав суду жодних доказів виконання ним цього обов`язку, не довів належного повідомлення позивачки про скликання 12.10.2019 загальних зборів співвласників та про їх порядок денний.

У відповідності до частини четвертої статті 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

За таких обставин суд вважає доведеним, що позивачка ОСОБА_1 не була повідомлена про проведення 12.10.2019 загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1", внаслідок чого була позбавлена можливості взяти участь у зазначених загальних зборах та реалізувати належні їй корпоративні права, зокрема право участі в таких зборах.

При цьому суд враховує, що у своїх поясненнях треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , які на день проведення зборів теж були співвласниками багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 , підтвердили, що їх також не повідомляли про скликання 12.10.2019 загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1", і про проведення таких зборів, прийняті на них рішення їм нічого не було відомо до 2021 року.

Про такі ж обставини зазначено і в заяві свідка ОСОБА_8 , від 06.07.2022 (Т. 2, а.с. 11), який станом на 12.10.2019 був співвласником квартири АДРЕСА_15 .

Про неповідомлення щодо проведення загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" зазначено і в листі-відповіді Коломийської міської ради на адвокатський запит від 18.02.2022 № 16/01.5-40/817 (Т. 1, а.с. 144).

Одним із гарантованих прав співвласника є його участь в управлінні об`єднанням через діяльність у вищому органі управління - загальних зборах. Неповідомлення члена ОСББ про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів ОСББ недійсними.

У постанові Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 висловлено правові позиції, що відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах; суд, розглядаючи спір про визнання недійсним рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити, порушення прав позивача.

Враховуючи такі правові висновки, суд зазначає, що у справі, що розглядається, позивачка ОСОБА_1 не була повідомлена про проведення загальних зборів 12.10.2019, не була присутня на них та не знала про їх проведення. Жодних доказів протилежного відповідачі не надали. Протоколом зборів № 3/2019 від 12.10.2019 не підтверджується присутність ОСОБА_1 на зборах. На першому аркуші протоколу в списку співвласників наявний запис: ОСОБА_1 , квартира АДРЕСА_2 (квартира ОСОБА_8 ), загальна площа 23,6 м, не оф. св-во на право власн, результат голосування - "проти", на місці підпису стоїть прочерк, а в графі "інше" вказано "лист опитування". На аркуші другому протоколу теж зазначено ОСОБА_1 , кв. АДРЕСА_2 ), загальна площа 23,6 м., результат голосування "проти", графа "підпис" не заповнена. У додатках 1 та 2 до протоколу щодо квартири АДРЕСА_2 уже значиться ОСОБА_8 , вказано реквізити його свідоцтва про право власності на житло, результат голосування зазначено "заперечую" , а у графі підпис співвласника вказано "згідно заяви". Однак жодного листка опитування чи заяви про те що ОСОБА_8 , чи ОСОБА_1 від свого імені чи від імені ОСОБА_8 , який на час проведення зборів був власником квартири, брали участь в голосуванні на зборах чи були присутні на загальних зборах, ОСББ "АДРЕСА_1" не надало, підпис ОСОБА_1 на протоколі відсутній.

З приводу можливого впливу присутності позивачки на результати голосування по прийнятих рішеннях, суд виходить з того, що вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Зокрема, у разі своєчасного повідомлення позивач мав би можливість реалізувати своє право на участь у зборах, в обговоренні питань порядку денного, на внесення пропозицій до питань порядку денного чи щодо проектів рішень за наслідками обговорення питань тощо.

Тому суд дійшов висновку що загальні збори співвласників ОСББ "АДРЕСА_1" були скликані та проведені з грубими порушеннями норм закону та прав ОСОБА_1 на участь в управління об`єднання, що є підставою для визнання рішень, прийнятих на зазначених зборах, недійсними.

При цьому, на зазначених зборах прийнято рішення, які порушують права ОСОБА_1 , як співвласника багатоквартирного будинку, а саме збори співвласників в порушення норм закону, за відсутності достатньої для цього кількості голосів співвласників передали в користування Колективному підприємству "Олеся" частину земельної ділянки з кадастровим номером: 2610600000:18:001:0315 в місті Коломия, АДРЕСА_1, яка призначена для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку і зареєстрована за ОСББ "АДРЕСА_1".

Суд вважає за необхідне відзначити, що хоч право власності на земельну ділянку зареєстровано за відповідачем ОСББ "АДРЕСА_1", однак в силу вищезазначених положень статті 382 ЦК України, п. 6 статті 1, ч. 2 статті 4, ч. 1 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", земельна ділянка належить на праві спільної сумісної власності всім власникам квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Особливості регулювання та виникнення права на земельну ділянку у разі будівництва та розташування на ній багатоквартирного будинку визначені положеннями статті 42 Земельного кодексу України, згідно з частинами 1-4 якої:

- земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками;

- земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками;

- розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Як зазначено у правових позиціях Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі N 48/340 (провадження N 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі N 911/3594/17 (провадження N 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі N 916/1415/19 (провадження N 12-80гс20, пункт 6.13)) відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи.

Про те, що земельна ділянка, призначена для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, і разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання зазначається у правових висновках Верховного Суду, зокрема у постановах від 18.10.2022 у справі № 916/1261/16 (916/2158/21), від 08.04.2019 у справі № 368/513/16-ц, від 26.06.2019 у справі № 461/3647/16-ц, від 28.08.2019 у справі № 295/7193/15-ц, від 03.11.2020 у справі № 526/86/19 (провадження № 61-1702св20).

Тому виходячи з особливостей правового регулювання спільного майна багатоквартирного будинку, суд при вирішенні справи виходить з того, що земельна ділянка з кадастровим номером: 2610600000:18:001:0315 в місті Коломия, АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності всім власникам квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за цією адресою, не зважаючи на те, що право власності на земельну ділянку в державному реєстрі речових прав зареєстровано за ОСББ "АДРЕСА_1". Враховуючи правове регулювання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку, а зокрема враховуючи вимоги ст. 42 Земельного кодексу України, статті 382 Цивільного кодексу України, частину третю статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласника), державна реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСББ є виправданою, оскільки склад власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку часто змінюється, що видно, зокрема, і з описаних обставин у цій справі. Однак така державна реєстрація права власності на земельну ділянку за ОСББ "АДРЕСА_1" жодним чином не може обмежувати прав співвласників, зокрема ОСОБА_1 на земельну ділянку, та необхідності дотримання порядку розпорядження земельною ділянкою, як спільним майном співвласників, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Таким чином, при прийнятті рішень загальними зборами співвласників ОСББ "АДРЕСА_1" 12.10.2019 було порушено як корпоративні права ОСОБА_1 на участь в управлінні ОСББ "АДРЕСА_1", так і її права як співвласника спільного майна багатоквартирного будинку, а тому позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 12.10.2019 підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 30.10.2019 року, суд керується наступним.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Саме така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В обґрунтування даної позовної вимоги, позивачка покликається на те, що оспорюваний договір суперфіцію був укладений всупереч нормам:

а) ст. 92, 203, 204, 207, 241 Цивільного кодексу України, оскільки ОСОБА_10 вчинила даний правочин від імені ОСББ "АДРЕСА_1" без необхідного обсягу цивільної дієздатності та правоздатності, з перевищенням повноважень представника юридичної особи, оскільки на власний розсуд, без рішення загальних зборів ОСББ, визначила істотні умови договору суперфіцію;

б) ст. 232 Цивільного кодексу України, оскільки договір суперфіцію укладено внаслідок зловмисної домовленості представника сторони з другою стороною;

в) ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України, у зв`язку з недійсністю рішення загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1 від 12.10.2019 року про передачу частини земельної ділянки в користування КП "Олеся".

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього ж Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього ж Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Тобто недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі.

Частинами першою, третьою статті 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частиною другою статті 207 цього ж Кодексу визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Оскаржуваний договір суперфіцію від імені ОСББ "АДРЕСА_1" підписано керівником ОСББ ОСОБА_10 , яка діяла на підставі протоколу № 3/2019 загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 12.10.2019.

Зазначеного відповідачі не оспорюють, а також це підтверджується тим, що підставою для державної реєстрації права суперфіцію КП "Олеся" в державному реєстрі речових прав є договір супефіцію від 30.10.2019 та витяг з протоколу № 3/2019 від 12.10.2019, виданий ОСББ "АДРЕСА_1" (Т. 1, зворот а.с. 145).

Оцінюючи договір суперфіцію, суд вважає, що такий суперечить положенням частин 1 та 2 статті 92, частини 2 статті 207 та частини 1 статті 215 ЦК України, оскільки укладений ОСОБА_10 з перевищенням повноважень, за відсутності відповідного рішення загальних зборів співвласників, до виключної компетенції яких належить вирішення питання про укладення такого договору, та всупереч положенням статуту ОСББ "АДРЕСА_1".

Положеннями абзацу шостого частини дев`ятої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", як і абзацу шостого пункту 3 розділу ІІІ статуту ОСББ "АДРЕСА_1" до виключної компетенції загальних зборів ОСББ віднесено попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, предметом яких є спільне майно співвласників чи їх частина. Абзацом четвертим тих же частин (пунктів) закону та статуту до виключної компетенції загальних зборів ОСББ віднесено питання про використання спільного майна.

В контексті частини чотирнадцятої статті 10 закону та та абзацу третього пункту 8 розділу ІІІ статуту питання про передачу в користування частини земельної ділянки на АДРЕСА_1 мало бути прийнято не менш як двома третинами загальної кількості голосів всіх співвласників багатоквартирного будинку.

Такого рішення загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1", яке б погоджувало умови договору суперфіцію, на момент його укладення, відповідачі суду не подали.

Що ж до протоколу № 3/2019 загальних зборів від 12.10.2019, то таке рішення не було прийнято двома третинами голосів співвласників багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим суд визнає його недійсним.

Крім того, таким протоколом було оформлено рішення про передачу частини земельної ділянки в платне тимчасове користування Колективному підприємству "Олеся" для реконструкції магазину.

Зазначене рішення не містить погодження основних (істотних) умов договору про передачу земельної ділянки в користування КП "Олеся", зокрема площі земельної ділянки, яка передається в користування, розміру плати, строку дії договору.

Також суд відзначає суттєву відмінність між передачею частини земельної ділянки для реконструкції магазину (за що голосувала на зборах частина співвласників) та умовами укладеного відповідачами договору суперфіцію, за наслідками укладення якого у КП "Олеся" виникло речове право суперфіцію.

Відповідно до абзацу першого пункту 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 N 163, реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності) (абзац другий пункту 3.21 ДБН А.2.2-3:2014).

Отже, за змістом наведених положень ДБН А.2.2-3:2014 до реконструкції відноситься комплекс будівельних робіт при якому відбувається зміна параметрів об`єкта будівництва, його частин (висоти, кількості поверхів, площі, обсягу), в тому числі надбудова, перебудова, розширення об`єкта будівництва, а також заміна та/або відновлення несучих будівельних конструкцій об`єкту будівництва, за винятком заміни окремих елементів таких конструкцій на аналогічні і (або) відновлення зазначених елементів (див. висновок щодо змісту поняття реконструкції, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.08.2021 у справі N 640/20805/18).

Водночас новоствореним об`єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив`язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об`єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об`єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами (див. постанову Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі N 6-1213цс16, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2018 у справі N 5013/462/12, від 04.09.2018 у справі N 914/2660/15, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 у справі N 161/3376/17, від 04.07.2018 у справі N 335/640/15-ц, від 13.01.2021 у справі N 535/44/16-ц, від 13.05.2021 у справі N 363/3583/15-ц).

Разом з тим, суперфіцій є речовим правом, яке передбачає право користування чужою земельною ділянкою для забудови. Частина друга статті 415 ЦК України передбачає, що землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Умови укладеного між відповідачами договору суперфіцію передбачають набуття КП "Олеся" права власності на зведені суперфіціарієм об`єкти нерухомого майна на земельній ділянці (п. 20 договору); право володіти, користуватися і розпоряджатися зведеними ним об`єктами нерухомого майна (п. 20 договору). У разі припинення дії цього договору, суперфіціарій зберігає право власності на об`єкти, споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови (п. 21 договору).

Таким чином, умови договору суперфіцію передбачають не лише користування КП "Олеся" частиною переданої в користування земельної ділянки для реконструкції магазину (тобто реконструкції уже існуючого об`єкта нерухомого майна), але й права КП "Олеся" на зведення нових будівель (споруд), об`єктів нерухомого майна з набуттям на них права власності.

Зазначене свідчить, що укладаючи договір суперфіцію керівник ОСББ "АДРЕСА_1" ОСОБА_10. перевищила свої повноваження, діяла всупереч наведеним вище положенням законодавства та статуту об`єднання, адже зазначений договір міг бути підписаний лише за попереднього (до його укладення) погодження умов такого правочину загальними зборами ОСББ.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач згідно з вимогами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.

Зокрема, згідно з положеннями статей 203, 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину може бути вчинення його особою за відсутністю необхідного обсягу цивільної дієздатності та невідповідність волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі. При цьому дієздатність юридичної особи реалізується відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України через її органи у межах визначених законом та статутом повноважень.

З огляду на положення статей 92, 241 Цивільного кодексу України вчинення правочину органом (посадовою особою) юридичної особи з перевищенням наданих йому повноважень може бути підставою для недійсності такого правочину лише за умови обізнаності контрагента про наявність відповідного обмеження повноважень (коли він знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження), а також відсутності подальшого схвалення правочину. Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. (подібні правові позиції викладено у пунктах 34 та 35 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2021 по справі № 911/1605/20).

Подібно ж, для визнання недійсними договорів, укладених керівником юридичної особи не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом у судовому порядку визнано недійсним рішення загальних зборів, на підставі якого виконавчий орган діяв на момент укладення цих договорів. Такі договори можуть бути визнані недійсними із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що контрагент юридичної особи за договором діяв недобросовісно і нерозумно, тобто знав або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не міг не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу юридичної особи (подібна правова позиція викладена у п. 68 Постанови Великої палати Верховного Суду від 03.12.2019 по справі № 904/10956/16).

У справі що розглядається, суд виходить з того що Колективне підприємство "Олеся" є одним із співвласників багатокварирного будинку, та брало участь у загальних зборах ОСББ "АДРЕСА_1" 12.10.2019.

При цьому, участь в загальних зборах ОСББ "АДРЕСА_1" 12.10.2019, від імені КП "Олеся" брала участь та сама особа, яка від імені КП "Олеся" уклала оспорюваний договір суперфіцію, - ОСОБА_24 .

За таких обставин, ОСОБА_9 не міг не знати про те, що на загальних зборах співвласників 12.10.2019 не погоджувались жодні умови договору суперфіцію (площа частини земельної ділянки, яка передається, плата за користування землею, строк договору), а протоколом № 3/2019 від 12.10.2019, на якому наявний його підпис, оформлено рішення про передачу частини земельної ділянки КП "Олеся" під реконструкцію магазину. Укладаючи від імені КП "Олеся" договір суперфіцію на зовсім інших умовах (з правом будівництва та отримання у власність КП "Олеся" збудованих об`єктів нерухомого майна), ОСОБА_9 діяв недобросовісно та знав про відсутність у керівника ОСББ "АДРЕСА_1" ОСОБА_10 необхідного обсягу повноважень на укладення такого договору.

Крім того, проявивши розумну обачність КП "Олеся" в особі керівника ОСОБА_9 , як співвласник ОСББ "АДРЕСА_1", могло з`ясувати, чи достатня кількість голосів співвласників багатоквартирного будинку голосувала за прийняття рішення про передачу в користування КП "Олеся" частини земельної ділянки, зокрема чи проголосувало за це рішення дві третини співвласників.

Враховується судом також і та обставина, що за твердженням позивачки підписанти договору суперфіцію - ОСОБА_10 та ОСОБА_24 є дружиною та чоловіком. Відповідачі зазначеної обставини не заперечували та не спростували. Зазначене підтверджує порушення ОСОБА_10 також і частини 3 статті 92 ЦК України щодо обов`язку керівника юридичної особи діяти добросовісно, в її інтересах.

Суд вважає також, що не відбулось і подальшого схвалення договору суперфіцію, що, відповідно до статті 241 ЦК України виключало б визнання його недійсним з підстав перевищення представником своїх повноважень.

Рішення загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" про схвалення договору суперфіцію, прийнятого передбаченою законом та статутом кількістю голосів, відповідачі не надали. Договір суперфіцію не можна вважати схваленим за відсутності відповідного рішення загальних зборів ОСББ, прийняття якого є обов`язковим в силу закону та статуту. Часткове виконання договору у вигляді підписання акту приймання-передачі частини земельної ділянки не може вважатись схваленням правочину, оскільки такі дії вчинені саме тієї особою, яка діяла з перевищенням своїх повноважень (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі N 910/2030/18 та від 20.07.2021 у справі № 911/1605/20).

Тому, зважаючи на викладені судом мотиви, у даному спорі, вчинення договору суперфіцію керівником ОСББ "АДРЕСА_1" ОСОБА_10 з перевищенням наданих йому повноважень може бути підставою для його недійсності.

Обов`язковою умовою для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору є доведення позивачем факту порушення укладеним договором його прав чи інтересів.

Як вище зазначив суд, земельна ділянка, частина якої передана в користування КП "Олеся" за договором суперфіцію є спільним майном багатоквартирного будинку, яке належить на праві спільної сумісної власності всім власникам квартир та нежитлових приміщень будинку (статті 382 ЦК України, п. 6 статті 1, ч. 2 статті 4, ч. 1 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"). ОСОБА_1 , якій на час проведення зборів належала 1/2 магазину 10/2 загальною площею 21,4 м, теж є співвласником земельної ділянки, частина якої передана в користування за договором суперфіцію. На час розгляду справи позивачці, крім 1/2 даного приміщення магазину, додатково належить 49/150 квартири АДРЕСА_5 площею 52,6 кв.м. та квартира (приміщення) № 12 загальною площею 24,6 м.

З кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:18:001:0315 (Т.1, а.с. 33, Т.2, зворот а.с. 71) слідує що в користування КП "Олеся" за договором суперфіцію передано частину земельної ділянки площею 0,0113 га, що є більш ніж половиною тієї частини земельної ділянки, яка вільна від забудови.

За таких умов, коли позивачка є співвласницею земельної ділянки, частина якої передана в користування за договором суперфіцію, рішення про укладення договору суперфіцію не було прийнято загальними зборами співвласників в передбаченому законом порядку, передбаченою законом кількістю голосів, суд вважає що оспорюваний договір суперфіцію порушує права позивачки, а тому визнається судом недійсним.

Одночасно, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про недійсність договору додатково і з підстав його укладення внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною (стаття 232 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 232 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 Цивільного кодексу України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя (стала правова позиція, викладена, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.09.2022 у справі № 345/136/18).

Виходячи з положень статті 232 ЦК України, а також наведеної правової позиції Верховного Суду, позивачем у спорі, який обґрунтовано положеннями статті 232 ЦК України, має бути саме довіритель, представник якого вступив у зловмисну домовленість з другою стороною. Також, представник, який вступив у зловмисну домовленість, має бути належним чином уповноваженим на представництво інтересів довірителя, однак діяти при цьому згідно умов зловмисної домовленості з другою стороною договору. Крім того, позивач має довести і наявність самої зловмисної домовленості представника з другою стороною, а також суперечність укладеного правочину інтересам довірителя.

Натомість, у даній справі, позивачка ОСОБА_1 не була стороною спірного договору суперфіцію, від її імені представник у даному правочині не виступав, позов ОСОБА_1 подала в своїх інтересах, у даній справі вона може захищати лише свої законні права та інтереси, але не уповноважена захищати права та інтереси інших осіб, зокрема і ОСББ "АДРЕСА_1", яке є стороною договору суперфіцію. Також, суд дійшов висновку, що керівник ОСББ "АДРЕСА_1" не мала необхідного обсягу повноважень на укладення від імені ОСББ даного договору, що теж свідчить про незастосовність статті 232 ЦК України. Позивачка не довела що між керівником ОСББ "АДРЕСА_1" ОСОБА_10 та іншою стороною договору - КП "Олеся" існувала зловмисна домовленість, яка б суперечила інтересам ОСББ "АДРЕСА_1". При цьому суд відзначає, що інтереси позивачки ОСОБА_1 не завжди можуть збігатися з інтересами ОСББ "АДРЕСА_1", як юридичної особи.

За таких обставин, у суду немає підстав для визнання недійсним договору суперфіцію саме на підставі статті 232 ЦК України, що, однак, не спростовує наявності підстав для визнання договору суперфіцію недійсним з інших наведених у позовній заяві підстав, про що суд зазначив вище.

Одночасно, щодо даного спору, суд вважає незастосовними правові позиції, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі N 916/2084/17, від 15 жовтня 2019 року у справі N 905/2559/17, від 03 грудня 2019 року у справі N 904/10956/16, від 07 квітня 2020 року у справі N 904/3657/18, від 07 липня 2020 року у справі N 910/10647/18 щодо того, що договори, укладені посадовою особою (виконавчим органом) господарського товариства без передбаченої статутом згоди загальних зборів, не порушують прав та інтересів учасників такого товариства оскільки за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору; підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди учасників цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника; інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються.

Зазначені правові позиції викладені щодо господарських товариств, а не ОСББ, і, в першу чергу ґрунтуються на тому, що власником майне, яке було предметом оспорюваного договору, є відповідне господарське товариство, а не учасник, який звертався з позовом, і якому належать лише корпоративні права у господарському товаристві.

На відміну від цього, у справі, що розглядається, майно, яке є предметом спірного договору суперфіцію, належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам багатоквартирного будинку, в тому числі і позивачці. Тому, розпорядившись у незаконний спосіб спільним майном багатоквартирного будинку, зокрема передавши частину земельної ділянки строком на 49 років у користування КП "Олеся" під забудову, ОСББ "АДРЕСА_1" порушило права ОСОБА_1 як співвласника переданої у суперфіцій земельної ділянки.

Оскільки визнання судом недійсним договору суперфіцію буде становити втручання у майнові права КП "Олеся" (право суперфіцію, набуте на підставі оскаржуваного договору), то при вирішенні спору суд застосовує також і положення Ковенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.) та протоколів до неї, а саме досліджує наявність підстав для втручання у право КП "Олеся" на користування частиною земельної ділянки для забудови, яке виникло внаслідок укладення оспорюваного договору суперфіцію.

За змістом Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява N 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява N 43768/07)).

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Суд вважає, що у даному випадку втручання у право КП "Олеся" на користування частиною земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м. Коломия не порушуватиме вимог Першого протоколу Конвенції, буде виправданим, оскільки:

а) таке втручання ґрунтується на вимогах законодавства (підстави та судовий порядок визнання договорів недійсними передбачено Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства);

б) таке втручання переслідує легітимну мету - поновлення порушених прав та інтересів позивачки ОСОБА_1 на земельну ділянку, з порушенням яких КП "Олеся" набуло право суперфіцію;

в) таке втручання є пропорційним легітимній меті, і здійснюється з дотриманням справедливої рівноваги (балансу) між суперечливими правами та інтересами позивачки та відповідачів. Дійшовши висновку про дотримання пропорційності суд врахував такі індивідуальні обставини спору: а) як визнають усі учасники процесу, будівництво на переданій у суперфіцій частині земельної ділянки не розпочиналось, а тому жодних суттєвих майнових витрат КП "Олеся" не понесе; б) розмір передбаченої п. 9 договору суперфіцію річної плати за користування земельної ділянки в 1200 грн є незначним, за три роки, з часу укладення договору, загалом плата за користування земельною ділянкою мала б становити 3600 грн, що навіть не перевищує суми сплаченого позивачкою судового збору, і є мізерним порівняно із витратами на здійснення забудови на земельній ділянці; в) внаслідок укладення договору суперфіцію КП "Олеся" отримує можливість забудувати протягом 49 років значну (більшу) частину вільної від забудови земельної ділянки, відведеної для обслуговування багатоквартирного будинку та набуває право власності на всі збудовані об`єкти. Внаслідок цього, ОСОБА_1 , співвласник як нежитлових так і житлових приміщень в будинку, змушена миритися з усіма незручностями процесу будівництва, а також позбавляється можливості вільно використовувати для своїх особистих чи комерційних потреб дану частину земельної ділянки, співвласником якої вона є; г) відповідачі не позбавлені можливості усунути допущені порушення та укласти відповідний договір суперфіцію у разі належного, у відповідності до всіх вимог законодавства, проведення загальних зборів співвласників будинку та прийняття відповідного рішення на загальних зборах ОСББ "АДРЕСА_1" у відповідності до вимог законодавства та Статуту ОСББ "АДРЕСА_1" та дотриманням прав співвласників багатоквартирного будинку.

За таких обставин, прийняття судом рішення про визнання недійсним договору суперфіцію відповідає вимогам Першого протоколу до Конвенції, оскільки становить законне, легітимне та пропорційне втручання у майнові права відповідачів.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання недійсним договору суперфіцію, суд вважає що розгляд цієї вимоги належить до юрисдикції господарського суду.

У відповідності до п. 1 частини першої статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з частинами першою та сьомою статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною першою статті 180 ГПК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Оспорюваний договір суперфіцію укладений між двома юридичними особами, спрямований на виникнення між ними майново-господарських зобов`язань (передача за плату права користування частиною земельної ділянки для забудови), а отже є правочином у господарській діяльності, спір щодо якого підлягає вирішенню господарським судом.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" ОСББ визначено як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , належать на праві спільної часткової власності нежитлові приміщення та квартири в багатоквартирному будинку, вона вважає що внаслідок прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" та укладання договору суперфіцію було порушено її права та інтереси, то спір у цій справі стосується саме прав позивачки як співвласниці майна багатоквартирного будинку, порушеного діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, отже, повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі N 462/2646/17 (провадження N 11-1272апп18) зазначено, що "правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі N 813/6286/15 (провадження N 14-576апп18), від 02 жовтня 2019 року у справі N 501/1571/16-ц (провадження N 14-472цс19).

Про те, що розгляд спору щодо визнання недійсними рішень правління ОСББ та укладеного на його підставі договору, має здійснюватись саме в порядку господарського судочинства, зазначив і Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.10.2021 по справі № 203/4449/18.

Суд також враховує і правовий висновок, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц, що вирішення юридичного спору повинно завершуватися судовим рішенням, яким вичерпується конфлікт між сторонами, а не наданням одній із сторін конфлікту сподівання на те, що вона отримає бажане для неї рішення в майбутньому.

Позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 12.10.2019 та договору суперфіцію від 30.10.2019 є очевидно взаємопов`язаними, і з метою ефективного поновлення прав позивача, мають розглядатись в межах одного спору.

З урахуванням таких висновків Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що цей спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. При цьому, суд відхиляє аргументи представника ОСББ" АДРЕСА_1", в яких він покликається на постанови про постанови про закриття кримінального провадження від 04.05.2022 (Т. 2, а.с. 4-6) та від 16.08.2022 (Т. 2, а.с. 82-88). Суд зазначає, що в межах кримінального провадження вирішуються питання, пов`язані з притягненням до кримінальної відповідальності осіб за вчинення кримінальних правопорушень. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України). Отже в межах кримінального провадження не можуть бути вирішені господарсько-правові спори щодо визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб та правочинів. Встановлення органом досудового розслідування відсутності в діянні особи складу кримінального правопорушення не може саме по собі унеможливлювати визнання недійсними, в порядку господарського судочинства, рішень загальних зборів юридичних осіб та правочинів. Зазначені постанови про закриття кримінального провадження оцінені судом поряд з іншими доказами щодо обставин, доказами наявності (відсутності) яких вони можуть слугувати, про що суд зазначив у рішенні.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 4962,00 грн (дві вимоги немайнового характеру - 2481,00х2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 2481,00 грн покладається на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", оскільки позовна вимога про визнання недійними рішень загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 12.10.2019, оформлених протоколом № 3/2019 від 12.10.2019 пред`явлена Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1".

Витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн за другу немайнову вимогу - про визнання недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 30.10.2019, укладеного між Колективним підприємством "Олеся" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", покладаються на відповідачів порівну у розмірі 1240,50 грн(2481,00:2).

В контексті викладеного, на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" покладається судовий збір у розмірі 3721,50 грн, а на Колективне підприємство "Олеся" покладається судовий збір у розмірі 1240,50 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві, позивач зазначила, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить: витрати зі сплати судового збору, витрати на правничу допомогу, витрати на залучення експертів (спеціалістів).

Згідно приписів ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

23.05.2022, до суду надійшло клопотання позивача (вх. № 6451/22) в якому адвокат Микитюк Роман Васильович, серед іншого, просить суд долучити до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги від 19 лютого 2022 року, копію акта виконаних робіт від 22 квітня 2022 року за договором від 19 лютого 2022 року, копію дубліката чека на суму 7000,00 грн; суд задоволив клопотання позивача та долучив до матеріалів справи зазначені докази.

За наведеного, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано суду наступні докази:

- договір про надання правничої допомоги від 19 лютого 2022 року (том 1, а.с. 134);

- акт виконаних робіт від 22 квітня 2022 року (том 1, а.с. 135) ;

- дублікат чека на суму 7000,00 грн (том 1, а.с. 136).

Договором про надання правничої допомоги від 19 лютого 2022 року, який укладений між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Микитюком Романом Васильовичем сторони погодили, що клієнт доручає адвокату ведення захисту в справі про визнання недійсним протоколу зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та договору суперфіцію (розділ I договору).

За виконання доручення клієнта по даному договору адвокат одержує гонорар. Сторони домовились, що сума гонорару складає 1000,00 грн за одну годину роботи/участі адвоката та/або одне судове засідання (розділ II договору).

Відповідно до акта виконаних робіт від 22 квітня 2022 року, з 19 лютого 2022 року адвокат Микитюк Роман Васильович надає юридичні послуги клієнту згідно договору від 19 лютого 2022 року про надання правової допомоги. Загалом за весь час надання правової допомоги по справі було витрачено сім годин участі (роботи) адвоката, а саме:

- одна година участі адвоката щодо надання усних консультацій по справі, вивчення матеріалів справи;

- чотири години участі адвоката у складанні та оформленні позовної заяви, оформленні додатків до позовної заяви;

- одна година участі адвоката у складанні та оформленні адвокатських запитів, клопотань та інших процесуальних документів;

- участь адвоката у судовому засіданні.

Зазначені юридичні послуги надано повністю та у відповідності до умов договору від 19 лютого 2022 року, чим адвокатом належно здійснено юридичне обслуговування клієнта.

Оплата наданих послуг в розмірі 7000,00 грн здійснена повністю відповідно до умов договору від 19 лютого 2022 року.

На підтвердження здійснення оплати за надання юридичних послуг, позивачем подано платіжний документ про оплату за надання юридичних послуг згідно акта від 22.04.2022 на суму 7000,00 грн.

Суд враховує, що адвокат Микитюк Р.В. надавав правничу допомогу позивачці, зокрема згідно з актом виконаних робіт від 22 квітня 2022 року надавав консультації, складав текст позовної заяви, а також відповідно до матеріалів справи брав участь у підготовчому засіданні 05.04.2022 (Т.1, а.с. 78-80), готував процесуальні заяви та клопотання (Т.1, а.с. 106, 118-120), збирав докази через надіслання адвокатського запиту (Т. 1, а.с. 144).

Враховуючи викладене, заявлена сума витрат у розмірі 7000,00 грн є такою, що підтверджена наданими доказами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд надає оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Така правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Слід зазначити, що у даній справі відсутні будь-які клопотання відповідачів щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи принцип змагальності господарського процесу (ст. 13 ГПК України), категорію та складність справи, обсяг виконаної представником позивача роботи, суд не вважає, що понесені позивачем витрати на надання правничої допомоги є неспівмірними чи завищеними.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В контексті викладеного, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн покладаються на відповідачів в таких же пропорціях, як і витрати на оплату судового збору, а саме: на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" - 5250,00 грн; на Колективне підприємство "Олеся" - 1750,00 грн.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до відповідачів: Колективного підприємства "Олеся", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , про визнання недійними рішень загальних зборів ОСББ "АДРЕСА_1" від 12.10.2019, оформлених протоколом № 3/2019 від 12.10.2019 та визнання недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 30.10.2019, укладеного між Колективним підприємством "Олеся" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" задовольнити.

Визнати недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" від 12 жовтня 2019 року, які оформлені протоколом №3/2019 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" від 12 жовтня 2019 року.

Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 30 жовтня 2019 року, укладений між Колективним підприємством "Олеся" (АДРЕСА_1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, ідентифікаційний код юридичної особи: 13655599) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" (АДРЕСА_1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, ідентифікаційний код юридичної особи: 40529145).

Стягнути з Колективного підприємства "Олеся" (АДРЕСА_1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, ідентифікаційний код юридичної особи: 13655599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_16 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 1240 (одну тисячу двісті сорок) грн 50 коп. судового збору та 1750 (одну тисячу сімсот п`ятдесят) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" (АДРЕСА_1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, ідентифікаційний код юридичної особи: 40529145) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_16 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 3721 (три тисячі сімсот двадцять одну) грн 50 коп. судового збору та 5250 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 08.12.2022.

Суддя І.Є. Горпинюк


Суд	Господарський суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення	29.11.2022
Оприлюднено	09.12.2022
Номер документу	107745239
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)

Горпинюк І. Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 29.11.2022 по справі 909/155/22ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —909/155/22

Рішення від 29.11.2022

Рішення
від 29.11.2022 по справі 909/155/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ