Постанова

від 16.11.2022 по справі 520/97/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 листопада 2022 року

місто Київ

справа № 520/97/18

провадження № 61-7737св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «АРС», Національний банк України, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Міністерство фінансів України,Кролл Ассошіетс ЮК ЛІМІТЕД (Kroll Associates U.K. LIMITED), Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС КОНСАЛТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Національного банку України, Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС» на постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року у складі колегії суддів:Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «АРС» (далі - ТОВ «Телекомпанія «АРС»), Національного банку України (далі - НБУ), Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», після перейменування - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), Міністерства фінансів України, Кролл Ассошіетс ЮК ЛІМІТЕД (Kroll Associates U.K. LIMITED), Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС КОНСАЛТ» (далі - ТОВ «АСТЕРС КОНСАЛТ»), Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС» (далі - ТОВ «АСТЕРС») про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною інформації, визнання відсутнім права та припинення дій, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 05 жовтня 2018 року, просив:

1) визнати такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 відомості, поширені ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «Телекомпанія «АРС» в ефірі новини «ПРИВАТБАНК» История продолжется...»

2) зобов'язати ТОВ «Телекомпанія «АРС» спростувати інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «Телекомпанія «АРС» в ефірі новини «ПРИВАТБАНК» История продолжется...» щодо ОСОБА_1 ;

3) визнати відсутнім право НБУ виконувати договір від 05 лютого 2016 року № К-6073 про надання консультаційних послуг, укладений між НБУ та Kroll Associates U.K. Limited;

4) визнати відсутнім право Кролл Ассошіейтс ЮК Лімітед (Kroll Associates U.K. Limited) представляти інтереси НБУ та будь-яким іншим чином виконувати договір від 05 лютого 2016 року № К-6073 про надання консультаційних послуг, укладений між НБУ та Кролл Ассошіейтс ЮК Лімітед (Kroll Associates U.K. Limited);

5) визнати відсутнім право НБУ виконувати договір від 04 липня 2016 року № К-6635/БТ про надання консультаційних послуг, укладений між НБУ та Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP);

6) визнати відсутнім право Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP)представляти інтереси НБУ та будь-яким іншим чином виконувати договір від 04 липня 2016 року № К-6635/БТ про надання консультаційних послуг, укладений між НБУ та Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP);

7) визнати відсутнім право НБУ виконувати договори, що укладені між НБУ та ТОВ «АСТЕРС»;

8) визнати відсутнім право ТОВ «АСТЕРС» представляти інтереси НБУ та будь-яким іншим чином виконувати договори, укладені між НБУ та ТОВ «АСТЕРС»;

9) визнати відсутнім право Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP)виконувати договір № 9100/01-2016 про надання юридичних послуг, укладений між Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP) та ТОВ «АСТЕРС КОНСАЛТ»;

10) визнати відсутнім право ТОВ «АСТЕРС КОНСАЛТ» представляти інтереси Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP) та будь-яким іншим чином виконувати договір № 9100/01-2016 про надання юридичних послуг, укладений між Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP) та ТОВ «АСТЕРС КОНСАЛТ»;

11) визнати відсутнім право АТ КБ «ПриватБанк» виконувати договори, укладені між АТ КБ «ПриватБанк» та Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), його дочірніми підприємствами та/або філіями та/або представництвами;

12) визнати відсутнім право Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP) представляти інтереси АТ КБ «ПриватБанк» та будь-яким іншим чином виконувати договори, укладені між АТ КБ «ПриватБанк» та Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), його дочірніми підприємствами та/або філіями та/або представництвами;

13) припинити дії НБУ щодо незаконної обробки персональних даних ОСОБА_1 ;

14) припинити дії Міністерства фінансів України щодо незаконної обробки персональних даних ОСОБА_1 ;

15) припинити дії АТ КБ «ПриватБанк» щодо незаконної обробки персональних даних ОСОБА_1 ;

16) припинити дії Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP) щодо незаконної обробки персональних даних ОСОБА_1 ;

17) припинити дії Кролл Ассошіетс ЮК ЛІМІТЕД (Kroll Associates U.K. LIMITED) щодо незаконної обробки персональних даних ОСОБА_1 ;

18) припинити дії Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), його дочірніх підприємств та/або філій та/або представництв щодо незаконної обробки персональних даних ОСОБА_1 ;

19) припинити дії ТОВ «АСТЕРС КОНСАЛТ» дії щодо незаконної обробки персональних даних ОСОБА_1 ;

20) припинити дії ТОВ «АСТЕРС» щодо незаконної обробки персональних даних ОСОБА_1 .

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (зловживання процесуальними правами) та пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України (у провадженні суду вже є справа між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 44 ЦПК України, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Установивши, що вимоги позивача про визнання такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 відомостей, поширених ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «Телекомпанія «АРС» в ефірі новини «ПРИВАТБАНК» История продолжется...» щодо ОСОБА_1 та зобов`язання ТОВ «Телекомпанія «АРС» їх спростувати, жодним чином не пов`язані з рештою заявлених ним вимог до НБУ, АТ КБ «ПриватБанк», Міністерства фінансів України, Кролл Ассошіетс ЮК ЛІМІТЕД (Kroll Associates U.K. LIMITED), Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), ТОВ «АСТЕРС КОНСАЛТ», ТОВ «АСТЕРС» про визнання відсутнім права та припинення дій, суд дійшов висновку, що позивач, у порушення частини першої статті 188 ЦПК України, об`єднав зазначені вимоги, які мають різний предмет спору та не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, з єдиною метою - штучно змінити підсудність заявлених основних та похідних вимог, оскільки місцезнаходження відповідачів: НБУ, АТ КБ «ПриватБанк», Міністерства фінансів України, ТОВ «АСТЕРС» та ТОВ «АСТЕРС КОНСАЛТ» - місто Київ, а відповідачів Кролл Ассошіетс ЮК ЛІМІТЕД (Kroll Associates U.K. LIMITED), Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP) - поза межами України. Зважаючи на викладене, суд визнав дії позивача зловживанням процесуальними правами, метою яких є штучна зміна підсудності, а тому вважав наявними підстави, визначені частиною третьою статті 44 ЦПК України, для залишення позовної заяви без розгляду.

Визнаючи дії позивача зловживанням процесуальними правами, суд також взяв до уваги факт оскарження позивачем ухвали суду про відкриття провадження від 14 січня 2018 року з підстав непідсудності справи Київському районному суду м. Одеси, хоча позов був поданий представником позивача саме до цього суду за власним вибором; не сплата судового збору під час подачі апеляційної скарги та невиконання вимог апеляційного суду, викладених в ухвалі від 27 квітня 2018 року, що стало підставою для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. Зазначені обставини, на думку суду, додатково свідчать про зловживання позивачем своїми процесуальними правами та затягування судового розгляду.

Суд зауважив, що на стадії відкриття провадження у справі, він був позбавлений можливості оцінити вказані обставини, а тривале перебування справи в суді апеляційної інстанції перешкодило розглянути вказане питання раніше, у зв`язку з чим оцінка вказаних обставин надана лише при розгляді клопотання ТОВ «АСТЕРС» від 08 жовтня 2018 року про залишення позову без розгляду.

Мотивуючи наявність підстав, визначених пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України для залишення позову без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що дослідивши зміст цього позову та позову, що перебуває в провадженні Солом`янського районного суду міста Києва (справа № 760/27582/17), дійшов висновку, що обґрунтування позовних вимог в обох позовних заявах є ідентичними, а вимога про припинення дій щодо незаконної обробки персональних даних ОСОБА_1 також є предметом справи № 760/27582/17.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Данканичем Є. І. задоволено частково, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання дій позивача у зв`язку з подання позову у справі, що розглядається, зловживанням процесуальними права є необґрунтованим. Вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для об`єднання тих чи інших позовних вимог до кількох різних відповідачів здійснюється безпосередньо особою, яка звертається з відповідною позовною заявою до суду, але виключно суд за наявності відповідних процесуальних підстав, наділений повноваженнями щодо залишення позову без розгляду, об`єднання, роз`єднання, направлення до належного суду. Позивач пред`явив позов на підставі частини п`ятнадцятої статті 28 ЦПК України за місцезнаходженням ТОВ «Телекомпанія «АРС», оскільки, на думку позивача, саме він поширив зазначену в позові недостовірну інформацію, і суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не встановив обставин для залишення позову без розгляду.

Зауважив, що висновок суду про штучний характер позову або, що він є завідомо (для позивача) безпідставним, не повинен ґрунтуватися на припущеннях, оскільки в такому разі він не буде переконливим, а тому залишення позову без розгляду може вважатися порушенням права позивача на судовий захист. Тому однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним, без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, неможливо. З огляду на наведене, вважав, що звернення ОСОБА_1 з позовом є реалізацією позивачем права на судових захист у обраний ним спосіб, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин статті 44 ЦПК України.

Щодо висновків суду першої інстанції про схожість заявлених позовних вимог у справі, що переглядається, та у справі № 760/27582/17, що перебуває в провадженні Солом`янського районного суду міста Києва, апеляційний суд зазначив, що вимоги у таких справах не є ідентичними, оскільки предметом спору у справі № 760/27582/17 є визнання недійсними договорів та припинення дій, а у справі, що переглядається - захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною інформації, визнання відсутнім права та припинення дій. Ураховуючи, що положення ЦПК України прямо вказують на те, що підставою для постановлення ухвали про залишення позову без розгляду є перебування у провадженні одного чи кількох судів справи між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тобто ідентичних позовних вимог, тому за відсутності сукупності таких умов, суд не може постановити ухвалу про залишення позову без розгляду. Оскільки цивільні справи № 520/97/18 та № 760/27582/17 не є такими, що виникли на підставі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не мав визначених процесуальним законом підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументів інших учасників справи

У травні 2021 року від НБУ, АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «АСТЕРС», від кожного окремо, надійшли касаційні скарги, у яких заявники просили скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року та залишити в силі ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2018 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами НБУ та АТ КБ «ПриватБанк» та витребувано матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «АСТЕРС».

Касаційні скарги ТОВ «АСТЕРС» та АТ КБ «ПриватБанк» у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував фактичні обставини справи та дійшов помилкового висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що основними позовними вимогами у цій справі є вимоги зазначені у позові під №№ 3-20 щодо визнання відсутнім права у відповідачів №№ 2-9 виконувати підписані між собою договори та щодо незаконної обробки відповідачами №№ 2-9 за договорами, що укладені між: НБУ та Kroll Associates U.K. LIMITED, договір про надання консультаційних послуг від 05 лютого 2016 року за № К-6073; НБУ та ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP, договір про надання консультаційних послуг від 04 липня 2016 року за № К-6635/БТ; НБУ та ТОВ «АСТЕРС»; ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP та ТОВ «АСТЕРС КОНСАЛТ», договір про надання юридичних послуг

№ 9100/01-2016; іншими договорами, які могли бути укладені між відповідачами №№ 2-9. Зазначені вище договори є предметом спору у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», НБУ, Міністерства фінансів України, Кролл Ассошіетс ЮК ЛІМІТЕД (Kroll Associates U.K. LIMITED), Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), ТОВ «АСТЕРС КОНСАЛТ», ТОВ «АСТЕРС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліксппртнерз (Україна)», у якій станом на дату подання позову у справі, що переглядається, Солом'янський районний суд міста Києва відкрив провадження у справі № 760/27582/17.

Скасовуючи ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, апеляційний суд не звернув увагу на обґрунтування позовних вимог, з якими ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва (справа № 760/27582/17) та до Київського районного суду м. Одеси (справа № 520/97/18), аналіз яких дає підстави для висновку про їх абсолютну ідентичність, а отже, що пред'явлений позивачем другий позов до Київського районного суду м. Одеси має очевидно штучний характер, кінцевою метою подачі якого є отримання штучного незаконного забезпечення позову.

На переконання заявника, суд першої інстанції правильно вказав на порушення позивачем вимог частини першої статті 188 ЦПК України щодо об`єднання в одній позовній заяві до Київського районного суду м. Одеси вимог, які: не пов`язані між собою підставою до виникнення спірних правовідносин; не доводяться єдиними доказами; не є основними та похідними, оскільки є абсолютно різними з точки зору предмета доказування. А тому правильно встановив зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що виявилося у необґрунтованому та штучному їх об`єднанні з метою зміни підсудності справи, та завідомо безпідставному залученні особи як відповідача (співвідповідача) з цією метою, а тому дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду. Аналогічні правові висновки Верховний Суд зробив у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 461/4211/17.

Заявники також зазначили про невмотивованість висновків апеляційного суду про те, що справи № 760/27582/17 та № 520/97/18 не є справами між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, оскільки ретельний аналіз та дослідження змісту позову у цій справі та у справі № № 760/27582/17, яка перебуває у провадженні Солом'янського районного суду міста Києва, дає підстави для висновку про те, що сторони в обох справах та обґрунтування позовних вимог (підстав позову) є абсолютно ідентичними, а вимоги про припинення дій щодо незаконної обробки персональних даних ОСОБА_1 є предметом розгляду обох справ (предмет позову також є ідентичним). Ураховуючи наведене, заявники вважали очевидним та беззаперечним факт про імперативну необхідність залишення позову без розгляду у справі, що переглядається, на підставі пункт 4 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки у провадженні Солом`янського районного суду міста Києва вже перебуває спір між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Касаційна скарга Національного банку України у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, мотивована тим, що скасовуючи ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2018 року, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові належним чином не обґрунтував, якої помилки припустився суд першої інстанції у застосуванні частини першої статті 188 ЦПК України, а саме, в чому полягає неправильність висновків суду першої інстанції про те, що позивач об`єднав вимоги, які мають різний предмет спору та не пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами. Апеляційний суд неповно дослідив наявні у матеріалах справи докази, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин пункт 4 частини першої статті 257 ЦПК України.

Заявник посилався на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що основними та похідними позовними вимогами у справі, що переглядається, є вимоги про визнання відсутнім права відповідачів №№ 2-9 на виконання договорів (про надання консультаційних послуг, про надання юридичних послуг, на представництво інтересів) та припинення дій щодо нібито незаконної обробки персональних даних позивача. Натомість, вимоги позивача про визнання такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 відомостей, поширених ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «Телекомпанія «АРС» в ефірі новини «ПРИВАТБАНК» История продолжется...» щодо ОСОБА_1 та зобов`язання ТОВ «Телекомпанія «АРС» їх спростувати, жодним чином не пов'язані із зазначеними вище вимогами позивача.

Суд першої інстанції правильно встановив, що в провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 760/27582/17 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», НБУ, Міністерства фінансів України, Кролл Ассошіетс ЮК ЛІМІТЕД (Kroll Associates U.K. LIMITED), Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), ТОВ «АСТЕРС КОНСАЛТ», ТОВ «АСТЕРС», ТОВ «Аліксппртнерз (Україна)» про визнання недійсними тих самих договорів, що є предметом оспорювання у зазначеній справі, а також про припинення дій відповідачів щодо незаконної обробки персональних даних позивача, правове обґрунтування заявлених позовних вимог у якій є ідентичним тому, що у цій справі, а предмети позовів - схожими. Крім того, позивачем у заяві про забезпечення позову у справі № 760/27582/17 зазначені аналогічні вимоги щодо способу забезпечення позову, тим що у зазначеній справі.

З огляду на наведене вважав, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявляючи вимоги до ТОВ «Телекомпанія «АРС», яке територіально розташоване та зареєстроване в Київському районі м. Одеси, позивач штучно намагається змінити підсудність основних та похідних вимог.

Відзиви на касаційні скарги не надходили.

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги НБУ, АТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «АСТЕРС» підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Однак, слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Щодо залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини третьої статті 44 ЦПК України

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Тобто цивільне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою (пункти 3 та 4 частини другої статті 44 ЦПК України).

Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок -добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.

Наведений у частині другій статті 44 ЦПК України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 2-25/2006 (провадження № 61-14703св20).

У постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 757/64933/17-ц (провадження № 61-5436св19) зроблено правовий висновок про те, що положення частини третьої статті 44 ЦПК України визначено можливі наслідки визнання судом подання скарги, клопотання чи заяви зловживанням процесуальними правами - це залишення без розгляду або повернення поданої скарги, заяви чи клопотання, а не позову. У касаційних скаргах заявники не порушують питання про необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 757/64933/17-ц (провадження № 61-5436св19), і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від такого.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що посилання суду першої інстанції на положення статті 44 ЦПК України як на підставу для залишення позову без розгляду є помилковим.

Крім того, суд першої інстанції в порушення норм процесуального права вирішив питання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду з двох самостійних підстав, а саме: на підставі пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України та частини третьої статті 44 ЦПК України, тоді як установивши, що в провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває справа № 760/27582/17, як він вважав, про спір між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, мав залишити позов без розгляду саме цієї процесуальної підстави.

Щодо залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

У той же час повторне звернення до суду з тотожними вимогами суперечить принципу правової визначеності та є неможливим.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Тобто необхідна наявність одночасно тотожних: сторін спору, предмета позову, підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно вказав, що у цій справі, та у справі, що перебуває в провадженні Солом`янського районного суду міста Києва у справі № 760/27582/17 тотожними є обґрунтування заявлених позовних вимог (підстави позову), а також сторони та предмет позову в частині вимог про припинення дій щодо незаконної обробки персональних даних ОСОБА_1 .

Натомість, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що у справі № 760/27582/17 та у справі, що переглядається, позовні вимоги ОСОБА_1 до НБУ, Міністерства фінансів України, АТ КБ «ПриватБанк», Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Кролл Ассошіетс ЮК ЛІМІТЕД (Kroll Associates U.K. LIMITED), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), його дочірніх підприємств та/або філій та/або представництв, ТОВ «АСТЕРС КОНСАЛТ», ТОВ «АСТЕРС» про припинення дій щодо незаконної обробки персональних даних ОСОБА_1 є схожими лише в частині обґрунтування позовних вимог. При цьому, суд не вказав у чому є відмінними предмет позову та сторони за такими вимогами.

За змістом частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька позовних вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Аналіз зазначеної норми процесуального закону дає підстави для висновку, що в одній позовній заяві не можуть бути об`єднані позовні вимоги, які не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, а також, якщо такі позовні вимоги не є основними та похідними.

Суд за клопотанням учасника справи з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства ( частина шоста статті 188 ЦПК України).

Скасовуючи ухвалу суд першої інстанції, та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції,апеляційний суд не урахував недотримання позивачем положення частини першої статті 188 ЦПК України, а саме, що позивач об`єднав в одному позові позовні вимоги про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною інформації, та про визнання відсутнім права та припинення дій, які не пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, не є основними і похідними, та направляючи справу на новий розгляд, не звернув увагу суду першої інстанції на необхідність вирішення питання про їх роз`єднання, з виділенням у самостійне провадження позовних вимог ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною інформації, що сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства, і не порушуватиме права позивача на судовий захист.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Ураховуючи, що суд апеляційної інстанцій при вирішенні питання про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції допустив порушення норм процесуального права,внаслідок чого помилково скасував ухвалу суду першої інстанції в частині залишення без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України, позовних вимог ОСОБА_1 про припинення дії щодо незаконної обробки персональних даних позивача, постанова апеляційного суду у зазначеній частині підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду в частині направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції щодо позовних вимог ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації, визнання недостовірною інформації, та позовних вимог про визнання відсутнім права, підлягає зміні з викладенням мотивів у редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Національного банку України, Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС»задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року про направлення справидо суду першої інстанції для продовження розгляду в частині вимог ОСОБА_1 до Національного банку України, Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Міністерства фінансів України, Кролл Ассошіетс ЮК ЛІМІТЕД (Kroll Associates U.K. LIMITED), Алікспартнерс Сервісез ЮК ЛЛП (ALIXPARTNERS SERVICES UK LLP), Хоган Ловеллс Інтернешнл ЛЛП (Hogan Lovells International LLP), Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС КОНСАЛТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРС» про припинення дій щодо незаконної обробки персональних даних позивача скасувати, у цій частині залишити в силі ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2018 року.

В іншій частині постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

Г. І. Усик

В. В. Яремко