Ухвала

від 07.12.2022 по справі 950/1546/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 950/1546/21

провадження № 61-11724ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

розглянув касаційну скаргу Комунального закладу Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 25 серпня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» (далі - КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка») про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому, просила суд: визнати протиправним та скасувати наказ від 16 червня 2021 року № 80-к/тр «Про оголошення догани ОСОБА_1 »; визнати протиправним та скасувати наказ від 18 червня 2021 року № 82-к/тр «Про попередження щодо звільнення за скороченням чисельності» в частині повідомлення її про вивільнення з 31 серпня 2021 року; визнати протиправним та скасувати наказ від 27 серпня 2021 року № 140-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити її на посаді викладача музичних дисциплін КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка»; стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 187,15 грн за один робочий день по день ухвалення судом рішення у справі.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 25 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» від 16 червня 2021 року № 80-к/тр «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».

Визнано протиправним та скасовано наказ КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» від 18 червня 2021 року № 82-к/тр «Про попередження щодо звільнення за скороченням чисельності» в частині повідомлення ОСОБА_1 про вивільнення її з 31 серпня 2021 року.

Визнано протиправним та скасовано наказ КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» від 27 серпня 2021 року № 140-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді викладача музичних дисциплін КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» .

Стягнуто з КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день ухвалення судом рішення у справі у розмірі 45 849,30 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць звернуто до негайного виконання.

Додатковим рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 13 вересня 2022 року стягнуто з КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 5 000 грн.

Постановою Сумського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року апеляційну скаргу КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» задоволено частково.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 25 серпня 2022 року скасовано в частині визнання протиправним та скасування наказу КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» від 18 червня 2021 року № 82-к/тр «Про попередження щодо звільнення за скороченням чисельності» в частині повідомлення ОСОБА_1 про вивільнення її з 31 серпня 2021 року.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» від 18 червня 2021 року № 82-к/тр «Про попередження щодо звільнення за скороченням чисельності» в частині повідомлення ОСОБА_1 про вивільнення її з 31 серпня 2021 року відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У листопаді 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 25 серпня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування наказу від 16 червня 2021 року № 80-к/тр «Про оголошення догани ОСОБА_1 »; визнання протиправним та скасування наказу КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» від 27 серпня 2021 року № 140-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлення ОСОБА_1 на посаді викладача музичних дисциплін КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка»; стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку 187,15 грн за один робочий день по день ухвалення судом рішення у справі; стягнення коштів у розмірі 5 000 грн на відшкодування витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктами 1, 2 частини четвертої статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ та справ, що виникають з трудових відносин.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 481 грн.

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову у даній справі станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн * 100 = 248 100 грн).

Отже, зазначена справа на підставі вимог закону відноситься до малозначних.

Крім того, позивачем було заявлено вимоги немайнового характеру щодо визнання незаконними та скасування наказів про оголошення догади, про попередження щодо звільнення за скороченням чисельностіта про звільнення.

Ураховуючи те, що справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України справа не відноситься до тієї категорії справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи наведене, оскільки КЗ Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального закладу Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 25 серпня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Сумської обласної ради «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А. С. Макаренка» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк