Рішення

від 11.11.2022 по справі 160/13109/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2022 року Справа № 160/13109/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2022 року заяви ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

-зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відкоригувати дані (внести зміни до) інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом виключення боргу (суми недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 19 194,78 грн. і виключити відомості про облік ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у якості самозайнятої особи - платника з усіх баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно- телекомунікаційних систем, які використовуються Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області;

-стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 992.40 грн.;

-встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подати у 30-денний строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в судовому порядку оскаржив вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 року №Ф-988-50/66 та від 08.02.2019 року №Ф-988-50/66 та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року у справі № 160/372/19 їх визнано протиправними та скасовано. Вказане рішення набрало законної сили 23.05.2019 року, проте в інтегрованій картці платника досі числиться заборгованість зі сплати ЄСВ.

На звернення позивача щодо коригування показників інтегрованої картки задля відображення дійсного стану зобов`язань перед бюджетом йому листом повідомлено, що при визначенні позиції щодо скасування зазначених вимог Дніпропетровський окружний адміністративний суд не зобов`язав податкові органи вчиняти будь-які дії щодо змін в ОСОБА_2 . У зв`язку з викладеним відсутні правові підстави для вчинення відповідних дій.

Позивач вважає, що визнання протиправними та скасування податкових вимог від 14.11.2018 року №Ф-988-50/66 та від 08.02.2019 року №Ф-988-50/66 є підставою для вчинення відповідачем дій щодо коригування показників інтегрованої картки платника задля відображення дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року відкрито провадження у справі №160/13109/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження безвиклику учасників справи.

20 вересня 2022 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідно до Інформаційно - телекомунікаційної системи Податковий блок (далі - ІТС Податковий блок) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебував на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Правобережна ДПІ (Чечелівський район м. Дніпра) як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність - нотаріус з 14.09.2012 по 22.02.2018 та адвокат з 14.09.2012 по 11.01.2019. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 був платником єдиного внеску. Стан платника - 3 (прийнято рішення про припинення, Розпочато ліквідаційну процедуру).

З метою контролю за сплатою сум єдиного внеску, ДПС України в базі ІКС Податковий блок в інтегровану картку платників (далі - ІКП) за технологічним кодом класифікації 71040000 впроваджено автоматичне щоквартальне нарахування сум єдиного внеску по фізичним особам - підприємцям та особам, які провадять незалежну професійну діяльність.

Так, в ІКП по ОСОБА_1 відображені наступні нарахування, єдиного внеску, які було автоматично завантажено:

-за 2017 рік у сумі 8448,00 грн. термін сплати 02.05.2018;

-за І квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн. термін сплати 19.04.2018;

-за II квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн. термін сплати 19.07.2018;

-за III квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн. термін сплати 19.10.2018;

-за IV квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн. термін сплати 21.01.2019;

-за І квартал 2020 року у сумі 1039,06 грн., термін сплати 21.04.2020 (завантажені в автоматичному режимі після дати зняття ознаки незалежної професійної діяльності 11.01.2019);

-за II квартал 2020 року у сумі 1039,06 грн., термін сплати 20.07.2020 (завантажені в автоматичному режимі після дати зняття ознаки незалежної професійної діяльності 11.01.2019).

Відповідно загальна сума боргу по платнику станом на 14.07.2022 становила 20354,84 гривень.

У зв`язку зі зверненням ОСОБА_1 07.07.2022 до податкового органу щодо скасування нарахувань з єдиного внеску було проведено всебічний аналіз ІКП та 14.07.2022 проведено наступні коригування.

Відповідно пункту 3 частини 2 статті 12 Закону 2464, пунктів 4,5 Розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України 12 січня 2021 року № 5, контролюючим органом, проведено коригування (збільшення) нарахувань сум єдиного внеску в ІКП платника за технологічним кодом класифікації 71040000 на суму 918,06 грн., які не відображені в ІКП платника у зв`язку з неподанням ліквідаційної звітності по єдиному внеску та коригування (зменшення) нарахувань сум єдиного внеску на 2078,12 грн, які завантажені в автоматичному режимі після дати зняття ознаки незалежної професійної діяльності 11.01.2019.

Отже, станом на теперішній час в ІКП ОСОБА_1 обліковується заборгованість по єдиному внеску у сумі 19194,78 грн., яка у порядку календарної черговості виникнення складається з наступних періодів:

-за 2017 рік у сумі 8448,00 грн., термін сплати 02.05.2018;

-за І квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., термін сплати 19,04.2018;

-за II квартал 2018 року у сумі 2457Д 8 грн., термін сплати 19.07.2018;

-за III квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., термін сплати 19.10.2018;

-за IV квартал 2018 року у сумі 2457,18 грн., термін сплати 21.01.2019;

-за І квартал (січень) 2019 року у сумі 918,06 грн., термін сплати 14,07.2022.

ОСОБА_1 звітність по єдиному внеску за 2017-2019 p.p. до податкових органів не подавалась.

Також, представник відповідача вказує, що на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 по справі № 160/372/19 в ІТС Податковий блок скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14.11.2018 №Ф-988-50/66 та від 08.02.2019 №Ф~988-50/66.

Станом на 15.09.2022 року за даними ІТС Податковий блок в ІКП платника ОСОБА_1 по єдиному внеску для фізичних осіб - підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (код бюджетної класифікації 71040000) обліковується боргу сумі 19194,78 грн.

Зважаючи на той факт, що в рішенні суду визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 №Ф-988-50/66 та від 08.02.2019 №Ф-988-50/66 на теперішній час підстави для скасування нарахувань єдиного внеску відсутні у зв`язку із тим, що рішенням не було зобов`язано здійснити коригування ІКП.

З урахуванням наведеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

26 вересня 2022 року від позивача засобами поштового зв`язку надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позицію, викладену у позовній заяві та додатково зазначено, що відповідач поданим відзивом у справі № 160/13109/22 фактично спонукає суд до незаконної переоцінки доказів та обставин встановлених судом у справі №160/372/19, що є недопустимо.

Але, вводячи в оману суд щодо фактичних обставин, ігноруючи рішення суду, яке набрало законної сили, не виконуючи вимоги част. 2 ст. 77 КАСУ, відповідач у відзиві у справі № 160/13109/22 вказує, що станом на теперішній час в ІКП ОСОБА_1 обліковується заборгованість по єдиному внеску у сумі 19194,78 грн., яка у порядку календарної черговості виникнення складається з наступних періодів:

за 2017 ріку сумі 8 448 грн. граничний строк сплати до 02.05.2018;

Iквартал 2018 року у сумі 2 457,18 грн., граничний строк сила ти до 19.04.2018;

IIквартал 2018 року у сумі 2 457, 18 грн., граничний строк сплати до 19.07.2018;

III квартал 2018 року у сумі 2 457,18 грн., граничний строк спла ти до

19.10.2018;

IV квартал 2018 року 2 457,18 грн., граничний строк сплати до 21.01.2019;

за І квартал (січень) 2019 року у сумі 918,06 грн., граничний строк сплати до 14.07.2022.

Вказує, що відповідач у справі №160/372/19 вже зазначав подібні з відзивом у справі доводи, які вже були предметом оцінки суду. Але, відповідач у даній справі № 160/13109/22 в односторонньому порядку з невідомих причин змінив (порівняно зі справою №160/372/19) строк сплати з до 19.01.2019 року на до 21.01.2019 за IV квартал 2018 року 2 457,18 грн.; та відповідач самостійно додав, що за І квартал (січень) 2019 року у сумі 918,06 грн., граничний строк сплати до 14.07.2022 (при тому, що у справі №160/372/19 відповідач подавав суду інформацію станом на 01.02.2019 року (яка повинна була б містити вищенаведені відомості у випадку їх дійсності), але подано було без будь-яких заборгованостей у позивача за І квартал (січень) 2019 року у сумі 918,06 грн.).

Позивач звертає увагу на те, що в рішенні від 20.03.2019 року у справі №160/372/19, яке набрало законної сили, судом вже вказано, що розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією Адвокатури Дніпропетровської області 03.09.2012 р., як такий, що має право займатися адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом №2612 від 03.09.2012 р. та витягом з Єдиного реєстру адвокатів України.

Позивач перебуває на обліку в Правобережному управлінні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (Чечелівська ДПІ Чечелівський район м.Дніпро) з 14.09.2012 року.

14.11.2018 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9880-50/66, якою позивачу нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 15819,54 грн. з посиланням на ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

08.02.2019 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9880-50/66, якою позивачу нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 18276,72 грн, штрафи 0,00 грн., пеня 0,00 грн., з посиланням на ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Позивач також пов`язує порушення своїх прав з діями відповідача по формуванню та видачі по відношенню до нього вимоги № Ф-9880-50/66 про сплату недоїмки по ЄСВ в розмірі 18 276,72 грн. та просить суд зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій по формуванню і видачі вимог №Ф-9880-50/66 про сплату йому недоїмки з ЄСВ, штрафів, пені, як заходів впливу та стягнення зазначених в ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відтак, обов`язок перебувати на обліку в контролюючих органах самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, як платник податків і як платник єдиного внеску виникає у адвоката, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України внесено запис про здійснення адвокатської діяльності індивідуально, і така діяльність не є припиненою або зупиненою.

Крім того, позивач зазначає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року у справі №160/372/19 є обов`язковим для ГУ ДПС у Дніпропетровській області і в частині зазначеного судом про відсутність у позивача обов`язку сплати єдиного внеску як самозайнятої особи, у розумінні законодавства про зайнятість населення. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.11.2018 р. (справа №820/1538/17). Судом вже встановлено, що позивач своє право на заняття адвокатською діяльністю реалізовує не індивідуально, як самозайнята особа, а як найманий працівник. Встановлено судом, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах на посаді адвоката, що підтверджується копією його трудової книжки. Зокрема, у період з 2012 р. по 2019 р. ОСОБА_1 працював та працює в Адвокатському об`єднанні Кулаков, Біднягін і партнери код ЄДРПОУ 36840880, про що зазначено і у Витязі з Єдиного реєстру адвокатів України відносно адвоката ОСОБА_1 .

А починаючи з 06.02.2020 року позивач працює адвокатом у складі Адвокатського об`єднання Біднягін і партнери (код ЄДРПОУ 43461708, адреса 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ГЛИНКИ, будинок 16, приміщення 5), не індивідуально, як самозайнята особа, а як найманий працівник.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 зареєстрований Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією Адвокатури Дніпропетровської області 03.09.2012 р., як такий, що має право займатися адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом №2612 від 03.09.2012 р. та витягом з Єдиного реєстру адвокатів України.

Позивач перебуває на обліку в органах ДПС з 14.09.2012 року.

14.11.2018 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9880-50/66, якою позивачу нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 15819,54 грн. з посиланням на ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

08.02.2019 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9880-50/66, якою позивачу нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 18276,72 грн, штрафи 0,00 грн., пеня 0,00 грн., з посиланням на ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 160/372/19, зокрема, визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.11.2018 року №Ф-988-50/66 та від 08.02.2019 року №Ф-988-50/66.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 160/372/19 повернуто.

Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 160/372/19 набрало законної сили 23 травня 2019 року.

При цьому, як вбачається з вищевказаного рішення суду, позивач протягом 2017-2018 років не здійснював незалежної професійної адвокатської діяльності та доходу від незалежної професійної діяльності не отримував. Доказів зворотного відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Позивачем було подано до ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області заяву від 10.01.2019 року про зняття з обліку ОСОБА_1 як самозайнятої особи (адвоката) та зняття з обліку його як платника єдиного внеску, припинивши такий облік, яка отримана податковим органом 11.01.2019 р., однак станом на день розгляду справи по суті рішення за наслідками її розгляду не прийнято.

Таким чином, зазначені вище обставини свідчать про відсутність у позивача обов`язку сплати єдиного внеску як самозайнятої особи, у розумінні законодавства про зайнятість населення.

Також, у даному рішенні суду зазначено, що позивач своє право на заняття адвокатською діяльністю реалізовує не індивідуально, як самозайнята особа, а як найманий працівник. Так, ОСОБА_1 перебував та перебуває у трудових відносинах на посаді адвоката, що підтверджується копією його трудової книжки. Зокрема, у період з 2012 р. по 2019 р. ОСОБА_1 працював та працює в Адвокатському об`єднанні Кулаков, Біднягін і партнери код ЄДРПОУ 36840880, про що зазначено і у Витязі з Єдиного реєстру адвокатів України відносно адвоката ОСОБА_1 .

Таким чином, оскільки позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього нараховував та сплачував його роботодавець Адвокатське об`єднання Кулаков, Біднягін і партнери, у позивача відсутній обов`язок по сплаті вказаного внеску як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, оскільки фактично він є найманим працівником адвокатського об`єднання, а не самозайнятою особою.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, як зазначає позивач, в Електронному кабінету платника податку на сайті: https://cabinet.tax.gov.ua/tax-account, за останнім обліковується податковий борг у сумі 20354,81 грн.

У графі Податковий борг - (без врахування пені) (заборгованість - з ЄВ) вказано 20 354,84 Платіж 70 71040000 00 Назва податку ЄДИН.ВНЕС. ДЛЯ ФІЗ.ОСІБ - ПІДПР, У Т.Ч. ЯКІ ОБРАЛИ СПР. СИСТ. ОПОДАТ.ТА ОСІБ, ЯКІ ПРОВОД НЕЗАЛЕЖ ПРОФ.

В облікових даних платника зокрема вказано:

Дата взяття на облік платника податків - 14.09.2012

Номер взяття на облік платника податків - 35015

Особливий режим

Дата зняття з обліку

Адреса: УКРАЇНА, 49048, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ, М.ДНІПРО, ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ. ОКРУЖНА, БУД. 3.

07.07.2022 року позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою, в якій просив вчинити всі необхідні дії з фактичного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року у справі №160/372/19, зокрема але не виключно, припинити/скасувати нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоїмки з єдиного внеску в сумі 20 354,84, в т.ч. 18 276,72 грн. по скасованій судом вимозі №Ф-988-50/66 та зняти його з обліку як самозайняту особу та зняти з обліку платників єдиного внеску, про що внести зміни у відповідні реєстри ДПС та ПФУ.

Листом Державної податкової служби України від 25.08.2022 року № 6485/С/99-00-24--03-01-09 повідомлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 160/372/19 було визнано протиправними та скасовано вимоги ГУ від 14.11.2018 № ф-988-50/66 та від 08.02.2019 № Ф-988-50/66.

Згідно з інформацією, наданою ГУ, на виконання рішення суду, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 № Ф-988-50/66 та від 08.02.2019 № ф-988-50/66 скасовано.

Разом з цим, слід зазначити, що при визначенні позиції щодо скасування зазначених вимог Дніпропетровський окружний адміністративний суд не зобов`язав податкові органи вчиняти будь-які дії щодо змін в ОСОБА_2 .

У зв`язку з викладеним відсутні правові підстави для вчинення відповідних дій.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України.

Відповідно до п. п. 21.1.1, 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 5) з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Пунктом 3 розділу І Порядку № 5 встановлено, що оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі. Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямками роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів. Дії працівників територіальних органів ДПС під час відображення в інформаційній системі первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. (п. 5 Порядку № 422).

Приписами пункту 4 розділу V Порядку встановлено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій. Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Cтатус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку" / "Вручено, судовий розгляд").

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку" / "Вручено, судовий розгляд".

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

Тож, в силу положень вищевказаного порядку, працівники контролюючого органу можуть виключати з ІКП суми донарахувань та змінювати стан рішень контролюючого органу, якими визначено вказані суми зобов`язань.

Як вище зазначалося судом, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року у справі №160/372/19, зокрема, визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.11.2018 року №Ф-988-50/66 та від 08.02.2019 року №Ф-988-50/66.

Суд вказує на те, що скасування податкової вимоги є автоматичною підставою для здійснення коригування даних в інтегрованій картці платника шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу зі сплати єдиного внеску.

При цьому, суд зазначає, що контролюючий орган не надав належних та достатніх доказів на підтвердження обставини відсутності підстав для корегування відомостей відображених в інтегрованій картці платника.

Отже, відповідач протиправно не здійснив коригування даних в інтегрованій картці позивача шляхом виключення з неї відомостей про наявність боргу зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Дніпропетровській області щодо не виключення з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми недоїмки за податковими вимогами про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 року №Ф-988-50/66 та від 08.02.2019 року №Ф-988-50/66 в розмірі 19 194,78 грн., а також зобов`язати відповідача здійснити коригування даних інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом вилучення відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 19 194,78 грн. та виключити відомості про облік ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у якості самозайнятої особи - платника з усіх баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно- телекомунікаційних систем, які використовуються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Статтею 19 Конституції Українипередбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першоюстатті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3ст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Напідставіст. 139 Кодексуадміністративного судочинства Українисудвважає за необхідне присудити на користь позивачаза рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській областіпонесенісудовівитрати зі сплати судового зборуу розмірі992,40 грн.

Щодо вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2статті 382 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2статті 6 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно ізстаттею 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеномузакономпорядку.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другоїстатті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно достатті 370 Кодексу адміністративного судочинства Українисудове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписамиЗакону України «Про виконавче провадження»врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач буде створювати перешкоди для його (рішення) виконання і позивачем не надано жодних доказів на спростування зазначеної обставини.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не виключення з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми недоїмки за податковими вимогами про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 року №Ф-988-50/66 та від 08.02.2019 року №Ф-988-50/66 в розмірі 19 194,78 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування даних інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом вилучення відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 19 194,78 грн., а також виключити відомості про облік ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у якості самозайнятої особи - платника з усіх баз даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, які використовуються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник