Рішення

від 06.12.2022 по справі 340/4581/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року м. Кропивницький справа №340/4581/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 102, код ЄДПРОУ - 39816845)провизнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №311651 від 13.09.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, яка була винесена Відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно ФОП ОСОБА_1 .

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті №311651 від 13.09.2022 року до позивача застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у розмірі17000,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт при наданні послуг з перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня схема руху, розклад руху, таблиця вартості проїзду, графік змінності водіїв. Відповідач неправомірно застосував до ФОП ОСОБА_1 норму матеріального права, яка передбачає відповідальність встановлену абз.3, ч.1, ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», з огляду на те, що при винесенні спірної постанови суб`єкт владних повноважень недостовірно встановив вид пасажирських перевезень, який мав місце 14.07.2022 під час проведення рейдової перевірки. В результаті недостовірного встановлення виду пасажирських перевезень, суб`єкт владних повноважень при прийнятті спірного рішення застосував неналежну норму матеріального права, а саме частина 2 статті 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», в той час коли повинен був застосовувати іншу норму права, а саме частина 10 статті 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Також позивач зазначив, що під час винесення спірної постанови №311651 від 13.09.2022 Відповідач порушив процесуальні права Позивача, що полягає у неналежному повідомленні ФОП ОСОБА_1 всупереч порядку, встановленому законодавчими нормами та позбавлення права бути присутнім при розгляді справи, передбаченого п.26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті і захищати свої права та інтереси при розгляді Відповідачем 13.09.2022 року справи про порушення законодавства про автомобільні перевезення.

З цих підстав позивач просить суд визнати протиправною та скасувати спірну постанову.

Представник відповідача скористався своїм правом на надання письмового відзиву до суду, в якому висловив свою позицію щодо вищевказаних позовних вимог, які не визнаються у повному обсязі, наголошено на правомірності дій відповідача та вказано, що позивач здійснював регулярні пасажирські перевезення та на момент перевірки у водія виявили відсутність документів, визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». У відзиві на позовну заяву також зазначено, що повідомлення про розгляд справи №27276/31/24-20 від 30.08.2022 року направлено позивачу та завчасно ним отримано.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.44).

03.11.2022 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.47-52).

04.11.2022 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.68-71).

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням зібраних доказів, судом встановлені наступні обставини.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль РУТА реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 (а.с.27).

ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем (а.с.31).

відповідно до Ліцензії Державної Інспекції України з безпеки на наземному транспорті серій АЕ №266066 від 23.07.2013 року ОСОБА_1 дозволено здійснювати перевезення пасажирів автобусами (а.с.30).

09.04.2015 року Кіровоградської районною державною адміністрацією затверджено Паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень приміського маршруту №155 «Велика Северинка - Кіровоград» (а.с.18-25).

14.07.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області на підставі щотижневого графіку та направлення проводилась рейдова перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників, водіїв, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів та на таксі в місті Кропивницький, Кропивницькому, Голованівському, Олександрійському, Новоукраїнському районах щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (а.с.53).

Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки РУТА 22СПГ реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач зазначив, що під час проведення перевірки водій ОСОБА_2 не надав перевіряючим особам схему розкладу маршруту, розклад руху, таблиці вартості проїзду та графіку змінності водіїв.

У зв`язку з виявленням вищезазначених порушень, державними інспекторами складено Акт №318638 від 14.07.2022 року (а.с.55).

Водій зі змістом Акту №318638 від 14.07.2022 ознайомлений, що підтверджується його підписом у відповідній графі.

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 27.07.2022 року, який був призначений на 30.08.2022 року, направлено позивачу поштою та отримано, згідно відомостей Укрпошти, уповноваженою особою позивача 14.09.2022 року (а.с.57, 54).

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 30.08.2022 року, який був призначений на 13.09.2022 року, направлено позивачу поштою та отримано уповноваженою особою позивача 05.09.2022 року (а.с.58-60).

13вересня 2022 року уповноваженою особою відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №311651 про накладення на позивача штрафу у розмірі 17000,00 грн. (а.с.54).

Вважаючи постанову відповідача винесену за результатами такої перевірки протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом, за захистом порушеного, на його думку, права.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчоївлади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктом 2 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відтак, управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області як територіальний орган Укртрансбезпеки має повноваження щодо здійснення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, перевірку документів на здійснення перевезень.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 року Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті встановлено, що правонаступником майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є Державна служба з безпеки на транспорті та утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області.

З огляду на викладене, управління Укртрансбезпеки в Кіровоградській області під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з п.14 зазначеного Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами;

регулярні спеціальні пасажирські перевезення - перевезення певних категорій пасажирів (працівників підприємств, школярів, студентів, туристів, екскурсантів та інших) на автобусному маршруті за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку замовником транспортних послуг або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень;

нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Частиною першою статті 29 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Відповідно до абзацу 10 частини першої статті 34 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільний перевізник повинен забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 39 Закону України Про автомобільний транспорт визначено перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що між ТОВ "КРОСС ОПТ" (код ЄДРПОУ 40233915) та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір на перевезення пасажирів наземним транспортним засобом № 314 ПР від 25.05.2017 року (а.с.32).

Відповідно до п.2.1 даного Договору, перевізник зобов`язується за встановлену плату здійснювати перевезення пасажирів (працівників Замовника) у зазначені строки та у зазначене місце.

Відповідно до Договору на перевезення пасажирів наземним транспортним засобом №314ПР від 25.05.2017 року, Перевізник зобов`язується кожну середу та четвер місяця перевозити працівників, які працюють у суб`єкта господарювання ТОВ "КРОСС ОПТ" з місця збору (проспект Університетський, біля гіпермаркету Епіцентр) до місця фактичного провадження господарської діяльності (с. Бережинка, Кропивницький р-н, Кіровоградська область).

Транспортні засоби які можуть використовуватися для перевезення пасажирів:

- Рута СПГ 22 (автобус Д) - державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- Рута СПВ А0482 СПГ (автобус Д) - державний номерний знак НОМЕР_3 .

Виконання вимог зазначеного договору підтверджується долученими до матеріалів справи копіями акту здачіприймання виконаних робіт/ надання послуг (по перевезенню пасажирів) від 12.07.2022 року, видаткового та прибуткового касового ордеру, а також квитанції від 12.07.2022 року (а.с.34-36).

Враховуючи встановлені обставини суд доходить висновку, що водій транспортного засобу Рута державний номерний знак НОМЕР_2 під час проведення перевірки 14.07.2022 року не здійснював перевезення пасажирів за регулярним маршрутом перевезень, а виконував нерегулярне пасажирське перевезення у зв`язку із чим не повинен був мати при собі схеми розкладу маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду та графіку змінності водіїв.

Суд не бере до уваги твердження позивача, що його не запрошено на розгляд справи зважаючи на наступне.

Пунктом 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, ствердженого Постановою КМУ від 08.11.2019 року №1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Другим абзацом пункту 26 Порядку №1567 передбачено, що про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Суд наголошує на тому, що обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи.

Обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.

Суд наголошує на тому, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справах №482/9/17 та №308/12552/16-а.

Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що повідомлення про розгляд справи від 30.08.2022 року, який відбувся 13.09.2022 року, надіслано засобами поштового зв`язку та вручено уповноваженій особі позивача 05.09.2022 року (а.с.58-60).

Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням вищенаведеного, оцінивши в сукупності докази суд дійшов висновку, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті №311651 від 13.09.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн. є протиправною та належить до скасування.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

VI. Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №311651 від 13.09.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно ФОП ОСОБА_1 .

Стягнути на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 102, код ЄДПРОУ - 39816845).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Процесуальні строки, визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук