Рішення
від 07.12.2022 по справі 520/4382/22
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 грудня 2022 року справа №520/4382/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням осіб (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномашальянс»

доХарківської митниці Державної митної служби України, утвореної на правах відокремленого підрозділу Державної митної служби України

провизнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномашальянс» (далі по тексту позивач, ТОВ «Техномашальянс») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської митниці Державної митної служби України, утвореної на правах відокремленого підрозділу Державної митної служби України (далі по тексту Харківська митниця, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України від 04.11.2021 №UA807000/2021/001750/2 про коригування митної вартості товарів та картку UA807170/2021/002039 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, видану Харківською митницею Державної митної служби України до вказаного рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подані ним документи містять достатні відомості про складові митної вартості, підтверджують правильність визначення ним митної вартості товару та спростовують необґрунтовані припущення відповідача про наявність розбіжностей, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням осіб.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Вказану ухвалу суду надіслано відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Між позивачем та індивідуальним підприємцем ОСОБА_1 укладено контракт від 20.09.2021 №06 відповідно до якого сторони визначили умови щодо придбання позивачем на умовах FСА м. Мари, Туркменістан (згідно Інкотермс 2010), мішків поліетиленових у відповідності до специфікації.

Загальна сума Контракту складає 29 300.00 доларів США. Ціна товару визначається згідно специфікації до контракту і включає в себе вартість товару і всі інші витрати Продавця, пов`язані з виконанням зобов`язань на умовах Контракту (тара, пакування, маркування, митне оформлення для експорту).

Згідно із Специфікацією №1 до контракту сторони погодили постачання наступних позицій:

- мішки тканні поліетиленові 55x70 см., кількість 50 000 шт., вартість за одиницю 0,05 доларів США, загальна вартість 2 500,00 доларів США;

- мішки тканні поліетиленові 55x80 см., кількість 200 000 шт., вартість за одиницю 0,06 доларів США, загальна вартість 12 000,00 доларів США;

- мішки тканні поліетиленові 55x90 см., кількість 50 000 шт.. вартість за одиницю 0,08 доларів США, загальна вартість 4 000 доларів США;

- мішки тканні поліетиленові 55х105 см., кількість 120 000 шт., вартість за одиницю 0,09 доларів США, загальна вартість 10 800,00 доларів США.

Уповноваженою позивачем особою ФОП ОСОБА_2 до Харківської митниці подано електронну митну декларацію від 04.11.2021 №UA807170/2021/073143.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 29 300.00 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи:

- пакувальний лист від 23.10.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) від 20.09.2021;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) від 23.10.2021;

- довідка про транспортні витрати від 02.11.2021;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений ДП «Держзовнішінформ» від 20.08.2021;

- специфікація від 20.09.2021 №1 до контракту;

- контракт від 20.09.2021 №06;

- договір про надання послуг митного брокера від 23.07.2021 №021/21;

- сертифікат про походження товару від 23.10.2022 №UA.1.795.5.1618;

- копія митої декларації країни відправлення від 23.10.2022 №G07514/231021/0005191;

Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 04.11.2022 №UA807000/2021/001750/2, яким застосував резервний метод для визначення митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.11.2022 №UA807170/2021/002039.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне..

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з умов контракту від 20.09.2021 №06.

Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18, від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем вказані наступні підстави відмови:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вилив на правильність визначення митної вартості (відповідно до ДЗІ №113/335 від 20.08.2021, зазначено, що розгляд документів експертом здійснювався відповідно до контракту 4-08 від 04.08.2021 та рахунку 01 від 04.08.2021 на загальну суму 25 200 дол. США, але номер контракту по МД зазначено №06 від 20.09.2021 на загальну суму 29 300 дол. США, не містять всіх відомостей (транспорті, перевізні документи (пункт 2 статті 53), що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України;

2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;

3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;

4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу ) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані: - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України:- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документ, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та втрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів: - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України: прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну;

Джерелом інформації для даного Рішення по товару є: наявна у митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні в ЄАІС та АСМО Інспектор: МД №UA 500020/2021/217856 від 27.10.2021. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильний і визначення митно і вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України віл 01.07.2021 №476. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 МКУ. Розрахунок митної вартості: товар №1: 2,55 дол. США/кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 5 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту.

На підтвердження митної вартості товарів позивачем відповідачу було надано до електронної митної декларації від 04.11.2021 №UA807170/2021/073143 наступні документи: пакувальний лист від 23.10.2021, рахунок-фактура (інвойс) від 20.09.2021, автотранспортна накладна (Road consignment note) від 23.10.2021, довідка про транспортні витрати від 02.11.2021, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений ДП «Держзовнішінформ» від 20.08.2021, специфікація від 20.09.2021 №1 до контракту, контракт від 20.09.2021 №06, сертифікат про походження товару від 23.10.2022 №UA.1.795.5.1618, копія митої декларації країни відправлення від 23.10.2022 №G07514/231021/0005191.

Оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товарів, суд прийшов до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем митної декларації, документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Відповідачем суду не надано доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, що є порушенням частини 2 статті 55 МК України.

Таким чином, висновок відповідача про встановлення розбіжностей у поданих позивачем документів, які не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, як на підставу для здійснення коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, суд вважає необґрунтованим та безпідставним.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного суду від 25.06.2020 року (справа №826/4833/20).

Щодо твердження відповідача, що висновок ДП «Держзовнішінформ» від 20.08.2021 містить посилання на інший номер договору, аніж той, що подавався для митного декларування, суд зазначає, що цей факт не може бути самостійноюпідставою для невизнання визначеної позивачем митної вартості, оскільки частиною 2 статті 53 МК України такий документ, як висновок, не віднесений до обов`язкового.

Позивачем надано до матеріалів справи електронну митну декларацію від 03.09.2022 №UA807170/2021/057332 та інвойс від 04.08.2021 №01, відповідно до яких вже здійснювалась постачання мішків тканих поліетиленових за аналогічною ціною та відповідачем було визнано дійсну митну вартість товару, заявлену позивачем при ввезенні товару на митну територію України.

Підсумовуючи наведене, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 04.11.2022 №UA807170/2021/002039 є таким, що не відповідає правовому застосуванню норм законодавства.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Із наданої позивачем оскаржуваної картки відмови вбачається, що вона прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості.

Водночас, позивачем надано достатні документи для визначення митної вартості, а рішення про коригування митної вартості визнано протиправним, скасуванню підлягає картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, заповненої на підставі оскаржуваного рішення.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної заяви повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномашальянс» (майдан Захисників України, будинок 7/8, місто Харків, 61001, код ЄДРПОУ: 44232847) до Харківської митниці Державної митної служби України, утвореної на правах відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вулиця Короленка, 16Б, місто Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 44017626) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці Державної митної служби України від 04.11.2021 №UA807000/2021/001750/2 про коригування митної вартості товарів та картку UA807170/2021/002039 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, видану Харківською митницею Державної митної служби України до вказаного рішення.

Стягнути з Харківської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техномашальянс» у розмірі 2 481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок) грн.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 з 24.02.2022 був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 07.12.2022.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА

СудХарківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.12.2022
Оприлюднено12.12.2022
Номер документу107755136
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —520/4382/22

Ухвала від 18.05.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 26.04.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 13.04.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Ухвала від 18.01.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Макаренко Я.М.

Рішення від 07.12.2022

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Ніколаєва О.В.

Ухвала від 28.07.2022

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Ніколаєва О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні