Рішення

від 08.12.2022 по справі 520/8071/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 грудня 2022 р. справа № 520/8071/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) та Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення №204950012967 від 27.01.2022 Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначені ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. а ч. 1 ст. 13 закону України Про пенсійне забезпечення (закон №1788-ХІІ) та ч. 1, 2 ст. 114 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (закон №1058-IV);

- скасувати рішення №204950012967 від 27.01.2022 Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначені позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком №1;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. а ч. 1 ст. 13 закону України Про пенсійне забезпечення (закон №1788-ХІІ) та ч. 1, 2 ст. 114 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (закон №1058-IV) з 20.01.2022.

Ухвалою суду від 17.10.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до ст.263 КАС України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч.2 ст.263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має загальний страховий стаж 33 роки 00 місяців 18 днів, що підтверджується записами у трудовій книжці. Вказаний факт відповідачами не оспорювався та був визнаний у оскаржуваному рішенні. ОСОБА_1 , в період з 03.04.2000 по 01.12.2012 виконував роботу прямо та безпосередньо на установках по гаммадефектоскопії (просвідчування металів), перебуваючи на посаді інженера-гаммадефектоскопіста, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 Список №1). Вказана посада, яку обіймав позивач передбачена п. 22.5-1а підрозділу 5 Інші роботи розділом XXII. РОБОТИ З РАДІОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ ТА ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ І БЕРИЛІЄМ Списку №1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 - працівники, безпосередньо зайняті на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії (гаммадефектоскопії) просвічуванням матеріалів та виробів у промисловості та будівництві. Трудовий стаж позивача в період з 03.04.2000 по 15.10.2004 перебування на посаді інженера-гаммадефектоскопіста ВНТК Солар-1 та період з 15.10.2004 по 01.12.2012 перебування на посаді інженера-гаммадефектоскопіста ВК ЕТЦ Солар-1 є спеціальним трудовим стажем за Списком №1, що дає право на пенсію на пільгових умовах передбаченої п. а ч. 1 ст. 13 закону України Про пенсійне забезпечення (закон №1788-ХІІ) та ч. 1, 2 ст. 114 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (закон №1058-IV). Спеціальний трудовий стаж позивача складає 12 років 07 місяців 28 днів, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_2 , довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої ВК ЕТЦ Солар-1 код ЄРДПОУ: 21198802, копією наказу №3 від 07.04.2000 ВНТК Солар-1, копією наказу №20 від 16.02.2004 ВНТК Солар-1, копією наказу №2а від 16.02.2009 ВК ЕТЦ Солар-1. 20 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області (відповідач №2) з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. а ч. 1 ст. 13 закону України Про пенсійне забезпечення (закон №1788-ХІІ) та ч. 1, 2 ст. 114 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (закон №1058-IV). Рішенням головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач №1) №204950012967 від 27.01.2022 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 передбаченої п. а ч. 1 ст. 13 закону України Про пенсійне забезпечення (закон №1788-ХІІ) та ч. 1, 2 ст. 114 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (закон №1058-IV). Рішення про відмову мотивовано тим, що у позивача не підтверджений спеціальний трудовий стаж.

Представник Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що до пільгового стажу Позивача за Списком №1 не зараховано період роботи в ВК ЕТЦ Солар-1 (ВНТК Солар-1) з 03.04.2000 по 01.12.2012 з наступних підстав. Відповідно до п. 1, 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії Позивачем надано довідку ВК ЕТЦ Солар-1 № 2 від 19.01.2022. В довідці ВК ЕТЦ Солар-1 № 2 від 19.01.2022 зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день протягом періоду з 03.04.2000 по 15.10.2004 за посадою інженера-гаммадефектоскопіста, що передбачена Списком №1 розділом ХХІІ підрозділ 5 пунктом 22.5-1а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003. Атестація робочих місць на підприємстві проводилася вперше згідно наказу №31 від 21.09.1994. Вищезазначену довідку складено з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (додаток 5), а саме: - відсутня розбивка по постановах Кабінету Міністрів України, так протягом періоду роботи Позивача з 03.04.2000 по 15.01.2003 діяв Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, протягом періоду роботи з 16.01.2003 по 01.12.2012 діяв Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003; - відсутнє посилання на накази про проведення атестації робочих місць протягом періодів роботи Позивача.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 20.01.2022 Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.а ч.І ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.1,2 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІУ (далі - Закон №1058). 27.01.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за принципом екстериторіальності було розглянуто заяву Позивача та прийнято рішення №204950012967 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв`язку з не підтвердженням спеціального трудового стажу. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім-тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Згідно з пунктом 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637). Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто, документом, що підтверджує пільговий стаж, є довідка, уточнююча пільговий характер роботи. Такі довідки є обов`язковими, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працював Позивач, і чи був він зайнятим підземними роботами протягом повного робочого дня. Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство, на якому працював Позивач, та зазначається в довідці. Довідки видаються на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередньо зайнятість впродовж повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. На підставі наданих Позивачем документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж Позивача складає 33 роки 0 місяців 18 днів, пільговий стаж не підтверджений довідками, що відповідають чинному законодавству. До загального страхового стажу Позивача зараховано всі періоди роботи. Враховуючи вищевикладене, немає підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п.1 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , в період з 03.04.2000 по 01.12.2012 виконував роботу прямо та безспосередньо на установках по гаммадефектоскопії (просвідчування металів), перебуваючи на посаді інженера-гаммадефектоскопіста, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 Список №1). Вказана посада, яку обіймав позивач передбачена п. 22.5-1а підрозділу 5 Інші роботи розділом XXII. РОБОТИ З РАДІОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ ТА ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ І БЕРИЛІЄМ Списку №1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 - працівники, безпосередньо зайняті на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії (гаммадефектоскопії) просвічуванням матеріалів та виробів у промисловості та будівництві.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що 20 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. а ч. 1 ст. 13 закону України Про пенсійне забезпечення (закон №1788-ХІІ) та ч. 1, 2 ст. 114 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (закон №1058-IV). Рішенням головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №204950012967 від 27.01.2022 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 передбаченої п. а ч. 1 ст. 13 закону України Про пенсійне забезпечення (закон №1788-ХІІ) та ч. 1, 2 ст. 114 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (закон №1058-IV). Рішення про відмову мотивовано тим, що у позивача не підтверджений спеціальний трудовий стаж, оскільки відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто, документом, що підтверджує пільговий стаж, є довідка, уточнююча пільговий характер роботи. Такі довідки є обов`язковими, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працював Позивач, і чи був він зайнятим підземними роботами протягом повного робочого дня. Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство, на якому працював Позивач, та зазначається в довідці. Довідки видаються на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередньо зайнятість впродовж повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. На підставі наданих Позивачем документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж Позивача складає 33 роки 0 місяців 18 днів, пільговий стаж не підтверджений довідками, що відповідають чинному законодавству.

Не погодившись із вказаними рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 статті 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.

У рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2015 від 13 травня 2015 року, зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України) (абзац перший п. 2.1 Рішення).

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо. (абзаци перший та другий п. 2.2 Рішення).

Позивач 20.01.22 року звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. а ч. 1 ст. 13 закону України Про пенсійне забезпечення (закон №1788-ХІІ) та ч. 1, 2 ст. 114 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (закон №1058-IV).

Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №204950012967 від 27.01.2022 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 передбаченої п. а ч. 1 ст. 13 закону України Про пенсійне забезпечення (закон №1788-ХІІ) та ч. 1, 2 ст. 114 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (закон №1058-IV).

Так, відповідачем відмовлено в призначенні пільгової пенсії позивачу на підставі Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Судом встановлено, що позивач, при зверненні до органу пенсійного фонду надав саме Довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідачем зроблено висновок, що така довідка не відповідає вимогам Додатку 5 Постанови №637.

В позовній заяві позивач зазначає, що позивач має право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 передбаченої п. а ч. 1 ст. 13 закону України Про пенсійне забезпечення (закон №1788-ХІІ) та ч. 1, 2 ст. 114 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (закон №1058-IV), оскільки має загальний страховий стаж 33 роки 00 місяців 18 днів (який визнаний відповідачами), спеціальний трудовий стаж за Списком №1 у загальному розмірі 12 років 07 місяців 28 днів та досяг 50 річного віку.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визначено порядок застосування ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, за яким редакція вказаної статті до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII має застосовуватися до осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, досягли пенсійного віку - чоловіки 50 років та жінки 45 років, та набули необхідний стаж.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року було доповнено Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування розділом XIV-1 пенсійне забезпечення окремих категорій громадян, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017 року.

Суд зазначає, що Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Преамбулою Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій з 11.10.2017 року.

Оскільки Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій №2148-VІІІ від 03.10.2017 року є чинними, їх положення не визнано неконституційними, відтак рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017 року.

Відповідно до п.1 статті 114 Розділу ХІV-1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позивачу надано довідку ВК ЕТЦ Солар-1, в якій зазначено що ОСОБА_1 дійсно працював в ВК ЕТЦ Солар-1 на посаді інженера-гаммадефектоскопіста.

Крім цього, у цій довідці зазначено по періодам займані позивачем посади, характер виконуваної роботи та віднесенні вказаної професії до Списку № 1. Посилання відповідача на те, що у Довідці відсутня розбивка по постановах Кабінету Міністрів України, так протягом періоду роботи Позивача з 03.04.2000 по 15.01.2003 діяв Список №1, затверджений

постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, протягом періоду роботи з 16.01.2003 по 01.12.2012 діяв Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 суд вважає необгрунтованими, оскільки редакції обох постанов ідентичні у частині віднесення посад позивача до таких, які мають право на призначення пільгової пенсії.

Матеріали справи містять також копію трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 та накази №3, №20, №2а про проведення позачергової атестації робочих місць за умовами праці від 07.04.2000 р., 16.02.2004 р., 16.02.2009 р.

Таким чином, вказані документи, які є підставою для видачі довідки, містять всі необхідні відомості, зокрема про посаду позивача, про заробітну плату, яка нараховувалась та ін., для призначення пільгової пенсії позивачу за Списком № 1.

Суд зазначає, що подана позивачем до відповідача довідка, яка видана ВК ЕТЦ Солар-1, відповідає вимогам пункту 20 Порядку №637, зокрема, засвідчена печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містить обов`язкові відомості про періоди роботи, характер виконуваної роботи у спірний період та підстави видачі довідок з посиланням на первинні документи та за своєю формою повністю ідентична Додатку 5 до Порядку №637.

Крім того, періоди та характер роботи позивача, зазначені у довідці ДВК ЕТЦ Солар-1, співпадають із записами в трудовій книжці позивача.

У зв`язку з цим, суд вважає, що неврахування зазначеної довідки є порушенням прав позивача на отримання при досягнення відповідного віку належного пенсійного забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23 січня 2018 року у справі № 583/392/17, від 30 жовтня 2018 року у справі №234/3038/17, від 11 грудня 2018 року у справі №360/1628/17, від 23 грудня 2019 у справі №235/2773/17, від 04 березня 2020 року у справі №235/2008/17.

Згідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" №44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" №71916/01, №71917/01 та №10260/02).

Також суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимогу позивача шляхом визнання неправомірним та скасування рішення №204950012967 від 27.01.2022 Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. а ч. 1 ст. 13 закону України Про пенсійне забезпечення (закон №1788-ХІІ) та ч. 1, 2 ст. 114 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (закон №1058-IV).

Відносно позовної вимоги зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. а ч. 1 ст. 13 закону України Про пенсійне забезпечення (закон №1788-ХІІ) та ч. 1, 2 ст. 114 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (закон №1058-IV) з 20.01.2022, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Так, повноваженнями щодо призначення та виплати пенсії за віком наділений виключно відповідач, а тому зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду заяви про призначення пенсії, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.

Обираючи спосіб ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи встановлення судом протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. а ч. 1 ст. 13 закону України Про пенсійне забезпечення (закон №1788-ХІІ) та ч. 1, 2 ст. 114 закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (закон №1058-IV), а також відсутність підстав для самостійного розрахунку стажу для перерахунку пенсії, оскільки такі повноваження належать виключно до компетенції пенсійного органу та суд у даному випадку не може підмінити собою цей орган, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині щодо зобов`язання відповідача вчинити дії у частковому розмірі - шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.01.2022, з урахуванням висновків суду.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) та Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №204950012967 від 27.01.2022 Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП): НОМЕР_1 , пенсії на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. а ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (закон №1788-ХІІ) та ч. 1, 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (закон №1058-IV).

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області код ЄДРПОУ: 14099344, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.01.2022, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 (сорок) коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 08.12.22 року.

Суддя Біленський О.О.