Рішення

від 08.12.2022 по справі 600/3295/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/3295/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Путильське лісове господарство" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2022 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Путильське лісове господарство" з такими позовними вимогами:

визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на запит на доступ до інформації № 1 від 31.08.2022;

зобов`язати Державне підприємство "Путильське лісове господарство" повторно розглянути та надати позивачу достовірну, точну та повну інформацію відносно державного підприємства по питаннях запиту на доступ до інформації № 1 від 31.08.2022 в порядку, визначеному законодавством України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звертався до Державного підприємства "Путильське лісове господарство" із запитом, однак відповідачем жодної відповіді на вказаний запит не надано. Позивач вважає, що відповідач є розпорядником інформації, стосовно діяльності підприємства, а тому відповідно до статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зобов`язаний надати достовірну, точну та повну інформацію.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому посилаючись на Указ Президента України №64/2022, яким на всій території України введено воєнний стан, вказував, що в Україні обмежено доступ до інформації з державних ресурсів у період воєнного стану. Державне підприємство "Путильське лісове господарство" являється підприємством, яке відноситься до категорії державних підприємств, яке поряд зі своєю основною діяльністю виконує і мобілізаційні завдання для підтримки ЗСУ. Поряд із цим, зазначав, що більше 60 чоловік, які працюють на підприємстві несуть службу у лавах ЗСУ захищаючи суверенітет держави. Для відповідача не зрозумілим є необхідність надання позивачу списків працівників лісгоспу у період дії воєнного стану. Тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із відзивом на позовну заяву, позивачем подано до суду відповідь на відзив, зміст якої фактично аналогічний змісту позовної заяви.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.10.2022 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

31.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до Державного підприємства "Путильське лісове господарство" із запитом на доступ до публічної інформації №1, в якому просив: 1) надати письмово інформацію про вартість та перелік товарів, які придбавалися Державним підприємством "Путильський лісгосп" в період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2022 року включно; 2) Надати письмово інформацію про вартість та перелік послуг, які надавалися Державному підприємству "Путильський лісгосп" в період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2022 року включно; 3) Надати письмово інформацію про розміри, види благодійної допомоги та іншої допомоги, що надавалися конкретно фізичним і юридичним особам за кошти Державного підприємства "Путильський лісгосп" в період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2022 року включно з конкретизацію по кожному суб`єкту отримання допомоги; 4) надати копії виробничої програми розробленої на 1 квартал 2022 року та 2 квартал 2022 року по використанню лісоматеріалів необроблених для Державного підприємства "Путильський лісгосп"; 5) надати письмово повну інформацію про обсяги реалізації Державним підприємством "Путильський лісгосп" пиломатеріалів обрізних за перший і другий квартали 2022 року, із зазначенням конкретно усіх покупців лісопродукції; 6) надати письмово відомості про чисельність і склад усіх працюючих на Державному підприємстві "Путильський лісгосп", їхню заробітну плату в цілому та окремо за професіями й посадами станом на 01.09.2022 року (в.т.ч. надати копію штатного розпису працівників), а також повідомити про наявність вільних робочих місць; 7) Надати копію наказу (витяг із наказу) про призначення на посаду директора Державного підприємства "Путильський лісгосп"; 8) Надати відомості про майно, доходи витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2020 та 2021 роки директора, головного бухгалтера, головного інженера, головного лісничого, заступників директора та лісничих Державного підприємства "Путильський лісгосп".

Однак відповідачем, як розпорядником публічної інформації, відповідь на запитувану інформацію не надано, у зв`язку із цим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст.34 Конституції України).

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-ХІІ (далі - Закон №2657-ХІІ).

Частиною 1 статті 1 Закону №2657-ХІІ визначено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до частини 1, 2 статті 7 Закону №2657-ХІІ право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ст. 5 Закону №2657- XII).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє (ч.1 ст.3 Закону №2939-VI). Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (п.2 ч.1 ст.5 Закону №2939-VI).

Відповідно до статті 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради (частина 1 статті 13 Закону №2939-VI).

Відповідно до частини 4 статті 13 Закону №2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Частинами 1-2 статті 19 Закону №2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запит.

Згідно частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону (частина 1 статті 22 Закону № 2939-VI).

Із системного аналізу вказаних норм, вбачається, що розпорядник інформації зобов`язаний надати відповідь на запит на інформацію, незалежно від змісту відповіді у формі задоволення запиту із наданням достовірної, точної та повної інформації або ж у формі відмови в задоволенні запиту.

Водночас, судом встановлено, що відповідачем, як розпорядником інформації не надано позивачу жодної відповіді на запит позивача на доступ до публічної інформації №1 від 31.08.2022, що суперечить вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Поряд із цим, суд критично розцінює обґрунтування відповідача ненадання такої відповіді, посилаючись посилається на те, що в Україні обмежено доступ до інформації з державних ресурсів у період воєнного стану, оскільки Державне підприємство "Путильське лісове господарство" являється підприємством, яке відноситься до категорії державних підприємств, яке поряд зі своєю основною діяльністю виконує і мобілізаційні завдання для підтримки ЗСУ і тим, що для відповідача не зрозумілим є необхідність надання позивачу списків працівників лісгоспу у період дії воєнного стану.

Суд не бере до уваги вказані доводи відповідача, оскільки нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено чіткий обов`язок розпорядників інформації надавати відповідь на запит, незалежно від змісту відповіді (задоволення чи відмови у задоволенні запиту), однак відповідач не надав у визначені вказаним Законом строки жодної відповіді (задоволення чи відмови у задоволенні запиту) на запит позивача на доступ до публічної інформації №1 від 31.08.2022.

Суд наголошує на тому, що право на інформацію є беззаперечним та охороняється законом, обмеження прав особи у отримання інформації не допускається, відповідно юридичні особи, які виступають розпорядниками публічної інформації, повинні сумлінно виконувати покладені на них зобов`язання що гарантування всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Відтак, судом встановлено факт бездіяльності Державного підприємства "Путильське лісове господарство" щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 31.08.2022 про надання доступу до інформації №1 в передбачений законодавством строк, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

На думку суду, запитувана інформація повинна надаватись запитувачу у встановлений законом строк, у повній та зрозумілій формі, з урахуванням настання певних обставин, чого в даному випадку не дотримано відповідачем.

За таких обставин, позовна заява в частині зобов`язання Державне підприємство "Путильське лісове господарство" розглянути та надати позивачу відповідь за запит підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідача не свідчать про законність вчиненої ним бездіяльності.

При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Враховуючи зазначене, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 992,40 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Путильське лісове господарство" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльності Державного підприємства "Путильське лісове господарство" щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на запит на доступ до інформації № 1 від 31.08.2022.

3. Зобов`язати Державне підприємство "Путильське лісове господарство" розглянути та надати відповідь на запит ОСОБА_1 на доступ до інформації № 1 від 31.08.2022 в порядку, визначеному законодавством України.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач Державне підприємство "Путильське лісове господарство" (59101, вул. Шевченка, 3б, смт. Путила, Вижницький район, Чернівецька область. Код ЄДРПОУ 21448070).

Суддя В.О. Григораш