Ухвала

від 07.12.2022 по справі 640/20904/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

07 грудня 2022 року м. Київ №640/20904/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши клопотання представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Піщальники» Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Піщальники» (далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у м. Києві (далі-відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відмову у прийнятті декларації СТОВ "Піщальники" №18455/6/26-15-04-14-05 від 18.02.2022;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати Податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи СТОВ "Піщальники" за 2022 рік, реєстраційний номер документа: 9033082111 як подану датою її фактичного отримання контролюючим органом - 16 лютого 2022 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС м. Києва «Про відмову СТОВ "Піщальники" у статусі платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві включити СТОВ "Піщальники" до платників єдиного податку четвертої групи на 2022 рік, провівши відповідну реєстрацію СТОВ "Піщальники" як платника єдиного податку з 01 січня 2022 року, шляхом внесення відповідних записів про що внести запис до Реєстру платників єдиного податку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 відкрито спрощене провадження у справі №640/20904/22 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Разом з тим, представником позивача подано клопотання про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у м. Києві «Про відмову СТОВ "Піщальники" у статусі платника єдиного податку на 2022 рік» (без №, без дати) до набрання чинності рішення суду.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що суть спрощеної системи оподаткування 4 групи полягає в полегшеній формі адміністрування податків для сільгоспвиробників. Зазначено, що зовсім різними є бази оподаткування: прибуток - на загальній системі та нормативно-грошова оцінка для системи єдиного податку.

Вимушений же перехід платника податку на адміністрування оподаткування на посиланням позивача призведе до невиправданих затрат часу на ведення обліку з податку на прибуток та його сплату, особливо враховуючі нелегкі умови воєнного часу, а особливо значні обмеження щодо електропостачання.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавець визначив, що перелік підстав для забезпечення позову є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому за відсутності передбачених вказаною статтею обставин прийняття рішення про забезпечення позову є неможливим.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Разом з тим, позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття рішення у справі, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, чи необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Враховуючи викладене та виходячи із змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.