Постанова

від 06.12.2022 по справі 120/3614/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3614/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

06 грудня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Фотінія" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 жовтня 2022 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що в межах здійснення господарської діяльності 30.11.2021 року та 09.12.2021 року між позивачем (продавець) та ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» укладено договори поставки № 987985 та № 990094, відповідно до яких позивач передає у власність покупця зерно кукурудзи українського походження врожаю 2021 року. До вказаних договорів позивачем надані наступні документи: видаткові накладні № 17 від 02.12.2021 на суму 937 062, 46 грн., № 18 на суму 197 450,14 грн., № 19 від 05.12.2021 року на суму 176 915,32 грн. та № 1В від 09.12.2021 року на суму 170 084, 96 грн., договір №1 від 15.10.2021 року, рахунок № 15 від 17.01.2022 року, акт виконаних робіт від 17.01.2022 року, відомості щодо транспортних засобів, які подані на реєстрацію.

Позивачем, на виконання вимог п. 201.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), складено та подано на реєстрацію податкові накладні № 17 від 02.12.2021 року, № 18 від 03.12.2021 року, № 19 від 05.12.2021 року, № 20 від 09.12.2021 року.

Згідно отриманих квитанцій відповідача від 20.12.2021 року та 24.12.2021 року зазначені податкові накладні прийняті, але реєстрацію їх зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України по причині "Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблицях даних платника податку на додану вартість, чк товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. І Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Одночасно запропоновано позивачеві надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі.

26.01.2022 року та 25.01.2022 року позивач подав електронний пакет документів, необхідних для реєстрації податкових накладних у кількості додатків 58 щодо реєстрації податкової накладної № 17 від 02.12.2021 року, електронний пакет документів, необхідних для реєстрації податкових накладних у кількості додатків 54 щодо податкової накладної № 18 від 03.12.2021 року, електронний пакет документів, необхідних для реєстрації податкових накладних щодо реєстрації податкової накладної № 19 від 05.12.2021 року, електронний пакет документів, необхідних для реєстрації податкових накладних у кількості додатків 54 щодо реєстрації податкової накладної № 20 від 09.12.2021 року.

31.01.2022 року комісією відповідача 1 прийнято рішення № 3728241/39643105 від 31.01.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 02.12.2021 року, № 3728239/39643105 від 31.01.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 03.12.2021 року, № 3728240/39643105 від 31.01.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 05.12.2021 року, № 3728238/39643105 від 31.01.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 09.12.2021 року з причин «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства; додаткова інформація: не встановлено походження транспортного засобу щодо збору врожаю; платником податків не надано копій первинних документів щодо підтвердження проведення робіт по збору врожаю кукурудзи (договорів, акти виконаних робіт, розрахункові документи)».

10.02.2022 року та 11.02.2022 року позивачем подані скарги № 6 від 08.02.2022 року, № 7 від 11.02.2022 року, № 8 від 11.02.2022 року, № 9 від 11.02.2022 року щодо рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з відповідними поясненнями та копіями первинної документації.

Однак, рішеннями комісії відповідача 1 № 9472/39643105/2, № 9473/39643105/2, № 9474/39643105/2, № 9475/39643105/2 від 18.02.2022 року за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, скарги позивача залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача щодо відмови у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

ПК України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

У відповідності до вимог п. 201.1. ст.. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 14 Порядку № 1246).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 року № 1165, набула чинності з 01.02.2020 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

П. 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

-договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

-розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

-інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності / невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет (п. 8, 9 Порядку № 1165).

П. 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Системний аналіз наведених норм доводить, що об`єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів. ПК України визначені дати виникнення податкових зобов`язань за такими угодами. База оподаткування визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в реєстрі у встановлений цим Кодексом термін. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до реєстру є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні сформовано з встановленими порушеннями, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Реєстрація податкової накладної може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ. Після надходження податкової накладної до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться відповідні перевірки, за результатами яких, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної. У разі зупинення реєстрації податкової накладної податковий орган надсилає платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції зазначаються критерій(ї) ризиковості платника податку або здійснення операцій, на підставі яких зупинено реєстрацію податкової накладної та пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Порядком № 1165 визначений певний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вказані документи платник податку подає до ДПС в електронній формі, які розглядаються комісіями контролюючих органів. Зазначені комісії, у визначений строк, приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної або відмову у реєстрації із підкресленням підстав відмови. Підставами для відмови в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено; ненадання копій документів та копій документів, які складені з порушенням законодавства. Податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день настання однієї з подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної.

Суд зазначає, що предметом спору по даній справі є саме відмова контролюючого органу у реєстрації вказаних податкових накладних, відповідно дослідженню та розгляду по суті спірних правовідносин підлягають лише дії податкового органу щодо реєстрації податкових накладних. В даному випадку, судом не досліджується питання реальності проведених позивачем господарських операцій та правомірність зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки вказані питання не є предметом даного спору та суттю спірних правовідносин.

Як вже зазначалось, згідно вимог діючого законодавства підставами для відмови в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено; ненадання копій документів та копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою.

Таким чином, не зазначення у квитанціях від 20.12.2021 року та 24.12.2021 року, якими зупинено реєстрацію податкових накладних №17,18,19,20, переліку документів, які слід надати для підтвердження інформації, що вказана у поданих податкових накладних, свідчить про неможливість прийняття в подальшому рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податків певних документів.

З урахуванням сталої практики Європейського Суду зазначено, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

За наведених обставин та установлених фактів, суд вважає що відповідач не дотримався принципу "належного урядування", оскільки чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів не було вказано, чим порушено право позивача на належний захист своїх інтересів.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено надання позивачем до контролюючого органу пояснень та необхідний пакет документів щодо податкових накладних реєстрацію, яких зупинено.

Як свідчить зміст рішень № 3728241/39643105 від 31.01.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 02.12.2021 року, № 3728239/39643105 від 31.01.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 03.12.2021 року, №3728240/39643105 від 31.01.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 05.12.2021 року, №3728238/39643105 від 31.01.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 09.12.2021 року підставою для їх прийняття слугувало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства; не встановлення походження транспортного засобу щодо збору врожаю; не надання платником податків копій первинних документів щодо підтвердження проведення робіт по збору врожаю кукурудзи (договорів, акти виконаних робіт, розрахункові документи).

Разом із тим, надаючи оцінку рішенням Головного управління ДПС у Вінницькій облаті, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючим органом не вказується які саме документи, складені позивачем з порушенням законодавства та власне не конкретизовано якого саме законодавства.

Крім того, як зазначалось судом вище, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, не вказано які документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника. Натомість в оскаржуваних рішеннях вказується на неподання конкретних документів платником податків, що свідчить про певну непослідовність та нелогічність аргументації відповідача 1, адже позивач не міг самостійно, на власний розсуд дізнатись та визначити які саме документи необхідні для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою.

При цьому, після отримання зазначених рішень позивачем 10.02.2022 року та 11.02.2022 року подано скарги щодо рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з відповідними поясненнями та копіями первинної документації, зокрема, щодо походження транспортного засобу щодо збору врожаю та підтвердження проведення робіт по збору врожаю кукурудзи про що свідчать копії долучених скарг із зазначенням додатків до них, а саме скарга №6 від 08.02.2022 року, №7 від 11.02.2022 року, №8 від 11.02.2022 року, №9 від 11.02.2022 року.

Відтак, на переконання суду, позивачем були надані письмові пояснення та усі належним чином оформлені документи, необхідні для реєстрації податкових накладних в реєстрі, тобто документи на підтвердження інформації, зазначеної у таких податкових накладних, як передбачено діючим законодавством і як було вказано у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення відповідача 1 № 3728241/39643105 від 31.01.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 02.12.2021 року, № 3728239/39643105 від 31.01.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 03.12.2021 року, № 3728240/39643105 від 31.01.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 05.12.2021 року, № 3728238/39643105 від 31.01.2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 09.12.2021 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів вказує на слідуюче.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних № 17 від 02.12.2021 року, № 18 від 03.12.2021 року, № 19 від 05.12.2021 року та № 20 від 09.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, колегія суддів вважає зобов`язати Державну службу України зареєструвати податкову накладну № 17 від 02.12.2021 року, № 18 від 03.12.2021 року, № 19 від 05.12.2021 року та № 20 від 09.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання відповідачів на те, що зобов`язання вчинити конкретну дію, в даному випадку, буде втручанням у дискреційні повноваження Державної податкової служби України колегія суддів не приймає до увагу, з огляду на анступне.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В свою чергу, оскаржувані рішення № 3728241/39643105 від 31.01.2022 року, № 3728239/39643105 від 31.01.2022 року, № 3728240/39643105 від 31.01.2022 року, № 3728238/39643105 від 31.01.2022 року прийняті всупереч вимогам чинного законодавства, що свідчить про відсутність наміру у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 17 від 02.12.2021 року, № 18 від 03.12.2021 року, № 19 від 05.12.2021 року та № 20 від 09.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.