Постанова

від 08.12.2022 по справі 520/9294/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 520/9294/21

адміністративне провадження № К/990/23903/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Чумаченко Т.А.,

розглянув у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енліль» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2022 року (судді: Макаренко Я.М. (головуючий), Кононенко З.О., Мінаєва О.М.) у справі № 520/9294/21.

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енліль» (далі - позивач, платник податків, товариство, ТОВ «Енліль») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Харківській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.03.2021 № 00028960707 форми «В1» із додатком у вигляді розрахунку суми бюджетного відшкодування, суми визначеного податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість, яким визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 259 958,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 314 996,25 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом, всупереч вимог чинного податкового законодавства було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач двічі сформував бюджетне відшкодування на підставі від`ємного значення червня 2020 року, а така помилка впливає на сутність податкових відносин з бюджетного відшкодування та може бути підставою для позбавлення платника податків права на податкове відшкодування та нарахування штрафної санкції.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Енліль» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Енліль» у повному обсязі.

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Енліль» задоволено частково. Скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року. Провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ «Енліль» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.03.2021 № 00028960707 форми «В1» в частині суми визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість, яким ТОВ «Енліль» визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 259 985,00 грн закрито. В іншій частині позовних вимог ухвалено нову постанову, якою позов ТОВ «Енліль» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.03.2021 № 00028960707 форми «В1» в частині застосування до ТОВ «Енліль» штрафної (фіанансової) санкції в сумі 314 966,25 грн. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що в акті перевірки, контролюючим органом не зазначено обставини та не доведено фактів, які свідчили б про умисне завищення суми бюджетного відшкодування товариством, що також не було підтверджено належними, достатніми та допустимими доказами наданими до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Харківській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2022 року в частині задоволених позовних вимог та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року у справі № 520/9294/21.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі направлень від 01.02.2021 № 738, 739, виданих ГУ ДПС у Харківській області, відповідно до наказу ГУ ДПС у Харківській області від 18.01.2021 № 16-п, виданого на підставі підпункту 19-1.16 пункту 19-1.1 ст. 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Енліль» (податковий номер 33818784) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 21.12.2020 № 9339618314, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 29.12.2020 № 9349884263 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки, контролюючим органом складено акт перевірки від 16.02.2021 № 2455/20-40-07-07-09/33818784 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Енліль» (податковий номер 33818784) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджету.

Відповідно до висновків акта перевірки, контролюючим органом встановлено наступні порушення ТОВ «Енліль»: п. 50.1 ст. 50, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 ПК України, п. 4 розділу V, п. 5 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (із змінами і доповненнями) оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1) за листопад 2020 року на 1 306 370,00 грн; п. 187.1 ст. 187, пп. 2 п. 3; пп. 3 п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 159/28289 (із змінами і доповненнями) оскільки ним завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на 1 002 756,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2021 № 00028960707 форми «В1» із додатком у вигляді розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з податку на додану вартість, яким визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 259 958,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 314 996,25 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.07.2020 ТОВ «Енліль» було подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2020 року, в якій товариство відобразило у р. 21 суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 645 013,00 грн. 24.07.2020 ТОВ «Енліль» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2020 року № 9176387343. З письмових пояснень товариства встановлено, що у зазначеному вище уточнюючому розрахунку від 24.07.2020, позивачем помилково був заповнений рядок 20.2 (1 600 000,00 грн), який заповнюється при заявленні від`ємного значення до бюджетного відшкодування, у зв`язку із чим, в рядку 20.3, що переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, містились недостовірні дані, а в рядку 20.3 товариство відобразило залишок від`ємного значення, який переходить до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 45 013,00 грн.

17.08.2020 позивачем самостійно виявлено вищезазначену помилку та подано уточнючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2020 року № 9203182708 до граничних строків подання декларації з ПДВ за липень 2020 року, яким зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ на 1 600 000,00 грн (р. 20.2) та збільшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядом 19.1 + рядок 20.3 уточнюючого розрахунку) у рядку 21, в якому відображено суму в розмірі 1 645 013,00 грн. 19.08.2020 ТОВ «Енліль» подано податкову декларацію за липень 2020 року, яка була зареєстрована за № 9205759018. При цьому, рядок 21 за відомостями декларації за червень 2020 року, позивачем перенесено до ряд. 16.1 декларації наступного звітного періоду в декларації за липень 2020 року, тобто ТОВ «Енліль» у вказаній декларації за липень 2020 року було відображено у рядку 16.1 значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (за червень 2020 року) у розмірі 1 645 013,00 грн.

За результатами проведеної контролюючим органом камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2020 року, складено акт від 18.09.2020 року № 149/20-40-04-02-08/33818784. На підставі висновків вказаного акта перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2020 № 00000/62/0402, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 1 600 000,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 400 000,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року у справі № 520/222/21 (рішення суду набрало законної сили), залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2021 року, адміністративний позов ТОВ «Енліль» до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.10.2020 № 00000/62/0402 форми «В1» із додатком у вигляді розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) по податку на додану вартість, яким визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 600 000,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 400 000,00 грн задоволено в повному обсязі. При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 520/222/21 встановлено, що ТОВ «Енліль» у липні 2020 року у рядку 16.1 декларації з ПДВ за липень 2020 року було відображено від`ємне значення ПДВ, яке склалося у червні 2020 року у сумі 1 645 013,00 грн, що підтверджує правомірність дій підприємства при формуванні податкового кредиту з ПДВ за липень 2020 року, та як наслідок підтверджує відсутність завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2020 року на 1 600 000,00 грн. Також, рішеннями судів у справі № 520/222/21 встановлено, що висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем податкового законодавства при наданні звітної інформації за серпень 2020 року є передчасними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, у зв`язку із чим ТОВ «Енліль» було неправомірно позбавлено права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2020 року.

21.12.2020 ТОВ «Енліль» подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2020 року № 9339618314. Згідно додатку 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування» до податкової декларації з ПДВ за листопад 2020 року № 9339618314, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 29.12.2020 № 9349884263, товариство задекларувало від`ємне значення з ПДВ, заявлене до відшкодування з бюджету в сумі 2 627 306,00 грн, яке виникло у звітних періодах, а саме - червень та листопад 2020 року. ТОВ «Енліль» у рядку 20.2.1 податкової декларації за листопад 2020 року № 9339618314 помилково відображено значення 2 627 306,00 грн, яке складалось із показника 1 259 982,00 грн (червень 2020 року) + 1 367 324,00 грн (листопад 2020 року). Згідно пояснень позивача, ним помилково було включено значення попереднього звітного (податкового) періоду (червень 2020 року) в сумі 1 259 982, 00 грн. Вказана помилка відбулась у зв`язку із тим, що податкова декларація за листопад 2020 року була складена новим головним бухгалтером товариства Д`яченко Л.М., яка не була обізнана про те, що товариство оскаржує податкове повідомлення-рішення від 06.10.2020 № 0000/62/0402, прийняте за висновками камеральної перевірки податкової декларації за липень 2020 року № 9205759018, складеної попереднім головним бухгалтером Жулій Н.В. та сума 1 259 982,00 грн є неузгодженою.

17 листопада 2021 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду від ТОВ «Енліль» надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, в якій позивач відмовився від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2021 № 00028960707 форми «В1» в частині суми визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість, яким визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 259 985,00 грн, як такої, що заявлено помилково.

З урахуванням положень статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява ТОВ «Енліль» про відмову від частини позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2021 № 00028960707 форми «В1» в частині суми визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість, яким визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 259 985,00 грн підлягає задоволенню, а провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2021 № 00028960707 форми «В1» в частині суми визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість, яким визначено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 259 985,00 грн підлягає закриттю.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України, зокрема пункту 123.2 статті 123, а також наявності умислу в діях позивача щодо повторного заявлення бюджетного відшкодування з ПДВ, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

10. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14.

Бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

11.2. Пункт 50.2 статті 50.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу.

11.3. Пункти 109.1, 109.2, 109.3 статті 109.

109.1. Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

109.2. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

109.3. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

11.4. Пункти 123.1, 123.2 статті 123.

123.1. Вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

123.2. Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

11.5. Пункти 200.1, 200.4, 200.7 статті 200.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

14. У справі, що розглядається суд апеляційної інстанції задовольняючи (частково) позовні вимоги, виходив з того, що контролюючим органом не було доведено умислу в діях позивача щодо повторного заявлення бюджетного відшкодування з ПДВ, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування контролюючим органом до позивача штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до положень пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає про помилковість таких висновків суду апеляційної інстанції.

Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 109.1 статті 109 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. Згідно з положеннями пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що вказані положення чинного податкового законодавства визначають вину як об`єктивну сторону податкових правопорушень, а тому для встановлення її наявності контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме - що платник податків вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивачем було двічі сформоване бюджетне відшкодування на підставі від`ємного значення червня 2020 року. Зазначене позивачем не заперечується та не спростовується жодними належними, достатніми та допустимими доказами. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що надані позивачем пояснення, що вказана помилка відбулась у зв`язку із тим, що податкова декларація за листопад 2020 року була складена новим головним бухгалтером товариства Д`яченко Л.М., яка не була обізнана про те, що товариство оскаржує податкове повідомлення-рішення від 06.10.2020 № 0000/62/0402, не спростовує встановлених контролюючим органом обставин, що позивач діяв у спірних правовідносинах нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що враховуючи вказані положення чинного податкового законодавства, така помилка впливає на сутність податкових відносин з бюджетного відшкодування та може бути підставою для позбавлення платника податків права на податкове відшкодування та нарахування відповідної штрафної санкції.

Також, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у спірних правовідносинах умисел платника податку на порушення вимог вказаного податкового законодавства підтверджується обізнаністю останнього щодо повторного заявлення бюджетного відшкодування за від`ємним значенням, яке вже було заявлено в іншому періоді, що не заперечується позивачем, а тому у контролюючого органу були наявні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до положень пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

15. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

16. Згідно з частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм права, яке призвело до неправильного вирішення справи в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.03.2021 № 00028960707 форми «В1» в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 314 996,25 грн, а тому касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2022 року у справі № 520/9294/21 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2022 року у справі № 520/9294/21 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 10.03.2021 № 00028960707 форми «В1» в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 314 996,25 грн - скасувати та в цій частині залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року.

В решті постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2022 року у справі № 520/9294/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Т.А. Чумаченко