Постанова

від 08.11.2022 по справі 442/646/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/646/22 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.

Провадження № 22-ц/811/1097/22 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря Матяш С.І.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У лютому2022року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити йому додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті баби ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що він не знав про існування заповіту, складеного бабцею на його користь, а коли у січні 2022 року випадково знайшов заповіт серед документів, то звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак, постановою від 26 січня 2022 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропущенням строку, встановленого законом для подання такої заяви.

Вважає, що строк пропустив з поважних причин, а тому просив задовольнити його позов.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 березня 2022 року позов задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду оскаржила третя особа ОСОБА_2 , просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт зазначає, що позивач ввів суд в оману, вказавши, що вона не претендує на спадкове майно.

Наголошує, що вона відноситься до спадкоємців першої черги за законом і протягом останніх п`яти років проживала разом із спадкодавцем, яка є її матір`ю, що підтверджується актом фактичного проживання, виданим Східницькою селищною радою Львівської області 12 квітня 2022 року.

На переконання апелянта, позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод, що заважали йому дізнатися про наявність заповіту на його ім`я.

Стверджує, що померла ОСОБА_5 повідомляла позивача про складення на його ім`я заповіту, однак, позивач не брав участі у догляді за спадкодавцем і не долучався до витрат на її поховання.

20.06.2022 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи та вимоги апелянта.

В судове засідання апеляційного суду інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, у їхній відсутності.

Заслухавши пояснення третьої особи ОСОБА_2 в підтримання апеляційної скарги, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

24 лютого 2007 року ОСОБА_5 склала заповіт, згідно з яким, усе належне їй майно заповіла позивачу ОСОБА_1 (а.с.13), який є її внуком.

Останнім зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_5 на момент її смерті було: АДРЕСА_1 (а.с.17).

Разом із спадкодавцем за вказаною адресою постійно проживала її дочка ОСОБА_3 (а.с.17), дві інші дочки спадкодавця ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мають інше зареєстроване місце проживання (а.с.29, 53).

Позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом від 05.10.2022 року виконавчого комітету Східницької селищної ради Львівської області, який позивач надав апеляційному суду.

Частиною першою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою (ч.2 ст.1220 ЦК).

Згідно з ч.1 ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування одержують спадкоємці за законом, коло яких визначено ст.ст.1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України, до спадкоємців першої черги належать діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до частини першої статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК).

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.2 ст.1269 ЦК).

Згідно зі ст.1270 ЦК України, така заява повинна бути подана протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини (ч.2 ст.1272 ЦК).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК).

Задовольняючи вказаний позов, суд першої інстанції виходив із того, що необізнаність позивача про існування заповіту, складеного на його користь, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки позивач не проживав разом із спадкодавцем, спадкова справа не заводилась за місцем відкриття спадщини і належних доказів, які б підтверджували обізнаність позивача про існування заповіту, в матеріалах справи немає.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що такий висновок суду першої інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 31 серпня 2022 року (справа №655/525/20, провадження №61-15493св21).

Так, зокрема, Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи спір у спадкових справах, зокрема, щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини, необхідно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 (провадження №61-38298св18) Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, оскільки позивач був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилась й, відповідно, не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного спору і не вказують на допущення судом порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24 березня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 18 листопада 2022 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич