Ухвала

від 07.12.2022 по справі 946/3494/21

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 946/3494/21

Провадження № 1-в/946/163/22

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про направлення для відбування призначеного покарання

07 грудня 2022 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїл Одеської області клопотання Ізмаїльського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області про скасування випробування та направлення для відбування призначеного покарання відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого за наймем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

засудженого вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.07.2021 за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК) до п`яти років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК строком на три роки, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК,

учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , засуджений ОСОБА_3 , представник уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_5 .

Суть питання, що вирішується

1.Ізмаїльський районний відділ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області (далі орган з питань пробації) звернувся до суду з клопотанням (поданням) на підставі ст.166 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК), ч. 2 ст.78 КК для вирішення питання про скасування випробування та направлення засудженого ОСОБА_3 для відбування призначеного покарання, посилаючись на те, що 25.08.2021 ОСОБА_3 було роз`яснено порядок та умови відбування покарання та наслідки за їх невиконання. У цей же день, 25.08.2021, засудженому була винесена постанова про встановлення днів явки на реєстрацію перший, другий та третій понеділок кожного місяця, з якою ОСОБА_3 був ознайомлений під підпис. Однак ОСОБА_3 04.04.2022 не з`явився без поважних причин для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, з приводу чого 18.04.2022 надав пояснення, що не з`явився на реєстрацію, оскільки перебував у стані алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим 18.04.2022 йому було винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Однак ОСОБА_3 на шлях виправлення не став та 17.10.2022 і 07.11.2022 в чергові рази не з`явився до органу пробації для реєстрації без поважних причин, під час телефонного дзвінка 08.11.2022 до засудженого, останній повідомив, що перебуває за місцем проживання, не з`явився до уповноваженого органу з питань пробації, оскільки зловживає спиртними напоями та не хоче приходи у такому стані до відділу пробації.

У клопотанні також зазначено, що ОСОБА_3 під час іспитового строку вчиняв адміністративні правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення, а саме постановами від 28.09.2022 були накладені адміністративні стягнення за ч. 1 ст. 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) у виді попередження та за ч. 1 ст. 178 КУпАП у виді штрафу.

Встановлені судом обставини

2.Представник органу з питань пробації ОСОБА_5 у судовому засіданні подання підтримала, просила суд скасувати засудженому ОСОБА_3 випробування та направити його для відбування призначеного судом покарання.

3.Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні подання органу з питань пробації також підтримала, і також просила суд скасувати випробування та направити ОСОБА_3 для відбування покарання, оскільки він під час іспитового строку без поважних причин не виконав покладені на нього судом обов`язки, а саме, не зважаючи на застосоване попередження, не з`являвся для реєстрації до органу з питань пробації.

4. ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення подання органу з питань пробації, хоча з викладеними в ньому обставинами повністю погодився, зазначивши, що йому дійсно під підписку були роз`яснені порядок та умови відбування випробування, він був ознайомлений з постановами про встановлення днів явки для реєстрації до органу з питань пробації, але він не з`являвся для реєстрації, оскільки він зловживав спиртними напоями та не бажав у такому стані приходити до органу з питань пробації. Засуджений також просив суд врахувати те, що стан його здоров`я незадовільний, а також те, що у нього є дитина, яка на даний час поїхала з матір`ю за кордон та має повернутися в березні 2023 року, яку він зобов`язаний утримувати, та має бажання побачитися з нею.

5.Відповідно до вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.07.2021, ОСОБА_3 засуджений за ч. 3 ст. ст. 185 КК до п`яти років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК строком на три роки з покладанням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, вид якої може бути визначеним уповноваженим органом з питань пробації (а.о.с. 4 5).

6.Постановою від 25.08.2021, з якою ОСОБА_3 був ознайомлений, йому були встановлені дні явки до органу з питань пробації для реєстрації перший, другий та третій понеділок кожного місяця (а.о.с. 18), а постановою від 20.09.2021, з якою ОСОБА_3 також був ознайомлений, йому були встановлені дні явки на реєстрацію перший та третій понеділок кожного місяця (а.о.с. 46).

7.Також ОСОБА_3 25.08.2021 були роз`яснені покладені на нього судом обов`язки, а також він був попереджений про те, що у разі невиконання покладених судом обов`язків або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, звільнення від відбування покарання може бути скасоване судом і він буде направлений для відбування призначеного покарання (а.о.с. 17).

8.З листку реєстрації вбачається, що ОСОБА_3 04.04.2022 не з`явився на реєстрацію (а.о.с. 19), 18.04.2022 під час реєстрації пояснив, що не з`явився в указаний день на реєстрацію, оскільки перебував у нетверезому стані, документів, які б підтверджували поважну причину не надав. У зв`язку з цим 18.04.2022 до нього було застосовано попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання у разі подальшого невиконання покладених на нього судом обов`язків або вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення (а.о.с. 93).

9.Але, незважаючи на застосоване відносно нього попередження, ОСОБА_3 17.10.2022 і 07.11.2022 знову не з`явився для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (а.о.с. 19).

10.У зв`язку з неявками засудженого ОСОБА_3 до уповноваженого органу з питань пробації, інспектором відділу 08.11.2022 було здійснено телефонний дзвінок до засудженого ОСОБА_3 , під час якого останній повідомив, що перебуває за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , не з`явився у зазначені дні для реєстрації, оскільки зловживає спиртними напоями та не хоче приходити у такому стані до відділу пробації (а.о.с.129).

11.Крім того, протягом іспитового строку ОСОБА_3 вчинив адміністративні правопорушення, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності, а саме: постановами від 28.09.2022 за вчинення 28.09.2022 адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП (куріння тютюнових виробів у заборонених місцях) у виді попередження, та за ч. 1 ст. 178 КУпАП (розпивання алкогольних напоїв) у виді штрафу (а.о.с. 111, 112).

Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали

12.Отже суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали особової справи, допитавши засудженого ОСОБА_3 , дійшов висновку, що клопотання органу з питань пробації підлягає задоволенню, а засудженого ОСОБА_3 необхідно направити для відбуття призначеного покарання з таких підстав.

13.Згідно ч. 2 ст. 78 КК, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

14.Відповідно до ч. 3 ст. 164 КВК, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов`язані: виконувати обов`язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з`являтися за викликом до зазначеного органу.

15.Згідно ч. 1 ст. 166 КВК, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

16.Зі змісту абз. 2 ч. 3 ст. 166 КВК випливає, що систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

17.Частиною 2 ст. 166 КВК встановлено, що подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

18.Виходячи із граматичного тлумачення положень ч. 2 ст. 78 КК, в якій застосований сполучники «або» та «і», то для прийняття судом рішення про направлення засудженого для відбування призначеного покарання є достатньою наявність лише однієї із перелічених в ній обставин, а саме: або невиконання засудженим покладених на нього обов`язків, або ж систематичне вчинення ним правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. Це означає, що для прийняття судом рішення про направлення засудженого для відбування призначеного покарання не є необхідним встановлювати наявність відразу цих двох обставин у сукупності, а лише однієї з них. При цьому, враховуючи застосований сполучник «або», ці дві обставини є альтернативними та жодним чином не пов`язані між собою і не впливають одна на одну. Їх наявність слід оцінювати окремо одна від одної, а саме невиконання засудженим покладених на нього обов`язків та систематичне вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення. І словосполучення «що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення» слід розуміти як єдине ціле та таке, що відноситься тільки до систематичного вчинення правопорушень, і не відноситься до іншої альтернативної підстави для направлення засудженого для відбування покарання, а саме до невиконання покладених на нього обов`язків. Саме тому, при оцінці наявності однієї з альтернативних підстав неможна їх суміщати та одну з них оцінювати через іншу. Тобто при оцінці наявності такої підстави, як невиконання засудженим покладених на нього обов`язків, не є необхідним вирішувати питання чи свідчить це про небажання засудженого стати на шлях виправлення, і при оцінці наявності підстави у виді систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, не є необхідним оцінювати чи свідчать вчинені правопорушення про направленість дій засудженого на невиконання покладених на нього обов`язків.

19.Крім того, суд звертає також увагу на те, що норма ч. 2 ст. 78 КК сформульована чітко та імперативно, є загальнодоступною, і у випадку встановлення наявності хоча б однієї із зазначених підстав, то у суду відсутні дискреційні повноваження вирішувати чи направляти, чи не направляти засудженого для відбування покарання, а встановлений обов`язок суду прийняти рішення про направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Саме тому, при вирішенні питання про направлення засудженого для відбування призначеного покарання за клопотанням органу з питань пробації доказуванню та встановленню підлягають лише факти невиконання засудженим покладених на нього обов`язків, та/або систематичне вчинення ним правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення. При цьому інші обставини для вирішення подання органу з питань пробації не мають значення, окрім тих, що обґрунтовують поважність причин невиконання покладених обов`язків.

20.Таким чином, системний аналіз положень ст. 78 КК дає підстави для висновку, що суд зобов`язаний ухвалити рішення про направлення засудженого для відбування призначеного покарання у випадку, якщо засуджений під час іспитового строку або не виконує покладені на нього обов`язки, або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, або допустив і те, і те. При цьому значення має поведінка засудженого саме під час іспитового строку, а не до його початку та після його завершення.

21.Про успішне проходження засудженим іспитового строку можна було би вести мову тільки у випадку дотримання усіх правових наслідків звільнення його від відбування покарання з випробуванням, що перелічені у ст. 78 КК, а саме не вчинення іншого кримінального правопорушення, виконання покладених на нього обов`язків та не вчинення систематично правопорушень, що потягли би за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. В іншому випадку, при порушенні протягом іспитового строку умов звільнення від відбування покарання, не можна вважати, що засуджений виправдав виявлену до нього судом довіру, своєю поведінкою довів своє виправлення та пройшов випробування, що було би підставою для звільнення його від призначеного покарання. Саме про це й йдеться у ст.78 КК, якою встановлені правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку. І саме положення цієї норми мають бути застосовані судом в цьому випадку, а не будь-які інші.

22.З досліджених же судом доказів випливає, що, незважаючи на застосоване письмове попередження від 18.04.2022 після неявки 04.04.2022 без поважних причин для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, засуджений ОСОБА_3 продовжив не виконувати покладені на нього судом обов`язки, та 17.10.2022 і 07.11.2022 не з`явився для реєстрації. При цьому документів, підтверджуючих поважність причини неявки не надав. А неявка засудженого для реєстрації у зв`язку з тим, що він перебував у стані сп`яніння не є поважною причиною невиконання покладених обов`язків. Вказані обставини свідчать про свідоме ігнорування ОСОБА_3 виконання встановлених йому обов`язків, як умови звільнення від відбування покарання.

23.Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 за відсутності документально підтверджених об`єктивних обставин, що фактично позбавляли би його можливості виконувати покладені судом обов`язки, систематично не з`являвся для реєстрації, чим без поважних причин не виконав покладені на нього судом обов`язки.

24.Разом з цим органом з питань пробації та прокурором не доведений факт систематичного вчинення засудженим ОСОБА_3 правопорушень, що потягли би за собою адміністративні стягнення і свідчили би про його небажання стати на шлях виправлення. Як було вище наведено, для цього слід довести вчинення засудженим трьох та більше таких правопорушень. Однак, представницею органу з питань пробації надано належні докази про лише два такі правопорушення, вчинених засудженим в один день та в той же час, що випливає з відповідних постанов від 28.09.2022.

25.Отже, оскільки ОСОБА_3 під його особистий підпис був повідомлений про необхідність з`являтися для реєстрації до органу з питань пробації, і був повідомлений про наслідки невиконання даних обов`язків, йому були відомі такі наслідки. Однак, незважаючи на застосоване до нього письмове попередження після невиконання без поважних причин покладеного на нього обов`язку з`являтися для реєстрації знову неодноразово не з`явився для реєстрації без поважних причин. Встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 мав реальні можливості виконувати покладені на нього обов`язки, а факт неодноразових їх невиконань свідчить свідоме ним їх ігнорування.

26.При призначенні покарання під час ухвалення вироку відносно ОСОБА_3 суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, у зв`язку з чим звільнив його на підставі ст. 75 КК від його відбування з випробуванням за умови виконання покладених на нього судом обов`язків.

27.Але, враховуючи засаду невідворотності покарання, закріплену у ст. 5 КВК, а також того, що ОСОБА_3 не виправдав проявлену до нього довіру та не виконав умови його звільнення від відбування покарання з випробуванням, в силу імперативних положень ч. 2 ст. 78 КК його слід направити для відбування призначеного судом покарання. Наявність при цьому у засудженого утриманців, а також незадовільний стан його здоров`я не може бути та не є перешкодою для цього.

28.З набранням ухвалою законної сили, з метою її виконання ОСОБА_3 підлягає затриманню та взяттю під варту.

Керуючись ч. 2 ст. 78 КК, ст. 166 КВК, ч. 2 ст. 376, ст. ст. 537, 539 КПК, суд

постановив:

1.Клопотання Ізмаїльського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області задовольнити.

2. ОСОБА_3 , засудженого вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.07.2021 за ч. 3 ст. 185 КК до п`яти років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК строком на три роки, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК, направити для відбування призначеного вироком покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

3.З набранням ухвалою законної сили, з метою її виконання ОСОБА_3 затримати та взяти під варту.

4.Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту приведення ухвали до виконання та фактичного його затримання.

5.Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

6.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

7.Учасники судового провадження мають право отримати копію ухвали в суді, а засудженому та прокурору вручити копію ухвали негайно після її оголошення.

8.Повний текст ухвали оголошений 09 грудня 2022 року.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1