Постанова

від 06.12.2022 по справі 923/664/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 рокум. ОдесаСправа № 923/664/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури Волкова Н.М., на підставі посвідчення;

від позивача -1 - не з`явився;

від позивача-2 - не з`явився;

від відповідача -1 - не з`явився;

від відповідача -2- не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра"

на рішення Господарського суду Херсонської області від „29 листопада 2021р., повний текст якого складено та підписано „03 грудня 2021р.

у справі № 923/664/21

за позовом Керівника Каховської окружної прокуратури Херсонської області Херсонська область в інтересах держави в особі

позивача-1: Каховської районної державної адміністрації;

позивача-2: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області;

до відповідача-1: Каховського міжрайонного управління водного господарства;

відповідача-2: Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра"

про визнання недійсним інвестиційного договору,

головуючий суддя Пінтеліна Т.Г.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Херсонської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 06.12.2022р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021р. Керівник Каховської окружної прокуратури Херсонської області звернувся з позовом до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі Каховської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до Каховського міжрайонного управління водного господарства та Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра", в якому просив визнати недійсним інвестиційний договір №Б-87/17 від 22.03.2017 на виконання робіт з очищення водонакопичувача та здійснення гідротехнічної меліорації земель, укладеного між Каховським міжрайонним управлінням водного господарства та ПСП "Деметра" 22.03.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір суперечить положенням ст..ст. 16,203,215, 1130-1132 ЦК України, а також ст..ст. 92,93,96 ЗК України, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Представництво інтересів Каховської районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, прокурор обґрунтовує наступним. Аналіз норм Конституції України, Земельного кодексу України свідчить, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у земельних правовідносинах діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи ці повноваження, вказані органи вступають у цивільні правовідносини та господарські правовідносини з юридичними та фізичними особами. Єдиним та законним розпорядником земельних ділянок водного фонду державної форми власності для здійснення водного господарства на території Каховського району, у відповідності до ст.122 Земельного кодексу України, є держава в особі уповноваженого державного органу - Каховської районної державної адміністрації.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Відповідно до ст.2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: 1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; 2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; 4) підготовку та схвалення прогнозів відповідних бюджетів, підготовку та виконання відповідних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Згідно ст.7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

У даних правовідносинах, Каховською РДА, як позивачем у справі допущено не виконання наданих законом повноважень до захисту порушених інтересів держави, що у свою чергою є підставою для представництва інтересів держави прокурором. Так, Каховською місцевою прокуратурою 15.05.2020 за №33-3022вих20 направлено на адресу Каховської районної державної адміністрації лист про наявність порушень вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок водного фонду на території Костогризівської сільської ради з боку Каховського міжрайонного управління водного господарства та ПСП «Деметра». Окрім цього, у зв`язку із відсутністю відповіді на лист місцевої прокуратури від 15.05.2020 за № 33-3022вих20, прокурором повторно 24.07.2020 за №33-4685вих20 направлено на адресу районної державної адміністрації лист щодо надання інформації щодо вжитих заходів до захисту інтересів держави.

Листом Каховської районної державної адміністрації від 31.07.2020 за №2549-01- 15/0/20/612-6-3765 висловлено позицію про те, що укладений інвестиційний договір між Каховським міжрайонним управлінням водного господарства та ПСП «Деметра», не є документом, підтверджуючим право володіння або користування земельною ділянкою, відповідно у ПСП «Деметра» відсутні законні підстави для використання земель Каховського міжрайонного управління водного господарства. Крім того, наявні державні акти на право постійного користування земельними ділянками та діючим законодавством взагалі не передбачено будь-яку передачу земель, що знаходяться в постійному користуванні іншим юридичним чи фізичним особами.

На переконання Каховської районної державної адміністрації, надані земельні ділянки Каховському міжрайонному управлінню водного господарства обліковуються землі сільськогосподарського призначення, що були надані в постійне користування водогосподарському підприємству починаючи з 1993 року. Позовну заяву до суду щодо визнання недійсним інвестиційного договору №Б-87/17 від 22.03.2017 Каховською РДА не пред`явлено. У зв`язку з цим, місцевою прокуратурою втретє 06.01.2021 направлено на адресу райдержадміністрації лист про вжиття заходів до відновлення порушених інтересів держави. Станом на день пред`явлення позовної заяви, відповідь на лист до прокуратури не надано.

За вказаних обставин, прокурором встановлено, що позивачем у спірних правовідносинах - Каховською РДА допущено не здійснення захисту порушених інтересів держави, тобто фактично самоусунення від реалізації наданих законом повноважень, передбачених п.5 ч.1 ст.28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Таким чином, в силу положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Каховською місцевою прокуратурою встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Каховської районної державної адміністрації.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотриманні земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення, розраховую розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів щодо її відшкодування в установленому законом порядку.

Факт порушення вимог ст.20 Земельного кодексу України при використанні спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням знайшов своє підтвердження в матеріалах перевірки державного контролюючого органу у сфері охорони та раціонального використання земель Держгеокадастру, а також проведенням повторної перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо виконання Каховським міжрайонним управлінням водного господарства вимог припису від 04.12.2019 за №570-ДН/0329ПР/03/01/-19, за якими встановлено, що вимоги припису не виконанні, порушення не усунуто, як і не виконано вимоги повторного припису від 23.01.2020.

Каховською місцевою прокуратурою встановлено, що Каховським міжрайонним управлінням водного господарства оскаржено до суду припис та повідомлення про сплату шкоди, що складені державним інспектором ГУ Держгеокадстру у Херсонській області. За результатами розгляду постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі №540/2804/19, залишеною без змін постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 13.04.2021, провадження за вищевказаним позовом - закрито.

Таким чином, станом на день пред`явлення позовної заяви, припис від 04.12.2019 №570-ДН/0329Пр/03/01/-19 про усунення порушень та повідомлення про сплату шкоди від 11.12.2019 №570-ДН/0199/ШК/19Пр/09/01/-19, в установленому законом порядку неправомірними не визнанні.

Листом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 28.12.2020 повідомлено органи прокуратури про те, що із обмеженим фінансуванням на витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, контролюючий орган просить органи прокуратури пред`явити позовну заяву щодо стягнення шкоди заподіяної внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.

Таким чином, в силу положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Каховською місцевою прокуратурою встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Головного управлення Держгеокадастру у Херсонській області.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.11.2021 року у справі №923/664/21 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним інвестиційний договір на виконання робіт з очищення водонакопичувача та здійснення гідротехнічної меліорації земель № Б-87/17, що укладений 22.03.2017 між Каховським міжрайонним управлінням водного господарства та ПСП «Деметра». Стягнуто з Каховського міжрайонного управління водного господарства на користь Херсонської обласної прокуратури 2270 грн. 00 копійок витрати по сплаті судового збору. Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Деметра» на користь Херсонської обласної прокуратури 2270 грн. 00 копійок витрати по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що правовідносини, які склалися за спірним правочином за своєю правовою природою відносяться до орендних відносин, при цьому ПСП «Деметра» фактично використовує державне майно - ставок-накопичувач Журавлина Балка, розташований на земельних ділянках, які є частиною водогосподарського комплексу гідротехнічних захисних споруд для Каховської зрошувальної системи, заборона на передачу в оренду якого встановлена законом, що свідчить про удаваність інвестиційного договору як правочину.

Щодо заяв відповідачів стосовно застосування строку позовної давності, то судом відмовлено в їх задоволені та вказано, що прокурором при зверненні до суду в інтересах держави строк звернення не пропущено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Приватне сільськогосподарське підприємство "Деметра" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 29.11.2021 року по справі №923/664/21 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду є таким, що прийнете з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, не з`ясовані обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи й відповідно є таким, що згідно ч.1 ст. 277 ГПК України підлягаю скасуванню.

Так, скаржник зазначає, що в межахданої срави в першій інстанції відповідачем-2 наголошувалось, що спірний інвестиційний договір укладався на виконання та в зв`язку з прийняттям Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року, затвердженої Законом України від 24.05.2012 року № 4836-ІV передбачається необхідність здійснення заходів з забезпечення розвитку меліорацій земель, покращення функціонування водогосподарського-меліоративного комплексу, відновлення функціонування меліоративних систем, здійснення будівництва та модернізацію інженерної інфраструктури, поліпшення екологічного стану зрошувальних земель. При цьому фінансування Загальнодержавної цільової програми передбачається, в тому числі, за рахунок залучення коштів інвестицій, коштів юридичних чи фізичних осіб.

З метою виконання покладених Законом обов`язків землекористувачів та з метою виконання Загальнодержавної цільової програми від 22.03.2017 року між Каховським МУВГ та ПСП «Деметра» укладено інвестиційний договір № Б-87/17.

Відповідачами неодноразово було акцентовано увагу суду, що укладенню Інвестиційного договору передували перемовини між Каховським міжрайонним управлінням водного господарства та Державним агентством водних ресурсів України щодо погодження співпраці з ПСП «Деметра», зокрема, в частині надання роз`яснень, в якому правовому полі слід розпочинати співпрацю з ПСП «Деметра» та які угоди слід укладати для досягнення позитивного ефекту при залученні інвестицій.

Таким чином, скаржник вважає, що Інвестиційний договір було укладено відповідачами з дотриманням рекомендацій уповноважених державних органів з урахуванням та відповідно до ст.. 628 ЦК України, ст.. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», Закону України «Про меліорацію земель» а сумдом першої інстанції в порушення вищенаведених норм матеріального права було прийнято спірне рішення.

Скаржник акцентує увагу, що суд першої інстанції помилково та безпідставно ототожнив Інвестиційний договір з орендниим відносинами. Однак вказане не відповідає дійсності оскільки спірний договір не містить умов, що притаманні договору оренди землі він не передбачає внесення плати

Також скаржник зазначає, що сууд першої інстанції не зясував обставин, що мають значення для справи та взагалі не взяв до уваги факти, що підтверджені та становлені рішенням Херсонського окурного адміністративного суду у справі №540/278/19 від 09.04.2019, що набрало законної сили. Так вказаним рішенням зафіксовано, що ПСП «Деметра» з метою виконання Інвестиційного договору здійснювалося будівництво меліоративної мережі та гідротехнічних споруд, що якраз і являється предметом оспорюваного прокурором договору. Факти встановлені в рішенні суду є підтвердженням цільового використання земельних ділянок. За результатами співпраці в межах Інвестиційного договору ПСП «Деметра» та Каховським МУВГ - щорічно відбувалося документальне підтвердження обсягів та якості робіт, що підтверджується складеними 31.12.2017, 31.01.2019, 31.01.2020 Актами виконаних робіт.

Скаржник зазначає, що в результаті укладеного Інвестиційного договору земельні ділянки не вибувають із влансоті держави, оскільки відповідно до умов договору замовник після здачі об`єкта в експлуатацію набуває в устанвоелному порядку у власність споруджені внутрішньогосподарські меліоративні мережі, а також пов`язані з їх обслуговуванням об`єкти інженерної інфраструктури.

Таким чином скаржник вважає, виходячи з вимог ч.5 ст. 203 ЦК України, де зазначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових насідків, що обумовлені ним, наявні докази реального настання правових наслідків у вигляді спорудження внутрішньогосподарських меліоративних мереж.

Крім того, скаржник зазначає, що господарським судом було порушено норми процесуального права, а саме вимоги ст..ст. 74, 86 ГПК України.

Скаржник звертає увагу, що прокурором належними доказами не було доведено, а судом не було досліджено факт здійснення сільськогосподарської діяльності на земельних ділянках. В якості доказу прокурор посилається на акти перевірки Держгеокадастру, зокрема, на акти та приписи, що були складені страшим державним інспектором начальником відділу контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Херсонській області Хохулею М.І.

Однак, на думку скаржника, матеріали перевірки Держгеокадастру не можуть бути покладені в основу тверджень про наявність порушень під час виконання умов Інвестиційного договору, водночас інших беззаперечних доказів ані прокуратурою, ані позивачем не було надано.

Щодо строку позовної давності, то скаржник посилаючись на ст.ст. 256, 257 ЦК України зазначає, що для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Так, в межах дії Інвестиційного договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було здійснено реєстрацію іншого речового права ПСП «Деметра» 24.05.2017 року, 22.06.2017, 24.05.2017 року щодо земельних ділянок. Тобто, інформація про Інвестиційний договір міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до якого є доступ і у Позивача-1, і у Позивача-2 з 24.05.2017р. та 22.06.2017р. Крім того, додатковим свідченням обізнаності Позивача-1 про наявність Інвестиційного договору є лист Каховської районної державної адміністрації від 16.03.2018р. №1/11-14, з якого вбачається листування з ПСП «Деметра» з приводу оформлення документації для проектування і будівництва меліоративної мережі в межах Інвестиційного договору.

Прокурор, приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично приймає на себе обов`язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин. Отже, прокурор як позивач вважається таким, що довідався або міг би довідатись про порушення прав безпосередньо після внесення інформації про реєстрацію вищезгаданих інших речових прав.

Таким чином, відлік початку перебігу позовної давності слід відраховувати після внесення інформації про наявність Інвестиційного договору саме з травня- червня 2017 року. В той час коли позов був направлений прокурором 14.05.2021 року, тобто після спливу майже 4 років.

Прокурор міг довідатися про порушене право держави безпосередньо після його порушення. Жодних доводів щодо неможливості довідатися про вказане порушення прокурором в позовній заяві не наведено. Прокурор в позовній заяві взагалі не обґрунтовує поважність пропуску строків позовної давності та не заявив клопотання про поновлення цих строків. Отже, пропуск строків позовної давності щодо заявлених позовних вимог є самостійною підставою для відмови у позові.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено. Поновлено Приватному сільськогосподарському підприємству "Деметра"строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію рішення Господарського суду Херсонської області від 29.11.2021 року у справі № 923/664/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" на рішення Господарського суду Херсонської області від „29 листопада 2021р. у справі № 923/664/21. Призначено розгляд апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" на 17 березня 2022 року об 11:30 год.

У відзиві на апеляційну скаргу від 31.01.2022 Перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури просив залишити апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 29.11.2021 без змін.

Разом з тим, судове засідання, призначене на 17.03.2022р. не відбулось.Розпорядженням керівника апарату суду від 18.03.2022 року №358 відповідно до підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ Перехідні положення ГПК України, підпунктів 2.3.17, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/664/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2022 року, справу розподілено на розгляд колегії суддів у складі Колоколов С.І. (головуючий), судді Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 прийнято справу № 923/664/21 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Разюк Г.П., Савицький Я.Ф. Рекомендовано учасникам справи утриматися від відвідування суду. Свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з урахуванням рекомендацій Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, опублікованих 04 березня 2022 року на веб-сайті Верховного Суду за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1261727/, та наказу в.о. голови Південно-західного апеляційного господарського суду Про встановлення особливого режиму роботи Південно-західного апеляційного господарського суду в умовах воєнного часу №6-ОД від 28.02.2022, опублікованих 01 березня 2022 року на веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду за посиланням: https://swag.court.gov.ua/sud4872/pres-centr/news/1260585/. Повідомлено учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Повідомлено, що про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №923/664/21 відбудеться 13.10.2022 об 11:00год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 продовжено строк розгляду справи №923/664/21 на термін, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, пов`язаних з належним повідомленням учасників справи про час та місце проведення наступного судового засідання. Клопотання представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" про відкладення розгляду справи задоволено. Повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №923/664/21 відбудеться 08 листопада 2022 року об 11:30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №923/664/21 відбудеться 06 грудня 2022 року об 11:30 год.

У судовому засіданні 06.12.2022 року представник прокуратури доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представники інших сторін участі у судовому засідані не приймали, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю вказаних представників.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення присутнього представника прокуратури, обговоривши доводи апеляційноїї скаргиперевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Херсонської області норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Як установлено господарськими судом та підтверджено під час апеляційного перегляду, розпорядженням голови Каховської районної державної адміністрації № 733 від 08.12.2008 Каховському міжрайонному управлінню водного господарства видано: Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 14.05.2009 року, за яким на праві постійного користування Каховському міжрайонному управлінню водного господарства належить земельна ділянка площею 26,33 га, кадастровий номер 6523582700:07:009:0001 з цільовим призначенням: для обслуговування об`єктів (особисте підсобне господарство); Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 26.01.2009 року, за яким на праві постійного користування Каховському МУВГ належить земельна ділянка площею 47,17 га. кадастровий номер 6523582700:07:029:0001 з цільовим призначенням: для обслуговуванйіоб`єктів (особисте підсобне господарство); Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 18.02.2009 року Каховському МУВГ на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 182,77 га, кадастровий номер 6523582700:07:010:0001 з цільовим призначенням: для обслуговування об`єктів (особисте підсобне господарство). За означеними актами всі земельні ділянки розташовані на території Костогризівської сількьої ради Каховського району Херсонської області.

22.03.2017 між Каховським міжрайонним управлінням водного господарства та ПСП «Деметра» укладено інвестиційний договір №Б-87/17 на виконання робіт з очищення водонакопичувача та здійснення гідротехнічної меліорації земель (далі Договір).

Відповідно до п.1.3. Договору сторони домовились, що предметом за цим договором є виконання Інвестором на земельних ділянках сільськогосподарського призначення (призначення - для особистого підсобного господарства), які знаходяться на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області загальною площею 256,27 га, і які належать Замовнику на праві постійного користування (а саме: 26,33 га (кадастровий номер 6523582700:07:009:0001), 182,77 га (кадастровий номер 6523582700:07:010:0001), 47,17 га (кадастровий номер 6523582700:07:029:0001) (далі - земельні ділянки) таких робіт:

- очищення водонакопичувача, у тому числі здійснення заходів з гідроізоляції скидної балки (скидного водонакопичувача) з метою відновлення, підтримання належного гідрологічного режиму та покращення екологічного стану;

- проведення робіт з культивації земельних ділянок з метою відтворення і підвищення родючості ґрунтів, поліпшення їх екологічного стану, шляхом розчищення від бур`янів та оброблення земельних ділянок, спрямування водокористування для здійснення заходів з гідротехнічної меліорації на земельних ділянках, оброблення земельних ділянок та вирощування на них сільськогосподарської продукції;

- будівництво (прокладання) на земельних ділянках внутрішньогосподарських меліоративних мереж, у тому числі встановлення зрошуваної техніки, для здійснення гідротехнічної меліорації, закупівля та встановлення енергоефективних приладів та систем;

- проведення заходів з агрохімічної меліорації;

- проведення дорадчо-консультаційних заходів;

- вивчення альтернативних видів гідротехнічної меліорації (далі для цілей цього Договору - роботи).

Детальний порядок, строки, етапи й інші умови виконання робіт зазначених у пункті 1.3. визначено у Інвестиційному проекті, що є невід`ємною частиною цього договору, та який повинен відповідати умовам цього договору.

Відповідно до пункту 1.6. Договору орієнтована сума інвестування: 13000 тис. грн. (еквівалент 480 тис. дол. США). Загальний обсяг вартості робіт визначається поетапно з виконанням певних робіт та міститься в проектно-кошторисній документації (у разі необхідності її оформлення), яка є невід`ємною частиною Інвестиційного проекту.

За п.1.9. Договору на підставі ч.5 ст.626 ЦК України сторони ціну договору не встановлювали та визнали, що дійсний договір є безоплатним, тобто сторони не несуть фінансових або матеріальних обов`язків і рівнозначно, фінансової або матеріальної відповідальності одна перед іншою в межах предмету та інших положень договору, крім випадків, передбачених п.5 цього договору.

Розділом 2 Договору передбачені права та обов`язки Сторін, зокрема п. 2.5. Договору інвестор зобов`язується:

- протягом строку дії Договору виконувати роботи на земельних ділянках в оптимальні періоди часу та з дотриманням технологічних та технічних вимог, інформувати Замовника про хід виконання робіт;

- отримати необхідну дозвільну документацію, яка вимагається діючим законодавством для здійснення певних видів діяльності, пов`язаних з виконанням робіт за цим Договором та нести персональну відповідальність в разі відсутності такої документації;

- дотримуватись під час виконання робіт положень Земельного кодексу України, Водного кодексу України, інших законодавчих та нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища, правил техніки безпеки та охорони праці, а в разі їх порушення нести відповідальність за таке порушення, відповідно до законодавства;

- підтверджувати щорічно обсяг фактичного виконання робіт та їх якість, про що складати за участю Замовника акти.

У п. 2.3. Договору замовник зобов`язується:

-забезпечувати протягом строку дії цього Договору доступність до земельних ділянок та їх використання Інвестором для виконання Інвестором робіт за цим Договором та Інвестиційним проектом;

-здійснювати в межах свої повноважень технічний нагляд за виконанням робіт Інвестором під час будівництва зрошувальних систем та надавати технічні консультації і рекомендації з питань виконання робіт за цим Договором та Інвестиційним проектом;

-підтверджувати щорічно обсяг фактичного виконання робіт та їх якість, про що складати за участю Інвестора акт про виконані роботи;

-у разі дострокового розірвання Договору без згоди Інвестора здійснити виплату компенсації втрат Інвестору.

Згідно п.6.1. даний Договір укладається строком на 20 років та діє з дати підписання обома сторонами до 31.12.2038 року.

Додатком до інвестиційного договору від 22.03.2017 за №Б-87/17 є Інвестиційний проект «Технічне очищення ставка для накопичення води Журавлина Балка та будівництво гідротехнічного комплексу з меліорації земель» (Том №1 а.с.22-25).

Відповідно до п.1 Інвестиційного проекту «Земельні ділянки, на яких буде реалізовано Інвестиційний проект, їх місцезнаходження, площа» земельні ділянки сільськогосподарського призначення (для особистого підсобного господарства), знаходяться на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області загальною площею 256,27 га, належать замовнику на праві постійного користування (а саме 26,33 га (кадастровий номер 6523582700:07:009:0001), 182,77 га (кадастровий номер 6523582700:07:010:0001), 47,17 га (кадастровий номер 6523582700:07:029:0001).

Згідно п.2 Інвестиційного проекту «Основні проблеми, що спричинили необхідність реалізації інвестиційного проекту» вищевказані земельні ділянки не обробляються вже більше 10 років, та знаходяться у зарослому стані. Це сприяє розведенню на їх території різних видів шкідників, гризунів та величезної кількості буряну. Крім того, це засмічує ґрунт та негативно впливає на сільськогосподарські землі, які знаходяться поблизу та межують з ними. Водонакопичувач (далі - Ставок Журавлина Балка, ставок), що розташований на цих земельних ділянках та використовується для скидання надлишку води з розподільчого каналу Р-1-1, також знаходиться в занепаді. Вода доходить до нього лише частково через щілини у скидному трубопроводі, довжина якого близько 5 км. Решта виливається просто на поля, що знаходяться поряд. Сам ставок заростає кущами, деревами та очеретом.

За п.3 Інвестиційного проекту «Галузь інвестиційного проекту», інвестиційний проект реалізується в галузі гідромеліорації земель сільськогосподарського призначення.

З огляду на п.7.1. Інвестиційного проекту, Інвестор вкладає власні грошові кошти, трудові ресурси, використовує технічні засоби та інші необхідні ресурси в достатньому обсязі для повного забезпечення та виконання робіт для реалізації Інвестиційного проекту, а саме: Інвестор виконує комплекс необхідних заходів для того, щоб зробити даоні земельні ділянки зрошуваними шляхом використання надлишку води, що скидається у ставок.

Відповідно до п.8 Інвестиційного проекту «Забезпечення зобов`язання по поверненню інвестицій» задля повернення вкладених коштів та отримання прибутку від даного Інвестиційного проекту, інвестор має право використовувати земельні ділянки та збудовану гідротехнічну інфраструктуру для вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції на власну користь строком дії Інвестиційного проекту.

Також, у п.4 Інвестиційного проекту «Короткий опис, строки та приблизна загальна вартість Інвестиційного проекту (тис.дол.США)». Даний Інвестиційний проект передбачає виконання наступних робіт:

1.Технічне розчищення ставку Журавлина Балка. Орієнтовна вартість становить 4 тис.дол.США.

2.Закупівля та монтаж спеціальної плівки для ставку, яка буде запобігати фільтрації води у землю. Орієнтовна вартість становить 26 тис.дол.США.

3.Закупівля та монтаж насосної станції та усього необхідного обладнання для неї для подачі води на земельні ділянки. Орієнтовна вартість становить 60 тис.дол.США.

4.Закупівля та монтаж трубопроводів для подачі води для дощувальних машин та краплинного зрощення. Орієнтовна вартість становить 170 тис.дол.США.

5.Закупівля та монтаж сучасних дощувальних машин на площу 150 га та обладнання краплинного зрошення на площу біля 20 га. Орієнтовна вартість становить 210 тис.дол.США.

6.Тест системи та обладнання для краплинного зрошення.

7.Обробка грунту та підготовка до посіву зернових та технічних культур (липень, жовтень 2017 року, березень-квітень 2018 року). Орієнтовна вартість становить 10 тис.дол.США.

Приблизна вартість виконання даних робіт із закупівлею необхідного обладнання та матеріалів становить близько 480 тис.дол.США.

У подальшому державним реєстратором виконавчого комітету Каховської міської ради Вермієнко І.І. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності та інших речових прав на об`єкти нерухомого майна, а саме вищевказані земельні ділянки площею 26,33 га (кадастровий номер 6523582700:07:009:0001), площею 182,77 га (кадастровий номер 6523582700:07:010:0001), площею 47,17 га (кадастровий номер 6523582700:07:029:0001), що вбачається із доданої до матеріалів справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна а.с.29-31,32-34,35-37, Том №1.

За даними інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що всі три земельні ділянки належать до державної форми власності.

Цільове призначення:

-земельної ділянки площею 26,33 га (кадастровий номер 6523582700:07:009:0001) для будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд;

-земельної ділянки площею 47,17 га (кадастровий номер 6523582700:07:029:0001) для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами;

-земельної ділянки площею 182,77 га (кадастровий номер 6523582700:07:010:0001) для будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

Інформаційні довідки сформовані станом на 06.04.2021р. Власником земельних ділянок є держава в особі Головного Управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Згідно записів про інше речове право правокористувачем вказаних земельних ділянок є Каховське міжрайонне управління водного господарства.

За даними з довідок також вбачається, що за вказаними земельними ділянками також зареєстроване інше речове право, а саме право на виконання робіт з очищення водонакопичувача та здійснення гідротехнічної меліорації земель ПСП «Деметра» на підставі вищевказаного Інвестиційного договору №Б-87/17 від 22.03.2017р. та додатку до інвестиційного договору.

В результаті співпраці в межах спірного Інвестиційного договору ПСП «Деметра» та Каховське МУВГ щорічно документально підтверджували обсяги та якість виконаних робіт, що підтверджується складеними між ними 31.12.2017, 31.01.2019, 31.01.2020 Актами виконаних робіт.

Із наявної копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (Том №1 а.с.15), короткого змісту обставин, вбачається, що Каховською місцевою прокуратурою 01.06.2020 отримано матеріали у УСБУ в Херсонській області щодо можливого зловживання службовим становищем посадовими особами Каховського міжрайонного управління водного господарства. Встановлено, що ПСП «Деметра» (код ЄДРПОУ 32940538) здійснюється вирощування сільськогосподарської продукції (зернові культури) на земельних ділянках водного фонду державної форми власності площею 230 га (кадастрові номери 6523582700:07:009:0001 та 6523582700:07:010:0001). Вказані земельні ділянки розташовані на території Костогризівської сільської ради Каховського району та згідно державних актів постійного користування знаходяться у постійному користуванні Каховського міжрайонного відділу водного господарства (акти ЯЯ №320603 від 14.06.2009 та ЯЯ №3205478 від 26.01.2009 року). Цільовим призначенням зазначених земельних ділянок є експлуатація та догляд за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами. За результатами розгляду відповідних матеріалів, Каховською місцевою прокуратурою 02.06.2020 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020231190000007 за ч.1 ст.364-1 КК України.

За наявними в справі копіями Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 18.05.2020 щодо земельних ділянок кадастровий номер 6523582700:07:009:0001, кадастровий номер 6523582700:07:029:0001, кадастровий номер 6523582700:07:010:0001, вбачається, що вони є землями державної форми власності, категорії земель водного фонду, цільове призначення яких: « 10.04 Для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами» (Том №1, а.с.38-39, 40-41, 42-43). Місцем розташування земельних ділянок є Костогризівська сільська рада Каховського району Херсонської області за №37а (кадастровий №6523582700:07:010:0001), за №37а/1 (кадастровий № 6523582700:07:009:0001), №37б (кадастровий № 6523582700:07:029:0001).

З огляду на наказ Міністерства юстиції України №889/5 від 09.03.2021 скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 27.05.2020 №5-21-0.63-3237/2-20 задоволено та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету каховської міської ради Вермієнко І.І. від 24.05.2017 №№ 35330611, 35331212, від 22.06.2017 №35802674. На підставі вищевказаного наказу Міністерства юстиції України, державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Кухтик О.С. внесено відомості щодо припинення державної реєстрації іншого речового права на земельні ділянки площею 26,33 га (кадастровий номер 6523582700:07:009:0001), 182,77 га (кадастровий номер 6523582700:07:010:0001), 47,17 га (кадастровий номер 6523582700:07:029:0001) за ПСП «Деметра».

Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії Положення про Каховське міжрайонне управління водного господарства, затвердженого наказом Державного агенства водних ресурсів України 28.11.2016 №144 (Том №1, а.с.61-66), Каховське МУВГ є бюджетною неприбутковою організацією, яка утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України (далі - Держводагентство). Згідно п.4.2. Положення майно Каховського міжрайонного управління водного господарства є державно власністю, закріплене за ним і належить на праві оперативного управління. Відчуження основних засобів, що є державною власністю і закріплені за Управлінням, здійснюється з дозволу Держводагентства, у порядку, встановленому чинним законодавством України. Відповідно до п.4.7. Положення Управління в установленому законодавством України порядку здійснює користування відведеною йому землею.

Окрім цього, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Каховське міжрайонне управління водного господарства (код ЄДРПОУ 04394579) має вид діяльності КВЕД 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві (основний) (Том №1, а.с.113). Відповідно до Національного класифікатору України (Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010), до КВЕД 01.61 (допоміжна діяльність у рослинництві) відносяться наступні види робіт: сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на основі контракту; передпосівну підготовку полів; сівбу та садіння сільськогосподарських культур; оброблення сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у т.ч. з повітря обрізання плодових дерев і виноградників; пересаджування рису, розсаджування та прополювання буряку; збирання врожаю; боротьбу зі шкідниками (у т.ч. із кролями), пов`язану із сільським господарством; підтримку угідь у належному сільськогосподарському й екологічному стані; експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування. Таким чином, КВЕД 01.61 включає допоміжні види сільськогосподарської діяльності, а також види діяльності, подібні до сільськогосподарських, але не спрямовані на виробництво продукції (збирання сільськогосподарської продукції), які виконують за винагороду або на основі контракту.

Каховською місцевою прокуратурою 15.05.2020 за №33-3022вих20 направлено на адресу Каховської районної державної адміністрації лист про наявність порушень вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок водного фонду на території Костогризівської сільської ради з боку Каховського МУВГ та ПСП «Деметра».

Через відсутність відповіді на лист, прокурором повторно 24.07.2020 за №33-4685вих20 направлено на адресу районної державної адміністрації лист щодо надання інформації щодо вжитих заходів до захисту інтересів держави. Відповідним листом Каховська районна державної адміністрація від 31.07.2020 за №2549-01- 15/0/20/612-6-3765 висловила позицію про те, що укладений Інвестиційний договір між Каховським міжрайонним управлінням водного господарства та ПСП «Деметра», не є документом, підтверджуючим право володіння або користування земельною ділянкою. Відповідно у ПСП «Деметра» відсутні законні підстави для використання земель Каховського міжрайонного управління водного господарства. Крім того, наявні державні акти на право постійного користування земельними ділянками та діючим законодавством взагалі не перебачено будь-яку передачу земель, що знаходяться в постійному користуванні іншим юридичним чи фізичним особами. На переконання Каховської районної державної адміністрації, надані земельні ділянки Каховському міжрайонному управлінню водного господарства обліковуються землі сільськогосподарського призначення, що були надані в постійне користування водогосподарському підприємству починаючи з 1993 року розпорядник яких визначений ст..122 ЗК України.

На відповідне звернення прокурора за запитом Каховської місцевої прокуратури від 18.05.2020 за №33-3065вих20 на адресу ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі листом від 28.05.2020 за №4257/9/21-22-04-04-07 повідомило, що ПСП «Деметра» зареєстрований як платник податків за основним місцем обліку. Протягом 2018-2020 років підприємство звітує за земельні ділянки загальною площею 256,2675 га по Костогризівській сільській раді Каховського району відповідно до інвестиційного договору на виконання робіт з очищення водонакопичувача та здійснення гідротехнічної меліорації земель за №Б-87/17 від 22.03.2017. За земельні ділянки, зазначені у відповіді, підприємство звітує як за землі сільськогосподарських угідь (рілля), нормативно грошова оцінка яких визначена 34698,86 грн/га, ставка єдиного податку складає 0,95 відсотків від нормативної грошової оцінки ділянки. В 2018-2020 роках підприємством за земельні ділянки площею 256,2675 задекларовано податкові зобов`язання в розмірі 84475,81 грн. на кожний рік. За даними індивідуальних карток платника податку в 2018 р. нараховано та сплачено 85495,81 грн., у 2019 році 84475,81 грн., станом на 27.05.2020 нараховано та сплачено 33790,32 грн. єдиного податку. (Том №1, а.с.99-100).

Окрім іншого, за наявними в матеріалах справи документами, факт порушення вимог ст.20 Земельного кодексу України при використанні спірних земельних ділянок не за цільовим призначенням перевірявся державним контролюючим органом у сфері охорони та раціонального використання земель - Держгеокадастру. Так, ст. державним інспектором - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Херсонській області у грудні 2019 року проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель державної власності водного фонду на території Костогризівської сільської ради. За результатами якої було встановлено, що із загальної площі земельних ділянок 256,2675 га використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва шляхом обробки та засіву зерновими озимими сільгоспкультурами на площі 226,2га, чим порушено вимоги ст.1 Закону України «Про землеустрій», ст.ст. 20, 59, 96 Земельного кодексу України та ст.35 Закону України «Про охорону земель». За результатами перевірки 04.12.2019 висено припис та складено повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням у розмірі 283,8 тис. грн. 23.01.2020 проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо виконання Каховським міжрайонним управлінням водного господарства вимог припису від 04.12.2019 за №570-ДН/0329 ПР/03/01/-19. За результатами встановлено, що вимоги припису не виконані, порушення не усунуто. За результатами перевірки на адресу Каховського міжрайонного управління водного господарства 23.01.2020 внесено повторний припис, умови якого повторно не виконані, що підтверджено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки.

Каховським міжрайонним управлінням водного господарства оскаржено до суду припис та повідомлення про сплату шкоди, що складені державним інспектором ГУ Держгеокадстру у Херсонській області. За результатами розгляду постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі №540/2804/19, залишеною без змін постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 13.04.2021, провадження за вищевказаним позовом - закрито. Таким чином, станом на день пред`явлення позовної заяви, припис від 04.12.2019 №570-ДН/0329Пр/03/01/-19 про усунення порушень та повідомлення про сплату шкоди від 11.12.2019 №570-ДН/0199/ШК/19Пр/09/01/-19, в установленому законом порядку неправомірними не визнанні та не скасовані.

Вищеозначене підтверджується наявними в матеріалах справи копією запиту Каховської місцевої прокуратури від 12.05.2020 за №33-2943вих20 на адресу ГУ Держгеокадастру у Херсонській області; листом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 04.06.2020 за №10-21-0.103-3431/2-20 з додатками у вигляді матеріалів перевірки додержання вимог земельного законодавства; копія листа ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 28.12.2020 №10-21-0.45-7586/2-20 з додатками у вигляді матеріалів перевірки додержання вимог земельного законодавства; копіями постанов П`ятого апеляційного адміністративного від 02.07.2020 та Касаційного адміністративного суду Верховного суду у справі №540/2804/19 (Том №1, а.с.67-96).

Із наданих до суду доказів відповідачами, господарським судом також встановлено, що за розпорядженням голови Каховської районної державної; адміністрації № 733 від 08.12.2008 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право постійного користування земельною ділянкою Каховському міжрайонному управлінню водного господарства для обслуговування об`єктів на території Каменської, Костогризівської, Роздольненської, Слобідської та Тавричанської сільських рад Каховського району Херсонської області, за наслідком чого вирішено Державні акти на право постійного користування земельними ділянками.

До матеріалів справи відповідачем додано копію Державного акту на право постійного користування землею серії ХС-ХІІ виданого у липні 1993 році, за яким Каховському районному виробничому ремонтно-експлуатаційному об`єднанню по меліорації та водному господарству надано право постійного користування землею 257,5 га. Землю надано у постійне користування для сільськогосподарського використання, відповідно до рішення Херсонської обласної Ради народних депутатів від 20.03.1992р. №37 та Костогризівської сільської Ради народних депутатів від 11.01.1993р. №16 (Том №2, а.с.32).

Згідно наданої копії затвердженої технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки у користування та погодження землевпорядної документації від 01.07.2008 року існуюча категорія, та склад угідь на земельній ділянці, яка надається згідно з даними 6-зем: землі сільськогосподарського призначення - 236,27 га, в т.ч. рілля - 215.6600 га. сад - 0.5700 га пасовища - 17.1000 га, під господарськими будівлями та дворами - 0,7200 га. під господарськими шляхами та прогонами 2,2200 га, лісові землі - 8,6700 га в т.ч. полезахисні лісосмуги - 8,1400 га, чагарники 0.5.300 га, забудовані землі - 54,7677 га, відкриті землі без рослинного покриву - 0,0600 га; внутрішні води - 23,7742 га в т.ч. під природними водотоками - 0,6100 га, під штучними водотоками - 23,1642 га (Том №2, а.с.33-34).

За наданою відповідачем-1 копією листа ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 20.05.2020р. №32-21-0.301-3127/2-20 адресований Каховському МУВГ про цільове призначення земельних ділянок вбачається, що відповідно до відомостей Доержавного земельного каждаструц цільове призначення земельних ділянок для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, категорія землі водного фонду. Вид використання для обслуговування об`єктів, особисте підсобне господарство. У висновку вказано, що вирощування сільськогосподарських культур на вказаних земельних ділянках суперечить земельному законодавству, чинному на теперішній час та на момент передачі земельних діляноку постійне користування.

Як зазначає відповідач-2 укладенню спірного Інвестиційного договору передували перемовини між Каховським міжрайонним управлінням водного господарства та Державним агентством водних ресурсів України щодо погодження співпраці з ПСП «ДЕМЕТРА», зокрема, в частині надання роз`яснень, в якому правовому полі слід розпочинати співпрацю з ПСП «ДЕМЕТРА» та які угоди слід укладати для досягнення позитивного ефекту при залученні інвестицій.

За копією листа від 10 березня 2017 року за вих. № 1272/5/5/11-17 Державне агентство водних ресурсів України рекомендувало Каховському міжрайонному управлінню водного господарства керуватись роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 07.03.2017 р. № 2413-07/7365-03. За даним роз`ясненням вбачається, що «Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких тчастка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затверджений постановою КМУ від 11.04.2012 №296, пунктом 3 якого встановлено, що орган управління готує протягом місяця з дня надходження від суб`єкта господарювання звернення щодо погодження укладення договороу за погодженням Мінекономрозвитку, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін`юстом відповідний проект рішення КМУ»; «Разом з тим інформуємо, що зазначений Порядок регулює процедуру погодження з Кабінетом Міністрів України лише договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.».

Як вбачається із копій витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованих 02.06.2021р. та наданих до відзиву Відповідачем-2, форма власності земельних ділянок кадастрові номери 6523582700:07:009:0001; 6523582700:07:010:0001; 6523582700:07:029:0001 державна, цільове призначення значиться « 01.04. Для ведення підсобного сільського господарства»; категорія земель «Землі сільськогосподарського призначення»; вид використання земельної ділянки «для обслуговування об`єктів особисте підсобне господарство».

За наданою відповідачем-2 копією акту фактичного огляду земельних ділянок складеного комісією Каховського МУВГ 08.06.2018р. та підписаного усіма учасниками комісії, затвердженого Начальником Каховського МУВГ, судом встановлено, зокрема те, що проведено обстеження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Костогризівської сільської ради, загальною площею 256,27 га (кадастрові номери 6523582700:07:009:0001; 6523582700:07:010:0001; 6523582700:07:029:0001) на предмет виконання ПСП «Деметра» робіт передбачених інвестиційним договором №Б-87/17, за результатами якого в тому числі встановлено, що «На земельних ділянках проведено посів пшениці та соняшнику.».

Також, відповідачем-2 в обгрунтування своєї позиції до матеріалів справи додані наступні копії документів: Рішення Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 540/278/19 від 09 квітня 2019 p., Ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 540/287/19 від 08.07.2019р., Акту виконаних робіт від 31.12.2017р., Акту виконаних робіт від 31.01.2019р., Акту виконаних робіт від 31.01.2020р., листа за вих. № 36 від 04.07.2019 p., Акту № 1 щодо здійснення випробування роботи підґрунтового зрошення на дослідній ділянці від ставка «Журавлина Балка» від 18.06.2019 p., Акту приймання геодезичної розмічувальної мережі будівельного майданчика від 20.11.2018 р., повідомлення про початок виконання будівельних адресоване Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області з відміткою про отримання 08.11.2019 p., Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) отримана Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 26.11.2019 p., Журналу авторського нагляду під час будівництва об`єкту «Будівництво меліоративної мережі та гідротехнічних споруд Херсонська область Каховський район, загального журналу робіт №1, робочого проекту, пояснювальна записка.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що правовідносини, які склалися за спірним правочином за своєю правовою природою відносяться до орендних відносин, при цьому ПСП «Деметра» фактично використовує державне майно - ставок-накопичувач Журавлина Балка, розташований на земельних ділянках, які є частиною водогосподарського комплексу гідротехнічних захисних споруд для Каховської зрошувальної системи, заборона на передачу в оренду якого встановлена законом, що свідчить про удаваність інвестиційного договору як правочину.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 сформований правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Звертаючись з даним позовом до суду прокурором були направлені повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Каховській районній державній адміністрації та Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку прокурором дотримано порядок і умови звернення до суду та наявні підстави для представництва держави.

Статтями 15 та 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статті 202 Цивільного кодексу України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема, відповідно до частини п`ятої цієї статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно ж до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами (стороною) вимог зокрема, ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, недійсність правочину може наступати лише у разі певних порушень закону. За ступенем недійсності правочину всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення, тобто нікчемні, та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними, але за певних умов. Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Оспорюваними є правочини, які Цивільний кодекс України не визнає в імперативній формі недійсними, а лише допускає можливість визнання їх недійсними в судовому порядку за вимогою однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи.

При цьому, частина перша статті 216 Цивільного кодексу України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Позовні вимоги прокурора були обґрунтовані тим, що спірний договір не відповідає ознакам інвестиційного, оскільки фактично є договором про передачу у користування земельних ділянок.

Відповідно до чт.1 ст. 235 Цивільного кодексу України передбачено, що удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Тобто, удаваний правочин своєю формою приховує реальний правочин.

Таким чином, правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховання іншого правочину, суд на підставі положень статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, які регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Така правова позиція є усталеною та неодноразово висловлювалася Верховним Судом у численних постановах, зокрема, об`єднаною палатою Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 916/933/17, постановах Касаційного господарського суду від 04.07.2018 у справі № 916/935/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18 тощо.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначаються Законом України "Про інвестиційну діяльність".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів); рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у виді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.

Частинами першою та третьою статті 2 цього Закону визначено, що інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність забезпечується шляхом реалізації інвестиційних проектів і проведення операцій з корпоративними правами та іншими видами майнових та інтелектуальних цінностей.

За змістом статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

Забороняється інвестування в об`єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Прокурор під час розгляду справи наголошував, що оспорюваний договір містить умови притаманні договору оренди землі, а саме: об`єкт оренди, строк дії договору оренди, орендну плата із зазначенням її розміру, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення.

За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 цього Закону визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша). За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (частина друга).

Таким чином, договір оренди землі укладається саме на платній основі і для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням її корисних властивостей.

Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 913/420/19.

При цьому суд, вирішуючи питання щодо удаваності правочину у зв`язку з укладенням інвестиційного договору відповідно до якого здійснюється передача земельних ділянок, повинен враховувати й обставини пов`язані з самостійним здійсненням користувачем земельної ділянки сільськогосподарського товарного виробництва за рахунок залучених інвестицій.

В справі, що розглядається, вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку, що умовами спірного договору не визначено обов`язку відповідача-2 передати відповідачу-1 у користування земельні ділянки, а обумовлено лише надання інвестору права доступу до них.

Разом з тим, у розділі ІІІ "Права на землю" Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік правових титулів щодо земельних ділянок, до яких, зокрема, належить право власності на земельні ділянки та право користування ними, в тому числі право постійного користування.

Як встановлено судом, відповідач-1 є постійним користувачем земельних ділянок.

За змістом статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Крім того, правовий статус постійних землекористувачів визначається статтями 92, 95, 96 Земельного кодексу України, якими не передбачено права постійного землекористувача передавати земельну ділянку у вторинне користування.

Подібна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 21.06.2019 у справі № 910/22880/17.

Отже, посилання скаржника, що відповідно до вимог Закону України "Про інвестиційну діяльність" об`єктом інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, в тому числі, і земельна ділянка, посилання на те, що земельні ділянки є землями сільськогосподарського призначення, а укладений інвестиційний договір є правомірним, оскільки не передбачає розпорядження земельними ділянками шляхом їх передачі у користування, є безоплатним, а тому не носить комерційний характер і не підміняє орендних правовідносин, не спростовує обов`язку сторін при укладенні інвестиційного договору об`єктом якого є земельні ділянки дотримуватись вимог земельного законодавства щодо порядку оформлення права на її користування на відповідному юридичному титулі.

Зазначене випливає, зокрема, й з системного аналізу статті 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність", де стосовно інвестиційних проектів, для реалізації яких може надаватися державна підтримка, передбачено, що вони повинні містити відомості про необхідність забезпечення земельною ділянкою або правами на неї (оренда, суперфіцій, емфітевзис) для їх реалізації.

При цьому, скаржник звернув увагу на те, що підписанню інвестиційного договору передувало погодження інвестиційного проекту Міністерством, колегія суддів надаючи оцінку тому, чи є зазначений орган (як і підприємство) суб`єктом, який уповноважений приймати рішення щодо передачі земельних ділянок, які перебувають на праві постійного користування у фактичне користування інших осіб, погоджується з виснвооком місцевого суду, що подане до суду роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 07.03.2017 р. № 2413-07/7365-03, не можна вважати погодженням інвестиційного проекту, оскільки даний лист носить рекомендаційний та роз`яснювальний характер. За даним роз`ясненням вбачається, що «Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких тчастка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затверджений постановою КМУ від 11.04.2012 №296, пунктом 3 якого встановлено, що орган управління готує протягом місяця з дня надходження від суб`єкта господарювання звернення щодо погодження укладення договору за погодженням Мінекономрозвитку, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін`юстом відповідний проект рішення КМУ»; «Разом з тим інформуємо, що зазначений Порядок регулює процедуру погодження з Кабінетом Міністрів України лише договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.».

Судом також встановлено, що деталізація інвестиційного проекту міститься у додатку до Інвестиційного договору, зокрема у п.7 якого мова йде про обробку грунту, та підготовку до посіву зернових та технічних культур, визначена орієнтовна вартість даних робіт та строки виконання робіт.

Таким чином, за умовами пунктів 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 2.3.4. спірного Інвестиційного договору відповідач-1 зобов`язався перед ПСП «Деметра» забезпечувати доступність до земельних ділянок та їх використання для виконання робіт за Інвестиційним проектом, при цьому всупереч цільовому призначенню цих земельних ділянок, на момент укладення договору.

В контексті зазначеного суд звертається до близьких за змістом правових позиції сформованих Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 06.11.2019 у справі № 916/1424/18 про те, що державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Крім того, сторонами договору обумовлений порядок розрахунків за результатами здійснення інвестиційної діяльності, за п.4.1. Інвестиційного проекту (Додатку) до Інвестиційного договору передбачено, що точна вартість та детальний перелік виконаних робіт визначається у Специфікаціях до цього Інвестиційного проекту, які є його невід`ємною частиною та підписуються сторонами.

Вказане також підтверджується відповідним листом ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 28.05.2020 за №4257/9/21-22-04-04-07, які повідомили, що ПСП «Деметра» протягом 2018-2020 років звітує за земельні ділянки загальною площею 256,2675 га по Костогризівській сільській раді Каховського району відповідно до інвестиційного договору на виконання робіт з очищення водонакопичувача та здійснення гідротехнічної меліорації земель за №Б-87/17 від 22.03.2017, та про те, що за земельні ділянки підприємство звітує як за землі сільськогосподарських угідь (рілля), нормативно грошова оцінка яких визначена 34698,86 грн/га, ставка єдиного податку складає 0,95 відсотків від нормативної грошової оцінки ділянки. В 2018-2020 роках підприємством за земельні ділянки площею 256,2675 задекларовано податкові зобов`язання в розмірі 84475,81 грн. на кожний рік.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту наведених положень договору, зокрема, зобов`язання сторін щодо надання, використання спірних земельних ділянок з певною метою (вирощування сільськогосподарської продукції, включаючи роботи з очищення водонакопичувача та здійснення гідротехнічної меліорації земель) та порядок розрахунків між сторонами за результатами здійснення інвестиційної діяльності суд вважає опосередкованим використання цих земельних ділянок.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 904/8549/17 неналежне оформлення відносин оренди й є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земелої ділянки.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, зазначивши, що правовідносини, які склалися за спірним правочином за своєю правовою природою відносяться до орендних відносин, при цьому ПСП «Деметра» фактично використовує державне майно - ставок-накопичувач Журавлина Балка, розташований на земельних ділянках, які є частиною водогосподарського комплексу гідротехнічних захисних споруд для Каховської зрошувальної системи, заборона на передачу в оренду якого встановлена законом, що свідчить про удаваність інвестиційного договору як правочину.

Щодо доводів апелянта про пропуск строків позовної давності та порушення вимог процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що прокурором при зверненні до суду позовної давності не порушено, з огляду на наступне.

Відповідно до правової позиції, відображеної у п. 2.2 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 року № 10, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За визначенням частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Прокурором при зверненні до суду в інтересах держави строк звернення не пропущено, як доказ обізнаності Каховської РДА про наявність оспорюваного прокурором інвестиційного договору №Б-87/17 від 22.03.2017 представником ПСП «Деметра» зроблено посилання на лист сектору містобудування та архітектури Управління економічного розвитку та цивільного захисту Каховської РДА від 16.03.2018 за №1/11-14, за змістом якого встановлено, що останній жодним чином не підтверджує обізнаність прокурора про наявність укладеного інвестиційного договору, оскільки не містить відомості про земельну ділянку, її площу, кадастровий номер, а також титульне право відповідача на земельну ділянку.

За вказаних обставин лист сектору містобудування та архітектури Управління економічного розвитку та цивільного захисту Каховської РДА від 16.03.2018 за №1/11-14 не є доказом пропуску прокурором строків давності для звернення до суду у розумінні ст.73 ГПК України.

Більш того, Каховською місцевою прокуратурою 01.06.2020 отримано матеріали УСБУ в Херсонській області щодо можливого зловживання службовим становищем посадовими особами Каховського міжрайонного управління водного господарства, тобто саме з цього часу починається відлік початку перебігу позовної давності, таким чином Прокурором при зверненні до суду в інтересах держави строк звернення не пропущено.

Інші наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а тому, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд постановив:

1.Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 29.11.2021 у справі №923/664/21 - залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „08 грудня 2022 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький