Рішення

від 06.12.2022 по справі 451/1491/20

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

06 грудня 2022 рокуСправа №451/1491/20 Провадження № 2/451/59/22

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Наконечної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1491/20 за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Радехівського нотаріального округу Львівської області Комарницька Наталія Іванівна, ОСОБА_3 , про визнання прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування,

у с т а н о в и в:

23 вересня 2020 року до Радехівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_4 до Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Приватний нотаріус Радехівського нотаріального округу Львівської області Комарницька Наталія Іванівна, про визнання прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування (а.с.4-6).

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_5 . 24 лютого 2020 року приватним нотаріусом Радехівського нотаріального округу Львівської області Комарницькою Наталією Іванівною була заведена спадкова справа №30/2020 до майна ОСОБА_5 . Згідно спадкової справи, єдиним спадкоємцем ОСОБА_5 є його дружина - ОСОБА_4 , яка належним чином прийняла спадщину. Інші спадкоємці відсутні.

12 вересня 1994 року ОСОБА_5 було зареєстровано Селянське (фермерське) господарство «Йосифа Ціолковського» (ідентифікаційний код 22374209), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, серії А00 №370818. 6 березня 2012 року, відповідно до вимог Закону України «Про фермерське господарство», було проведено зміну найменування з Селянське (фермерське) господарство «Йосифа Ціолковського» на Фермерське господарство «Йосифа Ціолковського». Єдиним засновником та головою Фермерського господарства «Йосифа Ціолковського» (код в ЄДРПОУ 22374209) був ОСОБА_5 .

Під час оформлення прав на спадкове майно, позивач звернулася до приватного нотаріуса Радехівського нотаріального округу Львівської області Комарницької Н.І. з проханням видати свідоцтва про право на спадщину за законом на ФГ «Йосифа Ціолковського», але отримала письмову відмову (Лист вих. №279/02-14 від 25.08.2020р.). Як зазначено в даному листі, підставою такої відмови відповідно до п.4.15 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, є те, що позивачу потрібно надати установчі документи на зазначене фермерське господарство та довідку про розмір частки померлого ОСОБА_5 у фермерському господарстві у відсотковому і грошовому розмірі та документи про право власності на майно належне господарству.

Відповідно до п.8.1 статті 8 Статуту Фермерського господарства «Йосифа Ціолковського», вказане фермерське господарство було створене однією особою - ОСОБА_5 , який одночасно є його головою. На

момент заснування та впродовж діяльності фермерського господарства чинним законодавством України формування статутного капіталу для фермерських господарств не вимагалось. У зв`язку з цим розмір статутного капіталу Фермерського господарства «Йосифа Ціолковського» становить 0,00 грн. Оскільки розмір статутного капіталу не зазначено ні в установчих документах, ні у відомостях що містяться в державних реєстрах, тому відсутність свідоцтва про право власності на частку ФГ «Йосифа Ціолковського» є перешкодою для державної реєстрації з метою внесення змін до установчих документів, які

пов`язані із зміною засновника на підставі факту смерті фізичної особи. Позивач у встановленому порядку не може успадкувати та оформити права засновника ФГ «Йосифа Ціолковського», що є перешкодою для подальшої державної реєстрації внесення змін до установчих документів, які пов`язані із зміною засновника на підставі факту смерті фізичної особи.

Просить суд: визнати за ОСОБА_4 прав засновника та голови Фермерського господарства «Йосифа Ціолковського» (код ЄДРПОУ 22374209), зареєстроване Радехівською державною адміністрацією Львівської області, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 405 120 0000 000109, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 з правом проведення державної реєстрації відповідних змін у статутних документах (а.с.4-6).

23 вересня 2020 року, автоматизованою системою документообігу суду Д-3, судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а.с.35).

16 січня 2021 року суддею Семенишин О.З. постановлено ухвалу про відкриття провадження (а.с.1-2).

7 липня 2021 року за вх.№5141 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі. В заяві зазначає, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він є єдиним спадкоємцем померлої та на даний час відкрито спадкову справу. Просить суд зупинити провадження у справі до моменту залучення до участі у справі правонаступника (а.с.81).

8 липня 2021 року судом постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі №451/1491/20 за позовом ОСОБА_4 до Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Приватний нотаріус Радехівського нотаріального округу Львівської області Комарницька Наталія Іванівна, про визнання прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування до залучення до участі у справі правонаступника (а.с.87-88).

14 березня 2022 року за вх.№1592 до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Фрей А.В. про поновлення провадження у справі. Також просить залучити до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_4 ОСОБА_1 , а також правонаступника відповідача Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області Радехівську міську раду Львівської області (а.с.91-92).

Ухвалою підготовчого судового засідання від 7 квітня 2022 року провадження в справі №451/1491/20 поновлено та залучено до участі у справі №451/1491/20 правонаступника позивача ОСОБА_4 ОСОБА_1 , і правонаступника відповідача Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області Радехівську міську раду Львівської області (а.с.103-105).

14 червня 2022 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог. У зв`язку із залученням правонаступника позивача вважає, що необхідно позовні вимоги викласти в новій редакції. Таким чином, просить суд визнати за ОСОБА_1 права засновника на Фермерське господарство «Йосифа Ціолковського» (код ЄДРПОУ 22374209), зареєстроване Радехівською державною адміністрацією Львівської області, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 405 120 0000 000109, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку спадкової трансмісії після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з правом проведення державної реєстрації відповідних змін у статутних документах. Судові витрати просить покласти на позивача (а.с.116-120).

В підготовчому засіданні 15 червня 2022 року за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено співвідповідача - ОСОБА_2 (а.с.122-123).

18 серпня 2022 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Жиравецького Т.М., надійшли письмові пояснення, в яких сторона відповідача стверджує про те, що обставини, викладені в позовній заяві, суперечать фактичним обставинам справи, а заявлені вимоги повинні бути залишені без задоволення, з огляду на таке.

Згідно з пунктами 8.1., 8.2. Статуту ФГ «Йосифа Ціолковського» (далі - Статутом), який зареєстровано Відділом державної реєстрації Радехівської районної державної адміністрації Львівської області 06.03.2012 року, номер запису 14051050004000109, господарство створене однією особою - ОСОБА_5 , який є головою. Членом господарства є дочка ОСОБА_2 . Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006248255 від 27.01.2020 року, до переліку засновників ФГ «Йосифа Ціолковського» включено наступних осіб: ОСОБА_5 : (розмір внеску до статутного капіталу - 0, 00 грн.); ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного капіталу - 0, 00 грн.). Отже, з вказаних положень Статуту випливає, що членами статутний (складений) капітал ФГ «Йосифа Ціолковського» не сформовано, а членами такого фермерського господарства є двоє осіб. При цьому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, позивач про справі претендує на права засновника у ФГ «Йосифа Ціолковського» у розмірі, що належав його батьку ОСОБА_5 .

Разом з тим, з такими доводами позивача сторона відповідача не погоджується. Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 була заведена 24.02.2020 року на підставі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка надійшла 24.02.2020 року о 13 год. 15 хв. за №111 у спадковій справі №30/2020 від ОСОБА_4 . В той же день, 24.02.2020 о 13 год. 15 хв. за №112 у спадковій справі №30/2020 до приватного нотаріуса Радехівського районного нотаріального округу Комарницької Н.І. ОСОБА_1 було подано заяву, в якій останній повідомив, що йому відомо про відкриття спадкової справи після смерті його батька, який залишив на його ім`я заповіт, проте від оформлення спадкових прав на належну йому частку у спадщині по закону та по заповіту він відмовляється. В даній справі, до спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_5 належать наступні особи: - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дочка); - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (дочка); - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (син); - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (син); - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (дружина). В даному випадку, троє спадкоємців відмовились від прийняття спадщини, зокрема: - ОСОБА_1 ; - ОСОБА_6 ; - ОСОБА_2 . Таким чином, на думку представника відповідача, частки ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 перейшли до інших спадкоємців за законом тієї ж черги, зокрема до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і розподілялися між ними порівну.

За твердженням представника відповідача, умовна частка померлого ОСОБА_5 у розмірі 50% в ФГ «Йосифа Ціолковського» не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки така не була набута (придбана) за рахунок спільних коштів подружжя та і загалом не була визначена чи сформована. З огляду на це, спадкоємцями умовної частки померлого ОСОБА_5 розмірі 50% в ФГ «Йосифа Ціолковського» були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . З огляду на це, після смерті ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перейшло по 25% (двадцять п`ять відсотків) частки корпоративних прав у ФГ «Йосифа Ціолковського». Однак, ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_4 свідоцтв про право на спадщину за законом на відповідні частки у ФГ «Йосифа Ціолковського» не отримували, що зокрема і стало підставою для подачі ОСОБА_4 позову у цій справі. Вказане додатково стверджується і листом приватного нотаріуса Радехівського районного нотаріального округу Комарницької Наталії Іванівни вих.№279/02-14 від 25.08.2020 року.

Разом з тим, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на випадок своєї смерті залишила заповіт від 24.02.2022 року, який посвідчено приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Комарницькою Н.І. та зареєстровано в реєстрі за №264. У частині частки у статутному капіталі у ФГ «Йосифа Ціолковського», до складу спадщини ОСОБА_4 входить умовні 25% (двадцять п`ять відсотків), які належали покійному ОСОБА_5 . За твердженням представника відповідача, позивач у справі, який є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 претендує виключно на частку, яка належала його матері. В даному випадку, як вбачається із Заяви про прийняття спадщини від 22.04.2021 року за №5, яка надійшла о 15 год. 50 хв. у спадковій справі №65/2021, яка була подана ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Радехівського районного нотаріального округу Комарницької Наталії Іванівни після смерті ОСОБА_4 , «спадкоємцями до обов`язкової частки є діти померлої - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ». Тобто, позивачем по справі не заперечується той факт, що в ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наявне право на обов`язку частку в спадковій масі померлої ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 1241 ЦК України. У зв`язку із цим, необхідно встановити частки відповідних осіб, які становлять половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Оскільки частка кожного зі спадкоємців становила б 1/4, то відтак, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають право на обов`язкову частку на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 у розмірі по 1/8 кожен.

На думку сторони відповідача, з наведеного випливає, що корпоративні права у ФГ «Йосифа Ціолковського» повинні бути розподілені наступним чином: 1) ОСОБА_2 - 53,125%; 2) ОСОБА_3 - 28,125%; 3) ОСОБА_1 - 18,750%. У зв`язку із цим, сторона відповідача вважає, що позовні вимоги позивача є очевидно завищеними, оскільки позивач у порядку спадкової трансмісії не може претендувати на частку ОСОБА_5 в цілому, оскільки така не увійшла повністю до складу спадщини після матері ОСОБА_4 , а її 1/4 належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як обов`язкова частка згідно закону.

Також сторона відповідача вважає, що позивач не може претендувати на корпоративні праві щодо ФГ «Йосифа Ціолковського» до прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників господарства. Однак, станом на сьогодні, відповідне рішення учасниками щодо ФГ «Йосифа Ціолковського» не приймалося, що свідчить про протиправність заявлених позовних вимог.

З покликанням на норми права, представник відповідача вважає, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, а їх задоволення не призведе до включення позивача до складу учасників ФГ «Йосифа Ціолковського», а обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки відповідне рішення суду не є підставою для внесення змін до відомостей, що містять в ЄДР, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Просить ухвалити рішення яким, відмовити в задоволення позовних вимог повністю (а.с.159-168).

Також в підготовчому засіданні 19 серпня 2022 року за клопотанням представника відповідача до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 (а.с.186-187).

7 вересня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Фей А.В., подав суду письмові пояснення, в яких зазначає, що ознайомившись з письмовими поясненнями сторони відповідача, вважає, що потрібно подати суду наступні пояснення.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі і з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач ОСОБА_2 була включена в члени Фермерського господарства лише 06.03.2012 року, тобто після 18 років з моменту його створення. До моменту вступу в члени Фермерського господарства і на даний час згідно відомостей з ЄДР єдиним засновником є ОСОБА_5 , який відповідно до вимог ЗУ «Про СФГ» його заснував і до дня смерті займався його діяльністю. В 2003 році набув чинності ЗУ «Про фермерське господарство», і у зв`язку з цим втратив чинність ЗУ «Про селянське (фермерське) господарство». Оскільки відповідач ОСОБА_2 була включена в члени Фермерської господарства лише 06.03.2012 року, її участь в Фермерському господарстві регулюється саме ЗУ «Про фермерське господарство». Саме за рішенням Голови фермерського господарства ОСОБА_2 була включена в члени Фермерського господарства без внесення нею в статутний капітал майна чи будь-яких інших прав (право на користування земельною ділянкою, іншими природніми ресурсами та ін.), а тому її частка в статутному капіталі є невизначеною. На думку представника позивача, оскільки ОСОБА_5 на момент заснування Фермером господарства був єдиним засновником та зареєстрував його шляхом отримання земельної ділянки в постійне користування для ведення фермерського господарства, а відповідно після включення в члени фермерського господарства ОСОБА_2 нею жодного внеску в статутний капітал не було здійснено, відповідно і право на частку в статутному капіталі фермерського господарства в неї відсутнє, а носить лише формальний характер. А тому, сторона позивача вважає, що твердження представника відповідача в письмових поясненнях про те, що ОСОБА_2 належить 50% корпоративних прав не відповідає дійсності та підтверджено жодними належними доказами.

Також представник позивача зазначає, що ОСОБА_4 після смерті чоловіка не змогла успадкувати прав засновника Фермерського господарства, оскільки статутний капітал становив 0,00 грн, тому вона звернулась з відповідною заявою до суду (первинний позивач по даній справі). У зв`язку з її смертю єдиним спадкоємцем по заповіту є на даний час позивач в цій справі - ОСОБА_1 , який належним чином звернувся до нотаріуса і відкрив спадкову справу. Після смерті батька ОСОБА_5 , усі його діти, крім ОСОБА_3 , відмовилися від належної їм частки спадкового майна. Представник позивача, з покликанням на норми права, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_3 подав заяву про прийняття спадщини чи отримав письмову згоду спадкоємців на її подання після пропущення строку, або звертався з позовом до суду про визначення йому додаткового строку на її подання, а тому вважається таким, що не прийняв спадщину. Аналогічна ситуація склалась і після смерті ОСОБА_4 , оскільки ніхто з її дітей, крім ОСОБА_1 , в строк встановлений ст.1270 ЦК України не звернувся до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини. У зв`язку з наведеним вище, сторона позивача вважає, що окрім позивача - ОСОБА_1 , жодний спадкоємець на даний час у зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини, не має частки в спадковому майні після смерті ОСОБА_4 , в тому числі, і особи, які мали б право на обов`язкову частку в спадковій масі померлої. В свою чергу, і розрахунки щодо часток в спадковій масі і Схематичне зображення співвідношення часток осіб на корпоративні права у ФГ «Йосифа Ціолковського» (Схема №1) в письмових поясненнях представника відповідача є лише теоретичним розрахунком не підтвердженим жодним допустимим доказом в справі.

Також представник позивача стверджує, що ОСОБА_2 була включена в члени Фермерського господарства лише 06.03.2012 року, тобто після 18 років з моменту його створення. Як член фермерського господарства вона не має повноважень готувати і вносити на розгляд загальних зборів зміни в Статут, оскільки не є головою господарства. До цього часу в ЄДРПОУ надалі засновником і головою фермерського господарства залишається померлий ОСОБА_5 , що підтверджує відсутність необхідних повноважень в члена господарства ОСОБА_2 та спростовує твердження її представника, що вона « ... залишається єдиною особою, яка має право на участь та здійснення діяльності ФГ «Йосифа Ціолковського». Ініціювати проведення та фактично проводити загальні збори фермерського господарства можна лише після набуття рішенням суду законної сили, яким буде визнано права засновника фермерського господарства за певною особою (особами), які будуть наділені необхідними для цього правами. Проведення зборів мають відбуватись відповідно до вимог законодавства з обов`язковим повідомленням членів Фермерського господарства про час та місце їх проведення. А тому позовні вимоги не порушують права ОСОБА_2 , як члена ФГ «Йосифа Ціолковського». В цей же час ФГ «Йосифа Ціолковського» після смерті його засновника і голови ОСОБА_5 позбавлена можливості належним чином здійснювати господарську діяльність.

На думку сторони позивача, визнання прав засновника Фермерського господарства «Йосифа Ціолковського» у зв`язку з його смертю за спадкоємцем ОСОБА_1 жодним чином не порушує прав члена цього фермерського господарства і відповідача по справі ОСОБА_2 . В свою чергу у випадку порушення в подальшому процедури проведення зборів Фермерського господарства «Йосифа Ціолковського» та державної реєстрами змін до установчих документів і складу учасників не позбавляє відповідачку ( ОСОБА_2 ) звертатись за захистом свого порушеного права в суд. Просить позовні вимоги задовольнити (а.с.193-198).

Ухвалою підготовчого засідання від 8 вересня 2022 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Приватний нотаріус Радехівського нотаріального округу Львівської області Комарницька Наталія Іванівна, ОСОБА_3 , про визнання прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування та призначено справу до судового розгляду (а.с.204).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить постановити рішення про задоволення позовних вимог (а.с.223).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Радехівської міської ради Львівської області (а.с.203).

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_7 подав суду клопортання про розгляд справи у відсутності сторони відповідача, просить ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за безпідставністю (а.с.224).

Третя особа - приватний нотаріус Радехівського районного нотаріального округу Львівської області Комарницька Н.І. в підготовче судове засідання не з`явилася, проте скерувала до суду клопотання про розгляд справи без її участі (а.с.38).

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоч повідомлявся судом про розгляд справи (а.с.206, 216).

Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність третьої особи, який знає про перебування справи у провадженні суду, але до суду не прибув, станом розгляду справи не цікавиться.

Із врахуванням наведеного, на підставі ч. 4 ст. 223 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі сторін, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого визнання права.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 11 березня 2014 року Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.8).

З копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серії А00 №370818, видно, що Селянське (фермерське) господарство Ціолковського Йосифа Степановича, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , зареєстроване Радехівською районною державною адміністрацією Львівської області, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 405 120 0000 000109 (а.с.29).

Відповідно до копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що станом на 22.09.2020 Фермерське господарство «Йосифа Ціолковського» (ФГ «Йосифа Ціолковського»), ідентифікаційний код 22374209, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 80252, Львівська область, Радехівський район, село Вузлове, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.09.1994, дата запису 21.11.2005, номер запису 1 405 120 0000 000109. Єдиним засновником (учасником) юридичної особи зазначено ОСОБА_5 . Член фермерського господарства ОСОБА_2 . Розмір внеску до статутного фонду: 0,00 грн (а.с.24-28).

З копії Статуту Фермерського господарства «Йосифа Ціолковського» (у новій редакції), затвердженого головою ФГ «Йосифа Ціолковського», з відміткою про проведення державної реєстрації змін до установчих документів 06.03.2012, вбачається, що в п.4.2 статті 4 розділу 1 Статуту визначено, що засновником господарства є ОСОБА_5 , який є головою. Також в п.8.1 статті 8 розділу ІІІ Статуту зазначено, що господарство створено однією особою ОСОБА_5 , який є головою (а.с.10-23).

Згідно із копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №59554832 від 24.02.2020, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Комарницькою Н.І. 24 лютого 2020 року заведено спадкову справу №65568419, номер у нотаріуса 30/2020 (а.с.9).

З копії спадкової справи №30/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , констатовано, що єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину є його дружина ОСОБА_4 , яка на день його смерті проживала зі спадкодавцем разом за однією адресою (а.с.39-80).

Діти спадкодавця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_6 відмовилися від прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_5 , про що ними нотаріусу подано відповідні заяви (а.с.45,61 зворот, 65 зворот).

Син спадкодавця ОСОБА_3 про відкриття спадкової справи повідомлений нотаріусом належним чином, проте у встановлені законом строки заяви про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_5 чи про відмову від прийняття спадщини не подав та відповідно спадщину після смерті батька не прийняв (а.с.61).

Відтак 18 березня 2020 року ОСОБА_8 , приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу, Ціолковській А.І. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке зареєстровано в реєстрі за №416. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/2 частки у праві власності житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.74).

З копії листа вих.№279/02-14 від 25.08.2020 видно, що приватний нотаріус Радехівського районного нотаріального округу Львівської області Комарницька Н.І. роз`яснила ОСОБА_4 , що для видачі свідоцтва про право на спадщину на фермерське господарство їй необхідно подати оригінали Статуту селянського (фермерського) господарства ОСОБА_5 (податковий номер - 22374209), Витяг з Єдиного з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Довідку фермерського господарства про розмір частки померлого ОСОБА_5 у господарстві у відсотковому та грошовому розмірі та документів про право власності на майно належне фермерському господарству, а у випадку відсутності вищевказаних документів, роз`яснила право звернутися до суду для вирішення питання спадкування майна фермерського господарства (а.с.30).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 , виданого 23 лютого 2021 року старостою сіл Бабичі, Вузлове, Нестаничі, Раковище, Шайноги Радехівської міської ради Львівської області (а.с.82).

Згідно із копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №64477952 від 22.04.2021, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Комарницькою Н.І. 22 квітня 2021 року заведено спадкову справу №67553578, номер у нотаріуса 65/2021 (а.с.83).

З копії заповіту, посвідченого 24 лютого 2020 року Комарницькою Н.І., приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Львівської області, та зареєстрованого в реєстрі за №264, видно, що ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалося, і на що за законом матиме право, та все те, що буде належати їй на день смерті заповіла своєму синові ОСОБА_1 (а.с.97).

Згідно довідки №49/02-14, виданої 9 лютого 2022 року приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області Комарницькою Н.І, констатовано, що згідно матеріалів Спадкової справи №65/2021, номер у спадковому реєстрі 67553578, спадкоємцем ОСОБА_4 є ОСОБА_1 (а.с.96).

Вищезазначене також підтверджується копією Спадкової справи №65/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , відкритої за заявою ОСОБА_1 від 22.04.2021 у приватного нотаріуса Радехівського районного нотаріального округу Львівської області Комарницької Наталії Іванівни (а.с.131-146).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про фермерське господарство» (далі - Закону № 973-IV) майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону № 973-IV успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина перша статті 22 Закону № 973-IV). До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (стаття 19 Закону № 973-IV).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 травня 2018 року у справі № 916/978/17 вказала, що з огляду на положення статті 84 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини п`ятої статті 63, частин першої та третьої статті 167 ГК України, Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про акціонерні товариства», статей 1, 19 і частин першої, шостої статті 20 Закону України «Про фермерське господарство», статей 6, 8, 19 та 21 Закону України «Про кооперацію» у фермерських господарствах, заснованих на власності двох або більше осіб, виникають корпоративні відносини.

У свою чергу у постанові від 03.10.2018 року у справі № 917/1887/17 Верховний Суд зазначив, що набуття статусу спадкоємця учасника товариства лише засвідчує перехід до спадкоємця майнових прав померлого (частка у статутному капіталі, яка належала померлому учаснику товариства) та дає спадкоємцю право на вступ до господарського товариства. Право ж безпосередньої участі в управлінні господарським товариством (корпоративні права) спадкоємці набувають тільки з моменту вступу до господарського товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів товариства.

Вирішуючи 23 червня 2020 року справу № 179/1043/16-ц Велика Палата Верховного Суду ще раз наголосила на тому, що саме селянське (фермерське) господарство, зареєстроване як юридична особа, є власником цілісного майнового комплексу, а не засновник або член такого господарства. Тому право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, після його створення належить цьому господарству, а відтак, не може входити до складу спадщини.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що 17 червня 2018 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року. Згідно зі статтею 23 цього Закону у разі смерті учасника товариства його частка переходить до спадкоємця без згоди учасників товариства. Отже, за наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

Згідно зі статтею 5 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952) підприємства як цілісний майновий комплекс (ЦМК) є окремими та самостійними об`єктами, на які потрібно реєструвати речові права. Отже, право власності на ЦМК виникає з моменту реєстрації цього права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ч. 2 ст. 331 ЦКУ, ч. 2 ст. 3 Закону № 1952). Тож ЦМК ФГ може включатися до складу спадщини спадкодавця лише у разі, коли право власності на такий ЦМК було зареєстроване за спадкодавцем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року по справі № 388/86/15-ц (провадження № 61-41970св18).

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_4 прийняла спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки постійно проживала і була зареєстрована разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину на інше спадкове майно (а.с.39-80).

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину на права засновника фермерського господарства не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

За змістом частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спірне спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання прав засновника фермерського господарства за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання прав засновника фермерського господарства в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до часткового задоволення.

У зв`язку з клопотанням представника позивача, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 16, 328, 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1259, 1261-1265, 1268, 1270, 1296 ЦК України, ст. 19, 20, 22, 23 Закону України «Про фермерське господарство», ст. 5 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 4, 12, 13, 19, 81, 82, 141, 229, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , права засновника на Фермерське господарство «Йосифа Ціолковського» (код ЄДРПОУ 22374209), зареєстроване Радехівською державною адміністрацією Львівської області, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 405 120 0000 000109, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлене в нарадчій кімнаті 6 грудня 2022 року.