Рішення

від 06.12.2022 по справі 902/959/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2022 р. Cправа № 902/959/22

за позовом: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021)

до: Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" (вул. Велика Васильківська, буд. 69, м. Київ, 03150) в особі Центральної регіональної філії Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)

про стягнення 181856,05 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Манзюк Х.

Представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

03.10.2022 Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" в особі Центральної регіональної філії Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" про стягнення 181856,05 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/959/22) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 06.10.2022 відкрито провадження у справі № 902/959/22. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 25.10.2022.

25.10.2022 до суду від Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" в особі Центральної регіональної філії Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ канц. 01-34/8987/22), який долучене судом до матеріалів справи.

За результатами проведеного судового засідання 25.10.2022 суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 06.12.2022, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

28.10.2022 від представника позивача Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" надійшла відповідь на відзив (вх. № канц. 01-34/9111/22), яка долучена судом до матеріалів справи.

28.11.2022 від представника позивача Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" надійшло клопотання (вх. № канц. 01-34/10135/22), в якому останній просить суд повернути із Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 246,84 грн, та у разі задоволення позовних вимог стягнути з відповідача 2 481,00 грн витрат зі сплати судового збору.

08.11.2022 від представника відповідача Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" в особі Центральної регіональної філії Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/95/18), який долучений судом до матеріалів справи.

На визначену дату судом представник позивача не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить розписка, яка наявна в матеріалах справи.

Представник відповідача не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить розписка, яка наявна в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором закупівлі-продажу теплової енергії № 306 від 01.02.2021 в частині повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення з відповідача 181 856,05 грн - основного боргу за період березень-липень 2022 року.

Відповідачем заперечуються позовні вимоги, позиція останнього викладена у відзиві на позовну заяву, де останній зазначає, що між Комунальним підприємством Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» та Центральною регіональною філією ДП «УкрДАГП» 01.02.2019 було укладено договір № 306 закупівлі-продажу теплової енергії (далі - Договір). У відповідності до умов укладеного Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві товар, зазначений в п.1.2. Договору, а Споживач - прийняти і оплатити товар, в порядку і строки згідно з цим Договором. Відповідач зазначає, що свої зобов`язання по договору щодо оплати виконувались вчасно. Однак, в зв`язку з обставинами, що пов`язані з воєнними діями на території України, відповідач втратив можливість повноцінно продовжувати свою діяльність після 24 лютого 2022 року. Зазначена обставина негативно вплинула на фінансовий стан підприємства, з`явилась заборгованість по заробітній платі, податковим платежам та за отримані послуги теплопостачання.

При цьому, відповідачем зазначається, що коли сума заборгованості досягла 235 601,95 грн позивачем на адресу відповідача було направлено відповідне попередження, у відповідь на яке відповідач своїм листом від 14.06.2022 за № 74 просив відтермінувати оплату. Натомість листом від 29.06.2022 за № 1644-2236-22 позивач пропонував відповідачу укласти договір реструктуризації заборгованості за спожиту теплову енергію за умови обов`язкової сплати 50% (106 800,97 грн) від суми боргу, а решту суми боргу розділити на три місяці (липень-вересень 2022 р. по 35 600,32 грн щомісячно). При цьому відповідач зазначає, що така пропозиція для останнього була неприйнятною.

Також представником відповідача повідомляється, що вказана у позові заборгованість виникла у період березень-липень, однак таке твердження не відповідає дійсності, оскільки за доводами відповідача на рахунок позивача було перераховано: платіжним дорученням № 392 від 25.05.2022 - 5 000,00 грн; платіжним дорученням № 443 від 06.06.2022 - 20 000,00 грн, платіжним дорученням № 459 від 20.06.2022 - 20 000 грн, платіжним дорученням № 496 від 27.06.2022 - 3 000,00 грн; платіжним дорученням № 613 від 01.08.2022 - 35 614,65 грн, платіжним дорученням № 641 від 09.08.2022 - 10 000 грн, платіжним дорученням № 683 від 16.08.2022 - 23 156,66 грн; платіжним дорученням № 817 від 22.09.2022 - 20 012,70 грн, платіжним дорученням № 837 від 29.09.2022 - 20 012,70 грн. Тобто, з березня по вересень 2022 року відповідачем було перераховано заборгованість в сумі 138 796,71 грн.

Позивач не погоджується із доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву, свої заперечення останній виклав у відповіді на відзив, да зазначено наступне: на виконання умов Договору в період з березня по липень 2022 включно здійснено постачання теплової енергії до приміщення відповідача, що зазначене у Додатку № 1 до Договору, на загальну суму 181 856,05 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), які за змістом пунктів 7.6.,7.7. Договору вважаються визнаними відповідачем та є доказами кількості спожитої споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості (копії актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) в дублікатах додані до позовної заяви).

Позивачем стверджується, що акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) були належним чином направлені на адресу відповідача (цінними листами з описом вкладення) та отримані ним, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошти про відстеження поштових відправлень, при цьому підписані акти відповідач на адресу позивача не повернув.

Водночас своїх заперечень по актах здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), зокрема щодо обсягів, кількісних та якісних показників отриманої теплової енергії, відповідач не висловлював та власних розрахунків суми заборгованості за спожиту теплову енергію позивачу та суду не надав.

Згідно із випискою з журналу нарахувань і оплати за період з березня 2022 року по серпень 2022 року за особовим рахунком № 306 відповідач Центральна регіональна філія ДП «Українське державне аерогеодезичне підприємство» станом на початок березня 2022 року заборгував перед КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» за поставлену теплову енергію 98 771,30 грн. Ця ж сума підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 28.02.2022, який позивач надіслав цінним листом відповідачу і був отриманий доказів. У зв`язку з цим позивач, керуючись умовами пункту 7.8. Договору № 306 закупівлі-продажу теплової енергії від 01.02.2021, здійсненні відповідачем на день подання позовної заяви до суду оплати зарахував в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди (до березня 2022 року), а саме: платіж у травні 2022 року - на суму 5000,00 грн; платежі у червні 2022 року - на загальну суму 25 000,00 грн; платежі у серпні 2022 року - на загальну суму 68 771,31 грн.

Після подання позовної заяви до суду на рахунок позивача надійшли від відповідача кошти в загальній сумі 40 025,40 грн (платежі від 22.09.2022 в сумі 20 012,70 грн та від 29.09.2022 в сумі 20 012,70 грн).

Позивачем зазначається, що станом на день подання позовної заяви до суду останній не володів інформацією щодо здійснення відповідачем зазначених платежів, а тому ці кошти не були враховані при розрахунку суми заборгованості відповідача, отже сторонами до ухвалення рішення по суті врегульовано спір на суму 40 025,40 грн і на теперішній час предмет спору на суму 40 025,40 грн відсутній, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України є підставою для закриття провадження у справі у цій частині.

Крім того, суд зазначає, що представником відповідача було подано заперечення на відповідь на відзив, в якому останній позов визнає в сумі 141 830,65 грн. Зокрема просить суд в порядку ст. 130 ГПК стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору позивача в розмірі 1 240,50 грн.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: 01.02.2021 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (Постачальник, позивач) та Державним підприємством "Українське державне аерогеодезичне підприємство" в особі Центральної регіональної філії Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" (Споживач, відповідач) було укладено Договір закупівлі-продажу теплової енергії № 306 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві товар, зазначений в п. 1.2. Договору, а Споживач - прийняти і оплатити товар в порядку і строки згідно з цим Договором.

Найменування товару - теплова енергія для потреб опалення (далі - Товар). Товар за цим Договором постачається Споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу теплоносія. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал (п. 1.2. Договору).

Згідно із п. 7.1. Договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності, відповідно до Додатку №2 цього Договору. Проводяться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 7.2. Договору Споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане навантаження, визначене в Додатку №1 до Договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахункового, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов`язковим для Сторін з моменту введення їх в дію.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 7.3. Договору).

За змістом п. 7.5. Договору розрахунки по Договору виконуються в наступному порядку:

- Споживач сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період.

- Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

По закінченню розрахункового періоду, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по цьому Договору (п. 7.6. Договору).

Пунктом 7.7. Договору сторони погодили, що у разі не підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаний споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.

Цей Договір набуває чинності з 01 січня 2021 року та діє до 31 грудня 2021 року. В частині розрахунків Договір діє до повного їх проведення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії, про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 12.1., 12.4. Договору).

Як слідує з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору оформлено акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за період з березня по липень 2022 року на загальну суму 181 856,05 грн. При цьому такі акти направлялися відповідачу, що підтверджується змістом описів вкладень до цінних листів.

Разом з тим відповідач повного погашення спожитої теплової енергії не здійснив, внаслідок чого заборгував (за період з березня по липень 2022 року) за надані послуги з продажу та постачання теплової енергії в загальній сумі 181 856, 05 грн, що підтверджується випискою з журналу нарахувань і оплати за період з березня 2022 р. по липень 2022 р. по особовому рахунку.

Несплата відповідачем зазначеної вартості спожитої теплової енергії слугувала підставою для звернення Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" із відповідним позовом до суду.

Водночас судом встановлено, що від відповідача на рахунок позивача надійшли кошти в загальній сумі 40 025,40 грн (платежі від 22.09.2022 в сумі 20 012,70 грн та від 29.09.2022 в сумі 20 012,70 грн, платіжні доручення №№ 817,837).

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши укладений між позивачем та відповідачем Договір закупівлі-продажу теплової енергії № 306 від 01.02.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу з елементами договору про надання послуг (змішаний договір).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

В силу приписів ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За умовами ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Пункт 40 Правил користування тепловою енергією передбачає, що споживач зобов`язаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки матеріали справи містять ряд актів здачі-прийняття виконаних робіт в дублікаті, що не містять підпису зі сторони відповідача, суд бере до уваги, що за умовами пунктів 7.6., 7.7. Договору передбачено, що по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання Споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по цьому Договору. У разі не підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем, без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаний споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.

Отже, за змістом вищевказаних умов Договору, обов`язок отримання рахунків на оплату теплової енергії та актів здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання та подальшого повернення підписаного примірника Постачальнику покладено саме на відповідача як Споживача.

Разом з тим акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за спірний період направлялися позивачем відповідачу, що підтверджується змістом описів вкладень до цінних листів. При цьому відповідач обопільно підписаних актів не повернув, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що сума основного боргу заявлена позивачем становила 181 856,05 грн.

Водночас суд зазначає, що відповідачем в процесу розгляду справи надано докази щодо сплати 40 025,40 грн (платежі від 22.09.2022 в сумі 20 012,70 грн та від 29.09.2022 в сумі 20 012,70 грн).

Тобто з урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що на дату пред`явлення позову (03.10.2022) відповідач сплатив вартість поставленої електричної енергії на суму 40 025,40 грн.

Отже, на момент пред`явлення позову було здійснено оплати вартості спожитої електричної енергії на суму 40 025,40 грн.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Отже, з урахуванням встановленого, та з огляду на те, що до суду позовна заява була подана 03.10.2022, що слідує із відмітки суду, яка міститься на першій сторін позовної заяви, та той факт що сплата частину боргу мала місце 22.09.2022 в сумі 20 012,70 грн та 29.09.2022 в сумі 20 012,70 грн, тобто до подання позову до суду, тому в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 40 025,40 грн слід відмовити, оскільки спір щодо вказаної суми був відсутній станом на день подання позову до суду.

З урахуванням викладеного та встановленого суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача від 28.10.2022 вх. № канц. 01-34/9112/22 про закриття провадження у справі в частині стягнення 40 025,40 грн, у зв"язку із відсутністю предмету спору не підлягає задоволенню, як необгрунтоване та безпідставне.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором не було здійснено остаточної оплати вартості поставленої теплової енергії і основний борг на дату прийняття рішення становить 141 830,65 грн, яка повністю визнається відповідачем, тому така позовна вимога є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 141 830, 65 грн слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Порядок розподілу судових витрат визначається ст. 129 ГПК України.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається - у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову в задоволення позову в частині стягнення 40 025,40 грн, тому витрати зі сплати судового збору в розмірі 246,84 грн покладаються на позивача, оскільки мінімальна сплата судового збору становить 2481,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги визнання відповідачем позову, та сплати частини боргу після подання позову до суду сплачений позивачем судовий збір при зверненні з позовом, підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету в розмірі 50 відсотків сплаченої суми про що видано ухвалу.

При зверненні до господарського суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 727,84 грн, при цьому внаслідок відмови в частині задоволення позовних вимог судовий в розмірі 246,84 грн залишено за позивачем, відтак, з державного бюджету позивачеві підлягає поверненню судовий збір у розмірі 1 240,50 грн. Решта витрат зі сплати судового збору в сумі 1240,50 грн, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" (вул. Велика Васильківська, буд. 69, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 33126849) в особі Центральної регіональної філії Державного підприємства "Українське державне аерогеодезичне підприємство" (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 43031896) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, 21021; код ЄДРПОУ 33126849) 141 830,65 грн - основного боргу та 1 240,50 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити в частині стягнення 40 025, 40 грн суми основного боргу.

5. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відому суду адресу електронної пошти позивача - office@vmte.vn.ua.

Повне рішення складено 09 грудня 2022 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. 600-річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21021)

3 - відповідачу (вул. Велика Васильківська, буд. 69, м. Київ, 03150, вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)