Ухвала

від 05.12.2022 по справі 914/3016/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.12.2022 Справа № 914/3016/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали заяви (вх.№3264 від 02.12.2022р.)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр КАМАЗ"

про забезпечення позову

у справі №914/3016/22

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області в порядку пункту 1 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України надійшла заява (вх.№3264 від 02.12.2022р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр КАМАЗ" про забезпечення позову у справі №914/3016/22.

Зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр КАМАЗ" у прохальній частині заяви про забезпечення позову просить:

1) накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 2,9668 га по вул.Конюшинній, 4 у м.Львові (кадастровий номер земельної ділянки 4610136300:05:018:0005), що належить Львівській міській раді (код ЄДРПОУ 04055896);

2) накласти арешт на незавершене будівництво (будівля адміністративного корпусу літ.В-1; контрольно-пропускний пункт літ.А-1; контрольно-пропускний пункт літ.Б-1), що знаходиться по вул.Конюшинній, 4 у м.Львові, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1709988246101;

3) заборонити органам державної влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, фізичним та юридичним особам вчиняти будь які дії щодо державної реєстрації, зміни цільового призначення, відчуження (вилучення) та передачі в користування (оренду) іншим особам земельної ділянки загальною площею 2,9668 га по вул.Конюшинній, 4 у м.Львові (кадастровий номер земельної ділянки 4610136300:05:018:0005), що належить Львівській міській раді (код ЄДРПОУ 04055896);

4) заборонити органам державної влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, фізичним та юридичним особам вчиняти будь які дії щодо державної реєстрації незавершеного будівництва (будівля адміністративного корпусу літ.В-1; контрольно-пропускний пункт літ.А-1; контрольно-пропускний пункт літ.Б-1), що знаходиться по вул.Конюшинній, 4 у м.Львові, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1709988246101;

5) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Старк Індастріс Україна" (ЄДРПОУ 40564210), іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будь які підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці загальною площею 2,9668 га по вул.Конюшинній, 4 у м.Львові (кадастровий номер земельної ділянки 4610136300:05:018:0005), що належить Львівській міській раді (код ЄДРПОУ 04055896);

6) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Старк Індастріс Україна" (ЄДРПОУ 40564210), іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будь які підготовчі та будівельні роботи щодо об`єкта незавершеного будівництва (будівля адміністративного корпусу літ.В-1; контрольно- пропускний пункт літ.А-1; контрольно-пропускний пункт літ.Б-1), що знаходиться по вул.Конюшинній, 4 у м.Львові, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1709988246101.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Частиною 3 статті 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

Як зазначає заявник у заяві про забезпечення позову, він має намір звернутися з позовом до Львівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Старк Індастріс Україна", за участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватного підприємства "Львівський автоцентр КАМАЗ", Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, про витребування земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу незавершеного будівництва, скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності на незавершене будівництво та земельну ділянку.

В поданій заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що 15.12.2011р. Львівською міською радою було винесено ухвалу №1057 "Про користування Приватним підприємством "Львівський автоцентр КАМАЗ" земельною ділянкою на вул.Конюшинній, 4", якою:

1) припинено право користування Виробничою фірмою "Камазавтоцентр" земельною ділянкою площею 1,504 га на вул.Конюшинній, 4 у м.Львові;

2) передано Приватному підприємству "Львівський автоцентр КАМАЗ" земельну ділянку площею 2,9668 га на вул.Конюшинній, 4 у м.Львові в оренду терміном на 10 років для завершення будівництва та обслуговування будівель і споруд за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та Іншого призначення за функцією використання - землі комерції.

Також, як вказано у заяві про забезпечення позову, на підставі вищезазначеної ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011р. №1057 між Львівською міською радою та Приватним підприємством "Львівський автоцентр Камаз" було укладено договір оренди земельної ділянки від 28.12.2011р. №3-1891, який припинив свою дію 15.12.2021р. та не був продовжений.

Водночас обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на довідку Управління Держкомзему у м.Львові від 21.09.2010р. №40/01-15/3835 про правовий статус земельної ділянки, земельна ділянка площею 1,504 га, право користування на яку було припинено ухвалою від 15.12.2011р. №1057 та яка була надана в оренду Приватному підприємству "Львівський автоцентр Камаз", входить у межі наданого державного акта на право користування землею площею 4,1 га, виданого Обласному автоцентру КАМАЗ.

Як зазначає заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр КАМАЗ" є правонаступником Львівського обласного автоцентру "КАМАЗ", до якого в порядку правонаступництва перейшло право користування земельною ділянкою, площею 4,1 га по вул.Конюшинній, 4 у м.Львові на підставі Державного акту на право користування землею Б№083115.

Вважаючи ухвалу Львівської міської ради від 15.12.2011р. №1057 та укладений на її підставі договір оренди землі незаконними та такими, що порушують права позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр КАМАЗ" звернулося за захистом своїх прав до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1 Приватного підприємства "Львівський автоцентр "КАМАЗ", до відповідача-2 Львівської міської ради, за участю у справі третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Старк Індастріс Україна" про визнання недійсними ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011р. №1057, договору оренди земельної ділянки від 28.12.2011р. №3-1891 та визнання права постійного користування земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.12.2021р. у справі №914/1658/15 позов задоволено повністю; визнано недійсною ухвалу Львівської міської ради №1057 від 15.12.2011р. "Про користування ПП "Львівський автоцентр КАМАЗ" земельною ділянкою на вул.Конюшинній, 4; визнано недійсним договір оренди землі, укладений 28.12.2011р. між Львівською міською радою та Приватним підприємством "Львівський автоцентр КАМАЗ", який зареєстровано в управлінні Держкомзему у місті Львів, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 23.01.2012р. за №461010004000712, та зареєстрований у Львівській міській раді 28.12.2011р. №3-1891, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі 3-3 вчинено запис; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр КАМАЗ" право постійного користування земельною ділянкою площею 4,1 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 4, згідно з Державним актом на право користування землею серії Б№083115 від 1990р.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.05.2022р. у справі №914/1658/15 рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2021р. у справі №914/1658/15 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.08.2022р. постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.05.2022р. у справі №914/1658/15 залишено без змін.

Посилаючись на вищезазначені судові рішення, що набрали законної сили, заявник зазначає, що судами було встановлено, що:

1) позивач є правонаступником Львівського обласного автоцентру КАМАЗ (Обласного автоцентру КАМАЗ м. Львова), створеного у березні 1998 року;

2) до позивача перейшло право безстрокового (постійного) користування земельною ділянкою, посвідчене державним актом на право користування землею Б№083115;

3) земельна ділянка площею 1,504 га, право користування на яку було припинено ухвалою від 15.12.2011р. №1057 та яка була надана в оренду ПП "Львівський автоцентр Камаз", входить у межі наданого державного акта на право користування землею площею 4,1 га, виданого Обласному автоцентру КАМАЗ.

Разом з тим, як зазначає заявник, під час розгляду справи №914/1658/15, а саме 07.03.2018р. ПП "Львівський автоцентр Камаз" було подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів за класом наслідків (відповідальності), що належать до об`єктів незначними наслідками (СС1) про заміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), а саме: будівництва логістичного центру по вул.Конюшинній, 4 у м.Львові зі знесенням об`єктів незавершеного будівництва. Вказане повідомлення було зареєстроване Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові 22.03.2018 за №ЛВ061180811177.

Як вказав заявник, в подальшому, а саме 29.11.2018р. Державним підприємством "Західний експертно-технічний центр Держпраці" Львівської області, було зареєстроване право власності на незавершене будівництво, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1709988246101, що розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер - 4610136300:05:018:0005, а саме на незавершене будівництво, будівлю адміністративного корпусу літ. В-1; контрольно-пропускний пункт літ.А-1; контрольно-пропускний пункт літ.Б-1, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Конюшинна, будинок 4. Процент готовності будівлі, адміністративного корпусу В-1 становить 4%; контрольно-пропускного пункту Б-1 становить 73%; контрольно-пропускного пункту становить 73%.

В поданій заяві зазначено, що пізніше між ПП "Львівський автоцентр КАМАЗ" та ТОВ "СТАРК ІНДАСТРІС Україна" було укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 14.12.2018р., згідно з яким до ТзОВ "СТАРК ІНДАСТРІС Україна" перейшло право власності на незавершене будівництво, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1709988246101, що розташоване на земельній ділянці, кадастровий номер - 4610136300:05:018:0005.

Резюмуючи наведене, заявник зазначає, що реєстрація за Львівською міською радою земельної ділянки, площею 2,9668 га по вул. Конюшинній, 4 у м. Львові (кадастровий номер земельної ділянки 4610136300:05:018:0005), що входить у межі земельної ділянки, право користування якої за твердженням заявника належить йому на підставі Державного акту на право користування Б №083115, порушує його право на користування останньою та є підставою для скасування такої реєстрації та витребування земельної ділянки на користь заявника в судовому порядку, а знаходження на спірній земельній ділянці заявника незавершеного будівництва ТОВ "СТАРК ІНДАСТРІС Україна" порушує права ТОВ «Львівський автоцентр «Камаз».

З огляду на викладене, як зазначає заявник, в подальшому ТзОВ «Львівський автоцентр Камаз» має намір подати позов про витребування земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Львівської міської ради та ТОВ «СТАРК ІНДАСТРІС УКРАЇНА» привести її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщеного на ній незавершеного будівництва, а також скасування державної реєстрації права власності на незавершене будівництво з припиненням права власності ТОВ «СТАРК ІНДАСТРІС УКРАЇНА» на незавершене будівництво, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1709988246101, а також скасування державної реєстрації права власності Львівської міської ради на земельну ділянку, площею 2,9668 га по вул. Конюшинній, 4 у м.Львові (кадастровий номер земельної ділянки 4610136300:05:018:0005).

Відповідно до частин 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З наведених заявником обставин та матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду судом заяви про забезпечення позову спірна земельна ділянка не перебуває в оренді інших осіб, за твердженням заявника, з посиланням на рішення судів, земельна ділянка площею 2,9668 га по вул. Конюшинній, 4 у м.Львові входить у межі Державного акту на право користування Б№083115, який видано Обласному автоцентру Камаз м.Львова (правонаступником якого є заявник), на спірній земельній ділянці знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який 14.12.2018р. зареєстровано за ТОВ «СТАРК ІНДАСТРІС УКРАЇНА», і з другої половини грудня 2018р. жодних реєстраційних та інших дій щодо спірної земельної ділянки та об`єкту незавершеного будівництва відповідачами не вчинялося і матеріалами справи не підтверджується.

Аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що заявник посилається лише на імовірну можливість ухилення відповідачем(ами) від виконання судового рішення, у разі задоволення позову, однак поданими доказами не підтверджується вчинення дій, на момент розгляду заяви про забезпечення позову, зокрема щодо реалізації об`єкта незавершеного будівництва, передачі земельної ділянки в оренду чи вчинення з другої половини грудня 2018р. підготовчих дій з реалізації об`єкта незавершеного будівництва чи передачі земельної ділянки в оренду починаючи з 15.12.2021р. Також поданими доказами не підтверджується проведення з початку 2019 р. на спірній земельній ділянці будь яких будівельних робіт, зокрема пов`язаних з об`єктом незавершеного будівництва.

Заявник лише стверджує, що Львівська міська рада може передати спірну земельну ділянку в оренду іншій особі, а ТОВ «СТАРК ІНДАСТРІС УКРАЇНА» може відчужити об`єкт незавершеного будівництва.

Однак, саме лише посилання (твердження) в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення обґрунтування, яке має бути підтверджено доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Отже, враховуючи наведені заявником обставини та подані ним докази, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, які просить застосувати позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 73 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства, зважаючи на встановлені судом обставини та подані заявником докази, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову у даній справі не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 74, 136, 137, 138, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. У задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №914/3016/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Петрашко М.М.