Рішення

від 01.12.2022 по справі 922/982/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2022м. ХарківСправа № 922/982/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне училище № 6", м. Харків про стягнення 171689,92 грн за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Державного навчального закладу "Харківське вище професійне училище № 6", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 1716898,92 грн заборгованості за невиконання зобов`язань за договором №4187/22 від 08 лютого 2022 року по оплаті теплової енергії за період: лютий 2022 року, березень 2022 року та квітель 2022 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 липня 2022 року позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Державного навчального закладу "Харківське вище професійне училище № 6", м. Харків про стягнення 1716898,92 грн залишено без руху; надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

11 липня 2022 року Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" усунено недоліки шляхом надання до суду доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 липня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/982/22 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та ухвалено, що про час та місце проведення підготовчого засідання буде повідомлено учасників справи додатково шляхом постановлення відповідної ухвали.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 серпня 2022 року ухвалено, що підготовче засідання у справі відбудеться 19 вересня 2022 року 11:20 годин.

Протокольною ухвалою суду від 19 вересня 2022 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справи до судового розгляду по суті на 01 листопада 2022 року на 10:30 годин.

Протокольною ухвалою суду від 01 листопада 2022 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 01 грудня 2022 року до 12:00 годин.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернулись ухвали від 14 липня 2022 року, від 22 серпня 2022 року та від 19 вересня 2022 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуальногокодексу України передбачено, щосуд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно пункту4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В той же час, відповідачне був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07 липня 1989 року).

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

08 лютого 2022 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивачем, теплопостачальною організацією) та Державним навчальним закладом "Харківське вище професійне училище № 6" (відповідачем, споживачем) було укладено договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 4187/22.

Відповідно до пункту 1.1. договору предметом даного догоовру є закупівля код згідно ДК 021:2015 09320000-8 - пара, гаряча вода та пов`язана продукція.

Згідно пункту 1.2. договору теплопостачальна організація зобов`язується у період дії цього договору поставити споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення; гаряче водопостачання.

Відповідно до розділу 10. договору, він набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2022 року і діє у частині поставки теплової енергії по 30 квітня 2022 року включно, а у частині розрахунків до їх повного здійснення.

Згідно пункту 4.2. договору, розрахунковим періодом є місяць, за результатом якого підписується акт виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період ( в 2-х примірника).

Відповідно до пункту 4.3. договору, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем до 4 числа місяця, наступного за розрахунковим, при розрахунках за показниками приладів обліку на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт.

Згідно пункту 4.4. договору, розрахунки за показниками приладів комерційного обліку здійснюються наступним чином: якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене в цьои\му договорі, це перевищення окремо сплачується споживачем не пізніше 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі самостійно отриманого до 1 числа поточного місяця акту виконаних робіт; якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого зазначеного в цьому договорі обсягу, вартість такого перевищення оплати зараховується в рахунок майбутньої оплати заявленого обсягу за період, наступний за розрахунковим.

Відповідно до пункту 4.8. договору, споживач з 29 числа розрахункового місяця до 1 числа, наступного за розрахунковим, самостійно отримує від теплопостачальної організації, наступні документи за розрахунковий період: рахунки-фактури, акти виконаних робіт по об`єктах, що обладнані приладами обліку. По одному примірнику оформлених актів спожтивач повертає теплопостачальній організації протягом 10 днів після їх отримання.

На підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальному сезоні 2021-2022 позивач здійснював постачання теплової енергії у приміщення відповідача за адресою: м. Харків, вул. Мухачова, 1..

Станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення за договором в сумі 1716898,92 грн, яка утворилася за лютий, березень, квітень 2022 року.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу, а споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно частини 6 статті 19 Закону України Про теплопостачання передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що після подання позовної заяви Державним навчальним закладом "Харківське вище професійне училище № 6" було здійснено частково оплату заборгованості за квітень 2022 року в сумі 225851,13 грн.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 2 частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 225851,13 грн заборгованості за квітень 2022 року, у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки цю заборгованість погашено, в іншій частині позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 22365,72 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного навчального закладу "Харківське вище професійне училище № 6" (61036, м.Харків, вул. Мухачова, 1, код ЄДРПОУ 05537609) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) 1491047,79 грн заборгованості за невиконання зобов`язань за договором №4187/22 від 08 лютого 2022 року по оплаті теплової енергії за період: лютий 2022 року та березень 2022 року та 22365,72 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження по справі в частині стягнення з відповідача 225851,13 грн заборгованості за квітень 2022 року закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "09" грудня 2022 р.

СуддяП.В. Хотенець