Ухвала

від 30.11.2022 по справі 924/458/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"30" листопада 2022 р. Справа № 924/458/22

за позовом громадської організації "Кам"янець-Подільське міськрайонне товариство інвалідів"

до фізичної особи-підприємця Коваля Олега Івановича

про виселення з нежитлового приміщення

Суддя Смаровоз М.В.

Представники:

позивача: Герасимова Т.І. (у режимі відеоконференції);

відповідача: не з`явився (явка не визнавалась обов`язковою).

У засіданні 30.11.2022р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява громадської організації "Кам"янець-Подільське міськрайонне товариство інвалідів", відповідно до якої позивач просить суд виселити Коваля Олега Івановича з нежитлового приміщення комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 , площею 19 кв.м. В обгрунтування позову позивач вказує, зокрема, на те, що з 05.02.1997р. громадська організація "Кам`янець-Подільське міськрайонне товариство інвалідів" є користувачем нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , переданого в оренду на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 28.11.1996р. № 1232, згідно якого укладено договір оренди від 05.02.1997р. для розміщення організації. Термін дії даного договору оренди продовжувався з 1997 року шляхом укладання нових договорів.

В подальшому, як стверджує позивач, після обрання нового голови громадської організації "Кам"янець-Подільське міськрайонне товариство інвалідів", після ознайомлення із документами і станом орендованого приміщення встановлено, що одне із приміщень (площею 19 кв.м.) зайнято під комерційну діяльність сторонньою особою, громадянином Ковалем Олегом Івановичем . Позивач зауважив, що дана особа не є членом громадської організації "Кам`янець-Подільське міськрайонне товариство інвалідів". Документів, які б підтверджували факт законного перебування Коваля О.І. в зазначеному приміщенні, відсутні. На думку відповідача, він перебуває в приміщенні на законних підставах та надав договір оренди приміщення від 25.10.2010р., вказав позивач. При цьому, позивач звертає увагу на те, що з 22.04.2011р. по сьогодні жодного договору суборенди між громадською організацією "Кам`янець-Подільське міськрайонне товариство інвалідів" та відповідачем не укладалось.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить позов задовольнити.

Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися дана справа, господарський суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Крім того, ст.20 ГПК України визначає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках. Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Як з`ясовано судом, позивачем зауважено, що, на думку відповідача, він перебуває в спірному приміщенні на законних підставах та надав договір оренди приміщення від 25.10.2010р., вказав позивач.

Судом встановлено, що 25.10.2010р. Ковалем Олегом Івановичем (орендарем) та представником Кам`янець-Подільського міськрайонного товариства інвалідів (орендодавця) підписано договір оренди приміщення, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає приміщення загальною площею 19 кв.м в гарному стані, підсобне приміщення.

Як передбачено розділом 1 договору, орендар здійснює оплату відповідно до рахунку на суму 400 грн., на які будуть надані благодійні послуги. Згідно з п. 2.2. договору на період договору комунальні послуги оплачує орендодавець.

Договір вступає в силу з моменту його підписання (п. 6.1. договору). Договір діє до 2013 року (п. 6.2. договору). Пролонгація даного договору можлива лише за письмовою згодою сторін (п. 6.3. договору).

Як з`ясовано судом, позивач просить суд виселити Коваля Олега Івановича з нежитлового приміщення комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 , площею 19 кв.м. Судом відзначається, що стороною договору оренди приміщення від 25.10.2010р. визначено громадянина Коваля Олега Івановича як фізичну особу. При цьому, судом констатується, що (незалежно від наявності чи відсутності у відповідача статусу підприємця) у вказаному вище договорі оренди приміщення від 25.10.2010р. відсутні жодні відомості, які би засвідчували надання приміщення в оренду саме для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності.

За таких обставин, оскільки, як вбачається зі змісту вищенаведених норм ГПК України, неодмінними умовами належності спору до юрисдикції господарського суду є, з-поміж іншого, наявність між сторонами господарських відносин та спору про право, що виникає з відповідних відносин (однак, в даному випадку судом відзначається відсутність підстав для констатації виникнення спору саме з господарських відносин), суд вважає, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та має розглядатися загальним судом за правилами ЦПК України.

Стаття 231 ГПК України містить вичерпний перелік підстав, з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відтак, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, суд вважає за необхідне відповідно до п. 1 ч. 1 статті 231 ГПК України закрити провадження у справі № 924/458/22.

Згідно з ч. 2 ст. 231 ГПК України суд роз`яснює, що даний спір підлягає розгляду судом загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства. Також суд звертає увагу на те, що ст. 231 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до господарського суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Крім того, судом роз`яснюється, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору у разі закриття провадження у справі (зокрема, на підставі п. 1 ч. 1 статті 231 ГПК України), може бути повернута за ухвалою суду у разі подання відповідного клопотання особи, яка його сплатила. Повний текст ухвали (враховуючи зміст положень ст.233 ГПК України) остаточно складено у 5-ий робочий день після оголошення вступної та резолютивної частин ухвали, тобто 07.12.2022р.

Керуючись ст.ст. 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 924/458/22.

Ухвала набирає законної сили 30.11.2022р.; строк та порядок оскарження ухвали встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 07.12.2022р.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддруков. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу 32300, м. Кам"янець-Подільський, вул. Соборна, буд. 27; 3 - відповідачу - АДРЕСА_2

Ел. адреси: позивачу ІНФОРМАЦІЯ_1

ІНФОРМАЦІЯ_2

відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_3